Рішення № 17673740, 08.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 12/172-10-5058 За позовом: Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області До відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості.

Головуючий суддя: Цісельський О.В.

Судді: Аленін О.Ю.

Панченко О.Л.

За участю представників сторін:

від прокурора: не з'явився

від позивача: ОСОБА_3 довіреність від 18.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець

ОСОБА_4 довіреність від 30.07.2010р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалися перерви з 25.05.2011р. до 10год.30хв. 15.06.2011р.; з 15.06.2011р. до 11год.45хв. 22.06.2011р.: з 22.06.2011р. до 15год.30хв. до 04.07.2011р.; з 20.07.2011р. до 11год.45хв. 08.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Овідіопольського району Одеської області (надалі Прокурор) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (надалі Таїровська сільрада) до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) в якій просить визнати будівництво автогаражу з адміністративними приміщеннями на другому поверсі та автостоянки, яке здійснено відповідачем на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 самочинним та зобов'язати відповідача за власний рахунок знести збудований авто автогараж з адміністративними приміщеннями на другому поверсі та автостоянку, привести земельну ділянку у придатний для використання стан відповідно до цільового призначення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/172-10-5058 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

11.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 подав до господарського суду зустрічну позовну заяву (вх. № 101/2011) в якій просив суд визнати за ним право власності на збудовану будівлю автогаражу, який АДРЕСА_1 загальною площею 238,8 м2 та зобов'язати КП "Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2011р. (№12/17-2011-18) позовну заяву ФОП ОСОБА_1 повернуто без розгляду на підставі п.6 ст. 63 ГПК України.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою ФОП ОСОБА_1 17.01.2011р. подав до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р. провадження у справі № 12/172-10-5058 було зупинено.

21.01.2011р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 12/172-10-5058 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Не погодившись із ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 12/172-10-5058 ФОП ОСОБА_1 01.02.2011р. подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу.

22.02.2011р. ухвалою Вищого господарського суду України касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду по справі № 12/172-10-5058 повернуто ФОП ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2011 р. провадження у справі № 12/172-10-5058 було поновлено.

З метою повного та всебічного розгляду справи та з урахуванням складності справи ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2011р. справу № 12/172-10-5058 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Протоколом розподілу справи між суддями від 26.04.2011р. за вих. № 9987 було визначено склад колегії для колегіального розгляду справи № № 12/172-10-5058 у наступному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Панченко О.Л. та суддя Літвінов С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2011 р. справу № 12/172-10-5058 було прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Панченко О.Л. та суддя Літвінов С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2011 р. за заявою відповідача (вх. № 20265/2011) термін розгляду справи № 12/172-10-5058 було продовжено на п'ятнадцять днів, до 14.07.2011р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 04.07.2011р. за № 130-р у зв'язку із перебуванням судді господарського суду Одеської області Літвінова С.В. на лікарняному було здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Літвінова С.В. на суддю господарського суду Одеської області Аленіна О.Ю. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 12/172-10-5058.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2011 р. справу № 12/172-10-5058 було прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Панченко О.Л. та суддя Аленін О.Ю.

Прокурор в судових засіданнях заявлений позов підтримує, просить суд його задовольнити, проте в останнє судове засідання його представник не з'явився хоч про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно, що підтверджується особистим підписом представника прокурора на останній обкладинці справи..

Позивач Таїровська сільрада, проти позову заперечує, з підстав, викладених у наданої суду заяві про відмову від позову (вх. № 16371/2011).

Відповідач ФОП ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у наданому суду відзиві на позов (вх. № 16372/2011).

В процесі розгляду справи представником відповідача були надані суду додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ФОП ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №294196, належить земельна ділянка площею 0,06 га, яка розташована за адресою: СК "Виноградар", діл №426, Таїровської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області з цільовим призначенням для ведення садівництва. Державний акт видано відповідачу 13.04.2005р.

Як встановлено судом, а саме із постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. по справі № 12-20/159-08-3150, рішенням Таїровської селищної Ради від 18.09.07р. №498-V погоджено зміну цільового призначення земельної ділянки пл. 0,06га для розміщення та подальшої експлуатації автогаражу та автостоянки з навісом на території СК "Виноградар", діл. №426 Таїровської селищної Ради.

