Постанова № 17666464, 13.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 5023/1599/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Малунова О.В.

1-го відповідача –не з’явився

2-го відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківгаз»в особі Лозівської філії ПАТ «Харківгаз», м. Лозова вх. № 2075Х/2-5 на рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. по справі № 5023/1599/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Лозівської філії ПАТ «Харківгаз», м. Лозова

до відповідачів: 1. Військової частини А-0829 м. Лозова;

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України

про стягнення коштів в сумі 153918,05 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ВАТ «Харківгаз»в особі Лозівської філії ВАТ «Харківгаз», м. Лозова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з 1-го відповідача - Військової частини А-0829, м. Лозова 100900,59 грн. заборгованості за постачання природного газу, 8923,91 грн. річних, 44093,55 грн. інфляційних, та судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

В процесі розгляду справи судом до участі в якості 2-го відповідача залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Сальнікова Г.І.) від 26.04.2011 р. по справі № 5023/1599/11 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на пропуск встановленого законом строку позовної давності.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно не взяв до уваги той факт що господарським судом Харківської області вже було розглянуто справу №49/85-10 за позовом ВАТ «Харківгаз»в особі Лозівської філії ВАТ «Харківгаз», м. Лозова до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за природний газ, яка є предметом розгляду по даній справі. Зазначена обставина, на думку позивача, свідчить про переривання перебігу позовної давності на підставі ст. 264 ЦК України, та початок його нового відліку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 р. клопотання Публічного акціонерного товариства «Харківгаз»про заміну позивача його правонаступником задоволено. Замінено позивача - Відкрите акціонерне товариство «Харківгаз»в особі Лозівської філії ПАТ «Харківгаз»його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Харківгаз»в особі Лозівської філії Публічного акціонерного товариства «Харківгаз».

У відзиві на апеляційну скаргу 2-й відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, та правомірність висновків господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Крім того, в зазначеному відзиві 2-й відповідач просить суд розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника.

1-й відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

1-й та 2-й відповідачі в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. 1-й відповідач про причини неприбуття представника не повідомив.

Оскільки неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглядати вказану скаргу за відсутності представників відповідачів, за наявними в даній справі документами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 06.12.2007 року Військовій частині А0829, як споживачу природного газу, був направлений лист з пропозицією надати заявку про обсяги споживання природного газу, які плануються в 2008 році.

13.12.2007 року Військова частина А 0829 листом № 3791 надала помісячні обсяги запланованого споживання природного газу в 2008 році.

19.12.2007 року Військовій частині А0829 було направлено 2 примірника договору на постачання та транспортування природного газу у 2008 році.

31 січня 2008 р. 1-й відповідач на адресу позивача направив відповідь щодо своєчасного підписання зі свого боку вищезазначених примірників договору та повідомив про їх передачу у грудні 2007 р. для підписання 2-му відповідачу.

Позивач вказує на те, що через несвоєчасне підписання договору 2-м відповідачем у січні 2008 р. позивач поставив 1-му відповідачу природний газ у обсязі 107729 тис. м. куб., а 1-й відповідач прийняв зазначений обсяг газу, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 01.02.08 р.

Відповідачі факт отримання зазначеного обсягу природного газу не заперечують.

Колегією суддів встановлено, що 03.01.2007р. між позивачем (Постачальник), 1-м відповідачем (Споживач) та 2-м відповідачем (Платник) було укладеного договір № 10П-6Б на постачання природного газу бюджетним установам і організаціям державного та місцевого фінансування, відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є постачання природного газу для потреб споживачів. Умовами вказаного договору визначено, що Постачальник зобов’язався передати у власність Споживача природній газ в межах коштів, передбачених на його закупівлю в кошторисі витрат на утримання цієї організації з тиском, в залежності від вихідного тиску з ГРС газотранспортної організації та рівня проплат за газ, а Платник зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (пункт 1.2 ); кількість газу, яка постачається Споживачу у 2007році складає 569 тис.куб.м. і визначається графіком постачання природного газу на кожний календарний місяць, відповідно до розділу 12 цього договору (пункту 2.1.); цей договір набирає чинності з 01.01,2007р. і діє: в частині постачання газу до 31.12.2007р.; в частині розрахунків за газ до повної сплати (пункт 11.1).

