Постанова № 17674123, 06.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2011 № 11/388

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко О.В.

суддів: Алданової С.О.

Чорної Л.В.

при секретарі: Кривошеї О.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. №01-15/130 від 03.02.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №03/01-11 від 03.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого

акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія

“Автомобільні дороги України”

на рішення Господарського суду м. Києва

від 14.12.2010 року

у справі № 11/388 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Дочірнього підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого

акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія

“Автомобільні дороги України”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитрансбудсервіс”

про визнання договору недійсним

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" про визнання недійсним договору № 01-15/36а на транспортні послуги (вантажні перевезення по Україні) від 16.02.2006, укладеного між сторонами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є розпорядником державних коштів і відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" будь які договори, що передбачають закупівлю послуг, на суму, що перевищує 30 тисяч гривень повинні укладатися лише за результатами проведення процедури державних закупівель. Оскільки спірний Договір укладений сторонами без проведення процедури державних закупівель, а на підставі цього Договору позивач щорічно закуповує у відповідача транспортні послуги на суми, що значно перевищують 30 тис. грн., тому такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на те, що зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" які забороняють позивачу укладати договори без проведення процедури державних закупівель набрали чинність після укладання сторонами спірного Договору, а тому застосування таких норм Закону до спірного Договору є безпідставним. Крім цього, відповідач вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2010 р. у справі №11/388 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що посилання позивача про необхідність укладення спірного Договору з проведення процедури державної закупівлі відповідно Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" не підтверджується матеріалами справи, оскільки умовами Договору та додаткових угод визначена ціна перевезення вантажу, що не перевищує 30000,00 грн., загальна кількість рейсів та вартість всього обсягу здійснених перевезень у додаткових угодах не визначалась. Акти приймання-передачі виконаних робіт із зазначенням вартості робіт підписувались сторонами по закінченню перевезень за певний період.

Крім цього, Договір № 01-15/36а на транспортні послуги (вантажоперевезення по Україні) укладений сторонами 16.02.2006, а позивач звернувся до суду з даним позовом 23.09.2010, тобто ним пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2010 р. у справі №11/388, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що в матеріалах справи наявні акти приймання-здачі виконаних робіт №1,№2, №3, №4, №5 за 2010 рік, яким суд не дав належної оцінки та з яких вбачається, що відповідачем надавались послуги на суму, яка значно перевищує 30 000грн. Крім цього, без проведення відповідної процедури закупівлі послуг, спірний договір був укладений з порушенням норм законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2011 року.

15.03.2011 року відповідачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що позивач в момент укладення спірного договору не був розпорядником державних коштів. Крім цього, до відома суду були додані ухвала Господарського суду Полтавської області про порушення провадження у справі №3/122 за позовом заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної служби автомобільних доріг України до ДП "Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" про визнання недійсним договору № 01-15/36а на транспортні послуги (вантажні перевезення по Україні) від 16.02.2006, та ухвала Господарського суду Полтавської області від 13.01.2011 року по зазначеній справі про зупинення провадження по справі №3/122 до набрання законної сили судовим рішення по даній справі №11/388.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у звязку з незявленням у судове засідання представників позивача та відповідача, колегією суддів ухвалою від 23.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.03.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 16.03.2011 року було оголошено перерву до 06.04.2011 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/2 від 05.04.2011 року у звязку з виробничою необхідністю перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі №11/388 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі №11/388 скасувати, прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду від 14.12.2010 року у справі №11/388.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" (перевізник) та Філією “Автодорсервіс” Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (замовник) було укладено договір № 01-15/36а на транспортні послуги (вантажоперевезення по Україні) надалі - Договір.

Предметом вказаного Договору є порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезення щебеню автомобільним транспортом (п. 1.1 Договору).

Замовник доручає, а перевізник приймає на себе виконання послуг з перевезення вантажу по території України вантажним автотранспортом. Маршрут, вимоги до автотранспортного засобу, тип вантажу та інші значні умови перевезення вантажу обговорюються у додаткових угодах, що є невідємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник сплачує перевізнику вартість транспортних послуг по обумовленій ціні. Вартість вантажоперевезення обумовлюються в додаткових угодах, які є невідємною частиною договору.

Згідно п. 2.2 Договору повний розрахунок між сторонами по даному Договору проводиться по закінченню робіт на протязі 10 днів, після підписання Акту виконаних робіт з доданням до нього товарно-транспортних накладних з відміткою про прийняття вантажу. Акти виконаних робіт підписуються декадно (10-го, 20-го, 30-го числа поточного місяця).

Якщо за два місяці до закінчення строку дії цього Договору ні одна із сторін не вимагає його розірвання або перегляду, договір буде продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік (п.5.3 Договору).Відповідно до п. 6.2 Договору договір вважається чинним з моменту його підписання до 30 грудня 2007 року.

16.02.2006, 01.11.2007, 16.05.2008, 25.09.2008 та 12.04.2010 сторонами підписані Додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 до Договору № 01-15/36а, у яких сторони погоджували вартість з НДС вантажоперевезення за всіма маршрутами, зазначеними в товарно-транспортних накладних, у розмірі 0,60 грн. за 1 тн/км, 0,66 грн. за 1 тн/км, 0,74 грн. за 1 тн/км, 0,80 грн. за 1 тн/км та 0,83 грн. за 1 тн/км відповідно.

