Постанова № 17674223, 12.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011 № 34/78-47/483

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дикунської С.Я.

суддів: Зеленіна В.О.

Маляренка А.В.

при секретарі: Дімаковій Г.О.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 35/10 від 16.03.2010 р.)

ОСОБА_2 (дов. № 41/10 від 17.03.2010 р.)

ОСОБА_3 (дов. № 10-673 від 01.04.2011 р.)

ОСОБА_4 (дов. від 19.02.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_5 (дов. від 03.02.2010 р.)

від третьої особи не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен

Банк Аваль”

на рішення

господарського суду м. Києва

від 21.12.2010 р.

у справі № 34/78-47/483 (головуючий-суддя Станік С.Р.,

судді Дідиченко М.А., Ягічева Н.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський

хліб” (далі ВАТ “Ніжинський хліб”)

до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен

Банк Аваль” (далі ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”)

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу ОСОБА_6

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.12.2010 р. по справі № 34/78-47/483 позов задоволено частково : визнано недійсним договір поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р., укладений між ВАТ “Ніжинський хліб” та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”; визнано недійсним договір іпотеки від 07.06.1997 р., укладений між ВАТ “Ніжинський хліб” та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”; в іншій частині позову відмовлено; з ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” стягнуто на користь ВАТ “Ніжинський хліб” витрати по сплаті державного мита в розмірі 170 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом невірно застосовано ч. 2 ст. 98 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 41, 46-48 Закону України “Про господарські товариства” № 1576-XII від 19.09.1991 р. (далі Закон № 1576), а також не взято до уваги Статуту ВАТ “Ніжинський хліб”, яким голові правління надано повноваження на укладення договору іпотеки б/н від 07.06.2007 р. та договору поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р.. Крім цього, постаноою № 1 від 03.08.3004 р. Наглядової ради ВАТ “Ніжинський хліб” правлінню товариства надано згоду на укладення та підписання договорів застави та поруки, тощо.

В судовому засіданні представники апелянта доводи скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представники позивачів доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Третя особа в судові засідання не зявилась, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належно, одночасно надіслала письмові пояснення по справі, якими визнала оскаржені договори такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відтак позовні вимоги як безпідставні не підлягають задоволенню. З огляду на наведене апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 18.12.2009 р. ВАТ “Ніжинський хліб” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання недійсним договору застави від 07.06.2007 р. та договору поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р., а також усунення перешкод у здійсненні права власності ВАТ “Ніжинський хліб” шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство “Інформаційний центр” наступних записів : № 509495094963 від 07.06.2007 р., 17:44, тип обтяження - заборона на нерухоме майно; № 5095299 від 07.06.2007 р., 18:15, тип обтяження - заборона на нерухоме майно, усунення перешкод у здійсненні права власності ВАТ “Ніжинський хліб” шляхом вчинення будь-яким нотаріусом нотаріальних дій по вилученню (виключенню) з Державного реєстру іпотек наступних записів : № 5095381 від 07.06.2007 р., 18:45, тип обтяження - іпотека; № 5095017 від 07.06.2007 р., 18:11, тип обтяження іпотека. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 26.08.2004 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”, як кредитором, (правонаступник прав та обовязків ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укр-Петролеум”, ВАТ “Чернігівський хлібокомбінат”, Відкритим акціонерним товариством “Криворіжхліб”, Відкритим акціонерним товариством “Криворіжський хлібокомбінат № 1”, Відкритим акціонерним товариством “Нікопольський хлібокомбінат”, Закритим акціонерним товариством “Павлоградхліб”, Відкритим акціонерним товариством “Ніжинський хліб”, Відкритим акціонерним товариством “Новомосковський хлібозавод”, Відкритим акціонерним товариством “Жовтоводський хлібозавод” укладено Генеральну кредитну угоду № 010/08/2012 (далі Генеральна кредитна угода).