Також, між сторонами у справі у січні 2008р. було укладено додаткову угоду до договору № 10П-6Бвід 03.01.2007р. на постачання природного газу бюджетним установам і організаціям державного та місцевого фінансування, якою доповнено п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.1, який викладено у наступній редакції: «Обсяг газу, що передається Постачальником Споживачу у січні 2008р. складає 107,729 куб.м.»; викладено пункт 11.1 Договору у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з 01.01.2008р. і діє: в частині постачання газу до 30.01.2008р.; в частині розрахунків за газ –до повної сплати»(а.с. 45).

Укладання вказаної додаткової угоди до договору № 10П-6Бвід 03.01.2007р. на постачання природного газу бюджетним установам і організаціям державного та місцевого фінансування не заперечувалось сторонами у справі.

Позивач зазначає, що було частково здійснено оплату природного газу в сумі 40 188,64 грн. ще до його поставки в січні 2008 року, внаслідок чого у 1-го відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 100900,59 грн. (сума основного боргу), стягнення якої і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідачі позов не визнають, та наполягають на застосуванні позовної давності, про що 1-м відповідачем було подано відповідну заяву.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд з посиланням на зазначені відповідачами обставини відмовив позивачу в задоволенні позову.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, в цілому відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вже було зазначено вище, сторонами при укладанні додаткової угоди № 1/21 до договору № 10П-6Б від 03.01.2007 р. було узгоджено, що поставка природного газу в у обсязі 107729 тис.м.куб., яка мала місце в січні 2008 р. відбувалася в рамках договору № 10П-6Б від 03.01.2007 р.

Порядок розрахунків за договором № 10П-6Б від 03.01.2007 р. передбачено розділом 6 даного договору.

Зокрема, пунктами 6.1-6.2 договору передбачено, що оплату за спожитий природний газ 2-й відповідач здійснює попередніми платежами у розмірі не менше 50 відсотків вартості планового місячного обсягу постачання до 1 числа місяця у якому здійснюється поставка газу, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача. Послідуючі оплати проводяться до 20 числа місяця, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за спожитий у звітному місяці газ, проводиться 2-м відповідачем на підставі 3-х сторонніх актів прийому-передачі газу у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідний акт приймання - передачі природного газу підписано сторонами 01.02.2008 р.

Таким чином, з урахуванням п. п. 6.1-6.2 договору, остаточний розрахунок за спожитий у січні 2008 газ, повинен бути здійснений платником до 10 лютого 2008 р. Саме з моменту прострочення платником оплати газу, тобто з 11 лютого 2008 р. починається перебіг позовної давності, оскільки саме з вказаного моменту право позивача на отримання оплати за переданий газ може вважатися порушеним. Як наслідок, позов мав бути пред’явлений до 11 лютого 2011 р.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду 04.03.2011 р., тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На застосуванні до спірних правовідносин позовної давності 1-й відповідач наполягав зокрема в запереченнях на позовну заяву № 1127 від 21.03.2011 р., та 2-й відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.04.2011 р.

За таких обставин, до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, і зазначені обставини є підставою для відмови в задоволенні позову. Вказане зумовлює залишення прийнятого по даній справі рішення без змін, а апеляційної скарги позивача –без задоволення.

Колегія суддів, відхиляє доводи апелянта про переривання перебігу позовної давності у зв’язку з розглядом справи № 49/85-10 на підставі ст. 264 ЦК України, та початок його нового відліку, з нижчевикладених підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.2010р. у справі № 49/85-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Лозівської філії ВАТ «Харківгаз»до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Військової частини А-0829 про стягнення 147 050,19 грн. за надані послуги з постачання природного газу в січні 2008р. було відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно договору № 10П-6Б від 03.01.2007р. на постачання природного газу бюджетним установам і організаціям державного та місцевого фінансування та додаткової угоди до нього платником є Квартирно-експлуатаційний відділ.

То за зазначених обставин не можливо застосування ст. 264 ЦК України, про переривання перебігу позовної давності, оскільки у справі № 49/85-10 та у справі № 5023/1599/11 платником визначено є Квартирно-експлуатаційний відділ.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду в цілому відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його скасування

Керуючись статтями 101, 102, пункту 1 статтями 103, 105, ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 5023/1599/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                     Л.М. Здоровко

Суддя                     О.В. Плахов

Суддя                               І.А. Шутенко