Постанова № 17674301, 14.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2011 № 2/37

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 за дов. від 30.03.2011

від відповідачане зявився

від прокуратуриНекрасов О.М. прокурор відділу

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 17.03.2009

у справі№ 2/37 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотон АН»

до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності «Фотон АН» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» про визнання права власності на новостворену будівлю загальною площею 255,8 кв.м., що складається з: коридору 5,0 кв.м.; основної кімнати 64,4 кв.м.; гардеробної 7,0 кв.м.; основної кімнати 29,8 кв.м.; коридору 12,0 кв.м.; основної кімнати 36,6 кв.м.; вбиральні 2,1 кв.м.; вбиральні 1,5 кв.м.; душової 1,3 кв.м.; коридору 8,6 кв.м.; підсобної 1,7 кв.м.; підсобної 1,4 кв.м.; основної кімнати 20,1 кв.м.; основної кімнати 57,0 кв.м.; підсобної 7,3 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нижній Вал, 13 у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 2/37 позов задоволено повністю.

Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотон АН» на нежитлове приміщення по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві, загальною площею 255,8 кв.м., що складається з: коридору 5,0 кв.м.; основної кімнати 64,4 кв.м.; гардеробної 7,0 кв.м.; основної кімнати 29,8 кв.м.; коридору 12,0 кв.м.; основної кімнати 36,6 кв.м.; вбиральні 2,1 кв.м.; вбиральні 1,5 кв.м.; душової 1,3 кв.м.; коридору 8,6 кв.м.; підсобної 1,7 кв.м.; підсобної 1,4 кв.м.; основної кімнати 20,1 кв.м.; основної кімнати 57,0 кв.м.; підсобної 7,3 кв.м.

Зобовязано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна» зареєструвати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотон АН» на нежитлове приміщення по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві, загальною площею 255,8 кв.м., що складається з: коридору 5,0 кв.м.; основної кімнати 64,4 кв.м.; гардеробної 7,0 кв.м.; основної кімнати 29,8 кв.м.; коридору 12,0 кв.м.; основної кімнати 36,6 кв.м.; вбиральні 2,1 кв.м.; вбиральні 1,5 кв.м.; душової 1,3 кв.м.; коридору 8,6 кв.м.; підсобної 1,7 кв.м.; підсобної 1,4 кв.м.; основної кімнати 20,1 кв.м.; основної кімнати 57,0 кв.м.; підсобної 7,3 кв.м.

Рішення Господарського суду міста Києва мотивовано тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у реєстрації права власності позивача на новостворену будівлю загальною площею 255,8 кв.м., що складається з: коридору 5,0 кв.м.; основної кімнати 64,4 кв.м.; гардеробної 7,0 кв.м.; основної кімнати 29,8 кв.м.; коридору 12,0 кв.м.; основної кімнати 36,6 кв.м.; вбиральні 2,1 кв.м.; вбиральні 1,5 кв.м.; душової 1,3 кв.м.; коридору 8,6 кв.м.; підсобної 1,7 кв.м.; підсобної 1,4 кв.м.; основної кімнати 20,1 кв.м.; основної кімнати 57,0 кв.м.; підсобної 7,3 кв.м, що знаходиться за адресою: по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві, а без визнання права власності на нерухоме майно, позивач не може реалізувати права власності на це майно, а тому за позивачем слід визнати право власності на вказаний обєкт нерухомості та зобовязати відповідача зареєструвати це право.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 2/37 скасувати в частині визнання права власності та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині. Скасувати рішення суду в частині зобовязання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна» та припинити провадження у справі № 2/37 в цій частині на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, позиція суду першої інстанції є помилковою, а тому рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у відзиві на позовну заяву проти її доводів заперечує, вважає її необґрунтованою та незаконною, а оскаржуване рішення вважає правомірним, обґрунтованим та таким що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, судова колегія встановила наступне:

Розпорядженням представника Президента України при Шевченківській районній державній адміністрації від 04.03.1993 Виробничому кооперативу «Фотон» було дозволено встановити збірно-розбірний павільйон торгівельного призначення по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві.

У відповідності до вищезазначеного розпорядження Виробничим кооперативом «Фотон» було отримано та узгоджено паспорт на ремонт та фарбування фасаду, рішення про відкриття кафе, договір на відпуск води та послуг каналізації, договір на використання електричної енергії.

