Рішення № 17664912, 14.07.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р.Справа № 9/24/5022-629/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, 46003 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000

до відповідача Державного професійно-технічного навчального закладу "Заліщицьке вище професійне училище", вул. С.Бандери, 94, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області, 48600

про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 8 499 грн. 90 коп.

За участю представників:

Прокуратури : Куліковська Л.Б., посвідчення№ 29

позивача: ОСОБА_1., довіреність № 1-1/1867 від 11.05.11 р.

відповідача: Гель О.Ю., виписка з наказу№ 02-37 від 01.12.00 р.

Прокурору та представникам позивача і відповідача розяснено права та обовязки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 14.07.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Державного професійно-технічного навчального закладу "Заліщицьке вище професійне училище", вул. С.Бандери, 94, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 8 499 грн. 90 коп.

Позовні вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями : листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1/1713 від 27.04.2011р.; претензії від 16.03.2011р. на суму 8499,90 грн.; направлення №328 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ; акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства; протоколу №006954 про адміністративне правопорушення від 24.02.2011р.; постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2011р.; припису №2-2/712 від 24.02.2011р.; довідки про використаний природний газ №29 від 24.02.2011р.; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 06.05.2011 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 17.05.2011р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 21.06.2011р. та в судовому засіданні оголошувались перерви до 07.06.2011р., до 05.07.2011р., до 12.07.2011р. та до 14.07.2011р.

Строк вирішення спору у справі №9/24/5022-629/2011 встановлено до 29.06.2011р.

За клопотанням прокурора та представників сторін від 21.06.2011р., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 69 ГПК України, в якій зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів та у звязку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, ухвалою господарського суду від 21.06.2011р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів.

Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві від 29.04.2011р. та стверджують, що відповідач в порушення ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст.ст.11,33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснює свою діяльність, яка повязана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Також, посилається на те, що в розумінні п.5.1.-5.2. даного нормативно - правового акту нормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викиди.

Так, згідно довідки №29 від 24.02.2011р. виданої Державним професійно-технічним навчальним закладом "Заліщицьке вище професійне училище", ним за період функціонування без дозволу з 01.04.2009р. по 21.02.2011р. використано 123029 куб.м природного газу.

Представник відповідача в судове засідання прибув, позовні вимоги визнає частково, посилаючись на доводи викладені у наданому суду відзиві на позов від 16.05.2011р. №67.Разом з тим, подав суду заяву від 14.07.2011р. про відстрочення виконання рішення суду, в якій посилаючись на те, що Державний професійно-технічний навчальний заклад «Заліщицьке вище професійне училище»є бюджетним неприбутковим навчальним закладом та перебуває в Реєстрі неприбуткових установ та організацій у Заліщицькому відділенні Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, фінансування державного професійно-технічного навчального закладу «Заліщицьке вище професійне училище»в 2011 році переведено з Державного бюджету України на обласний бюджет, котре здійснюється тільки по захищених статтях - заробітна плата, нарахування на заробітну плату, закупівля продуктів харчування для студентів, забезпечення дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, оплата комунальних послуг, виплата стипендій. Інші статті видатків, пов'язані із забезпеченням функціонування навчального закладу, лімітними призначеннями на 2011 рік не передбачено (лист управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації від 11.07.2011 року додається до заяви). Зазначає, також, що вказані обставини ускладнять виконання майбутнього судового рішення, а також можуть зробити його виконання неможливим, а тому просить відстрочити його виконання до 31.12.2011р.

Представник позивача проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення не заперечив. Прокурор по зазначеному питанню покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, пояснення представника відповідача та оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України

Згідно ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Як вбачається із позовної заяви прокурор зазначає наступне.

Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно п.4 ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

Підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах для обігріву приміщень, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, вони зазначають, що в результаті проведеної перевірки на дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним професійно-технічним навчальним закладом "Заліщицьке вище професійне училище", проведеної 24 лютого 2011 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області згідно направлення на проведення перевірки №328, було встановлено, що посадовими особами, всупереч встановленого, загальнопоширеного порядку, достовірно знаючи про відсутність спеціального дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, незаконно впродовж періоду з 01 квітня 2009 року по 21 лютого 2011 року використано природній газ в кількості 123029 мі, тим самим в результаті наднормативних викидів з 01.04.2009р.по 21.02.2011р. забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 8499,90 грн. При цьому, витрата природного газу в тоннах за період функціонування без дозволу на викиди становить 88,950т.

Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки від 24.02.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Баштою М.П.

