Постанова № 17674043, 06.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2011                                                                                           № 27/328

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Синиці О.Ф.

при секретарі:           Кулачок О.А.

за участю представників:

від позивача                    Ковтун А. В. –представник за довіреністю № 09-32/467 від 16.07.2009

від відповідача          не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк”

на                              рішення господарського суду міста. Києва від 23.11.2010

у справі                    № 27/328 (Дідиченко М.А.)

за позовом                    Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк”

до                              Міністерства оборони України

про                              стягнення 316 148,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з Міністерства оборони України 316148,15 грн. боргу Військового радгоспу „Євпаторійський” Міністерства оборони України перед позивачем згідно рішення господарського суду АР Крим від 27.01.2005 у справі № 2-22/2032-2005 в зв’язку з неможливістю його стягнення з самого боржника.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/328, повний текст якого підписаний 01.12.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що наказ господарського суду АР Крим № 2-22/2032-2005 від 11.02.2005 про звернення стягнення на 314330,15 грн. шляхом реалізації майна Військового радгоспу „Євпаторійський” на прилюдних торгах не виконаний в зв’язку з тим, що боржник не розшуканий у місцезнаходженні, вказаному у виконавчому документі; що з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ДП Військовий радгосп „Євпаторійський” Міністерства оборони України не ліквідований, не виключений з реєстру, а тому позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення та стягнення з Військового радгоспу „Євпаторійський” Міністерства оборони України коштів у сумі 316148,15 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/328 скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що державним виконавцем під час виконання рішення суду було встановлено відсутність грошових коштів на рахунку Військового радгоспу „Євпаторійський” Міністерства оборони України, а тому, згідно Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Ухвалою від 29.12.2010 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Синиця О.Ф. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

В зв’язку з нез’явленням представників відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався для надання можливості відповідачу взяти участь в судовому засіданні.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, відповідач повноважних представників в жодне судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи про належне повідомлення сторін про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2005 у справі № 2-22/2032-2005 з державного підприємства Військовий радгосп „Євпаторійський” Міністерства оборони України (далі ВР Євпаторійський”) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (назву змінено на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”) (закритого акціонерного товариства) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Севастополь АР Крим” (далі ПАТ „АКБ ПІБ”) стягнуто 314330,15 грн. шляхом реалізації на прилюдних торгах майна боржника, яке є предметом застави згідно договору застави № 1 майбутнього врожаю від 08.09.2003, а також 1700 грн. держмита та 118 грн. витрат на ведення процесу, а всього 316148,15 грн.

На виконання зазначеного рішення судом видані відповідні накази суду від 11.02.2005: про стягнення з ВР „Євпаторійський” на користь ПАТ „АКБ ПІБ” 314330,15 грн. шляхом реалізації на прилюдних торгах майна ВР „Євпаторійський”, яке є предметом застави згідно договору застави № 1 майбутнього врожаю від 08.09.2003, і про стягнення 1700 грн. держмита та 118 грн. витрат на ведення процесу.

Згідно постанови від 04.12.2009 головного державного виконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ, в ході виконання наказу господарського суду АР Крим № 2-22/2032-2005 від 11.02.2005 про стягнення з ВР „Євпаторійський” на користь ПАТ „АКБ ПІБ” 314330,15 грн. встановлено, що боржник за адресою, що її вказано у виконавчому документі, не знаходиться, орган управління відсутній, платіжні вимоги установами банків повернуті без виконання в зв’язку з відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника, стягнення на майно боржника, яке до того ж знаходиться під арештом, згідно закону звернено бути не може, внаслідок чого наказ № 2-22/2032-2005 від 11.02.2005 повернутий стягувачу, якому повідомлено, що повторно наказ може бути пред’явлений до виконання в строк до 03.12.2012.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив колегії суддів, що і другий наказ господарського суду АР Крим від 11.02.2005, про стягнення з ВР „Євпаторійський” на користь ПАТ „АКБ ПІБ” 1700 грн. держмита та 118 грн. витрат на ведення процесу, не виконаний з таких саме причин.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що наказ господарського суду АР Крим № 2-22/2032-2005 від 11.02.2005 про звернення стягнення на 314330,15 грн. шляхом реалізації майна ВР „Євпаторійський” на прилюдних торгах не виконаний в зв’язку з тим, що боржник не розшуканий у місцезнаходженні, вказаному у виконавчому документі, і що ВР „Євпаторійський” не ліквідований, не виключений з реєстру, відмовив позивачу у задоволенні його майнових вимог до відповідача, зазначивши, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення та стягнення з ВР „Євпаторійський” коштів у сумі 316148,15 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець, не розшукавши боржника за місцезнаходженням, вказаним у виконавчому документі, і, відповідно, не маючи можливості виконати наказ суду шляхом реалізації заставленого майна на прилюдних торгах, вже здійснив виконавчі дії з направлення до установ банків платіжних вимог на стягнення присудженої судом суми боргу, які були повернуті до державної виконавчої служби без виконання в зв’язку з відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника.

