Постанова № 17674316, 08.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2011 № 18/44

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Нєсвєтову Н.М.

Тищенко А.І.

при секретарі: Камінська Т.О.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №196-5/кр від 04.01.2011);

Від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 04.01.2011);

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Мережа Трейд»

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010р.

у справі №18/44 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі КП ВО Київради (КМДА) «Київреклама»)

до Дочірнього підприємства «Мережа Трейд» (далі ДП «Мережа Трейд»)

про стягнення 67162, 75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі №18/44 задоволено позов частково: стягнуто з ДП «Мережа Трейд» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» 50711,69 грн. основного боргу, 3446,05грн. інфляційних, 730,61 грн. 3% річних, 2477,93 грн. пені та судові витрати; в решті частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП «Мережа Трейд» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі №18/44 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник наголошує на тому, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на стягнення грошових коштів за період з 01.01.2006 по 31.07.2009, не відповідає обставинам справи, оскільки рахунок №КП -09/139083 від 14.10.2009 охоплює період з 01.01.06р. по 31.07.09р. та виставлений за розміщення обєкту зовнішньої реклами за адресою: м.Київ. ул.Луначарського,22 а строк дії Дозволу № 07705-05, який видано на право користування обєктом зовнішньої реклами за вказаною адресою та на підставі якого суд задовольнив позовні вимоги, обмежується з 17.02.2005 по 28.02.2008.

Також, відповідач наголошує на тому, що позивачем була пропущена позовна давність, про що було зазначено у доповненні до відзиву на позов (вих..№30/11 від 30.11.2010), у звязку з чим відповідач просив відмовити у позові.

На думку відповідача, в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд не дослідив те, що у позивача були відсутні підстави для виставлення відповідного рахунку, оскільки спірний Договір, на підставі якого виставляються відповідні рахунки, та в якому зазначена вартість послуг позивача, припинив свою дію 04.10.2005.

29.03.2011 через Відділ документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких зазначено, що спірний Договір в частині надання місця за адресою: м.Київ, вул.. Луначарського,22, припинив свою дію ще 04.10.2005, а тому стягнення відповідно до рахунку №КП -09/139083 від 14.10.2009р., є неправомірним.

В подальшому, відповідачем були надані пояснення, в яких зазначено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Лише на підставі Дозволу здійснюється розміщення ОЗР і, як наслідок, виникає обовязок здійснювати оплату за розміщення ОЗР. Відповідач вважає, що позивач має право лише на стягнення 11354,78 грн. за період з 01.01.2007р. по 28.02.2008р. (закінчення строку дії Дозволу).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю заперечує проти її доводів та просить залишити оскаржуване рішення без змін. Крім того, до відзиву позивач надав розширений розрахунок ціни позову з урахуванням позовної давності.

Представником позивача були надані додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що він звертався до позивача з пропозицією щодо припинення спірного Договору та/або про наміри провести демонтаж обєкта зовнішньої реклами (дозвіл 07705-05,м.Київ, вул.. Луначарського,22), як це передбачено умовами спірного Договору.

Ухвалою від 24.01.2011 розгляд апеляційної скарги було призначено на 23.02.2011.

Ухвалою від 23.02.2011 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 16.03.2011, в звязку з неявкою представника позивача.

В судове засідання 16.03.2011 представник відповідача зявився, представник позивача повторно не зявився, в звязку з чим розгляд справи було відкладено на 30.30.2011.

Крім того, у судовому засіданні 16.03.2011 представник відповідача була подана заява, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Дане клопотання було задоволено.

В судове засідання 30.03.2011 представники сторін зявилися, в порядку приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2011.

Ухвалою від 01.04.2011 розгляд справи відкладено на 08.04.2011та зобовязано сторони надати додаткові докази.