Містобудівне обґрунтування розміщення автогаражу та автостоянки з навісом розроблено та затверджено рішенням Таїровської селищної Ради від 06.06.08р. №890-V.

Запропонована до відведення земельна ділянка розташована на території Таїровської селищної Ради (в межах населеного пункту) за адресою: СК "Виноградар", діл. №426, і межує північною стороною - із землями гр. ОСОБА_1, східною, південною та західною сторонами з землями Таїровської селищної Ради, що не надані у власність та користування.

Земельна ділянка, цільове призначення якої змінюється, належить на праві власності гр. ОСОБА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №294196.

Земельна ділянка, цільове призначення якої змінюється, віднесена до земель населених пунктів комерційного використання, код цільового використання - 1.11.1 - для розміщення та експлуатації автогаражу та автостоянки з навісом.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Таїровської селищної ради № 537-У від 20.01.2005 року затверджено акт вибору та обстеження земельної ділянки від 30.11.2004 року та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для гаражного будівництва площею 0,01 га.

Також було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 для гаражного будівництва на території Таїровської селищної ради в АДРЕСА_1

Вибір вказаної земельної ділянки для надання ФОП ОСОБА_1 загальною площею 0,01 га відкритих земель, що перебувають в запасі в межах смт. Таїрове на території Таїровської селищної ради було також погоджено з відділом містобудування та архітектури Овідіопольської РДА, державною пожежною охороною Овідіопольського району, Центральною регіональною інспекцією екології та природних ресурсів, Овідіопольською районною санітарною станцією.

За висновком №128 від 21.12.2004 Овідіопольської РСЄС земельна ділянка площею 0,01 га в смт. Таїрове придатна для будівництва гаражу на 5 місць.

Рішенням Таїровської селищної ради № 724 від 29.01.2008 року ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для гаражного будівництва, раніше надану в користування, загальною площею 0,01 га, в т.ч. під будівлями та спорудами - 0,01 га в АДРЕСА_1

Актом від 17.04.2008 року були встановлені в натурі межі земельної ділянки площею 0,01 га, наданої для гаражного будівництва гр. ОСОБА_1 для подальшого використання за призначенням.

СПД ОСОБА_1 листом від 14.02.2008р. звернувся до відповідача 1 Таїровської селищної ради, з проханням прийняти до експлуатації завершений будівництвом гараж.

Листом від 25.02.2008р. за № 55/1 Таїровська селищна рада відмовила позивачу у введенні самочинно збудованого гаражу до експлуатації та рекомендувало для вирішення цього питання звернутися до суду.

Перевіркою, проведеною Інспекцією ДАБК в Одеській області у квітні 2008р. було виявлено що ФОП ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво автогаражу з адміністративними приміщеннями на другому поверсі та автостоянки з навісом на земельних ділянках, які знаходяться у відповідача у власності та у користуванні, без отримання дозвільних документів на будівництво у зв'язку із чим працівниками Інспекції ДАБК в Одеській області 22.04.2008р. було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення , що підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ст.97 КУпАП.

22.04.2008р. Інспекцією ДАБК в Одеській області ФОП ОСОБА_1 вручено припис про призупинення будівельних робіт до отримання правовстановлюючих документів.

08.05.2008р. Постановою № 400 по справі про адміністративне правопорушення ФОП ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.97 КУпАП та на нього було накладено штраф у розмірі 179 грн., який ФОП ОСОБА_1 було сплачено.

З метою отримання правовстановлюючих документів на самочинно збудований гараж, ФОП ОСОБА_1 у липні 2008р. звернувся до господарського суду Одеської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2009р. по справі № 12-20/159-08-3150 було визнано право власності за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 а саме: перший поверх:1-1 гараж 117,1 м2, 1-2 котельна 3,1 м2; другий поверх: 2-3 сан. вузол 2.8 м2, 2-4 кабінет 18, 1 м2, 2-5 коридор 8,2 м2, 2-6 душова 2.1 м2, 2-7 коридор 6,1 м2, 2-8 душова 2,1 м2, 2-9 коридор 7,4 м2, 2-10 душова 2,0 м2, 2-11 кімната відпочинку 18,7 м2, 2-12 кімната відпочинку 16,1 м2, 2-13 кімната відпочинку 20,0 м2, 2-14 кабінет 6,6 м2, 2-15 кабінет 8,4 м2, 2-І балкон 16,3 м2; загальною площею 238,8 м2, розташованих на земельній ділянці площею 0,01 га.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2009р. по справі № 12-20/159-08-3150 було скасовано, а у позові ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.

