Постанова № 17665786, 02.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2011 року Справа № 5002-19/4003-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіВоронцової Н.В.,

суддівФенько Т.П.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

представник скаржника: не з'явився (Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим);

представник боржника: не з'явився (Приватне підприєство "Альтсинс");

арбітражний керуючий: не з'явився (Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович);

представник учасника у справі: не з'явився (Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства);

представник учасника у справі: не з'явився (Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим);

представник учасника у справі: не з'явився (Головне управління Держкомітету статистики в АР Крим);

представник учасника у справі: не з'явився (Державний еєстратор Бахчисарайської райдержадміністрації);

розглянувши апеляційну скаргу Ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 20 червня 2011 року у справі №5002-19/4003-2010

за заявою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай,98403)

доборжника Приватного підприємства "Альтсинс" (вул. Фрунзе, 26, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

за участю: Ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_1)

Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства (вул. Київська, 150, м. Сімферополь,95000)

Державний реєстратор Бахчисарайської райдержадміністрації (вул. Радянська, 5, м. Бахчисарай,98400)

Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98404)

Головне управління Держкомітету статистики в АР Крим (вул. Ушинського, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2010 року Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим звернулася до господарського суду АР Крим із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Альтсинс" в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06 серпня 2010 року за заявою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим порушено провадження у справі №5002-19/4003-2010 про банкрутство Приватного підприємства "Альтсинс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду АР Крим від 18 листопада 2010 року Приватне підприємство "Альтсинс" визнано банкрутом. Відкрито відносно боржника Приватного підприємства "Альтсинс" ліквідаційну процедуру відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строком на шість місяців.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, який має ліцензію серії НОМЕР_1 від 29.03.2010р. Зобовязано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника. Після закінчення розрахунків з кредиторами ліквідатору представити суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19 квітня 2011 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович подав до суду клопотання про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання своїх повноважень, починаючи із 18.11.2010р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 травня 2011 року клопотання ліквідатора боржника Приватного підприємства "Альтсинс" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича задоволено. Затверджено розмір оплати послуг ліквідатора боржника Приватного підприємства "Альтсинс" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх повноважень за рахунок коштів боржника.

11 травня 2011 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович подав до суду звіт про оплату послуг арбітражного керуючого, в якому просив прийняти вказаний звіт до розгляду, затвердити розмір оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства "Альтсинс" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання своїх повноважень, починаючи із 18.11.2010р. та обовязок по відшкодуванню оплати послуг ліквідатора Приватного підприємства "Альтсинс" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича покласти на Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Крим у розмірі 8247,29 грн.

Також, арбітражним керуючим Кириліним Михайлом Володимировичем був поданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс (а. с. 74-106).

Ухвалою господарського суду АР Крим (суддя В. І. Мокрушин) від 20 червня 2011 року у справі №5002-19/4003-2010 припинено провадження у справі у частині розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту в частині оплати послуг арбітражного керуючого Кириліна М. В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з 18.11.2010р. та в частині покладення обовязку по відшкодуванню оплати послуг ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кириліна М. В. на Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Криму розмірі 8427,29 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині звіт ліквідатора арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Альтсинс" затверджено. Банкрута Приватне підприємство "Альтсинс" ліквідовано, з виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вимоги кредиторів, які не задоволені, вважено погашеними.

Провадження у справі №5002-19/4003-2010 про визнання банкрутом - Приватного підприємства "Альтсинс" припинено.

Затверджуючи звіт ліквідатора арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Альтсинс", місцевий господарський суд виходив із того, що вказані документи відповідають вимогам, які передбачені ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшов висновку про їх затвердження та завершення ліквідаційної процедури боржника.

Водночас, припиняючи провадження у справі, в частині розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту в частині оплати послуг арбітражного керуючого Кириліна М. В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з 18.11.2010р. та в частині покладення обовязку по відшкодуванню оплати послуг ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кириліна М. В. на Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Криму розмірі 8427,29 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд виходив із того, що ухвалою господарського суду АР Крим від 04.05.2011р. дане питання вже вирішено і вказана ухвала набрала законної сили.

Вважаючи, що ухвала від 20.06.2011р. судом першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу в частині припинення провадження по справі щодо розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту в частині оплати послуг арбітражного керуючого Кириліна М. В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з 18.11.2010р. та в частині покладення обовязку по відшкодуванню оплати послуг ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кириліна М. В. на Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Криму розмірі 8427,29 грн.

Апеляційна скарга, зокрема мотивована тим, що судом помилково не був прийнятий до розгляду звіт про оплату послуг ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури, а натомість припинено провадження у справі в цій частині, оскільки він суттєво відрізняється від раніше поданого клопотання про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого, адже містить сукупність нарахованих та виплачених грошових коштів з оплати послуг арбітражного керуючого. Більш того, що згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг, повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні.

Також, апелянтом у скарзі заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду 20 липня 2011 року ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу відновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду АР Крим від 20 червня 2011 року у справі №5002-19/4003-2010, апеляційна скарга останнього прийнята до провадження та справа призначена до розгляду.

27 липня 2011 року на адресу суду від арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича надійшла заява про відмову від апеляційної скарги в порядку ст. 100 ГПК України та припинення розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання, яке відбулося 28 липня 2011 року, представники учасників у справі не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 20.07.2011р., яка направлялася на їхню адресу рекомендованою кореспонденцією.

Колегія судів, розглянувши заяву апелянта про відмову від апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її прийняття та припинення апеляційного розгляду, в звязку з наступним.

Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до винесення постанови.

З огляду на правовий аналіз норми ст. 100 ГПК України, законодавець визначив диспозитивне право, за яким саме незгодна з рішенням місцевого господарського суду особа вирішує питання звертатися чи не зверта тися їй до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Так, стороні, яка звернулася з апеляційною скаргою, надано право вирішувати питання щодо відмови від апеляційної скарги. Але таке диспозитивне право на відмову від апе ляційної скарги має й особа, яка оскаржила судове рішення місцевого господарського суду лише до здійснення апеляційною інстанцією процесуальної дії, якою закінчується апеляційне провадження до винесення відповідної постанови.

Водночас, у ч. 2 вказаної статті встановлено, що суд може не прийняти відмову від апеляційної скарги з підстав, що викладені в ч. 6 ст. 22 ГПК України.

Так, в ч. 6 ст. 22 ГПК України зазначається, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що предметом оскарження є ухвала місцевого господарського суду якою ліквідовано банкрута - Приватне підприємство "Альтсинс" шляхом виключення його із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відмова апелянта від апеляційної скарги обмежує права боржника відносно перегляду оскаржуваної ухвали в порядку ст. 101 ГПК України, щодо встановлення підстав правомірності його ліквідації, оскільки наслідком прийняття такої ухвали є подальша неможливість відновлення підприємницької діяльності.

З огляду на викладене та враховуючи, що суд апеляційної інстанції не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів, не приймає відмови апелянта від апеляційної скарги.

Крім того, оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та враховуючи, що пятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду спливає, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності незявившихся представників сторін.

Повторно переглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, прийнятий у справі судовий акт, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Альтсинс" зареєстроване 29.03.2005р. Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа (а. с. 34).

Згідно довідки від 21.04.2005р. №421 Приватне підприємство "Альтсинс" взяте на облік Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі, як платник податків (а. с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, заява Державної податкової інспекцією у Бахчисарайському районі про порушення справи про банкрутство, зокрема була обґрунтована тим, що за боржником числиться сума податкового боргу у розмірі 2205,61 грн. яка складається із:

-833,69 грн. штрафні санкції за неподання звітності згідно акту перевірки №48/1501/33407885 від 28.03.2008р, про що винесено податкове повідомлення рішення №0000571501/0 від 24.04.2008р.;

-1020, 00 грн. штрафні санкції за неподання звітності акт №240/1501/33407885 від 23.07.2009р., податкове повідомлення рішення №0001451501 від 27.07.2009р.;

-3, 20 грн. пені нарахованої з податкового повідомлення рішення №0000571501/0 від 24.04.2008р. за період з 16.05.2008р. по 29.10.2009р.;

-247,32 грн. пені з податкового повідомлення рішення №0000571501 від 24.04.2008р. за період з 16.05.2008р. по 08.06.2010р.;

-101,40 грн. пені з податкового повідомлення рішення №0001451501 від 27.07.2009р., нарахованої за період з 18.08.2009р. по 08.06.2010р.

