Рішення № 17673348, 13.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11 Справа № 2/5009/1943/11-18/5009/1943/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 21, а/с 469)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж ЛТД” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 56, а/с 315)

про стягнення 1186,09 грн.

суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1186,09 грн., які складаються з 1114,59 грн. основного боргу за договором № ВС-1039 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.07.2010 р., 59,20 грн. пені за несвоєчасну оплату за послуги та 12,30 грн. - 3% річних.

Розпорядженням господарського суду Запорізької області № 132/11 від 14.06.2011 р., у зв’язку із хворобою судді Мойсеєнко Т.В. та враховуючи двомісячний строк розгляду справи було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/5009/1943/11. Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями від 14.06.2011 року справу №2/5009/1943/11 - 18/5009/1943/11 передано судді Носівець В.В. Справу № 2/5009/1943/11 - 18/5009/1943/11 прийнято до свого провадження суддею Носівець В.В., судове засідання призначено на 14.06.2011 р.

Ухвали на адресу сторін були направлені в установленому законом порядку і в передбачений законом строк, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 65 ГПК України. Повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень свідчать, що сторони належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 14.06.2011 р., у зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладався на 13.07.2011 р. Представники сторін повторно в судове засідання 13.07.2011 р. не з’явились, про причини не явки суд не повідомили та витребувані судом документи не надали. Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчений 13.07.2011 р., судом прийняте рішення у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (надалі –позивач, виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж ЛТД” (надалі – відповідач, абонент) 01.07.2010 року уклали договір № ВС-1039 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі –договір).

За вказаним вище договором, виконавець надає абоненту послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (п. 1 договору).

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. договору, основним документом на сплату є акт. Акт за питну воду та акт за послуги з прийому стічних вод виписуються абоненту по фактичним показникам засобів обліку в 2-х примірниках. В разі відсутності засобів обліку –згідно п.п.5.14; 5.24 “Правил користування...”, абонент зобов’язаний повернути підписаний 1 примірник на адресу виконавця (Набережна, 24, або а/с 469) протягом трьох робочих днів з дня отримання акту. Акти виконавцем виписуються до 25 числа кожного місяця. Якщо абонент відмовляється підписати акт у визначений договором термін, абонент повертає акт з письмовим повідомленням, зазначених причин відмови. У разі коли абонент не обґрунтував причини не підписання акту і не повернув його у вказаний термін, виконавець виписує 3-й екземпляр акта. Цей акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є узгодженим і обов’язковим для виконання у визначений у ньому термін. Оплата за спожиті послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок виконавця за сумою, яка зазначена в акті.

Відповідачу у серпні 2010 р. –березні 2011 р. надавалися послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, що підтверджується, підписаними з боку відповідача без зауважень, актами про надання послуг по постачанню питної води та актами про надання послуг з прийняття господарчо-побутових стоків на загальну суму 1114,59 грн. за період з серпня 2010 р. –по березень 2011 р., що свідчіть про те, що позивачем виконано свої зобов’язання належним чином і в повному обсязі за спірний період. Натомість, відповідач вартість отриманих послуг вчасно та в повному обсязі не сплатив, порушивши взяті на себе зобов’язання за договором.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт порушення відповідачем умов договору та факт несплати вартості отриманих послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість в сумі 1114,59 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 1114,59 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 59,20 грн. пені за неналежне виконання умов договору за період з 05.09.2010 р. по 07.04.2011 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимогу щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.6 договору, який передбачає, що у випадку прострочення сплати наданих послуг в термін, зазначений в розділі 2 цього договору, абонент зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені і правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно, оскільки у відповідності до п. 2.4. договору, оплата за спожиті послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту. Отже, враховуючи, що позивач помилково визначив останній день для сплати по актам наданих послуг (майже всім) та не врахував (у деяких випадках) шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій, судом зроблено перерахунок пені, належної до стягнення з відповідача, в результаті стягненню підлягає пеня в розмірі 58,83 грн. за загальний період часу з 07.09.2010 р. по 07.04.2011 р. В частині стягнення з відповідача 0,37 грн. пені, судом відмовляється в задоволенні позову.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 12,30 грн. –3% річних на підставі статті 625 ЦК України за період часу з 05.09.2010 р. по 07.04.2011 р.

Якщо зобов’язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткова відповідальність, у т.ч. передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення річних відсотків є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних та встановлено, що розрахунок 3 % річних також виконаний невірно, так як позивач помилково визначив останній день для сплати по актам наданих позивачем послуг (майже всім)та початок прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором. Суд встановив що вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 12,16 грн. за загальний період часу з 07.09.2010 р. по 07.04.2011 р. В частині стягнення з відповідача 0,14 грн. 3% річних, судом відмовляється в задоволенні позову.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж ЛТД” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 56, а/с 315, код ЄДРПОУ 36879457, р/р не відомі) на користь комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 21, а/с 469, код ЄДРПОУ 32400040, р/р № 26009301191127 в філії “Відділення ПІБ” в місті Енергодар, МФО 313098) 1 114, 59 грн. (одну тисячу сто чотирнадцять грн. 59 коп.) основного боргу, 58,83 грн. (п’ятдесят вісім грн. 83 коп.) пені, 12,16 грн. (дванадцять грн. 16 коп.) 3% річних, 101,96 грн. (сто одну грн. 96 коп.) державного мита та 235,90 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 90 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 20.07.2011 р.