01.03.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки № 11/1-2040 (далі Договір поруки), за умовами якого ВАТ “Ніжинський хліб”, як поручитель на добровільних засадах зобов'язується відповідати перед Банком за зобов'язаннями ЗАТ “Укрзернопром”, ТОВ “Укр-Петролеум”, ВАТ “Чернігівський хлібокомбінат”, ВАТ “Криворіжхліб”, ВАТ “Криворізький хлібокомбінат №1”, ВАТ “Нікопольський хлібокомбінат”, ЗАТ “Павлоградхліб”, ДП “Зернятко”, ВАТ “Новомосковський хлібозавод”, ВАТ “Жовтоводський хлібозавод”, ТОВ “Зерноторг-2004”, ЗАТ “Переробник”, ДП “Південне”, ТОВ “Степове”, ТОВ “Джерело”, ДП “Хлібодар”, ДП “Колосисте”, ТОВ “Укрзернопром-Шевченково”, ТОВ “Укрзернопром-Козятин”, ТОВ “Укрзернопром-Погребище”, ТОВ “Укрзернопром-Деражня”, ТОВ “Укрзернопром-Староконстантинів”, що виникають за умовами Генеральної кредитної угоди з усіма змінами та доповненнями та кредитних договорів, які укладено та буде укладено в її межах між Банком та кожним з зазначених боржників з приводу повернення кредитів у сумі, еквівалентній 22 000 000 доларів США та передбачені кожним кредитним договором строки, але не пізніше 31.12.2008 р., сплати процентів за користування наданими кредитними коштами, комісій, штрафних санкцій в розмірі та на передбачених кожним кредитним договором умовах.

07.06.2007 р. між відповідачем та позивачем укладено договір іпотеки (далі Договір іпотеки), за умовами якого позивач виступив як позичальник від свого імені та як майновий поручитель за ТОВ “Укр-Петролеум”, ВАТ “Чернігівський хлібокомбінат”, ВАТ “Кривдріжхліб”, ВАТ “Криворіжський хлібокомбінат № 1”, ВАТ “Нікопольський хлібокомбінат”, ВАТ “Павлоградхліб”, ВАТ “Новомосковський хлібозавод”, ВАТ “Жовтоводський хлібозавод”, ТОВ "Зерноторг-2004", ЗАТ „Переробник”, ДП „Зернятко”, ДП „Південне”, ТОВ „Степове”, ТОВ „Джерело”, ДП „Хлібодар”, ЗАТ „Укрзернопром”, ТОВ „Укрзернопром-Шевченково”, ТОВ „Укрзернопром-Козятин”, ТОВ „Укрзернопром-Погреби”, ТОВ „Укрзернопром-Деражня”, ТОВ „Укрзернопром-Староконстянтинів”, ДП „Колосисте”. Предметом Договору іпотеки стало нерухоме майно: господарський обєкт із завершеним циклом виробництва продукції з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розташований з автономними інженерними комунікаціями, системами енергопостачання, який визнається нерухомістю і може бути обєктом угод, до якого включаються виробничі і невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, в тому числі, але не виключно:

- комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська буд. 116 (сто шістнадцять), що належить позивачу на праві колективної власності на підставі Наказу № 674 Фонду державного майна України (регіональне відділення по Чернігівській області) "Про створення ВАТ “Ніжинський хліб», зареєстрованого в Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації 07.09.2001в реєстровій книзі № 3 за №216 й внесено запис до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно за р.№ 2798921;

- комплекс нежитлових будівель автотранспортної дільниці, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, буд. 101 (сто один), який належить позивачу на праві колективної власності на підставі посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_7 21.05.2003 р. Договору купівлі-продажу нежитлових будівель за реєстровим номером 2461, зареєстрованого в Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 3 за № 280 й внесено запис до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно за р.№ 1095724 у відповідності до виданого Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 669866 30.05.2003 року (бланк серії ВАА № 367001) витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; - усі види майна, які зазначено в додатку № 1 до цього договору, який є невідємною частиною договору, а саме: необоротні активи, обладнання, тощо.

Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги відповідача (банку) на підставі Генеральної кредитної угоди про повернення ( позичальником) кредиту в розмірі 22 000000 доларів США, сплати процентів за його користування, комісійної винагороди, неустойки, пені, штрафу) в розмірі, строки та у випадках згідно Кредитного договору, а також виконати інші умови Кредитної угоди та відшкодувати Банку всі можливі збитки, які може бути понесеніо ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитної угоди.

У відповідності до Договору іпотеки банк має право у випадку невиконання позивачем зобовязань за Генеральною угодою отримати задоволення вимог за рахунок майна, переданого в іпотеку на викладених в договорі іпотеки від 07.06.2007 р. умовах.

07.06.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 накладено заборону відчуження на: комплекс нежитлових будівель за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська буд. 116 (сто шістнадцять); комплекс нежитлової будівлі автотранспортної дільниці за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, буд. 101 (сто один).

В супереч наведеному, рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “Ніжинський хліб” від 20.11.2009 р. (оформленим протоколом № 1), вирішено не затверджувати договори поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р. та № 11/1-2620 від 25.11.2008 р., застави підприємства від 07.06.2007 р., застави основних засобів №11/1-2629 від 09.12.2008 р., застави товарів в обігу №11/1-2627 від 09.12.2008 р. й іпотечний договір від 09.12.2008 р.; скасувати рішення Наглядової ради від 09.01.2007 р. та від 25.07.2008 р.; зобов'язати правління товариства звернутись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договорів поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р. та № 11/1-2620 від 25.11.2008 р., застави підприємства від 07.06.2007 р., застави основних засобів №11/1-2629 від 09.12.2008 р., застави товарів в обігу №11/1-2627 від 09.12.2008 р. та іпотечний договір від 09.12.2008 р.

За твердженнями позивача Договір іпотеки та Договір поруки суперечать положенням ч. 2 ст. 98 ЦК України, адже їх укладено головою правління з перевищенням повноважень, а зміст Договору іпотеки суперечить й ч. 4 ст. 3, ч. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” № 898-IV від 05.06.2003 р. (далі Закон № 898), тощо.

Заявою від 22.03.2010 р. позивач змінив предмет позову та просив визнати недійсними договір застави від 07.06.2007 р. та договір поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р., а також усунути перешкоди у здійсненні права власності ВАТ “Ніжинський хліб” шляхом вчинення будь-яким нотаріусом нотаріальних дій по вилученню з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наступних записів: № 5094963 від 07.06.2007, 17:44, тип обтяження - заборона на нерухоме майно; № 5095299 від 07.06.2007, 18:15, тип обтяження - заборона на нерухоме майно; усунути перешкоди у здійсненні права власності ВАТ “Ніжинський хліб” шляхом вчинення будь-яким нотаріусом нотаріальних дій по вилученню (виключенню) з Державного реєстру іпотек наступних записів: № 5095381 від 07.06.2007, 18:45, тип обтяження - іпотека; № 5095017 від 07.06.2007, 18:11, тип обтяження іпотека.

Позиція відповідача по справі, викладена в відзиві на позовну заяву відповідає доводам його апеляційної скарги.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.04.2010 р. по справі № 34/78 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 р. апеляційну скаргу ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 07.04.2010 р. по справі № 34/78 - без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. рішення обох судових інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявою від 01.12.2010 р. позивач змінив предмет позову, просив визнати недійсними договір застави від 07.06.2007 р. та договір поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р., а також