В якості доказів про відсутність підприємницької діяльності боржника, Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі надані наступні документи: довідки ПІ у Бахчисарайському районі № 1384/9/15 від 07.10.2009р. про те, що ПП "Альтсинс" з першого півріччя 2008 року не надає ніякої податкової звітності; копія постанови Відділу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа за актом про неможливість стягнення від 15.04.2010р. оскільки боржник за адресою не знаходиться; відповідь Бахчисарайського районного відділу земельних ресурсів вих.№7458 від 20.08.2008р.; відповідь Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації технічної інвентаризації" вих.№7497/15 від 18.08.2008р., які свідчать про відсутність зареєстрованого нерухомого майна за ПП "Альтсинс"; відповідь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим вих. №11/м/1-2132 від 15.08.2008р. про відсутність зареєстрованих автотранспортних засобів за боржником; відповідь Державної інспекції з по нагляду за технічним станом машин і обладнання №528 від 05.09.2008р. про відсутність зареєстрованої сільськогосподарського техніки.

Відсутність боржника за місцем його знаходження, Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим підтверджує Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, із якої вбачається здійснення реєстратором 11.06.2010р. дій по внесенню інформації про відсутність юридичної особи за вказаною адресою 98400, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, буд. 26 (а. с. 35).

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З огляду на наведену норму, кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, при наявності грошових вимог до нього, не залежно від їх розміру та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у звязку з його відсутністю за місцемзнаходження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Окрім визначених у вищевказаній статті особливостей, обовязковою підставою для порушення справи про банкротство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 закону наявність безспірних вимог до боржника.

Безспірність боргу на суму 833,69 грн. заявник підтверджує виконавчим листом Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-9983/08/9, який виданий на примусове виконання постанови від 02.03.2009р. (а. с. 21) та постановою Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції в АР Крим від 15.04.2010р. про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 20).

Так, як вбачається із постанови Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-9983/08/9 від 02.03.2009р., позов ДПІ у Бахчисарайському районі в АР Крим до ПП "Альтсинс" було задоволено та стягнуто з останнього на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 849,00 грн., яка і склала грошову вимогу до боржника при зверненні ДПІ до суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства в розмірі 833,69 грн. з урахуванням часткової проплати боржником (а. с. 17).

Безспірність грошових вимог в розмірі 1020,00 грн. ініціюючий кредитор підтверджує податковим повідомленням - рішенням №0001451501/0 від 27.07.2009р., яке було направлене на адресу боржника, проте відповідно до поштового повідомлення №489797 повернено з підстав незнаходження адресата за юридичною адресою.

Згідно вказаного податкового повідомлення рішення №0001451501/0 від 27.07.2009р., зазначена сума податкового боргу 1020,00 грн., була визначена як сума податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями, які були застосовані до боржника за несвоєчасне подання декларацій з податку на прибуток підприємств на підставі акту перевірки №240/1501/33407885 від 23.07.2009р. (а. с. 11).

Проте, доказів його узгодження боржником в судовому чи в адміністративному порядку суду представлено не було, як це передбачено п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

Відповідно до довідки про суми податкового боргу ПП "Альтсинс" від 09.06.2010р. виданої В. о. першого заступника керівника ДПІ у Бахчисарайському районі Л. В. Подгорною, за ПП "Альтсинс" числиться: штрафні санкції на суму 1853,69 грн. (833,69+1020,00=1853,69) та 3,20 грн. пеня і 348,72 грн. пеня нарахована на суму несплаченого податкового боргу (штрафних санкцій), а також зазначено, що податкові зобовязання у боржника дорівнюють 0,00 грн. (а. с. 10).

Відповідно до розрахунку суми кредиторських вимог, а саме пені, вбачається, що кредитором за період з 16.05.2008р. по 29.10.2009р. нарахована пеня на податкове повідомлення рішення №000571501 від 24.04.2008р в сумі 3,20 грн., за період з 16.05.2008р. по 08.06.2010р. нарахована пеня на податкове повідомлення рішення №000571501 від 24.04.2008р. в сумі 247,32 грн. та за період з 18.08.2009р. по 08.06.2010р. нарахована пеня на податкове повідомлення рішення №0001451501 від 27.07.2009р. в сумі 101,40 грн., а всього 351,92 грн. (а. с. 7).