20.07.2011р. відповідач отримав державний акт Серії ЯЛ № 421914 на право власності на земельну ділянку площею 0,0139 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки для гаражного будівництва.

Враховуючи те, що будівництво гаражу відповідачем здійснено без погодження та отримання дозволу інспекції ДАБК в Одеській області та затвердженого проекту, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, а також те що відповідачу відмовлено у визнанні за ним права власності на самочинно збудований гараж, прокурор вважає, що зазначеними діями відповідач порушує права та інтереси територіальної громади Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

В частині позовної вимоги прокурора щодо визнання будівництва автогаражу з адміністративними приміщеннями на другому поверсі та автостоянки, яке здійснено відповідачем на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 самочинним, суд вважає що зазначена вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст. 20 ГК України права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Отже, прокурор, захищаючи інтереси держави у разі наявності порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способом захисту порушеного права, який передбачений ст. 16 ЦК України , ст. 20 ГК України або прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Заявляючи позов до суду, прокурор не визначив яким саме законом передбачені способи захисту, що обрані ним. Не встановлено це і судом.

Зі змісту позовної заяви, вбачається, що прокурор просить суд визнати будівництво автогаражу з адміністративними приміщеннями на другому поверсі та автостоянки, яке здійснено відповідачем на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 самочинним при цьому не зазначивши яким саме способом зазначена вимога порушує інтереси держави в особі Таїровської сільради.

З наведеного вбачається, що обраний прокурором спосіб захисту цивільного права, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, виходячи з чого суд дійшов висновку, що зазначена позовна вимога прокурора задоволенню не підлягає.

В частині позовної вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача за власний рахунок знести збудований автогараж з адміністративними приміщеннями на другому поверсі та автостоянку, привести земельну ділянку у придатний для використання стан відповідно до цільового призначення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 суд дійшов до висновку що зазначена вимога також задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та законодавство, на підставі якого подається позов.

Предмет та підстава позову це його складові, які визначають зміст позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстави позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

В якості підстав заявленої позовної вимоги, прокурор посилається на приписи ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Частина 7 ст. 376 ЦК України встановлює, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В силу статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Як встановлено судом, власник земельної ділянки Таїровська сільрада, вимог до ФОП ОСОБА_1 щодо знесення самочинно збудованого гаражу не пред'являла.

Також, прокурором у встановленому законом порядку не доведено, що самочинно збудований ФОП ОСОБА_1 гараж порушує права інших осіб.

В обґрунтування вимоги про знесення самочинно збудованого гаражу прокурор посилається на ч.7 ст. 376 ЦК України, зазначаючи при цьому що проведення перебудови з метою приведення будівництва у відповідність до проекту є неможливим.

Крім того, судом встановлено, що відповідачу на праві власності належить дві земельних ділянки: земельна ділянка площею 0,06 га, яка розташована за адресою: СК "Виноградар", діл №426, Таїровської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області з цільовим призначенням для ведення садівництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №294196 та земельна ділянка площею 0,0139 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки для гаражного будівництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 421914.

Стосовно якої земельної ділянки заявлена вимога щодо приведення земельної ділянки у придатний для використання стан відповідно до цільового призначення, прокурор не визначив.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, прокурор доказів звернення до відповідача з пропозицією про проведення перебудови або доказів що відповідач відмовляється здійснити зазначену перебудову суду не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, підстави з яких Таїровська селищна рада відмовилася від позову, суд дійшов до висновку що позов прокурора Овідіопольського району Одеської області задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначеного та згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі - 170 грн. та витрати на сплату ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн..

Керуючись ст.ст.32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

2. Стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65490, Одеська область, Овідіопольський район смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 40, код ЄДРПОУ 05582159) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 170 грн. та

3.Стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65490, Одеська область, Овідіопольський район смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 40, код ЄДРПОУ 05582159) на користь Державного бюджету (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31213264700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 09.08.2011р.

Головуючий суддяО. Цісельський

Судді О. Аленін

О. Панченко

Суддя Цісельський О.В.