усунути перешкоди у здійсненні права власності ВАТ “Ніжинський хліб” шляхом вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 нотаріальних дій по вилученню з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна наступних записів: № 5094963 від 07.06.2007, 17:44, тип обтяження - заборона на нерухоме майно; № 5095299 від 07.06.2007, 18:15, тип обтяження - заборона на нерухоме майно; усунути перешкоди у здійсненні права власності ВАТ “Ніжинський хліб” шляхом вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 нотаріальних дій по вилученню (виключенню) з Державного реєстру іпотек наступних записів: № 5095381 від 07.06.2007, 18:45, тип обтяження - іпотека; № 5095017 від 07.06.2007, 18:11, тип обтяження іпотека.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсними договору поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р., договору іпотеки від 07.06.1997 р., а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на ч. 1 ст. 203 ЦК України, якою передбачено визнання правочину недійсним, зокрема : якщо особа, яка вчиняє правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності в момент його вчинення.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Цивільним законодавством України (ст. 98) передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, в тому числі і з тих, які загальними зборами передано до компетенції виконавчого органу. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 98 ЦК України).

Термін «відчуженням майна» за законодавством України розглядається як передача права власності на майно, яке перебуває на балансі суб'єктів господарювання, іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу за грошові кошти на аукціонах, за конкурсом.

Відповідно до ст. 1 Закону № 898 іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, яке залишається в володінні і користуванні іпотекодавця, за рахунок якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в установленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов»язується перед кредитором боржника за виконання ним обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Виходячи із вищенаведеного, місцевий суд вважав, що Договір поруки та Договір іпотеки передбачають відчуження майна в разі порушення зобовязань перед банком поручителя та іпотекодавця.

Згідно затвердженого Рішенням загальних зборів акціонерів товариства “Ніжинський хліб” (Протокол № 2 від 19.08.2005 р., зареєстровано державним реєстром виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області 29.11.2006 за № 106310500020002320), Статуту ВАТ “Ніжинський хліб”, статутний капітал позивача на час укладення оскаржених договорів становив 716000 грн..

Пунктом 8.1 вищезгаданого Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” визначено, що управління товариством здійснюють: вищий орган товариства загальні збори акціонерів; Наглядова рада; Правління товариства.

До виключної компетенції вищого органу товариства відноситься, зокрема : затвердження річних результатів діяльності товариства ( п.п. “д” п. 8.2.4 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб”).

У відповідності до п. 8.3.1 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” Наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління товариства, а також розглядає та затверджує звіти, які подає правління за квартал та рік (п. 8.3.5), зокрема: має право й заслуховувати звіти Правління. Наглядова рада подає вищому органу товариства звіт про свою роботу за рік.

Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління товариства (п. 8.4.1 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” у відповідній редакції).

До компетенції Правління належать всі питання поточної діяльності товариства, крім тих, які згідно чинного законодавства, Статуту або рішення вищого органу товариства віднесено до компетенції вищого органу товариства та Наглядової ради (п. 8.4.2 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” у відповідній редакції).

Голову правління наділено повноваженнями щодо розпорядження майном товариства та укладення й підписання цивільно-правових угод від імені товариства (п. 8.4.5 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” у відповідній редакції).

Згідно п. “д” та “і” ст. 41 Закону № 1576 (у відповідній редакції) до виключної компетенції загальних зборів належало затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства та затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначену Статутом товариства.

Таким чином, Статутом ВАТ “Ніжинський хліб” в вищенаведеній редакції передбачалось, що повноваження щодо затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства та затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначену Статутом товариства, належали виключно вищому органу товариства Загальним зборам акціонерів, а до компетенції Правління віднесено всі питання поточної діяльності, зокрема і щодо укладення договорів. Статутом товариства дійсно передбачено право голови правління укладати цивільно-правові угоди від імені товариства, але при укладенні цих угод саме позивач поручився відповідати коштами та майном перед відповідачем за зобовязаннями юридичних осіб по поверненню кредиту загалом на суму 22000000 дол. США. (по договору поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р.) та власним майном іпотечною вартістю 17533000,00 грн. (по договору іпотеки від 07.06.2007 р.), тобто за угодами, які укладено на суму, що перевищує визначену його Статутом.

