Рішення № 17673271, 26.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" липня 2011 р.Справа № 8/5007/54/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - дов. №118 від 01.06.11р.

від відповідача Маслієв П.В. - в.о. директора, наказ №214-к від 01.07.11р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконті" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Липницький спиртовий завод" (с. Липники Лугинського району)

про стягнення 845,23 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 845,23 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №Ф4-0001707 від 03.01.11р., з яких 802,40 грн. - сума основного боргу, 8,24 грн. - 3% річних та 34,59 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №Ф4-0001707 від 03.01.11р., видаткову накладну, претензію, розрахунок суми боргу, акт звірки взаємних розрахунків, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.11р. між сторонами був укладений договір поставки №Ф4-0001707 від 03.01.11р. (а.с.11), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується систематично постачати і передавати у власність відповідача (покупця) певний товар, а покупець зобов'язаний приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору та додатків до договору, які є невід'ємною частиною вказаного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, предметом постачання є товар - продукти харчування в асортименті. Постачання здійснюється товарними партіями на підставі узгодженої з постачальником та належним чином оформленої заявки покупця. Товар передається покупцю виключно на підставі договору.

Згідно з п. 3.1 даного договору, ціна товару визначається на підставі прайс-листів постачальника і вказується в заявці, зробленій покупцем. Ціна товару формується на підставі видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору та додатків до договору, які є невід'ємною частиною вказаного договору.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в готівковому та безготівковому порядку протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 802,40 грн., що підтверджується видатковою накладною ВН№Ф3-0000411 від 05.01.11р. (а.с.9-10).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 802,40 грн.

30.03.11р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) №79 від 29.03.11р. з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.12).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 802,40 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8,24 грн. 3% річних та 34,59 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що інфляційні та 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків та в судовому засіданні суму боргу визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Липницький спиртовий завод", 11320, Житомирська область, Лугинський район, с. Липники, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00374628

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконті", 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 79, код ЄДРПОУ 36269783

- 802,40 грн. - основного боргу;

- 8,24 грн. - 3% річних;

- 34,59 грн. - інфляційних;

- 102,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 03/08/11/

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу