Рішення № 17673276, 02.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" серпня 2011 р.Справа № 16/5007/83/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 04/27 від 06.04.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Алтея-Спецмаш" (м.Малин Житомирської області)

про стягнення 7262,91 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 7262,91 грн., з яких: 3901,42 грн. вартість недовезених матеріалів згідно специфікації к № СПФ-РІК001261 від 31.05.10р., 2737,00 грн. вартість обладнання фільтрації відеосигналу на систему відеоспостереження за додатковою угодою від 28.09.10р. до договору № 330316 від 01.06.10р. та 624,49 грн. штрафу.

Заявою від 21.07.11р. позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 7152,90 грн, з яких: 3901,42 грн. вартість недовезених матеріалів згідно специфікації к № СПФ-РІК001261 від 31.05.10р., 2737,00 грн. вартість обладнання фільтрації відеосигналу на систему відеоспостереження за додатковою угодою від 28.09.10р. до договору № 330316 від 01.06.10р. та 514,48 грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви від 21.07.11р. Зокрема, зазначила, що підпунктом 4.1 договору № 330316 від 01.06.10р. сторони мали на увазі відповідальність у вигляді пені, а помилково зазначили штраф, оскільки передбачений пп.4.1 штраф відповідає законодавчо встановленому визначенню пені.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 24.06.11р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м.Малин Житомирської області, вул.Гагаріна 17-а), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.07.11р. відповідач зареєстрований за адресою: м.Малин Житомирської області, вул.Гагаріна 17-а.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03р. № 755-IV, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема - місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.3 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.10р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до пункта 3.5.11 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за юридичною адресою про час та місце судового розгляду справи, але своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався.

Неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України, розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод огороджувальних конструкцій", яке в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Житомирський завод огороджувальних конструкцій"та Приватним підприємством "Алтея-Спецмаш" укладено договір № 330316 (а.с.12-13).

Відповідно до пп.1.1 договору, замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) прийняв на себе обов'язок по виконанню робіт щодо встановлення та налагодження системи відеоспостереження на об'єкті, який знаходиться у м.Житомирі по вулиці Баранова 89.

Відповідно до пп.2.1 договору, відповідач, як виконавець, взяв на себе обов'язок виконати роботи по встановленню та налагодженню системи відеоспостереження відповідно до діючих технічних норм і правил. Строк виконання робіт становить не більше 15 робочих днів з моменту оплати першого етапу згідно з пп.3.2.1 цього договору.

Згідно з пп.3.1 договору, вартість обладнання і робіт складає: 68450,40 грн., в т.ч. ПДВ 13690,08 грн.

Підпунктом 3.2 договору сторони встановили, що оплата проводиться у три етапи на підставі виставлених рахунків:

1-й етап - повна оплата обладнання з моменту підписання договору протягом трьох календарних днів (вартість 53950,40 грн., в т.ч. ПДВ 10790,08 грн.);

2-й етап - 50% вартості виконаних робіт протягом семи календарних днів після початку монтажних робіт (вартість 7250,00 грн., в т.ч.ПДВ 1450,00 грн.);

3-й етап - 50% вартості виконаних робіт після підписання акту приймання -передачі робіт протягом трьох календарних днів (вартість 7250,00 грн., в т.ч. ПДВ 1450,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як замовник, свої зобов'язання щодо оплати 1-го етапу обладнання і робіт згідно з пп.3.2 договору виконав належним чином, здійснивши оплату устаткування в сумі 53959,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1729 від 24.06.10р. (а.с.21).

Однак, в порушення умов договору відповідач, як виконавець, поставив позивачу, як замовнику, обладнання на суму 50048,98 грн., що підтверджується накладними № 156 від 15.07.10р. та № 164 від 20.07.10р. (а.с.15,16).

Згідно даних позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3901,42 грн. вартості недовезених матеріалів згідно специфікаціїї к № СПФ - PIK001261 від 31.05.10р.