З огляду на наведене місцевий суд вважав, що після укладення оскаржених в суді договорів Голова правління мав подати до Наглядової ради Звіт за квартал або за рік діяльності з позначенням відповідних угод, які впливають на діяльність товариства та інтереси його учасників (це входить до обовязків Голови правління). В свою чергу Наглядова рада на підставі п. 8.3.5 та 8.3.6 Статуту повинна була розглянути та затвердити й передати вищому органу товариства Загальним зборам для затвердження річних результатів діяльності товариства в 2007 р., в тому числі й по укладеним угодам. Загальні збори акціонерів відповідним рішенням мали затвердити укладені угоди на суму, що перевищує визначену Статутом товариства.

Хоча Статутом позивача такого не передбачено, такі вимоги встановлено п. “і” ст. 41 Закону № 1576. Натомисть Статутом чітко визначено, що до компетенції правління належать усі питання поточної діяльності товариства, крім тих, що згідно чинного законодавства, Статуту або рішення вищого органу товариства віднесено до компетенції вищого органу товариства та Наглядової ради. Оскільки укладення угод на суму, що перевищує визначену Статутом товариства мало бути погоджено Загальними зборами акціонерів, однак здійснено не було, місцевий суд визнав Договори поруки та іпотеки такими, що суперечать п. “і” ст. 41 Закону № 1576 й це, на його думку, є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Місцевий суд вважав, що відповідачем не доведено того факту, що загальні збори акціонерів позивача повідомлено про укладання згаданих вище угод в 2007 році, схвалено їх, в тому числі схвалено й зміни до цих угод. Так, наявний в матеріалах справи Протокол Загальних зборів акціонерів від 24.04.2008 р. про затвердження звіту Голови правління про результати фінансово-господарської діяльності товариства в 2007 р. не містить інформації щодо включення до порядку денного та обговорення загальними зборами акціонерів товариства питань про надання повноважень виконавчому органу товариству чи наглядовій раді товариства на укладення оскаржених правочинів та змін до них.

Твердження відповідача про те, що позивачем схвалено укладення цих угод шляхом їх виконання, а відтак такі є дійсними й породжують відповідні правові наслідки, місцевий суд відхилив як безпідставні, а виконання угод шляхом укладання та оплати договорів страхування вчинялось виконавчим органом позивача та не може свідчити про схвалення їх загальними зборами - вищим органом ВАТ “Ніжинський хліб”.

Таким чином, місцевий суд вважав вимоги позивача в частині визнання недійсними Договору поруки та Договору іпотеки законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому їх задовольнив.

Відмовляючи в позові щодо усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 нотаріальних дій по вилученню з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна наступних записів: № 5094963 від 07.06.2007, 17:44, тип обтяження - заборона на нерухоме майно; № 5095299 від 07.06.2007, 18:15, тип обтяження - заборона на нерухоме майно та усунення перешкод у здійсненні права власності позивача шляхом вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 нотаріальних дій по вилученню (виключенню) з Державного реєстру іпотек наступних записів: № 5095381 від 07.06.2007, 18:45, тип обтяження - іпотека; № 5095017 від 07.06.2007, 18:11, тип обтяження іпотека,

місцевий суд вважав, що прав та охоронюваних законом інтересів позивача приватним нотаріусом ОСОБА_6 не порушено, доказів звернення до приватного нотаріуса з будь-якими заявами про вчинення нотаріальних дій позивачем суду не надано, як і доказів невиконання приватним нотаріусом ОСОБА_6 будь-яких за заявою позивача дій.

З врахуванням положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, якими встановлено імперативну вимогу щодо права особи звернутися до суду за захистом саме свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, позивачем не надано суду будь-яких доказів порушення саме його прав та охоронюваних інтересів, тому місцевий суд вважав вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 нотаріальних дій по вилученню з Єдиного державного реєстру вищезгаданих заборон відчуження обєктів нерухомого майна безпідставними та необґрунтованими, такими, що задоволенню не підлягають, тощо.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду в частині задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) встановлених ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу вимог.

