Постанова № 17674603, 11.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2011 № 21/090-10/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ткаченка Б.О.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

при секретарі:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №Д07/2011/04/22-21 від 22.04.2011 р.;

від відповідача: не з”явились;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

на рішення Господарського суду Київської області

від 26.11.2010 р.

у справі № 21/090-10/14 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Ірпінського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області №132

про стягнення 70141,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 21/090-10/14 від 26.11.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. у справі № 21/090-10/14 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, однак був належним чином повідомлений. Згідно наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 135) ухвала суду від 08.04.2011 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження була вручена відповідачу 05.05.2011 р.

Представник позивача в поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. у справі № 21/090-10/14 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.08.2005 р. у справі № 35/14-05 за позовом АЕК „Київенерго” до Підприємства лікувально-трудового профілакторію ЮА-45/П-66 Управління по виконанню покарань Головного управління МВС України в Київській області про стягнення 70141, 96 грн. позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з Підприємства лікувально-трудового профілакторію ЮА-45/П-66 Управління по виконанню покарань Головного управління МВС України в Київській області на користь АЕК „Київенерго” 70141, 96 грн. заборгованості, 701, 42 грн. державного мита і 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.2005 р. рішення господарського суду Київської області від 01.08.20050 р. у справі № 35/14-05 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009 р. порушено провадження у справі № 17/185-09 за позовом АЕК „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Державного підприємства Ірпінського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області № 132 про стягнення 70141, 96 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010 р. провадження у справі № 17/185-09 за позовом АЕК „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Державного підприємства Ірпінського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області № 132 про стягнення 70141, 96 грн. припинено.

При розгляді Київським міжобласним апеляційним господарським судом справи № 35/14-05 за позовом АЕК „Київенерго” до Підприємства лікувально-трудового профілакторію ЮА-45/П-66 Управління по виконанню покарань Головного управління МВС України в Київській області про стягнення 70141, 96 грн. і при розгляді господарським судом Київської області справи № 17/185-09 за позовом АЕК „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Державного підприємства Ірпінського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області № 132 про стягнення 70141, 96 грн. вищевказаними судами було встановлено, що Державне підприємство Ірпінського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області № 132 (ідентифікаційний код 08680224) є правонаступником Підприємства лікувально-трудового профілакторію ЮА-45/П-66 Управління по виконанню покарань Головного управління МВС України в Київській області, а правонаступником Установи ЮА-45/П-66 (ідентифікаційний код 08563725), з якою АЕК „Київенерго” укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1998р. № 1410284, є Ірпінський виправний центр Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області № 132.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню, тому Ірпінський виправний центр управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області № 132 є правонаступником всіх прав та обовязків Установи ЮА-45/П-66 за договором № 1410284 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1998 р., укладеним між АЕК „Київенерго” та Установою ЮА-45/П-66 і відповідно є належним відповідачем у даній справі.

01.11.1998 р. між позивачем та Установою ЮА-45/П-66, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір № 1410284 постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно умов п. 1.1. якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.2. договору абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Строк дії договору відповідно до п. 8.1. договору встановлено до 31 грудня 1999 року.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Одночасно із підписанням договору сторонами було підписано „Обсяги постачання теплової енергії абоненту” додаток № 1 до договору, „Тарифи на теплову енергію” додаток № 3 до договору, „Порядок розрахунків за теплову енергію” додаток № 4 до договору, „Умови припинення подачі теплової енергії” додаток № 7 до договору, Довідку про дані по будинках Установи ЮА-45/П-66, опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж АК „Київенерго” додаток № 8 до договору, довідку про теплові навантаження обєктів теплопостачання Установи ЮА-45/П-66 додаток № 9 до договору.

Відповідно до п. 2. „Порядку розрахунків за теплову енергію”, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 4 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки „Абонент” повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги по постачанню теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.1998 р. по 01.05.2002 р. за договором складає 70141, 96 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу за теплову енергію по договору № 1410284, особовими картками за відповідні місяці з листопада 1998 р. по травень 2002 р., довідками про нарахування за теплову енергію по договору № 1410284 за відповідні місяці з листопада 1998 р. по травень 2002 р., відповідними нарядами, корінцями нарядів та актами опломбування, наявними у матеріалах справи.

Позивач у своєму позові просить суд визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та відновити йому строк позовної давності, у звязку із тим, що він вже звертався у 2005 році до суду із позовом про стягнення 70141, 96 грн. заборгованості за використану теплову енергію.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із умов договору останній день виконання відповідачем обовязку по оплаті наданих позивачем послуг по постачанню теплової енергії у гарячій воді був 25.04.2002 р.

Відповідно з 26.04.2002 р. почалось прострочення виконання відповідачем обовязку щодо оплати наданих позивачем послуг по постачанню теплової енергії у гарячій воді за вказаний місяць і почала свій перебіг позовна давність для позивача для звернення до суду із вимогою про захист свого права на оплату таких послуг.

Судом встановлено, що у липні 2002 р. відповідачем було частково виконано свій обовязок по оплаті наданих за договором послуг по постачанню теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.1998 р. по 01.05.2002 р. та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 238, 92 грн., що свідчить про визнання відповідачем обовязку щодо своєчасного розрахунку за надані позивачем за договором послуги по постачанню теплової енергії у гарячій воді.

Судова колегія дійшла висновку, що позовна давність щодо заборгованості по оплаті наданих за договором послуг по постачанню теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.1998 р. по 01.05.2002 р. у розмірі 70141, 96 грн. перервалась та розпочала свій перебіг заново.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 048-71-3079 від 24.03.2010 р. до належного відповідача - Ірпінського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області № 132 про стягнення 70141, 96 грн. заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.1998 р. по 01.05.2002 р. за договором № 1410284 постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1998 р. лише 06.05.2010 р., тобто із спливом строків позовної давності.

Предявлення позивачем в лютому 2005 р. позову до Підприємства лікувально-трудового профілакторію ЮА-45/П-66 Управління по виконанню покарань Головного управління МВС України в Київській області та у листопаді 2009 р. позову до Державного підприємства Ірпінського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області № 132 про стягнення 70141, 96 грн. заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.1998 р. по 01.05.2002 р. за договором № 1410284 постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1998 р. не є підставами згідно ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України для переривання перебігу позовної давності, оскільки вказані юридичні особи не є зобовязаними особами за договором № 1410284 постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1998 р., а отже не є належними боржниками і відповідно відповідачами у спірних відносинах.

До того ж, звернення до господарського суду із позовною заявою до неналежних боржників не є поважною причиною пропущення позовної давності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги предявлені позивачем до відповідача із спливом строку позовної давності без поважних причин його пропущення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. у справі № 21/090-10/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

У звязку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. у справі № 21/090-10/14 залишити без змін.

2.Матеріали справи № 21/090-10/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяТкаченко Б.О.

СуддіФедорчук Р.В.

Лобань О.І.