Слід зазначити, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарським судам слід враховувати, що грошовим зобов'язанням у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Однак до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка /пеня та штраф/.

Виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів регулювався Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який, відповідно до частини першої преамбули Закону, є спеціальним законом з питань оподаткування, і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обов'язкових платежів/, включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст. 13 даного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Відповідна правова позиція викладе в пункті 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" .

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складалися лише із сум штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства, які в свою чергу не можуть являтися основним грошовим зобовязанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у місцевого господарського суду були відсутні як правові підстави для порушення, так і для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблений неправомірний висновок, що такі вимоги зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону, а відтак порушуючи провадження у справі про визнання боржника банкрутом, допустився порушень норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України. Оскільки господарський суд у справі про банкрутство не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог та у випадку коли кредитором не надано доказів наявності таких грошових вимог до боржника, господарський суд повинен був припинити провадження у справі, в звязку з відсутністю підстав для порушення справи про банкрутство, навіть за наявності усіх інших підстав передбачених ст. 52 Закону про банкрутство.

Адже, обовязковою обставиною для застосування будь якої підстави передбаченою ст. 52 Закону для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є обовязкова наявність безспірних грошових вимог, відсутність яких унеможливлює і правозастосування норм наведеної статті.

Таким чином, виходячи із положень ст. ст.1, 2, 13, 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, не відносяться до категорії податків і зборів (обовязкових платежів), а отже, наявність лише штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та пені нарахованої за їх несплату, не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно статті 52 Закону заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, зокрема у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Так, неподання звітності ініціюючий кредитор підтверджує довідкою ДПІ у Бахчисарайському районі №1136/9/15 від 02.07.2010р. та актом перевірки №240/1501/33407885 від 23.07.2009р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, якою було встановлено, що за пять періодів 2008р. та 1 квартал 2009р. боржник не подає податкову звязність із податку на прибуток (а. с. 15).

Проте, колегія суддів зазначає, що ненадання звітності тривалий час, без наявності до нього грошових вимог не може бути підставою для визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом та введення подальшої процедури банкрутства, а може бути підставою для припинення підприємницької діяльності, не пов'язаної з її банкрутством.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 07.10.2009 у справі № 04-05/27-25-8б.

Враховуючи те, що визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум фінансових санкцій за порушення податкового законодавства та пені за їх несплату, а тому такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, місцевий господарський суд неправомірно порушив провадження у справі про банкрутство та безпідставно здійснював подальше провадження у справі.

Крім того, відсутність у боржника нерухомого та рухомого майна, немає правового значення. Оскільки згідно діючого законодавства наявність автотранспорту та нерухомості не є обовязковою умовою для здійснення підприємницької діяльності та в зворотному випадку може бути підставою для самостійного припинення підприємницької діяльності, але не у справі про банкрутство.

Слід зазначити, що неплатоспроможність- це зовнішня ознака неоплатності боржника, тобто недостаток майнових активів для оплати заявлених кредиторських вимог.

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.

Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Оскільки колегією суддів було встановлено, що кредитором не надано доказів наявності кредиторських вимог, оскільки вимоги ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим до боржника складаються із суми штрафних санкцій та нарахованої за їх несплату пені, які не є основним грошовим зобовязанням, згідно ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Так як, при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство кредитором не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про наявність грошових вимог та неплатоспроможність боржника сплатити борг , то порушене провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, суд першої інстанції в повній мірі не дослідивши обставини справи, дійшов передчасного висновку порушуючи провадження у даній справі, а тому, ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п. 1 - 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, у звязку з тим, що провадження у даній справі було порушено неправомірно, колегія суддів зауважує, що підстав для відшкодування вартості послуг ліквідатора у суду немає.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 та пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2011 року у справі №5002-19/4003-2010 скасувати.

3. Провадження у справі №5002-19/4003-2010 припинити.

Головуючий суддяН.В. Воронцова

СуддіТ.П. Фенько

М.І. Ткаченко