Згідно ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідними для чинності правочину є наступні : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися в формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Апеляційним судом встановлено, що для забезпечення зобовязань за Генеральною кредитною угодою, 01.03.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки, за умовами якого ВАТ “Ніжинський хліб”, як поручитель на добровільних засадах зобов'язується відповідати перед Банком за зобов'язаннями ЗАТ “Укрзернопром”, ТОВ “Укр-Петролеум”, ВАТ “Чернігівський хлібокомбінат”, ВАТ “Криворіжхліб”, ВАТ “Криворізький хлібокомбінат №1”, ВАТ “Нікопольський хлібокомбінат”, ЗАТ “Павлоградхліб”, ДП “Зернятко”, ВАТ “Новомосковський хлібозавод”, ВАТ “Жовтоводський хлібозавод”, ТОВ “Зерноторг-2004”, ЗАТ “Переробник”, ДП “Південне”, ТОВ “Степове”, ТОВ “Джерело”, ДП “Хлібодар”, ДП “Колосисте”, ТОВ “Укрзернопром-Шевченково”, ТОВ “Укрзернопром-Козятин”, ТОВ “Укрзернопром-Погребище”, ТОВ “Укрзернопром-Деражня”, ТОВ “Укрзернопром-Староконстантинів”за умовами Генеральної кредитної угоди з усіма змінами та доповненнями та кредитних договорів, що укладено чи буде укладено в межах останньої між Банком та кожним із цих боржників щодо повернення кредитів у сумі, еквівалентній 22 000 000 доларів США, в передбачені кожним кредитним договором строки, але не пізніше 31.12.2008 р., сплати процентів за користування наданими кредитними коштами, комісій, штрафних санкцій в розмірі та на передбачених кожним кредитним договором умовах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України,за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов'язань. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником забезпеченого порукою, зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (п.п. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Згідно п. 2.1 Договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по угоді та/або кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Від імені позивача Договір поруки підписано головою правління товариства - Лабузьким П.М..

Крім цього, в забезпечення Генеральної кредитної угоди 07.06.2007 р. між відповідачем та позивачем укладено й Договір іпотеки, за умовами якого позивач виступив як позичальник від свого імені та як майновий поручитель за ТОВ “Укр-Петролеум”, ВАТ “Чернігівський хлібокомбінат”, ВАТ “Кривдріжхліб”, ВАТ “Криворіжський хлібокомбінат № 1”, ВАТ “Нікопольський хлібокомбінат”, ВАТ “Павлоградхліб”, ВАТ “Новомосковський хлібозавод”, ВАТ “Жовтоводський хлібозавод”, ТОВ "Зерноторг-2004", ЗАТ „Переробник”, ДП „Зернятко”, ДП „Південне”, ТОВ „Степове”, ТОВ „Джерело”, ДП „Хлібодар”, ЗАТ „Укрзернопром”, ТОВ „Укрзернопром-Шевченково”, ТОВ „Укрзернопром-Козятин”, ТОВ „Укрзернопром-Погреби”, ТОВ „Укрзернопром-Деражня”, ТОВ „Укрзернопром-Староконстянтинів”, ДП „Колосисте”. Предметом Договору іпотеки стало нерухоме майно: господарський обєкт із завершеним циклом виробництва продукції, з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розташований з автономними інженерними комунікаціями, системами енергопостачання, який визнається нерухомістю і може бути обєктом угод, до якого включаються виробничі і невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, в тому числі, але не виключно: комплекс нежитлових будівел за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська буд. 116 (сто шістнадцять), який належить позивачу на праві колективної власності на підставі Наказу № 674 "Про створення ВАТ “Ніжинський хліб”; комплекс нежитлових будівель автотранспортної дільниці за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, буд. 101 (сто один), який належить позивачу на праві колективної власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.05.2003 р.; усі види майна, що зазначено в додатку № 1 до цього договору, який є його невідємною частиною, а саме: необоротні активи, обладнання, тощо.

