Постанова № 17674377, 28.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2011 № 34/74

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Бондар С.В.

суддів: Гольцової Л.А.

Попікової О.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. юр.

від відповідача ОСОБА_2. юр.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОМ»

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2011р.

у справі № 34/74

за позовом Управління комунальної власності Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОМ»

про Розірвання договору та стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 у справі №34/74 позовні вимоги Управління комунальною власністю Рівненської міської ради про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.09.2010 та стягнення штрафу були задоволені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що істотним порушенням умов договору є факт несплати вартості предмету договору купівлі-продажу, а також зазначає про те, що умовами спірного договору не передбачено сплату штрафу за розірвання договору, а тому рішення суду про задоволення позовних вимог про розірвання договору та стягнення штрафу є безпідставним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 було порушено апеляційне провадження у справі №34/74 за апеляційною скаргою ТОВ «АВІКОМ». Розгляд справи призначено на 28.04.2011.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегією встановлено наступне:

09.09.2010 між Управлінням комунальною власністю Рівненської міської ради (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІКОМ» (Покупець) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобовязується продати у власність Покупцю земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 9164 кв.м., яка складається із двох частин черезсмужних ділянок розділених між собою проїздом (залізнична колія), із них ділянка № 1 4908 кв.м.; ділянка № 2 4256 кв.м., за адресою: м. Рівне, провулок Робітничий 5, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Рівненської міської ради, для обслуговування складу нафтопродуктів, без права розташування на ній залів гральних автоматів та закладів грального бізнесу, кадастровий номер земельної ділянки № 1 5610100000:01:002:0120; кадастровий номер земельної ділянки № 2 5610100000:01:002:0121.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оціночна вартість земельної ділянки, відповідно до звіту про експертну оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, становить 416571 грн., і є договірною ціною, із них: ділянка № 1 4908 кв.м. 223105 грн., ділянка № 2 4256 кв.м. 193466 грн.

Згідно пункту 2.2 Договору Покупець вносить кошти, що зазначені в пункті 2.1 Договору, за земельну ділянку в банківську установу, а саме: 416571 грн. на р/р 33116327700002 у головному управлінні Державного казначейства України в Рівненській області (МФО 833017); отримував місцбюджет м. Рівне (ЗКПО 22586331), код платежу 33010101 в термін не пізніше 30-ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Покупець зобовязаний сплатити вартість земельної ділянки в строк та в розмірах, що передбачені цим Договором.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що у разі порушення строків оплати за даним Договором, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Якщо протягом 90 днів з дня закінчення терміну оплати Покупець не виконав зобовязання по оплаті за цим Договором, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 20% вартості предмету Договору, а Продавець має право звернутись в суд з позовом про розірвання даного Договору з подальшим скасуванням рішення про відчуження земельної ділянки, що є предметом даного Договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір був посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 09.09.2010 та зареєстрований в реєстрі за № 1494.

Таким чином, Товариство відповідно до пункту 2.2 Договору повинно було здійснити оплату коштів за придбану земельну ділянку в сумі 416 571 грн. в строк до 09.10.2010.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений пунктом 2.2 Договору строк, свого зобовязання щодо сплати коштів за придбану земельну ділянку в сумі 416 571 грн. не виконав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, Управління скористалось своїм правом передбаченим приписами пункту 5.1 Договору та звернулось до господарського суду з позовом про розірвання Договору. Таке право позивач отримав з 08.01.2011, оскільки протягом 90 днів з дати кінцевого строку платежу (09.10.2010) кошти не поступили на рахунок позивача, вказаний у пункті 2.2 Договору.

Факт несплати вартості предмету купівлі-продажу є істотним порушенням умов Договору, оскільки позивач позбавляється того, на що він розраховував при укладенні цього Договору.

Заперечення відповідача щодо відсутності правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу у звязку з відсутністю передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України істотних порушень умов договору колегія не приймає до уваги, оскільки право позивача на звернення з позовом про розірвання договору передбачена безпосередньо у п.5.1 договору, а умовою такого звернення є невиконання відповідачем свого обовязку по оплаті предмету договору протягом 90 днів з дня закінчення терміну оплати.

Можливість врегулювання сторонами договору своїх відносин на власний розсуд, відступивши від положень актів цивільного законодавства, передбачена абзацом 1 частини 3 статті 6 ЦК України.

В даному випадку сторони на власний розсуд врегулювали свої відносини щодо можливості розірвання договору за наявності умов, передбачених договором, що дозволяється законом.

За таких обставин, колегія вважає рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про розірвання договору законним та обґрунтованим.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому пунктом 5.1 Договору визначено, що якщо протягом 90 днів з дня закінчення терміну оплати Покупець не виконав зобовязання по оплаті за цим Договором, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 20% вартості предмету Договору.

Наданий позивачем розрахунок штрафу у сумі 83314,20 грн. перевірено судом, відповідає матеріалам справи та п.5.1. договору, та не оспорено відповідачем.

Заперечення відповідача в апеляційній скарзі, що договором не передбачено сплату штрафу за розірвання договору, а позивач просив суд стягнути штраф саме за розірвання договору, колегія не приймає до уваги, оскільки факт невиконання відповідачем зобовязання по оплаті у передбачений п.5.1. договору строк підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення штрафу саме на підставі п.5.1. договору (як це зазначив позивач у позовній заяві) є обґрунтованою.

За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОМ» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 р. у справі №34/74 залишити без змін.

3. Матеріали справи №34/74 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддяБондар С.В.

СуддіГольцова Л.А.

Попікова О.В.