Постанова № 17674336, 20.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2011 № 09/5026/191/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів: Моторного О.А.

Тищенко О.В.

при секретарі: Кривошеї О.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (договір №2/12-10 від 01.12.2010 р.)

від відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин»

на рішення

Господарського суду Черкаської області

від 15.02.2011 р.

у справі № 09/5026/191/2011 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин»

про стягнення 35742,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» про стягнення з відповідача 27775,00 грн. основного боргу, 2277,55 грн. інфляційних втрат, 810,42 грн. 3% річних та 4879,27 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 р. у справі №09/5026/191/2011 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 27775,00 грн. боргу, 2277,55 грн. інфляційних втрат, 810,42 грн. 3% річних та 512,41 грн. судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що суд вважає доведеним та нормативно обгрунтованим право позивача на стягнення з відповідача 27775,00 грн. основного боргу, 2277,55 грн. інфляційних втрат та 810,42 грн. 3% річних. Щодо стягнення суми пені нарахованої позивачем, то суд зазначає, що пеня в сумі 4849,27 грн. нарахована за період з 08.01.2010 р. по 28.12.2010 р. без врахування положень Господарського кодексу України, умов договору та дат фактичної поставки товару, тому суд першої інстанції вважає, що нарахування пені є необґрунтованим та не задовольняє вказану вимогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повністю та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, прийняте при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

02.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №06-04/08/ю/м, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти у власність товар та оплатити його вартість в кількості та асортименті згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього Договору. Найменування товару, який поставляється по договору: олія соняшникова рафінована дезодорована. Товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію і є невід'ємними частинами цього договору.

У розділі 3 Договору №06-04/08/ю/м сторони визначили, що вартість одиниці товару визначається у Специфікаціях, а загальна вартість кожної партії товару визначається у видаткових накладних. Загальна сума цього Договору визначається як сума вартостей усіх партій товару, поставленого протягом дії даного Договору. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 10 даного Договору. Покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у Специфікаціях) на протязі семи календарних днів, з моменту отримання товару (згідно накладної). При необхідності сторони здійснюють звірку взаєморозрахунків шляхом складання Акту звірки.

Пунктом 6.4 Договору №06-04/08/ю/м передбачено, що у випадку порушення строків здійснення платежів по цьому Договору (несплати, неповної оплати) покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми.

Відповідно до розділу 8 Договору №06-04/08/ю/м, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

На виконання умов Договору №06-04/08/ю/м, сторонами були укладені Специфікації, а саме: №1 від 04.04.2008 р. на суму 263655,00 грн., №2 від 25.07.2008 р. на суму 53190,00 грн., №3 від 04.08.2008 р. на суму 53370,00 грн., №24 від 19.12.2008 р. на суму 40250,00 грн., №25 від 22.12.2008 р. на суму 38920,00 грн., №26 від 26.12.2008 р. на суму 39620,00 грн., №27 від 28.12.2008 р. на суму 40250,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 08.07.2008 р. по 27.12.2008 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1179597,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, з підписами представників відповідача про отримання товару, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідачем у вказаний період було сплачено позивачу 986947,00 грн..

02.01.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №12, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти у власність товар та оплатити його вартість в кількості та асортименті згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього Договору. Найменування товару, який поставляється по договору: олія соняшникова рафінована дезодорована. Товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію і є невід'ємними частинами цього договору.

У розділі 3 Договору №12 сторони визначили, що ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару визначається у Специфікаціях. Загальна сума цього Договору визначається як сума вартостей усіх партій товару, поставленого протягом дії даного Договору. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 10 даного Договору. Покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у Специфікаціях) протягом чотирнадцяти календарних днів, з моменту отримання товару (згідно накладної). При необхідності сторони здійснюють звірку взаєморозрахунків шляхом складання Акту звірки.

Пунктом 6.4 Договору №12 передбачено, що у випадку порушення строків здійснення платежів по цьому Договору (несплати, неповної оплати) покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми.

Згідно розділу 8 Договору №12, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

На виконання умов Договору №12, сторонами було укладено Специфікації: №1 від 08.01.2009 р. на суму 35910,00 грн., №2 від 10.01.2009 р. на суму 89390,00 грн., №3 від 17.01.2009 р. на суму 148687,00 грн., №4 від 02.02.2009 р. на суму 48960,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 08.12.2009 р. по 13.10.2009 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1225160,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, з відмітками представників відповідача про отримання товару, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідачем у вказаний період було сплачено позивачу 1390035,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, наданими відповідачем.

На виконання умов вищезазначених договорів, сторонами 01.04.2009 р. було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої складено Акт звірки, в якому зазначено, що станом на 01.01.2009 р. сальдо на користь позивача становило 192650,00 грн., а станом на 01.04.2009 р. сальдо на користь позивача становить 249597,00 грн..

Згідно звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2009 р. по 31.05.2009 р., за результатами якої складено Акт звірки, станом на 01.04.2009 р. сальдо на користь позивача становило 249597,00 грн., а станом на 31.05.2009 р. сальдо на користь позивача становить 257637,00 грн..

З огляду на вищезазначене, в період дії вищевказаних договорів позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2404757,00 грн., а відповідачем за одержаний товар сплачено 2376982,00 грн., отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 27775,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт прийняття від позивача товару, однак вважає, що вказаний товар поставлявся не на підставі зазначених договорів, а на підставі видаткових накладних.

Однак, відсутність у видаткових накладних та у платіжних дорученнях посилань на договори, не свідчить про те, що договори є недійсними або неукладеними. Зарахування позивачем грошових коштів, отриманих від відповідача у 2009 році, в рахунок погашення заборгованості за товар, переданий у 2008 році, не суперечить вимогам законодавства та є його правом.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27775,00 грн. основного боргу є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В даному випадку, умовами обох договорів сторони передбачили, що у випадку порушення строків здійснення платежів по цьому Договору (несплати, неповної сплати) покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано пеню в сумі 4879,27 грн. за період з 08.01.2010 р. по 28.12.2010 р.

Враховуючи вищезазначені норми, колегія суддів, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 4879,27 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 2355,55 грн. (за період з 08.01.2010 р. - п'ятнадцятий день від дати здійснення відповідачем останнього платежу 24.12.2009 р. по 07.06.2010 р.)

Крім того, позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача 2277,55 грн. інфляційних втрат та 810,42 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення з відповідача 2277,55 грн. інфляційних втрат та 810,42 грн. 3% річних є обгрунтованою та підлягає задоволенню у заявленному позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 р. не підлягає задоволенню. Однак, оскаржуване рішення в частині стягнення суми пені підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 р. у справі №09/5026/191/2011 скасувати, в частині стягнення суми пені та розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» (19602, Черкаська обл., Черкаський район, с. Руська Поляна, «Урочище Кленове», буд. 5, код ЄДРПОУ 32606706, р/р 2600430147427 в АТ «БГ Банк» в м. Києві, МФО 320995), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) 27775 (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп. основного боргу, 2277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 810 (вісімсот десять) грн. 42 коп. 3% річних та 2355 (дві тисячі триста пятдесят пять) грн. 55 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» (19602, Черкаська обл., Черкаський район, с. Руська Поляна, «Урочище Кленове», буд. 5, код ЄДРПОУ 32606706, р/р 2600430147427 в АТ «БГ Банк» в м. Києві, МФО 320995), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) 331 (триста тридцять одна) грн. 79 коп. державного мита, 219 (двісті девятнадцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Справу №09/5026/191/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяАлданова С.О.

СуддіМоторний О.А.

Тищенко О.В.