Також, 24.02.2011р. за результатами перевірки державним інспектором Баштою М.П. складено протокол про адміністративне правопорушення № 006954 по відношенню до техніка по експлуатації будівель ДПТНЗ «Заліщицьке ВПУ»ОСОБА_2.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 24.02.2011р., ні протокол про адміністративне правопорушення від 24.02.2011р. не оскаржувались як з боку ДПТНЗ «Заліщицьке ВПУ»так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, техніка по експлуатації будівель ОСОБА_2 Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено постанову про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення в згідно ч.1ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_2 штрафні санкції в сумі 85 грн.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено припис №2-2/712 від 24.02.2011р. яким зобовязано ОСОБА_2 в термін до 24.04.2011р. отримати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Заліщицьке вище професійне училище», шляхом спалювання природного газу в газових котлах для обігріву приміщень без належних документів, допустило порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. В результаті чого в атмосферу без дозволу на викиди викидалися забруднюючі речовини, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу на викиди, вважаються наднормативними викидами.

Розмір збитків обчислюється у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за №48/16064. (надалі - Методика).

Методикою визначаються розрахунки розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена відповідно до вимог статей 3, 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 22, 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

За наслідками правового аналізу наведених вище приписів законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, у п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області 16.03.2011 року пред'явлено претензію за № 1-1/1040 про відшкодування Державним професійно-технічним навчальним закладом «Заліщицьким вищим професійним училищем», у добровільному порядку 8499,90 гри. шкоди. Однак, станом на 28.04.2011 року відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Так, станом на день подачі позовної заяви збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало підставою звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Розглянувши вище зазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8499,90 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Щодо поданої відповідачем заяви від 14.07.2011р. про надання відстрочення виконання рішення до 31.12.2011р., то суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ст.121 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення.

У заяві № б/н від 27.03.2008р. як на обставини відстрочення рішення заявник посилається на те, що Державний професійно-технічний навчальний заклад «Заліщицьке вище професійне училище»є бюджетним неприбутковим навчальним закладом та перебуває в Реєстрі неприбуткових установ та організацій у Заліщицькому відділенні Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, фінансування державного професійно-технічного навчального закладу «Заліщицьке вище професійне училище»в 2011 році переведено з Державного бюджету України на обласний бюджет, котре здійснюється тільки по захищених статтях - заробітна плата, нарахування на заробітну плату, закупівля продуктів харчування для студентів, забезпечення дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, оплата комунальних послуг, виплата стипендій. Інші статті видатків, пов'язані із забезпеченням функціонування навчального закладу, лімітними призначеннями на 2011 рік не передбачено.

При цьому вказані твердження відповідача підвтерджуються поданими ним Довідкою від 11.07.2011р. № 04/1806-10 виданою Тернопільською обласною державною адміністрацією управління освіти і науки, яка зазначає що кошторисом доходів і видатків на 2011р. у відповідача забезпечено тільки захищені статті видатків, а саме, заробітна плата, харчування та обовязкове забезпечення дітей сиріт, стипендія, комунальні послуги. Інші статті видатків, повязані із забезпеченням функціонування навчального закладу, лімітними призначеннями на 2011р. не передбачено. Також, подано відповідачем довідку ДПА Борщівську міжрайонну ДПІ Заліщицьке відділення від 07.07.2011р. № 3250/15-216 про те, що Державне професійно-технічний навчальний заклад включений в реєстр неприбуткових організацій. А також звіт про надходження та використання коштів загального фонду за перше півріччя 2011р.

Представник позивача проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення не заперечив. Прокурор по зазначеному питанню покладається на розсуд суду.

Таким чином, суд з огляду на зазначене, враховуючи думку представника позивача, задовольняє заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 31.12.2011р.

Відповідно до вимог п. 35 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»джерелом формування спеціального фонду державного бюджету у 2011 році є частина доходів 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів 2011 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду,заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в тому числі до сільських селищних та міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва і Севастополя 70 відсотків. Грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету Заліщицької міської ради Тернопільської області і повинні стягуватись у примусовому порядку на р/р 33112331700161 код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588792 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України, на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Заліщицьке вище професійне училище" вул. С.Бандери, 94, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області (ідент. код 02547562) в доход місцевого бюджету Заліщицької міської ради Заліщицького району, Тернопільської області, на р/р 33112331700161, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588792 в ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012 8499 (вісім тисяч чотириста девяносто дев'ять) грн. 90 коп. збитків завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

3. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Заліщицьке вище професійне училище" вул. С.Бандери, 94, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області (ідент. код 02547562) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 102 (сто дві) грн. державного мита.

4. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Заліщицьке вище професійне училище" вул. С.Бандери, 94, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області (ідент. код 02547562) в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 2205003 - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Відстрочити виконання рішення господарського суду від 14.07.2011р. у справі №9/24/5022-629/2011 до 31 грудня 2011 року.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

СуддяВ.Л. Гевко

Повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2011 року.