Сторонами по справі підписані Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2010 року на суму 53 3003,02 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №2 від 19.0.2010 року за суму 145 382,47грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт № 3 від 31.05.2010 року на суму 107924,24грн, Акт приймання-передачі виконаних робіт №4 від 15.06.2010 року на суму 189 196,34грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №5 від 01.07.2010 року на суму 356196,78грн., які наявні в матеріалах справи.

Спір виник в наслідок того, що Позивач вважає, що договір № 01-15/36а від 16.02.2006 укладено без проведення процедури державних закупівель(позивач щорічно закуповує у відповідача за вказаним договором транспортні послуги на суму що перевищує 30 тисяч гривень), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а тому відповідно ч. 1. ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підстави для визнання спірного Договору недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Замовником, за умовами Договору, виступає філія «Автодорсервіс» дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України».

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону

Згідно із п. 1.1 Положення філії «Автодорсервіс» ДП «Полтавський облавтодор», філія «Автодорсервіс» дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» створена як відособлений структурний підрозділ дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дорогії України» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Відповідно до п. 3.1, 3.3 Положення, філія «Автодорсервіс» є відособленим підрозділом ДП «Полтавський облавтодор» і не є юридичною особою, може укладати договори, відповідно до предмету діяльності підприємства, лише від імені і на підставі доручення директора ДП «Полтавський облавтодор».

Згідно із положеннями ст. 1 Статуту ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогії України» створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на власності ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" утворене на виконання Указу Президента України від 18.11.2001 № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" за пропозицією Державної служби автомобільних доріг, погодженою з Міністерством транспорту, Міністерством економіки та з питань інтеграції, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Компанію утворено на виконання Указу Президента України від 08.1 1.2001 №1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" і постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 221 засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг; повноваження вищого органу управління покладаються на засновника Компанії; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії; акціонерами Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію Компанії.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського кодексу України для закупівель товарів, роби чи послуг державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робі і послуг за державні кошти"

Згідно із положеннями преамбули Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів.

Державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Торги (тендер) в розумінні цього Закону це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного постачальника), встановленими цим Законом.

Договір про закупівлю - це письмова угода між замовником та учасником переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату (ст. 1 Закону).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач є розпорядником державних коштів.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору, тобто станом на 16.02.2006, без урахування змін, які були внесені Законом України від 15.12.2005 № 3205-ІV, оскільки його положення набрали чинності з моменту опублікування 17.03.2006) передбачалося, що положення цього Закону застосовуються до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, оскільки позивач є розпорядником державних коштів, то відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" договори, що передбачають закупівлю (вартість) послуг на суму, що перевищує 30 тисяч гривень, повинні укладатися позивачем лише за результатами проведення процедури державних закупівель.

З Акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2010 року на суму 53 3003,02 грн., Акту приймання-передачі виконаних робіт №2 від 19.0.2010 року за суму 145 382,47грн., Акту приймання-передачі виконаних робіт № 3 від 31.05.2010 року на суму 107924,24грн, Акту приймання-передачі виконаних робіт №4 від 15.06.2010 року на суму 189 196,34грн., Акту приймання-передачі виконаних робіт №5 від 01.07.2010 року на суму 356196,78грн. вбачається, що вартість наданих послуг відповідачем значно перевищує суму 30 тисяч грн.

Проте, Договір №01-15/36а від 16.02.2006 року був укладений між Позивачем та Відповідачем без проведення процедури державних закупівель.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при укладанні договору №01-15/36а на транспортні послуги від 16.02.2006 року порушено вимоги Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», у зв'язку з чим спірний договір підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає вимогам законодавства.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом ( п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, надалі Постанова ВСУ).

Щодо застосування судом строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що про порушення чинного законодавства України, а саме Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» при укладенні спірного договору останньому стало відомо після проведення прокуратурою Полтавської області в 2010 році перевірки, про що свідчить позовна заява прокуратури Полтавської області, яка залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Норма ч. 5 ст. 267 ЦК визнає визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Як вже зазначалось, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01-15/36а на транспортні послуги, предметом договору є закупівля послуг (товарів), яка здійснюється за рахунок державних коштів.

Позивач є розпорядником державних коштів згідно Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Оскільки оплата послуг позивачем здійснювалась за державні кошти, то останній звернувся за захистом інтересів держави, тому порушене право держави підлягає захисту судом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підлягає задоволенню, рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі №11/388 скасуванню.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги позивача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі №11/388 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення Договір № 01-15/3 6а на транспортні послуги (вантажні перевезення по Україні) від 16.02.2006, укладений між Дочірнім підприємством “Полтавський облавтодор” відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22; код ЄДРПОУ 332017261; р/р 260063467 в АБ «Полтава Банк», м. Полтава, МФО 331389) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 45, к. 18; код ЄДРПОУ 33813262; р/р 26009380727431 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 45, к. 18; код ЄДРПОУ 33813262; р/р 26009380727431 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012), а за відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Дочірнього підприємства “Полтавський облавтодор” відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22; код ЄДРПОУ 332017261; р/р 260063467 в АБ «Полтава Банк», м. Полтава, МФО 331389) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 42,50грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №11/388 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяТищенко О.В.

СуддіАлданова С.О.

Чорна Л.В.