Рішення № 17673738, 05.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2011 р.Справа № 12/17-2718-2011 Позивач: Виробниче підприємство "Паком-Мет" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Відповідач: Спільне українсько англійське підприємство "Паком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 602 234,41 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 10.01.2011р;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю від 10.02.2011р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.08.2011р. до 12год. 00хв. 05.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Виробниче підприємство "Панком-Мет" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ "Панком-Мет") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (надалі "Паком-Юн") в якої просить стягнути з відповідача суму 602 234,41 грн., що складається з 347 694,94 грн. - суми основного боргу та 254 539,47 грн. - 3% річних за договором № 02/01-10L від 02.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/17-2718-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача письмових заперечень щодо позову не надав, у судовому підтвердив існування заборгованості перед позивачем за договором № 02/01-10L від 02.01.2010р. визнав, однак заперечував проти нарахування 3% річних, посилаючись на важке фінансове становище підприємства.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були надані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи в якості документальних доказів.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши надані докази, суд встановив:

02.01.2010р. між ТОВ "Панком-Мет" (продавець) та ТОВ "Панком-Юн" (покупець) було укладено договір № 02/01-10L (надалі договір), за умовами якого (п.1.1. договору) продавець зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у відповідних додатках до договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна товару, строк та обсяг кожної поставки зазначаються у додатках до договору, затверджених обома сторонами, які є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.2.4. договору поставка товару по договору може здійснюватися окремими партіями. Кількість товару в кожній партії визначається по факту поставки згідно з відповідними накладними, з визначенням ваги нетто та брутто.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість товару визначається за взаємною згодою сторін згідно з додатками, які є невідємною частиною договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.2. договору сторонами встановлено термін його дії до 31.12.2010р.

11.01.2010р. між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт нержавіючої (н/ж) сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість - 58,007 т; вартість - 732861,70 грн., у т. ч. ПДВ 122143,63 грн.;

- брухт н/ж сталі удільна вага (уд/в) Ni?8% ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість 3,004 т; вартість - 77035,20 грн., у т. ч. ПДВ 12839,20 грн.;

Загальна вартість товару складає 809896,90 грн., в т.ч. ПДВ 134982,83 грн.

Пунктом 2 додатку № 1 строк поставки товару сторонами встановлений до 31.01.2010р. включно.

01.02.2010р. між сторонами було підписано додаток № 2 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість - 60,534 т; вартість - 835268,35 грн., у т. ч. ПДВ 139211,39 грн.;

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%) ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість - 3,194 т; вартість - 154991,55 грн., у т. ч. ПДВ 25831,92 грн.;

Загальна вартість товару складає 990259,90 грн.

Пунктом 2 додатку № 2 строк поставки товару сторонами встановлений до 28.02.2010р. включно.

01.03.2010р. між сторонами було підписано додаток № 3 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість - 140,296 т; вартість - 2523411,37 грн., у т. ч. ПДВ 420568,56 грн.;

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%) ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість - 12,030 т; вартість - 545794,60 грн., у т. ч. ПДВ 90965,77 грн.

Загальна вартість товару складає 3069205,97 грн.

Пунктом 2 додатку № 3 строк поставки товару сторонами встановлений до 31.03.2010р. включно.

01.04.2010р. між сторонами було підписано додаток № 4 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість - 140,492 т; вартість - 2922026,57 грн., у т. ч. ПДВ 487004,43 грн.

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%) ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість - 4,606 т; вартість - 313902,80 грн., у т. ч. ПДВ 5337,13 грн.

Загальна вартість товару складає 3235929,37 грн., у т. ч. ПДВ 539321,56 грн.

Пунктом 2 додатку № 4 строк поставки товару сторонами встановлений до 30.04.2010р. включно.

30.04.2010р. між сторонами було підписано додаток № 5 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість - 14,510 т; вартість - 334246,61 грн., у т. ч. ПДВ 55707,77 грн.

Загальна вартість товару складає 334246,61 грн., у т. ч. ПДВ 55707,77 грн.

Пунктом 2 додатку № 5 строк поставки товару сторонами встановлений до 31.05.2010р. включно.

01.08.2010р. між сторонами було підписано додаток № 6 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%); кількість 2,934 т; вартість 191497,39 грн., у т. ч. ПДВ 31916,23 грн.

Загальна вартість товару складає 191497,39 грн., у т. ч. ПДВ 31916,23 грн.