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки забезпечуються вимоги відповідача (банку) з Генеральної кредитної угоди, а позичальники зобовязуються перед Банком повернути кредит в розмірі 22 000000 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, пеню, штрафи в розмірі, в передбачені Кредитним договором строки та випадках, а також виконати інші його умови, відшкодувати Банку всі можливі збитки у разі невиконання чи неналежного виконання умов Кредитної угоди.

За твердженнями позивача згаданий Договір укладено правлінням також з перевищенням повноважень. Однак апеляційним судом встановлено, що від позивача його підписано ОСОБА_7 (діяв на підставі наявної в матеріалах справи й виданої ВАТ “Ніжинський хліб” в особі голови правління Лабузького П.М. на укладення будь-яких договорів застави (іпотеки) цілісного майнового комплексу між товариством та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” нотаріально посвідченої довіреності від 05.06.2007 р.. Це відповідало п. 8.4.5 Статуту товариства та ст. 240 ЦК України.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 47 Закону № 1576 (у відповідній редакції) виконавчим органом акціонерного товариства на здійснення керівництва його поточною діяльністю є правління або інший передбачений статутом орган. Роботою правління керує призначений або обраний згідно статуту товариства голова правління. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.

Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділеними цим правом за статутом (ч. 1 ст. 48 ЦК України).

Відповідно до п. 8.4.1 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб”, який затверджено Рішенням загальних зборів акціонерів товариства “Ніжинський хліб” (Протокол № 2 від 19.08.2005 р., зареєстрований державним реєстром виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області 29.11.2006 за № 106310500020002320) виконавчим органом товариства на здійснення керівництва його поточною діяльністю є Правління товариства.

До компетенції Правління належать усі питання поточної діяльності товариства, крім тих, що згідно чинного законодавства, вищезгаданого статуту або рішення вищого органу товариства віднесено до компетенції вищого органу товариства та Наглядової ради (п. 8.4.2 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” у відповідній редакції).

Голову правління наділено такими повноваженнями : розпорядження всім майном товариства, включаючи кошти, згідно чинного законодавства і Статуту; укладення та підписання будь-яких цивільних угод (незалежно від суми) та інших юридичних актів, видачі довіреностей, прийняття рішення про отримання кредиту, позики, надання гарантії або поруки; вирішення питань збереження та ефективного використання майна, передачі майна товариства під заставу та в оренду, тощо (п. 8.4.5 Статуту ВАТ “Ніжинський хліб” у відповідній редакції). Як вбачається з Витягу з ЄДРПОУ станом на 10.12.2009 р. Лабузький П.М. не мав обмежень на вчинення юридичних дій від імені юридичної особи без довіреності.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає безпідставними висновки місцевого суду про те, що оскаржені Договори поруки та іпотеки суперечать п. “і” ст. 41 Закону № 1576 й є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Тим більше, як згадувалось вище, Статутом ВАТ “Ніжинський хліб”, не передбачено затвердження загальними зборами товариства договорів (угод), укладених на суму, перевищення якої й потребувало такого затвердження. Крім цього, п. 8.2.4 Статуту товариства до компетенції вищого органу товариства загальних зборів не було віднесено повноважень щодо затвердження укладених правлінням товариства договорів.

Посилання місцевого суду на положення ч. 2 ст. 98 ЦК України, згідно яких рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження його майна на суму п'ятдесят і більше відсотків майна товариства та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом, апеляційний суд вважає помилковими, адже порука та іпотека є способами забезпечення виконання зобовязань.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку коштами чи майном й в разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя.

Іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, яке залишається в володінні та користуванні іпотекодавця, згідно якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в установленому цим Законом (ст. 1 Закону № 898) порядку.

За таких обставин, укладення договору поруки та іпотеки не є відчуженням майна, адже не відбувається одночасної передачі права власності на майно, яке перебуває на балансі суб'єктів господарювання. За своєю правовою природою згадані договори в момент їх укладення не є договорами відчуження, оскільки при укладенні основного забезпеченого порукою чи іпотекою договору сторони спрямовано на досягнення мети основного договору, а не на порушення встановлених ним зобовязань. При виконанні основного зобовязання належним чином негативні для майнового поручителя чи заставодавця наслідки в формі звернення стягнення на обтяжене майно не настають, тому відсутні підстави вважати договори поруки чи застави, які є засобом забезпечення виконання зобовязання за основним договором, договором відчуження.

Таким чином, за безпідставністю та необгрунтованістю висновків місцевого суду в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд не знаходить підстав для визнання недійсними вищезгаданих договорів як таких, що суперечать вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Твердження позивача про те, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “Ніжинський хліб” від 20.11.2009 р. ( протокол № 1) вирішено не затверджувати договори поруки та іпотеки з огляду на положення ст. 241 ЦК України (правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину) не заслуговують на увагу за вищенаведених підстав. Тим більше, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту виконання оскаржених договорів та кредитного договору, зокрема : підписання кредитного договору № 010/08/3449 від 21.12.2006 р., одержання від відповідача кредитних коштів, укладення договорів добровільного страхування майна, підписання актів перевірки стану та наявності заставного майна, затвердження загальними зборами акціонерів звітів голови правління про результати фінансово-господарської діяльності товариства, звітів Наглядової ради товариства, річних фінансових звітів за 2005-2008 р.р.

Крім цього, згідно Протоколу № 2 засідання Наглядової ради ВАТ “Ніжинський хліб” від 09.01.2007 р. надано згоду на вступ нових позичальників до Генеральної кредитної угоди, надання майнового і фінансового поручительства в рамках цієї угоди, а також доручення голові правління Лабузькому П.М. на підписання з відповідачем відповідної угоди до Генеральної кредитної угоди, договір до договору іпотеки, зареєстрованого в реєстрі № 3270 від 11.10.2004 р., договір поруки та інші супутні документи. Законом № 1576 (ст.46) передбачено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватись рада акціонерного товариства (спостережна рада) на представлення інтересів акціонерів у період між загальними зборами і в межах визначеної статутом компетенції, контроль і регуляцію діяльності правління. На підстав п. 8.3.1 - 8.3.4. Статуту ВАТ “Чернігівський хлібокомбінат” Спостережна (Наглядова) рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю Правління товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка на підставі установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, а також не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З огляду на наведені положення закону та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обізнаності відповідача з будь-якими особливими його обмеженнями на укладення спірних договорів.

Апеляційним судом враховано, що згідно Розясненням Вищого господарського суду “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/618 від 06.11.2000 р. (п. 9.4) встановлено : якщо господарським судом буде з'ясовано, що установчими документами акціонерного товариства право виконавчого органу на укладення договору не обмежено, отже такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, сам факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга як підставна та обґрунтована підлягає задоволенню, рішення місцевого суду - скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині нового - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2010 р. по справі № 34/78-47/483 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення: в позові Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський хліб” до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” про визнання недійсним договору поруки № 11/1-2040 від 01.03.2007 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Ніжинський хліб” та Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, визнання недійсним договору іпотеки від 07.06.1997 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Ніжинський хліб” та Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” відмовити повністю.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2010 р. по справі № 34/78-47/483 залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський хліб” (місцезнаходження: 16600 Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, 116, код ЄДРПОУ 00381054) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 34/78-47/483 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддяДикунська С.Я.

СуддіЗеленін В.О.

Маляренко А.В.

15.04.11 (відправлено)