Рішення № 17673739, 08.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 12/17-2608-2011 Позивач: Одеська міська рада Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 91413,52 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 16.12.2010р.

від відповідача: не зявився.

від третьої особи: ОСОБА_3 довіреність від 06.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (надалі ДКВ ОМР), в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 137 від 09.09.2008 року, укладений між територіальною громадою в особі Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1, згідно з яким останньому було продано нежилі підвальні приміщення, загальною площею 95,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ФОП ОСОБА_1 неустойку в сумі 20328 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/17-2608-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивач ОМР заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Третя особа ДКВ ОМР, в судовому засіданні позов підтримує, просить суд його задовольнити, письмової позиції суду не надав.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.07.2011р. наданими суду позивачем, поштовими повідомленням, наявним в матеріалах справи, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

26 вересня 2008 року між Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської (далі - Представництво) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу № 137 комунальної власності у вигляді нежилих підвальних приміщень, загальною площею 95,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №5824 (надалі за текстом Договір).

Відповідно до умов п. 2.1. укладеного договору, Відповідач зобов'язався протягом 30 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу внести вартість об'єкта купівлі-продажу у розмірі 278364,00 грн. (валютний еквівалент 57382 долара США) на розрахунковий рахунок Представництва.

Отже, Відповідач повинен був внести вартість об'єкту купівлі-продажу до 09 жовтня 2008 р.

Відповідач умови договору купівлі - продажу не виконав, та в порушення п. 2.1. не оплатив вартість об'єкту купівлі-продажу.

Пунктом 3.1. договору передача об'єкту купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у 10-денний термін з моменту перерахування Покупцем на рахунок Продавця повної вартості за об'єкт та оформлюється актом приймання-передачі, що підписується сторонами договору.

Відповідно до п.3.2. договору право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить від Продавця до Покупця з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість. Державна реєстрація здійснюється після повної оплати вартості об'єкта купівлі-продажу, зазначеного у п.1.3. договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором та отримання Покупцем акта приймання-передачі.

Згідно з п. 6.1. договору, у випадку порушень Покупцем терміну сплати, він виплачує на рахунок Представництва пеню. Сума пені станом на 15.07.2010 р. склала 6647,26 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу, якщо протягом встановленого договором терміну Покупець не сплатить вказану у договорі суму, Продавець має право розірвати договір. У цьому випадку Покупець відшкодовує збитки, заподіяні внаслідок порушення умов договору у розмірі 20 % вартості об'єкта купівлі-продажу.

Станом на 17.11.2008р. сума неустойки складала 55672,80 грн.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу, Представництво 21.11.2008р. на адресу відповідача надіслало претензію № 01-15/1521 з проханням сплатити вартість придбаного об'єкту та пеню у сумі 7794,19 грн. на розрахунковий рахунок Представництва.

Вищевказана Претензія була залишена відповідачем без відповіді, відповідач вимоги Представництва не виконав, вартість об'єкту купівлі-продажу та пеню не сплатив.

Відповідач доказів належного виконання умов договору щодо сплати вартості приміщення за договором купівлі-продажу до суду не надав.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору, щодо сплати вартості придбаної за договором купівлі-продажу № 137 комунальної власності у вигляді нежилих підвальних приміщень, загальною площею 95,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №5824 Одеська міська рада звернулась з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стаття 652 ЦК України визначає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ч.4 ст.692 ЦК України якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме п.6.2. договору встановлено, якщо протягом встановленого договором терміну Покупець не сплатить вказану у договорі суму продажу, Продавець має право розірвати договір.

Згідно зі ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочини, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Аналізуючи укладений між сторонами договір, суд дійшов до висновку, що між сторонами укладено правочин з відкладальною умовою. Строк виконання зобов'язання відповідачем, відповідно до п.2.1. договору був визначений у 30 днів з дати підписання договору.

Відповідач своє зобов'язання щодо сплати вартості об'єкту не виконав, а тому у позивача в силу п.6.2. договору виникло право на одностороннє розірвання договору.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що позовна вимога Одеської міської ради щодо розірвання договору купівлі-продажу № 137 від 09.09.2008 року, укладеного між територіальною громадою в особі Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, згідно з яким останньому було продано нежилі підвальні приміщення, загальною площею 95,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованою, законною, підтвердженою матеріалами справи, а тому такою що підлягає задоволенню.

В частині позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 91413,52 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Позивачем відповідно до наданого розрахунку у відповідності до п.6.2. договору нараховано неустойку в розмірі 91413,52 грн.

В якості підстав для нарахування та стягнення з відповідача позивач посилається на Постанову КМУ № 910 від 17.09.2008р. "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації".

Проте судом зазначена підстава до уваги не приймається у зв'язку з тим, що із прийняттям Постанови КМУ № 846 від 17.09.2008р. Постанова КМУ № 910 від 17.09.2008р. втратила чинність.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 846 від 17.09.2008р. "Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації" встановлено, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України "Про приватизацію державного майна" строк коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20 відсотків ціни, за яку придбано такий об'єкт, включаючи земельну ділянку.

Рішення про викуп об'єкта приватизації, включаючи земельну ділянку, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках анулюються.

Частиною 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, а саме з п.6.2. договору, яким встановлено, що якщо протягом встановленого договором терміну Покупець не сплатить вказану у договорі суму продажу, Продавець має право розірвати договір. У цьому випадку Покупець відшкодовує збитки, заподіяні внаслідок порушення умов договору у розмірі 20% вартості об'єкта купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 постанови "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6, задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушеного такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та збитками потерпілої особи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем по справі, у встановленому законом порядку, не надано суду доказів завдання йому збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Крім того, судом встановлено, що так як відповідачем не сплачена вартість об'єкту купівлі-продажу, відповідно до п.3.1. договору зазначений об'єкт купівлі-продажу залишився у власності позивача. Іншого позивач суду не довів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення з відповідача неустойки в сумі 91413,52 грн. безпідставними, необґрунтованими, не відповідаючими матеріалам справи, а тому такими що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 137 від 09.09.2008 року, укладений між територіальною громадою в особі Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, згідно з яким останньому було продано нежилі підвальні приміщення, загальною площею 95,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67452, АДРЕСА_2, ідент.код НОМЕР_1) на користь Одеської міської ради (65039, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЗКПО 04056919) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат на оплату державного мита; 21 (двадцять одна) грн.24 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. В інший частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписано 10.08.2011р.

Суддя Цісельський О.В.