В судове засідання 08.04.2011 представники сторін зявилися. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м. Києва звернулось з позовною заявою КП ВО Київради (КМДА) «Київреклама» про стягнення з ДП «Мережа Трейд» 67162, 75 грн. (60557,16 грн. - основного боргу, 3534,51 грн. - інфляційних, 748,64 грн. 3% річних та 2322,44 грн.- пені).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача виникла заборгованість внаслідок несплати ним за тимчасове користування місцями для розміщення обєктів зовнішньої реклами, на підставі дозволів Головного управління за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва №07705-05, 03779-04 на загальну суму 60557,16 грн. відповідно до рахунків фактур: №75281 на суму 288,00 грн., №75282 на суму 1522,51 грн., КП-07/39596.4 на суму 3,11 грн., КП-07/39610.4 на суму 24,05 грн., КП-07/78097 на суму 42,68 грн., КП-07/79436 на суму 1771,20 грн., КП-07/81288 на суму 177,20 грн., КП-07/199083 на суму 55134,41 грн.

В процесі розгляду справи, представник позивача 30.11.2010 подав заяву в порядку ст.22 ГПК України про уточнення позовних вимог, у звязку з коригуванням бухгалтером позивача рахунку фактури КП-07/199083 від 14.10.2010 та повною оплатою відповідачем 26.02.2010р. решти рахунків - фактур, зазначених в позовній заяві, крім рахунку фактури № КП-07/199083 від 14.10.2010, в якій просить стягнути з відповідача, 57366,28 грн. (50711,69 грн. - основного боргу, 3446,05 грн. - інфляційних, 2477,93 грн. - пені, 730,61 грн. 3% річних).

Відповідач проти позову заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що відповідно до п. 2.2. Договору №100/ТК від 01.01.2005 р. невідємною частиною договору є дозвіл на розміщення обєктів зовнішньої реклами. Пунктом 4.4. Договору передбачено, що нарахування плати за користування місцем для розміщення обєкту зовнішньої реклами здійснюється з дати прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення про видачу дозволу на розміщення обєкту зовнішньої реклами. З позовної заяви не вбачається, яким чином, в якому порядку, на підставі яких дозволів здійснювалось нарахування плати за користування місцем для розміщення обєкту зовнішньої реклами.

В доповненні до відзиву на позов (вих..№30/11 від 30.11.2010, а.с. 111) відповідач посилається на те, що відповідно до Дозволу №07705-05, наданого в якості підтвердження права на стягнення грошових коштів за рахунком фактурою КП-07/199083 від 14.10.2010, його дія поширюється лише на період з 17.02.2005 по 28.02.2008.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів за період з 01.10.2005 по 13.01.2007 не підлягають задоволенню взагалі, оскільки позивач просить стягнути кошти поза межами позовної давності, яка відповідно до ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три року, у звязку з чим просить відмовити у позові, застосувавши позовну давність.

Також, відповідач стверджує, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення коштів за цим же рахунком за період з 01.03.2008р. по 30.09.2009р., оскільки дані вимоги виставлені без відповідного дозволу, а Договір в частині надання місця за адресою: м.Київ, вул..Луначарського,22, припинив свою дію 04.10.2005р.

Колегія суддів частково підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Між КП ВО Київради (КМДА) «Київреклама» (Робочий орган) та ДП «Мережа Трейд» (рекламорозповсюджувач) був укладений Договір №100/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення обєктів зовнішньої реклами від 01.01.2005 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач надає відповідачеві право на тимчасове користування місцями за адресами згідно з Додатками, які є невідємною частиною даного договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення обєктів зовнішньої реклами, а відповідач використовує надані місця за цільовим призначенням, здійснює оплату за право користування місцями та звільняє у триденний термін місця після закінчення терміну дії дозволу та/або даного договору.

Дозвіл на розміщення обєктів зовнішньої реклами є невідємною частиною даного Договору (п.2.2 Договору).

В свою чергу, в Додатковій угоді №1 від 01.07.2005 р. до Договору сторонами погоджена Адресна програма для розміщення 12-ти видів обєктів зовнішньої реклами за адресами із зазначенням дати включення в Договір і дати кінця строку дії.

Головним управлінням за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва видані відповідачеві дозволи на розміщення обєкта зовнішньої реклами: №07705-05 з терміном дії з 17.02.2005 р. по 28.02.2008 р.; №03779-04 з терміном дії до 31.12.2008 р.

