Рішення № 17673362, 21.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.11 Справа № 18/5009/3643/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Екссон ЛТД” (69036, м.Запоріжжя, вул. Миру, 20; 69096, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, буд. 14-а, кв. 78)

про стягнення заборгованості у розмірі 1799 грн. 46 коп. на підставі договору № 405630 від 01.02.2009 р., 13 грн. 51коп. 3% річних, 41 грн. 39 коп. інфляційних втрат та 74 грн. 48 коп. пені за порушення виконання умов договору

суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 21/27 від 04.01.2011 р., паспорт серія СВ НОМЕР_1 від 02.07.2009 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 29.06.2011 року звернувся позивач концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Екссон ЛТД” про стягнення заборгованості у розмірі 1,799 грн. 46 коп. на підставі договору № 405630 від 01.02.2009 р., 13 грн. 51коп. 3% річних, 41 грн. 39 коп. інфляційних втрат та 74 грн. 48 коп. пені за порушення виконання умов договору № 405630 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2009 р. на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 198, 199 ГК України.

Ухвалою суду від 29.06.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/3643/11, судове засідання призначено на 21.07.2011 р. У судовому засіданні 21.07.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив, про час і місце судового засідання був попереджений належним чином. Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду у справі № 18/5009/3643/11 направлені адресу відповідача, яка зазначена у позові і у витязі із ЄДРПОУ станом на 04.07.2011 р. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи був закінчений 21.07.2011 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (надалі позивач, енергопостачальна організація) та товариство з обмеженою відповідальністю “Екссон ЛТД” (надалі відповідач, споживач) 01.02.2009 р. уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 405630 (далі за текстом договір).

У п. 1.1. договору визначено, що теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачеві, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядок встановленими умовами даного договору та додатками до нього.

Згідно із п. 3.2.6. договору, відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені даним договором.

Умовами пунктів 6.2., 6.3., 6.4., 6.6.1., 6.6.2 договору встановлено, що: розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату у випадку відсутності заборгованості. В разі наявності у споживача заборгованості будь-яка сплачених ним сума, не зважаючи на призначення платежу вважається оплатою за той період за котрий значиться заборгованість. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з у рахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів ). У разі неотримання теплопостачальної організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно із п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул.Задніпровська, 7, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

На виконання умов договору у січні, лютому, квітні та травні 2011 року, позивачем надані відповідачу, обумовлені договором послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 1799,46 грн., що підтверджується актами приймання-теплової енергії за вказаний період (в матеріалах справи місяться копії актів приймання-передачі теплової енергії за січень, лютий, квітень, травень 2011 р., на яких міститься відмітка про те, що споживач від підпису відмовився, і такі акти вважаються погодженими, згідно із п. 6.6.2. договору).

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання, згідно умов договору, належним чином, своєчасно та в повному обсязі, не виконав, надані позивачем послуги прийняв, але їх вартість не оплатив. Заборгованість у сумі 1799,46 грн. є несплаченою з боку відповідача.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем умов договору та факт несплати вартості отриманої теплової енергії в гарячій воді у січні, лютому, квітні, травні 2011 р. на суму 1799,46 грн. підтверджується матеріалами справи. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняються судом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 41,39 грн. втрат від інфляції за лютий, березень, травень та червень 2011 р. та 13,51 грн. 3 % річних за період часу з 21.02.2011 р. по 20.06.2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Заявлена вимога позивача про стягнення з відповідача 41,39 грн. втрат від інфляції за лютий, березень, травень та червень 2011 р. судом не задовольняється, оскільки позивачем не дотримано при розрахунку рекомендацій Верховного Суду України: лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97Р “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” (сума внесена за період з першого по п'ятнадцяте число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо з шістнадцятого по тридцять перше, то індексація починається з наступного місяця). Оскільки відповідач повинен проводити розрахунки за теплову енергію до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно умов договору, то інфляція за вказані позивачем у розрахунку місяці не нараховується.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних суд визнав вірним, а вимогу про стягнення із відповідача 3 % річних за період часу з 21.02.2011 р. по 20.06.2011 р., обґрунтованою, такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути із відповідача 74,48 грн. пеню за період часу з 21.02.2011 р. по 20.06.2011 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію, відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пені у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожний день прострочення по день фактичної оплати (п. 7.2.8. договору).

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Згідно із ст. ст. 252, 253 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Наданий позивачем розрахунок пені, є невірним, оскільки позивачем при розрахунку пені за квітень 2011 р. зазначено суму боргу у розмірі 591,61 грн., однак, згідно акту приймання-теплової енергії від 30.04.2011 р. сума боргу відповідача склала 238,04 грн. Таким чином, із відповідача стягується пеня у розмірі 69,82 грн. за період часу з 21.02.2011 р. по 20.06.2011 р., в частині стягнення 3,13 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували позицію позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екссон ЛТД” (69036, м.Запоріжжя, вул. Миру, 20; 69096, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, буд. 14-а, кв. 78, код ЄДРПОУ 23794830, п/р 2600630236 у Запорізькій філії АБ “Діамант”, МФО 313924) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 1 799,46 грн. (одну тисячу сімсот девяносто девять грн. 46 коп.) основного боргу за січень, лютий, квітень, травень 2011 р., 69,82 грн. (шістдесят девять грн. 82 коп.) пені, 13,51 грн. (тринадцять грн. 51 коп.) 3 % річних; 99,56 грн. (девяносто девять грн. 56 коп.) державного мита та 230,36 грн. (двісті тридцять грн. 36 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України 28.07.2011 р.