Відповідно до пп.1.4 договору, замовник (позивач), зобов'язався прийняти виконану роботу не пізніше трьох робочих днів після повідомлення виконавцем інформації про виконання робіт та оплатити її вартість згідно умов даного договору.

Однак, згідно даних позивача, під час приймання виконаних відповідачем робіт було виявлено, що сигнал при відеоспостереженні є нечітким та розпливчастим.

У зв'язку з цим, 28.09.10р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 330316 від 01.06.10р. (а.с.14).

Відповідно до пп.1.1 додаткової угоди, замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) прийняв на себе зобов'язання поставити і встановити обладнання фільтрації відеосигналу на існуючій системі відеоспостереження на об'єкті, який знаходиться у м.Житомирі по вулиці Баранова 89.

Відповідно до пп.2.1 угоди, відповідач, як виконавець, взяв на себе обов'язок по встановленню та налагодженню обладнання фільтрації відеосигналу на системі відеоспостереження відповідно до діючих технічних норм і правил. Строк виконання робіт становить не більше 7 робочих днів з моменту оплати обладнання.

Відповідно до пп.3.1 додаткової угоди, вартість обладнання і робіт становить: 2737,00 грн., в т.ч. ПДВ 456,17 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем з метою виконання робіт за додатковою угодою відповідачу перераховані грошові кошти в сумі 2737,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2912 від 14.10.10р. (а.с.23).

Згідно даних позивача, відповідачем в порушення умов укладеної між сторонами додаткової угоди від 28.09.10р. не були виконані зобов'язання щодо встановлення та налагодження обладнання фільтрації відеосигналу на системі відеоспостереження.

Внаслідок цього у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2737,00 грн. вартості обладнання фільтрації відеосигналу на систему відеоспостереження, які відповідачем не поставлені та не встановлені відповідно до додаткової угоди від 28.09.10р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 4.1 договору сторони погодили, що у випадку недотримання строків наданих послуг, вказаних в пп.2.1 договору з вини виконавця, останній зобов'язується оплатити штраф в розмірі 1% за кожен прострочений день але не більше 20% від загальної вартості договору.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що вказаним підпунктом 4.2 договору сторони мали на увазі відповідальність у вигляді пені, а помилково зазначили в договорі штраф.

Враховуючи, що передбачений пп.4.2 штраф відповідає законодавчо встановленому визначенню пені, господарський суд розглядає цей вид відповідальності саме як пеню.

Згідно уточненого розрахунку позивача, розмір пені становить 514,48 грн.

Розрахунок суми пені обгрунтований, відповідає чинному законодавству та умовам укладеного договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Претензію позивача від 14.01.11р. № 25/27 про сплату боргу та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач залишив без задоволення (а.с.9-11).

Згідно даних позивача, на день подачі позову до суду та на день вирішення спору відповідач свої зобов'язання за договором та додатковою угодою не виконав, що підтверджується довідкою позивача (а.с.33).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3901,42 грн. вартість недовезених матеріалів згідно специфікації к № СПФ-РІК001261 від 31.05.10р., 2737,00 грн. вартість обладнання фільтрації відеосигналу на систему відеоспостереження за додатковою угодою від 28.09.10р. до договору № 330316 від 01.06.10р. та 514,48 грн. пені.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнутиз Приватного підприємства "Алтея-Спецмаш", 11602, м.Малин Житомирської області, вул.Гагаріна 17-а, ідентифікаційний код 35748740:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій", 10001, м.Житомир, вул.Баранова 89, ідентифікаційний код 01413394 - 3901,42 грн. вартість недовезених матеріалів згідно специфікації к № СПФ-РІК001261 від 31.05.10р., 2737,00 грн. вартість обладнання фільтрації відеосигналу на систему відеоспостереження за додатковою угодою від 28.09.10р. до договору № 330316 від 01.06.10р. та 514,48 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 02.08.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк:: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідом. про вруч.).