01.09.2010р. між сторонами було підписано додаток № 7 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість 325,286 т; вартість 6197740,37 грн., у т. ч. ПДВ 1032956,73 грн.

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%) ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість 9,689 т; вартість 528502,66 грн., у т. ч. ПДВ 88083,77 грн.

Загальна вартість товару складає 6726243,03 грн., у т. ч. ПДВ 1121040,50 грн.

Пунктом 2 додатку № 7 встановлено, що Товар, постачаємий згідно цього додатку, повинен бути переданий в повному обсязі продавцем покупцю в строк не більш ніж один календарний місяць з дня підписання цього додатку.

01.10.2010р. між сторонами було підписано додаток № 8 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість 186,620 т; вартість 3621536,15 грн., у т. ч. ПДВ 603589,36грн.

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%) ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість 1,812 т; вартість 54835,97 грн., у т. ч. ПДВ 9139,33 грн.

Загальна вартість товару складає 3676372,12 грн., у т. ч. ПДВ 612728,69 грн.

Пунктом 2 додатку № 8 встановлено, що Товар, постачаємий згідно цього додатку, повинен бути переданий в повному обсязі продавцем покупцю в строк не більш ніж один календарний місяць з дня підписання цього додатку.

01.11.2010р. між сторонами було підписано додаток № 9 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт н/ж сталі ГОСТ 4121-2002: 310, 316, 318, 324, 325, 327, 329, 332, 336, 347, 351, 325, 360; кількість 157,666 т; вартість 3050985,69 грн., у т. ч. ПДВ 508497,64 грн.

- брухт н/ж сталі (уд/в Ni?8%) ГОСТ 4121-2002: 319, 326, 327, 328, 331, 346, 349, 350; кількість 13,008 т; вартість 602575,32 грн., у т. ч. ПДВ 100429,23 грн.

Загальна вартість товару складає 3653561,01 грн., у т. ч. ПДВ 608926,87 грн.

Пунктом 2 додатку № 9 встановлено, що Товар, постачаємий згідно цього додатку, повинен бути переданий в повному обсязі продавцем покупцю в строк не більш ніж один календарний місяць з дня підписання цього додатку.

30.11.2010р. між сторонами було підписано додаток № 10 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- брухт меді; кількість 871,041 т; вартість 51685559,18 грн., у т. ч. ПДВ 8614259,86 грн.

Загальна вартість товару складає 51685559,18 грн., у т. ч. ПДВ 8614259,86 грн.

Пунктом 2 додатку № 10 встановлено, що Товар, постачаємий згідно цього додатку, повинен бути переданий в повному обсязі не пізніше 31.12.2010р.

29.12.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору відповідно до якої сторони прийшли згоди про продовження строку дії договору до 05.01.2011р.

02.01.2011р. між сторонами було підписано додаток № 11 до договору, відповідно до якого сторони визначили наступне:

- найменування товару підготовчі сплави; кількість 6,788 т; вартість 347694,94 грн.

Загальна вартість товару складає 347694,94 грн.

Пунктом 2 додатку № 11 встановлено, що Товар, згідно даного додатку, повинен бути поставлений в повному обсязі не пізніше 05.01.2011р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: видаткових та податкових накладних, протягом періоду з 11.01.2010р. по 04.01.2011р. за договором позивач поставив, а відповідач отримав товару на загальну суму 74 721 040,91 грн. (сімдесят чотири мільйони сімсот двадцять одну тисячу сорок гривень, 91 коп.), а саме:

- у січні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 809896,90 грн.,

- у лютому 2010р. було поставлено товару на загальну суму 990259,90 грн.,

- у березні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 3069205,97 грн.,

- у квітні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 3235929,37 грн.,

- у травні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 334246,61 грн.,

- у серпні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 191497,39 грн.,

- у вересні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 6726243,03 грн.,

- у жовтні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 3676327,12 грн.,

- у листопаді 2010р. було поставлено товару на загальну суму 3653561,01 грн.,

- у грудні 2010р. було поставлено товару на загальну суму 51685559,18 грн.,

- у січні 2011р. було поставлено товару на загальну суму 347694,94 грн.

Факт поставок товару підтверджений наявними у матеріалах справи копіями первинних документів позивача та не оскаржується відповідачем.

Згідно пункту 2.5. договору зобовязання продавця по поставці кожної партії товару вважаються виконаними належним чином по факту прийняття товару покупцем на складі продавця.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних відповідач отримав товар в повному обсязі й заперечень щодо кількості товару позивачу не заявляв.