Відповідно до п.3.4.11 Договору в разі дострокового припинення терміну дії Дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами зобовязується провести демонтаж ОЗР, попередивши у письмовій формі робочий орган про дату та час проведення демонтажу. В цьому випадку уповноваженим представником робочого органу проводиться обстеження місця розташування на наявність ОЗР та складається акт обстеження. Дата складання та підписання акту обстеження є датою припинення зобовязань сторін за цим Договором в частині одного місця, наданого для розташування ОЗР, а також є датою припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів,передбачених Розділом 4 цього Договору, про що сторони складають Додаткову угоду до цього Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) зобовязаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Посилання відповідача на неотримання ним рахунків фактур від позивача для здійснення оплати, не може бути прийнято судом, у звязку з тим, що отримання рахунків фактур для сплати є саме обовязком відповідача. Доказів відмови позивача від надання відповідачу рахунків фактур, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не було надано.

Плата за право тимчасового користування місцем для розташування обєктів зовнішньої реклами складається з базового тарифу та коригуючих коефіцієнтів, на які послідовно перемножується базовий тариф.

Нарахування плати здійснюється з дати прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) рішення про видачу дозволу на розміщення обєктів зовнішньої реклами. Плата за право тимчасового користування місцями сплачується відповідачем щомісячно на поточний рахунок позивача не пізніше 20-го числа поточного місяця (п.4.2 4.5 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав жодних доказів вчинення дій, які б свідчили про його намагання добровільного виконання зобовязань по сплаті грошових коштів в порядку, визначеному Договором, згідно з банківськими реквізитами позивача, що містяться у Розділі 10 Договору і у Додатку №1 до нього, а відтак, дана обставина не може звільнити боржника від виконання грошового зобовязання, про яке йому було достовірно відомо.

Оскільки, відповідач належним чином не виконав свої зобовязання за Договором, плату за тимчасове використання місця для розміщення ОЗР №07705-05 (рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді (15.3700 м2, V), Дніпровський район, вул.. Луначарського, 22 з 01.10.2005 по 30.09.2009 не здійснив), у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 55134,41 грн. (а.с.14,19), внаслідок несплати відповідачем за тимчасове використання місцем для розміщення обєкту зовнішньої реклами на підставі дозволу Головного управління за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва №07705-05 відповідно до рахунку фактури позивача №КП-10/139083 від 14.10.2009р. (сума за зазначеним рахунком була скоригована позивачем 30.11.2010 з урахуванням терміну дії зазначеного дозволу і становить 50711,69 грн. згідно уточнення позивачем розміру позовних вимог від 30.11.2010р., а.с. 109).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обовязки.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна позиція міститься у ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при нарахуванні суми основного боргу не була врахована позовна давність, яку відповідач просив врахувати суд першої інстанції у доповненні до відзиву на позов, однак суд це врахував, а позивачем помилково була обчислена сума боргу 50711,70 грн. за період з 01.10.2005 по 30.09.2009.

Однак, у даному випадку повинна бути застосована позовна давність (ч. 4 ст. 267 ЦК України), а тому, розрахунок суми основного боргу має бути здійснено за період з 01.01.2007 по 30.09.2009, і який складає 39191,70 грн. відповідно до розрахунку позивача, який долучений до матеріалів справи (а.с.165).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 50711,70 грн., 3446,05грн., - інфляційних, 730,61 грн. 3% річних, 2477,93 грн. пені, тому рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у розмірі 39191,70 грн. основного боргу за період з 01.01.2007 по 30.09.2009, пені у розмірі 836,00 грн. за період з 01.01.2009 по 30.09.2009; 283,08 грн. 3% річних та 783,83 грн. - інфляційних за період з 01.01.2007 по 30.09.2009.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання неналежне виконання.

Нормами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до приписів ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи суму простроченого платежу у розмірі 39191,70 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 836,00 грн. за період з 01.01.2009 по 30.09.2009 в межах позовної давності.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п 2 ст. 625 ЦК України).

В звязку з вищезазначеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 283,08 грн. три проценти річних та 783,83 грн. - інфляційних за період з 01.01.2007 по 30.09.2009 слід визнати обґрунтованими та такими, що доведені матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст..32 ГПК України), що ним було виконано зобовязання за Договором в повному обсязі та вчасно.

Колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивач має право на стягнення грошових коштів лише в межах строку дії Дозволу №07705-05 на розміщення обєкта зовнішньої реклами з 17.02.2005 по 28.02.2008, оскільки ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів виконання ним п.3.4.11 Договору (докази проведення демонтажу ОЗР №07705-05 (06755), з попередженням у письмовій формі позивача про дату та час проведення даного демонтажу) та п.4.2-4.4 (докази отримання рахунку на сплату коштів за право тимчасового користування місцем розташування ОЗР №07705-05 (06755)) Договору №100/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення обєктів зовнішньої реклами від 01.01.2005 (дані докази були витребувані Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 01.04.2011).

В свою чергу, саме на відповідача відповідно до п.3.4.11 Договору покладено обовязок провести демонтаж ОЗР, попередивши у письмовій формі Робочий орган про дату та час проведення демонтажу. В цьому випадку уповноваженим представником робочого органу проводиться обстеження місця розташування на наявність ОЗР та складається акт обстеження. Датою складання та підписання акту обстеження є дата припинення зобовязань сторін за цим Договором в частині одного місця, наданого для розташування ОЗР, а також є датою припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів, передбачених Розділом 4 цього Договору, про що сторони складають Додаткову угоду до цього Договору.

Крім того, є необґрунтованим і не відповідає умовам Договору твердження відповідача про те, що Договір в частині надання місця за адресою: м.Київ, вул..Луначарського,22, припинив свою дію 04.10.2005р., оскільки, як вбачається з Адресної програми Додатку №1 до Договору (під порядковим номером 9 ) , термін дії договору в частині надання місця розміщення ОЗР за вказаною адресою до 31.01.2010р.

Як вбачається з наданих позивачем на виконання вимог Київського апеляційного господарського суду, Акту огляду рекламного засобу та Акту про демонтаж рекламного засобу №07705-05, вони були складені та підписані 22.11.2009, в звязку з чим, відповідно до п.3.4.11 Договору, припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів мало бути з 22.11.2009, в свою чергу, позивачем нарахування припинилися з 01.10.2005.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, лише на підставі Дозволу здійснюється розміщення ОЗР і, як наслідок, виникає обовязок здійснювати оплату за розміщення ОЗР, і, отже, позивач має право на стягнення 11354,78 грн. за період з 01.01.2007р. по 28.02.2008р., то слід зазначити, що в матеріалах справи присутнє Протокольне рішення №2 щодо надання дозволів на розміщення обєктів зовнішньої реклами, яке затверджено Київським міським головою О.О.Омельченко 17.02.2005р., відповідно до якого згідно наданого переліку (133 позиції) під порядковим номером 51 мав бути переоформлений до 30.01.2010р. Дозвіл на розміщення обєкту ОЗР №07705-05.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою.

Рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2010 у справі №18/44 підлягає скасуванню в частині стягнення 11519,99 грн.- основного боргу, 2662,22 грн.- інфляційних, 1641,93 грн.- пені та 447,53 грн.- 3% річних з прийняттям нового рішення про відмову у позові в зазначених частинах вимог.

В решті частини рішення залишити без змін.

Відповідно до ст..49 України ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Мережа Трейд» на рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі №18/44 частково задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі №18/44 скасувати в частині стягнення 11519,99 грн.- основного боргу, 1641,93грн.-пені, 2662,22грн.-інфляційних та 447,53 грн.- трьох процентів річних .

В решті частини рішення залишити без змін.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі №18/44 викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Мережа Трейд” (інд. 02154, м. Київ, Русанівська набережна, 4, код ЄДРПОУ 31170331) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (інд. 01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-а, код ЄДРПОУ 26199714) 39191,70 грн. - основного боргу, 783,83 грн. - інфляційних, 283,08 грн. - три проценти річних з простроченої суми, 836,00 грн. - пені, 410,95 грн. - витрат по сплаті держмита, 143,56 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті частини позову відмовити ”.

3. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” ( 01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-а, код ЄДРПОУ 26199714) на користь Дочірнього підприємства “Мережа Трейд” ( 02154, м. Київ, Русанівська набережна, 4, код ЄДРПОУ 31170331) 113,58 грн. - держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №18/44 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяКондес Л.О.

СуддіНєсвєтова Н.М.

Тищенко А.І.