Постанова № 17674325, 19.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2011                                                                                           № 38/356

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дикунської С.Я.

суддів:           Зеленіна В.О.

          Маляренка А.В.

при секретарі:           Волуйко Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

“Компанія Трім”

на рішення

господарського суду м. Києва

від 12.11.2009 р.

у справі № 38/356 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Українська лізингова компанія” (далі ТОВ

“Українська лізингова компанія”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Компанія Трім” (далі ТОВ Трім”)

про стягнення 291 471,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. по справі № 38/356 позов задоволено повністю : з ТОВ Трім” стягнуто на користь ТОВ “Українська лізингова компанія” суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 203 351,24 грн., 3 % річних в сумі 2 496,27 грн., штраф в розмірі 85 624 грн., державне мито в розмірі 2 914,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не взято до уваги, що позивачем невірно розраховано суму лізингових платежів з врахуванням п. 3.9 Загальних умов фінансового лізингу договору, який суперечить ч. 2 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997 р. (далі Закон № 723/97). Крім цього, місцевим судом безпідставно не задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду справи № 53/602 за позовом ТОВ Трім” до ТОВ “Українська лізингова компанія” про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу № 01-255/08-обл., тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Так, 31.08.2009 р. ТОВ “Українська лізингова компанія” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Трім” про стягнення 193 538,13 грн. боргу, 9 813,11 грн. інфляційних втрат, 2 496,27 грн. 3 % річних, а також 85 624 грн. штрафу. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 12.08.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 01-255/08-обл (далі Договір), за умовами якого позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведено в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу, а відповідач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі за умовами Договору. Станом на 19.08.2009 р. заборгованість відповідача становила 193 538,13 грн.. Позивач також просив стягнути на підставі ст. 625 ЦК України 9 813,11 грн. інфляційних втрат, 2 496,27 грн. 3 % річних. Крім цього, на підставі п. 7.2. Загальних умов відповідач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати Позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту за встановленою формою. Проте, за перший та другий квартал 2009 р. відповідач звітів в установленій формі не подавав, а відтак позивач просив на підставі п. 4.2.5 Договору стягнути з нього 85 624 грн. штрафу, тощо.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, однак заявив клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи № 53/602 за позовом ТОВ Трім” до ТОВ “Українська лізингова компанія” про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу № 01-255/08-обл.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. по справі № 38/356 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. апеляційну скаргу ТОВ “Трім” задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011 р. по справі № 38/356 касаційну скаргу ТОВ “Українська лізингова компанія” задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на положення ст. 11 Закону № 723/97, згідно якого лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, в згідно ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі за графіком та умовами ст. 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму на відшкодування (компенсацію) частини вартості предмета лізинга.

27.08.2008 р. позивач передав відповідачу предмет лізингу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі.

Місцевим судом встановлено, що відповідач в період з 20.12.2008 р. по 19.08.2009 р. не виконував передбачених ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу зобов’язань та не вносив платежів за предмет лізингу, в зв’язку з чим станом на 19.08.2009 р. виникла заборгованість в розмірі 193 538,13 грн.. Тому вважав вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 193 538,13 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Тому вважав обґрунтованими й вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 9 813,11 грн. інфляційних втрат, 2 496,27 грн. 3 % річних за перевіреним судом розрахунком позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення боргу, інфляційних втрат та 3 % річних як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що суму боргу за лізинговими платежами безпідставно нараховано з врахуванням положень п. 3.9 Загальних умов фінансового лізингу, адже рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2009 р. по справі № 53/600-53/601-53/602-53/603-53/618 (набрало законної сили) їх визнано недійсним, апеляційний суд до уваги не бере. Так, це рішення прийнято після прийняття місцевим судом рішення по справі № 38/356, встановлені рішенням по справі № 53/600-53/601-53/602-53/603-53/618 обставини можуть бути нововиявленими, оскільки не були і не могли бути відомими сторонам чи суду першої інстанції під час розгляду даної справи. Наведене відповідає позиції Вищого господарського суду України по справі згідно Постанови від 10.03.2011 р..

За наведених обставин, апеляційний суд вважає таким, що не заслуговує на увагу наданий на вимогу апеляційного суду акт звіряння заборгованості станом на 30.08.2009 р. за Договором, адже за твердженнями представників сторін його складено, а заборгованість відповідача перед позивачем пораховано з врахуванням визнання недійсним в судовому порядку п. 3.9 Загальних умов фінансового лізингу. Як вище згадувалось, цей факт не є підставою для скасування судового рішення по даній справі, адже не доводить його незаконності.

Таким чином, під час розгляду справи судом першої інстанції розрахунок заборгованості по лізинговим платежам здійснено позивачем вірно - з застосуванням положень ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду в частині задоволення позову про стягнення 85 624 грн. штрафу за таких обставин.

Так, відповідно до п. 7.2.1 Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у встановленій сторонами формі (додаток № 3 до цього Договору).

За порушення вимог п. 9.2 Договору та умов пунктів 2.2, 6.7, 6.8, 6.10-6.12, 7.2, 9.6 Загальних умов – лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 5 % від загальної вартості предмету лізингу згідно Специфікації за кожен випадок такого порушення (п. 4.2.5 Договору).

На підтвердження цих обставин відповідачем долучено до матеріалів справи Листа № 09/04-1 від 09.04.2009 р. з додатком - Довідкою про технічний стан предмету лізингу за Договором фінансового лізингу № 01-255/08-обл від 12.08.2008 р. станом на 09.04.2009 р. та Листа № 10/07-01 від 10.07.2009 р. з додатком - Довідкою про технічний стан предмету лізингу за Договором фінансового лізингу № 01-255/08-обл від 12.08.2008 р. станом на 09.07.2009 р., одночасно суду надано й докази надіслання їх за місцезнаходженням позивача : м. Київ, вул. Михайлівська, 12 простою кореспонденцією з копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції, опису вкладення до цінного листа (т. 2 а.с. 18), тощо.

Загальними умовами фінансового лізингу (п. 7.2.1.) сторонами не погоджено способу надіслання таких звітів, адреси такого надіслання, натомість визначено лиш форму подання звітів, яку й дотримано відповідачем.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доведеним факт надіслання відповідачем позивачу звітів за 1 та 2 квартал 2009 р. за встановленою формою з дотриманням п. 7.2.1 Загальних умов.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду - скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення 85 624 грн. штрафу з прийняттям в цій частині нового - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трім” задовольнити частково, рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. по справі № 38/356 – скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трім” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” 85 624 грн. штрафу.

Прийняти в цій частині нове рішення: в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трім” про стягнення 85 624 грн. штрафу відмовити повністю.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. по справі № 38/356 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 30575865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трім” (01014, м. Київ, дорога Набережно-Печерська, 1, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, літера «С»; ідентифікаційний код 33302329) 856 (вісімсот п’ятдесят шість) грн. 24 коп. державного мита, сплаченого за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 30575865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трім” (01014, м. Київ, дорога Набережно-Печерська, 1, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, літера «С»; ідентифікаційний код 33302329) 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 12 коп. державного мита, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 38/356 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Дикунська С.Я.

Судді                                                                                          Зеленін В.О.

                                                                                          Маляренко А.В.

22.04.11 (відправлено)