Рішення № 17673763, 09.08.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" серпня 2011 р. Справа № 5019/1290/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергоресурс”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Облагротехсервіс”

про витребування з відповідального зберігання нафтопродуктів

суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., представник (довіреність № 6 від 25.10.2010р.);

ОСОБА_2., представник (довіреність № 7 від 03.02.2011р.);

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Західенергоресурс” звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Облагротехсервіс” про зобовязання відповідача повернути позивачу з відповідального зберігання в примусовому порядку нафтопродукти в загальній кількості 92809 кілограмів, а саме: бензину А-95 2985 кілограмів, бензину А-92 6 720 кілограмів, бензину А-76 5812 кілограмів та дизельного палива 77292 кілограмів.

Представники позивача в судовому засіданні 09.08.2011 року підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

15.07.2011 року відповідач подав суду лист № 63 від 15.07.2011 року (а.с. 30), в якому дає пояснення щодо поданого позову, при цьому жодним чином не виказуючи свою позицію щодо заявленого позову (визнає чи заперечує проти позовних вимог).

Відповідач в судові засідання 05.07.2011 року та 09.08.2011 року не зявився, водночас 29.07.2011 року подав клопотання № 70 від 29.07.2011р., в якому просить перенести розгляд справи на іншу дату у звязку з відпусткою директора до 22.08.2011 року. Клопотання про відкладення розгляду справи на інший час відхилене судом з огляду на таке. Причини, з яких не забезпечена явка в судове засідання представника не можуть розцінюватись як поважні, оскільки викладене у письмовому клопотанні не стверджено жодним доказом. Разом з тим, тимчасова відсутність представника не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства; крім того, в справі відсутні докази, які б стверджували створення господарським судом перешкод щодо участі в справі інших представників відповідача, приміром штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю “Облагротехсервіс” або адвоката тощо. Крім того, ухвалою суду про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду від 20.06.2011 року та ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 05.07.2011 року явку сторін в судове засідання не було визнано обовязковою. Відповідачеві була надана можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог згідно зі ст.ст. 22,33-34 ГПК України. Відповідач не скористався своїм правом і ухилився від виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 20.06.2011 р. про порушення провадження у справі та в ухвалі від 05.07.2011р. про відкладення розгляду справи. Відзив, заперечення на позов відповідач суду не подав і поважних причин, з яких не вчинені такі дії, - не вбачається. За наведених обставин суд вирішує спір в даному судовому засіданні без участі відповідача за наявними у справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

29.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про відповідальне зберігання (а.с. 8), відповідно до умов якого виконавець (відповідач) проводить комплекс робіт по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів згідно Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України”, затвердженої спільним наказом Держкомгазпрому, Міністерством економіки, Міністерством транспорту Держкомстандартом та Держкомстатистики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008р., а замовник (позивач) проводить оплату із наступного розрахунку: 30 грн. 00 коп. за зберігання 1 тонни дизпалива за 1 календарний місяць та 36 грн. 00 коп. за зберігання 1 тонни автомобільного бензину (А76, А80, А95) за 1 календарний місяць.

У відповідності до пунктів 4-5 розділу 1 договору приймання нафтопродуктів проводиться в присутності позивача або представника Рівненської торгово-промислової палати; нафтопродукти вважаються прийнятими на зберігання на підставі акту приймання-передачі в двох примірниках, підписаних завскладом нафтобази від виконавця і представника замовника (за відповідним дорученням) або акту торгово-промислової палати.

На виконання умов договору позивач здав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95 та дизельне паливо, що підтверджується актами приймання нафтопродуктів, підписаними представниками сторін і скріплених відтиском печатки відповідача та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (а.с. 43-149).

В період з 29.09.2010 року по 17.01.2011 року відповідач здійснював відпуск паливно-мастильних матеріалів із відповідального зберігання за письмовими розпорядженнями позивача, проте 17 січня 2011 року відпуск паливно-мастильних матеріалів за заявками позивача відповідачем було припинено.

28.01.2011 року позивач надіслав відповідачу заявку на видачу товарів із відповідального зберігання № 28 від 28.01.2011 року (а.с. 9, докази направлення відповідачу а.с. 10), з вимогою повернути 31.01.2011р. паливно-мастильні матеріали, передані на відповідальне зберігання по договору від 29.09.2010 року або письмово повідомити більш зручну для повернення дату. Вказана заявка залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

07.04.2011 року представниками сторін було підписано та скріплено відтисками їх печаток акт звірки до договору відповідального зберігання від 29.09.2010 року (а.с. 11), відповідно до якого, залишок товарно-матеріальних цінностей, що переданні позивачем відповідачу на відповідальне зберігання згідно договору відповідального зберігання від 29.09.2010 року, на нафтобазі в с. Мізоч з урахуванням природних витрат станом на 01.04.2011 року становить 92809 кілограмів, а саме: бензин марки А-76 5812 кілограмів, бензин марки А-92 6 720 кілограмів, бензин марки А-95 2 985 кілограмів та дизельне паливо 77292 кілограмів.

20.04.2011 року позивач надіслав відповідачу лист № 178 від 07.04.2011 року (а.с. 12, доказ направлення відповідачу а.с. 13), в якому вимагає від відповідача виконати взяті на себе зобовязання по договору відповідального зберігання від 29.09.2010 року, а саме видати позивачу передані ним на відповідальне зберігання нафтопродукти. Вказаний лист залишенийвідповідачем без задоволення та відповіді.

12.05.2011 року позивач надіслав відповідачу претензію № 222 від 12.05.2011 року (а.с. 14, докази направлення відповідачу а.с. 15), з вимогою повернути нафтопродукти з відповідального зберігання протягом семи календарних днів моменту одержання претензії.

У наданих суду поясненнях № 63 від 15.07.2011 року (а.с. 30) відповідач стверджує, що відповідь на вказану претензію було надано листом № 55 від 23.06.2011 року (а.с. 37). Слід зауважити, що даний лист датований після порушення провадження по справі (20.06.2011р.), а в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, в розумінні ст. ст. 32, 33 ГПК України, які б підтверджували факт надсилання позивачу чи отримання останнім вищевказаного листа.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на обставини справи вбачається, що вимога позивача стверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Доказів повернення нафтопродуктів переданих на відповідальне зберігання по договору від 29.09.2010 року відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Облагротехсервіс”, яке знаходиться: 33028, м. Рівне, вул. Словацького, буд. 4/6 (код ЄДРПОУ 33521414) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Західенергоресурс”, яке знаходиться: 33024, м. Рівне, вул. Макарова, буд. 44-А (код ЄДРПОУ 37245962) з відповідального зберігання в примусовому порядку нафтопродукти в загальній кількості 92 809 кілограм, а саме: бензину А-95 2985 кілограм, бензину А-92 6 720 кілограм, бензину А-76 5812 кілограм та дизельного палива 77292 кілограм.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Облагротехсервіс”, яке знаходиться: 33028, м. Рівне, вул. Словацького, буд. 4/6 (код ЄДРПОУ 33521414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергоресурс”, яке знаходиться: 33024, м. Рівне, вул. Макарова, буд. 44-А (код ЄДРПОУ 37245962) 10 976 грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "09" серпня 2011 р.