У пункті 3.3. договору сторони встановили, що покупець має право здійснювати часткову передплату вартості партії товару по цьому договору згідно виставленому рахунку. Покупець також зобов'язаний повністю сплатити залишившуюся після передплати вартість партії товару, або (якщо передплати не здійснювалася) повністю здійснити оплату вартості таких партій на протязі 4-х банківських днів з моменту отримання рахунку. У випадку недопоставки товару в строк, вказаний у відповідному додатку до договору, останній зобов'язується здійснити повернення грошових коштів покупцю за недопоставлений товар на протязі наступного банківського дня.

У матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії рахунків на оплату поставленого товару з відміткою відповідача про їх отримання.

Свої зобовязання по оплаті товару відповідач виконував з порушенням строків та у не повному обсязі.

Як вбачається із банківських довідок, наданих суду позивачем, загальна сума платежів, що були здійснені відповідачем у якості оплати за товар, поставлений по договору № 02/01-10L від 02.01.2010р., складає 74 373 345,97 грн.

Внаслідок цього станом на 01.06.2011р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 347 694,94 грн.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості за договором, позивач 06.06.2011р. надіслав відповідачу претензію за № 07/06 в якій визначив наявність заборгованості та запропонував відповідачу у 7-денний строк з моменту отримання претензії сплатити суму боргу та 3% річних.

20.06.2011р. відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію за № 26 в якій зазначив, що існуючий борг в сумі 347 694,94 грн. визнають та зобов'язуються сплатити його найближчим часом, щодо сплати 3% річних, відповідач попросив позивача їх не застосовувати, враховуючи тяжкий фінансовий стан.

Несплата відповідачем заборгованості за договором у розмірі 347 694,94 грн. на думку позивача порушує його особисті права та охоронювані законом інтереси, що й зумовило його звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналізуючи зобов'язальні відносини, що виникли між сторонами на підставі укладеного договору, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою договір № 02/01-10L від 02.01.2010р. є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі був укладений договір № 02/01-10L від 02.01.2010р. із додатками за умовами якого (п.1.1. договору) позивач зобовязується передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити товар, вказаний у відповідних додатках до договору.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими та податковими накладними, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі (проти чого не заперечує відповідач).

Відповідач в свою чергу, свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 347 694,94 грн.

Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи встановлено, що позивач свої зобовязання за договором № 02/01-10L від 02.01.2010р. виконав в повному обсязі поставив відповідачу товар. Однак відповідач взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконав, оплату за отриманий товар вносив невчасно та не в повному обсязі у зв'язку із чим станом на час розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість в сумі 347694,94 грн.

Суму боргу відповідач визнав, що підтверджується поясненнями його представника в судовому засіданні та відповіддю на претензію № 26 від 20.06.2011р. в якій відповідач зобовязався погасити основну суму боргу у розмірі 347694,94 грн.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку, що позовна вимога Виробничого підприємства "Паком-Мет" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з Спільного українсько англійського підприємства "Паком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю повністю 347 694,94 грн. - суми основного боргу за договором № 02/01-10L від 02.01.2010р. відповідає матеріалам справи, є обґрунтованою, законною, а тому такою, що підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора за рахунок боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними кредиторові; отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Як вбачається із розрахунку наданого судом позивачем, їм було нараховано на суму заборгованості 3% річних в сумі 254539,47 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що він зроблений вірно, законно, а тому підлягає також задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у встановленому законом порядку не спростував наданих позивачем доказів по справі.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Виробничого підприємства "Паком-Мет" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю щодо стягнення з Спільного українсько англійського підприємства "Паком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 347 694,94 грн. - суми основного боргу та 3% річних в сумі 254539,47 грн. підтвердженими матеріалами справи, є обґрунтованими, законними, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату державного мита у розмірі 6022,35 грн. та витрати на сплату ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути зі Спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код ЄДРПОУ 22447150) на користь Виробничого підприємства "Панком-Мет" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код ЄДРПОУ 30565820) 347694 (триста сорок сім тисяч шістсот девяносто чотири) грн. 94 коп. - основного боргу, 254539 (двісті пятдесят чотири тисячі пятсот тридцять девять) грн. 47 коп. - 3% річних, 6 022 (шість тисяч двадцять дві) грн. 35 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 10.08.2011р.

Суддя Цісельський О.В.