Згідно рішення Київської міської ради від 07.07.2005 № 519/3095 про передачу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування павільйону - кафе по вул. Нижній Вал, 13 у Подільському районі м. Києві, між Київською міською радою та Виробничим кооперативом „Фотон” укладено відповідний договір оренди від 11.04.2006 строком на 2 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.1992 Виробничий кооператив «Фотон» придбав у Броварського заводу «ТОРГМАШ» торговий павільйон за 720000 карбованці та 26.02.1993 Виробничий кооператив «Фотон» уклав договір на виконання робіт № 1 з Творчим колективом «ВТК» на монтаж торгового павільйону типа № «П-19» Броварського заводу «ТОРГМАШ» по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві, який і було змонтовано Творчим колективом «ВТК».

Тобто, як зазначає позивач, Виробничий кооператив «Фотон» за власні кошти змонтував будівлю павільйону - кафе по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві. Побудована будівля має загальну площу 255,8 кв.м. та складається з:

- коридору 5,0 кв.м.;

- основної кімнати 64,4 кв.м.;

- гардеробної 7,0 кв.м.;

- основної кімнати 29,8 кв.м.;

- коридору 12,0 кв.м.;

- основної кімнати 36,6 кв.м.;

- вбиральні 2,1 кв.м.;

- вбиральні 1,5 кв.м.;

- душової 1,3 кв.м.;

- коридору 8,6 кв.м.;

- підсобної 1,7 кв.м.;

- підсобної 1,4 кв.м.;

- основної кімнати 20,1 кв.м.;

- основної кімнати 57,0 кв.м.;

- підсобної 7,3 кв.м.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фотон АН» (позивач у справі) створено шляхом зміни організаційно-правої форми та назви Виробничого кооперативу «Фотон», зареєстрованого 26.09.1988 Подільською районною у м. Києві державної адміністрацією і є повним правонаступником всіх прав та обовязків Виробничого кооперативу «Фотон».

У 2008 році позивачем було замовлено та отримано проект архітектурно-будівельних та технологічних рішень, який було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірінгова фірма «Проектбудсервіс» (ліцензія серії АВ № 313473).

Якість проведених робіт підтверджується актом Будівельної лабораторії КП «Київжитлоспецексплуатація» від 18.12.2008 № 160/12 «Про обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій павільйону - кафе по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві».

У відповідності до висновків вищезазначеного акту несучі та огороджуючи конструкції будівлі павільйону - кафе по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві знаходяться в задовільному технічному стані по несучій здатності, будівельні роботи проведено якісно без відхилень від діючих будівельних норм, павільйон кафе придатний для подальшої експлуатації.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що з метою належного володіння павільйоном - кафе по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві останній звертався до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (відповідач у справі) з проханням зареєструвати право власності, без чого належне володіння павільйоном кафе неможливо, однак отримав відмову, чим саме було порушено його право на повноцінне володіння, користування павільйоном кафе по вул. Нижній Вал, 13 в м. Києві на свій розсуд.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виконання, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 Цивільного кодексу України).

Згідно підпункту 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, щодо обліку та реєстрації відповідно до закону обєктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делеговані повноваження це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може предявлятись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження наявності права власності, а також спору між сторонами про право власності щодо спірного обєкту, а тому відсутні підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності на новостворену будівлю загальною площею 255,8 кв.м павільйону кафе, що знаходиться за адресою: вул. Нижній Вал, 13 у м. Києві.

Згідно частини 8 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Так, за змістом Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, бюро технічної інвентаризації здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності.

За таких обставин, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» не є належним відповідачем у розумінні статті 21 Господарського процесуального кодексу України щодо визнання права власності.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 301 Закону України «Про планування і забудову територій» визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифікату відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.

Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

У матеріалах справи відсутні будь-яких докази того, що позивачем вчинялися усі необхідні дії щодо введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та отримання свідоцтва про право власності в установленому законом порядку, а отже спірний обєкт є самочинним будівництвом, а тому право власності на об'єкт у позивача в розумінні статей 331 та 392 Цивільного кодексу України не виникло.

Таким чином, позивачем не надано доказів наявності у нього права користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006, дозволу на будівництво, акт введення обєкту в експлуатацію тощо.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню, відповідно не підлягають задоволенню вимоги щодо реєстрації такого права.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 2/37 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва є обґрунтованою та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 2/37 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 2/37 скасувати повністю.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотон АН» (вул. Олексія Терьохіна,14-а, кв.3, м. Київ, 04080, код 02013426) в доход Державного бюджету України 850 (вісімсот пятдесят) грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 2/37 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяМихальська Ю.Б.

СуддіОтрюх Б.В.

Тищенко А.І.