Як вбачається з долученої позивачем на виконання вимог ухвали колегії суддів Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) серії АЄ № 159205, запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, яке пов’язане з реорганізацією до ЄДР внесено 12.01.2010.

Отже, станом на дату повернення виконавчого документу позивачу державним виконавцем ВДВС Євпаторійського МУЮ, 04.12.2009, особа боржника Державного підприємства Військовий радгосп „Євпаторійський” Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 08413983) не була ліквідована, і запис про її реєстрацію містилася у ЄДР, але на рахунках цієї особи були відсутні грошові кошти.

Згідно ст. 5 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” від 21,09.1999 року № 1076-XIV за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно Конституції України і за правилами ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду є обов’язковим до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення у справі № 2-22/2032-2005, яким на користь позивача у цій справі - ПАТ “АКБ ПІБ” стягнуто 316148,15 грн., господарським судом АР Крим ухвалене 27.01.2005, проте, досі не виконане.

З огляду на досліджені обставини справи, враховуючи, що причиною повернення стягувачу без виконання виконавчих документів – наказів господарського суду АР Крим № 2-22/2032-2005 від 11.02.2005 про стягнення з ВР „Євпаторійський” на користь ПАТ „АКБ ПІБ” 316148,15 грн. є відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника, позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України заборгованості Державного підприємства Військовий радгосп „Євпаторійський” Міністерства оборони України перед позивачем згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2005 у справі № 2-22/2032-2005 в повному обсязі, у сумі 316148,15 грн. (314330,15 + 1700 + 118).

У суду першої інстанції були відсутні правові підстави відмовляти позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно якій господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, лист від 14.09.2009 № 234/1368 за підписом директора Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.52) і яким позивачу повідомлено, що платити заборгованість Військового радгоспу „Євпаторійський” повинне ТОВ „ВС Євпаторійський”, якому відповідно до умов договору оренди від 6.06.2005 Фондом державного майна України за згодою Міністерства оборони України передано в оренду строком до 5.06.2025 цілісний майновий комплекс державного підприємства Міністерства оборони України Військовий радгосп „Євпаторійський”, щодо припинення юридичної особи якого наказом Міністра оборони України створено комісію, до уваги колегією суддів не приймається як такий, що суперечить нормам чинного законодавства в частині правонаступництва та не впливає на вирішення спору сторін у цій справі по суті.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він послався як на підставу своїх вимог, відповідач належним йому процесуальним правом на захист не скористався, наведених позивачем обставин не спростував.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, тому рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/328 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 316148,15 грн. задовольняються у повному обсязі.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/328 задовольнити

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/328 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) заборгованість у розмірі 316148 (триста шістнадцять тисяч сто сорок вісім) грн.15 коп., 3161 (три тисячі сто шістдесят одну) грн. 48 коп. витрат на сплату державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) 1580 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят) грн. 75 коп. витрат на сплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 27/328.

Головуючий суддя                                                                      Пашкіна С.А.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Синиця О.Ф.

11.04.11 (відправлено)