Постанова № 17665214, 10.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2011 № 26/86

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі:

за участю представників

від позивача: Кравець О.І. директор

ОСОБА_1 дов. б/н від 01.08.2010

від відповідача: ОСОБА_2 дов. б/н від 17.02.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське інженерно-

виробниче підприємство „Будкомплекс”

на Рішення Господарського суду м. Києва

від 21.04.2011

у справі №26/86 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного підприємства „Фатум КіП”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське інженерно-

виробниче підприємство „Будкомплекс”

про стягнення 153788,00 грн.

18.07.2011 в судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 10.08.2011, в звязку з чим постанова приймається зазначеною датою.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Фатум КіП” (надалі ПП „Фатум КіП”, позивач, виконавець) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське інженерно-виробниче підприємство „Будкомплекс” (надалі ТОВ „Українське інженерно-виробниче підприємство „Будкомплекс”, відповідач, замовник) 98548, 00 грн. основного боргу, 14053, 00 грн. збитків від інфляції, 7845,00 грн. пені, 7306,00 грн. 3% річних та 26036,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а всього 153788,00 грн., а також 1539,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу, 200,00 грн. оплати за надання довідки про рух коштів по оплаті відповідачем послуг позивача, 57,80 грн. витрати за отримання витягу з ЄДРПОУ та 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В ході розгляду справи представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 62325,00 грн. основного боргу, 14654,00 грн. збитків від інфляції, 5297,00 грн. 3% річних, 18142,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 7316,00 грн. пені, всього 107734,00 грн., а також 1539,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 200,00 грн. оплати за надання довідок КГРУ “Приват Банк” про рух коштів по оплаті послуг охорони, 57,80 грн. витрати за отримання витягу з ЄДРПОУ, всього 2032, 80 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2011 у справі №26/86 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 62325,00грн. основного боргу, 14654,00 грн. збитків від інфляції, 5297,00 грн. 3% річних, 7316,00 грн. пені, 895,92 грн. державного мита та 196,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ „Українське інженерно-виробниче підприємство „Будкомплекс” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати п.2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 у справі №26/86 та прийняти в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з ТОВ „Українське інженерно-виробниче підприємство „Будкомплекс” на користь ПП „Фатум КіП” 73794,98 грн., а саме: 54925,10 грн. основного боргу, 4455,30 грн. пені, 4067,47 грн. 3% річних та 10347,11 грн. збитків, завданих внаслідок інфляції. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 у справі №26/86 залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи, оскільки, на думку скаржника, суми основного боргу та штрафних санкцій підлягають перерахунку.

Представники позивача в судовому засіданні частково визнали апеляційні вимоги та надали уточнений розрахунок заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.04.2008 між ПП „Фатум Кіп” та ТОВ „Українське Інженерновиробниче підприємство „Буд комплекс” укладено угоду №04 про надання послуг охорони майна та цінностей, відповідно до умов якої виконавець зобовязався взяти під охорону обєкт замовника, а саме: виробничу базу, що розташована за адресою: м. Фастів, вул. Червоний шлях, 16, а замовник зобовязався щомісячно до 10го числа наступного місяця перераховувати на рахунок виконавця плату за надані охороні послуги в розмірі 3600,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 зазначеної угоди, вартість послуг може змінюватись пропорційно коефіцієнту інфляції, що визначається національним статуправлінням, та в разі збільшення мінімальної заробітної плати.

15.05.2009 між позивачем та відповідачем на аналогічних умовах укладено угоду №05 про надання послуг охорони майна та цінностей, якою встановлено розмір щомісячної плати за надані послуги у сумі 4600,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та розрахунків, наданих представниками сторін, позивач за період з червня 2008 року по лютий 2009 року, за умовами угоди №04 від 01.04.2008, надав відповідачу послуги по охороні майна та цінностей на загальну суму 34905,10 грн. Крім того, у період з червня 2009 року по травень 2010 року, відповідно до умов угоди №05 від 15.05.2009, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 61200,00 грн.

Таким чином, загалом позивачем було надано відповідачу послуги загальною вартістю 96105,1 грн., у звязку із чим колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи було допущено помилку при визначенні загальної вартості наданих позивачем послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надані йому охоронні послуги були оплачені не в повному обсязі, а саме на суму 41180,00 грн., у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 54925,1 грн.

Відповідно до п. 5.1 угоди №04 від 01.04.2008, у випадку несвоєчасної оплати за охорону обєкта, нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченої плати за кожен день затримки, але не більше 10% за весь період платежу.

Згідно із п. 5.1 угоди №05 від 15.05.2009, у випадку несвоєчасної оплати за охорону обєкта, нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми простроченої плати за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сума пені, розрахунок якої міститься в апеляційній скарзі, обчислена відповідно до вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобовязання щодо оплати по сумі, яка підлягала оплаті у визначений час та за період прострочення, і підлягає стягненню з відповідача в розмірі 820,51 грн. за угодою №04 від 01.04.2008 та 3635,20 грн. за угодою №05 від 15.05.2009.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, наданим відповідачем у апеляційній скарзі, та вважає його обґрунтованим. Суми інфляційних втрат у розмірі 10347,11 грн. та 3% річних у розмірі 4067,47 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 18142,00 грн., оскільки відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати за надання довідок КГРУ „Приват Банк” про рух коштів по оплаті послуг охорони та витратах за отримання витягу з ЄДРПОУ не є витратами в розумінні статті 44 ГПК України, у звязку з чим вимога про їх стягнення з відповідача не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське інженерно-виробниче підприємство „Будкомплекс” підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2011 у справі №26/86 має бути змінене.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сума, яка оскаржується відповідачем, становить 15796,61 грн., тому виходячи саме із цієї суми має вираховуватись розмір державного мита, що підлягає сплаті за розгляд апеляційної скарги. У звязку із викладеним сума надмірно сплаченого відповідачем державного мита за розгляд апеляційної скарги у розмірі 368,97 підлягає поверненню з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське інженерно-виробниче підприємство „Будкомплекс” задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2011 у справі №26/86 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Інженерно виробниче підприємство “Буд комплекс” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код 32555594) на користь Приватного підприємства “Фатум Кіп” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 20, кв. 90, код 33534842) 54925 (пятдесят чотири тисячі девятсот двадцять пять) грн. 10 коп. основного боргу, 10347 (десять тисяч триста сорок сім) грн. 11 коп. збитків від інфляції, 4067 (чотири тисячі шістдесят сім) грн. 47 коп. 3% річних, 4455 (чотири тисячі чотириста пятдесят пять) грн. 71 коп. пені, 737 (сімсот тридцять сім) грн. 95 коп. державного мита та 161 (сто шістдесят одну) грн. 90 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.”

В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2011 у справі №26/86 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства „Фатум КіП” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 20, кв. 90, код 33534842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Інженерно-виробниче підприємство “Буд комплекс” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код 32555594) 39 (тридцять девять) грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українське Інженерно-виробниче підприємство “Буд комплекс” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код 32555594) з Державного бюджету 368 (триста шістдесят вісім) грн. 97 коп. надмірно сплаченого державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №26/86 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддяНовіков М.М.

СуддіМартюк А.І.

Зубець Л.П.