Рішення № 17663257, 28.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 4/5009/3074/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (69093, АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок Оріхівський”, (70500, м. Оріхів Запорізької області, вул. Ленінградських курсантів, буд. 68, кв. 31)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закрите акціонерне товариство “Оболонь”, (04655, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3)

про стягнення 2 970,99 грн. вартості обладнання

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3, довіреність № 2909 від 17.11.2010 р.;

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився;

02.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок Оріхівський”, м. Оріхів Запорізької області (ТОВ “ТБ Оріхівський”) про стягнення 2 970,99 грн. вартості обладнання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3074/11, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 4/5009/3074/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Закрите акціонерне товариство “Оболонь”, м. Київ (ЗАТ “Оболонь”), судове засідання призначено на 06.07.2011 р., у сторін і третьої особи витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неявкою в судове засідання відповідача та третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 28.07.2011 р.

В судовому засіданні 28.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 02.06.2011 р. і від 06.07.2011 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 954966 954967, оригінал якого наданий позивачем до матеріалів справи, ТОВ “ТБ Оріхівський” (код ЄДРПОУ 36618139) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням місцезнаходження: 70500, м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області, вул. Ленінградських курсантів, буд. 68, кв. 31.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 02.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3074/11, яка повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”, та ухвала господарського суду Запорізької області від 06.07.2011 р. про відкладення розгляду справи № 4/5009/3074/11, які на адресу суду відділенням поштового звязку не поверталися.

З таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/3074/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Третя особа в судові засідання 06.07.2011 р. та 28.07.2011 р. також не зявилася, 21.06.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від третьої особи надійшли пояснення по суті позовної заяви (вих. № 2282/0/2-11 від 17.06.2011 р.), за текстом яких третя особа просить суд розглядати справу № 4/5009/3074/11 по суті без участі уповноваженого представника підприємства.

Судом клопотання тертої особи визнано таким, що не суперечить вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та підлягає задоволенню судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача та третьої особи.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 615 ЦК України та ст., ст. 193, 216 ГК України і полягають в тому, що 18.11.2009 р. сторонами у справі та третьої особою була укладена трьохстороння угода про подальшу оренду майна № П/114/1-С-03376, за умовами якої позивач з метою популяризації продукції третьої особи поставив відповідачу обладнання, в тому числі, металеві каркаси захисні в кількості 3 штук, ціною 990,33 грн. за 1 штуку, на загальну суму 2 970,99 грн. Відповідно до п. 3.4.8 угоди відповідач несе ризик випадкової втрати або пошкодження майна після його передачі. Згідно акту приймання-передачі обладнання спірне обладнання було передано відповідачу 18.11.2009 р. Пунктом 3.3.2 угоди встановлено, що позивач має право вимагати негайного повернення майна, у тому числі, у разі виявлення використання його не за призначенням. В лютому 2011 року в ході перевірки виконання умов угоди була виявлена відсутність вибірки продукції позивача. Після повернення обладнання була виявлена відсутність 3-х металевих каркасів захисних на загальну суму 2 970,99 грн. В квітні 2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом 3-х діб з моменту отримання листа повернути обладнання, якого не вистачає, або відшкодувати його вартість. Як зазначає позивач, вказаний лист відповідачем був отриманий, однак залишений без відповіді та задоволення. Пунктом 3.4.11 угоди передбачено, що відповідач зобовязаний при невиконання власних обовязків повернути обладнання протягом 3-х робочих днів з моменту отримання письмової вимоги, а у разі не повернення обладнання відшкодувати його вартість. В порушенням умов трьохсторонньої угоди та вимог чинного законодавства відповідач ані повернув позивачу обладнання, а саме металеві каркаси захисні в кількості 3 штук, ціною 990,33 грн. за 1 штуку, на загальну суму 2 970,99 грн., ані відшкодував його вартість. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “ТБ Оріхівський” 2 970,99 грн. вартості обладнання.

Третя особа в поясненнях по суті позовної заяви зазначила, що підтримує заявлені позивачем вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заві підстав.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009 р. ФОП ОСОБА_1 (позивачем у справі), ТОВ “ТБ Оріхівський” (відповідачем у справі) та ЗАТ “Оболонь” (третьої особою) була укладена Трьохстороння Угода про подальшу оренду майна № П/114/1-С-03376 (далі за текстом Угода).

За умовами п. 1.1 Угоди позивач (орендодавець) з метою популяризації продукції ЗАТ “Оболонь” (власника) та його корпоративних підприємств взяв на себе зобовязання передати, а відповідач (орендар) зобовязався прийняти фірмове обладнання.

Відповідно до п. 1.2 Угоди перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна визначаються в наведеній у даному пункті Угоди таблиці.

Пунктом 3.1 Угоди передбачено, що позивач передає відповідачу в оренду майно в справному стані та з пакетом документації до кожної одиниці майна (у разі наявності з технічним паспортом) за актом приймання-передачі.

Згідно з п., п. 3.3.2 та 3.3.2 Угоди позивач та третя особа мають право контролювати цільове використання майна і в разі використання його не за цільовим призначенням або у випадку охолодження, зберігання та реалізації за допомогою нього продукції інших виробників, крім ЗАТ “Оболонь” та його корпоративних підприємств, можуть складати акт контрольної перевірки. Контроль цільового використання майна та право вилучення майна при порушенні умов даної Угоди мають право здійснювати представники позивача та третьої особи, в тому числі представники представництв (філій) ЗАТ “Оболонь”, а також уповноважені позивачем чи третьою особою представники Торгово-промислової палати України. У разі виявлення використання майна не за призначенням або у випадку охолодження, зберігання та реалізації за допомогою нього продукції інших виробників, крім ЗАТ “Оболонь” та його корпоративних підприємств, позивач та третя особа мають право вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку.

Пунктом 3.4.8 Угоди встановлено, що відповідач несе ризик випадкової втрати або пошкодження майна після його передачі позивачем відповідачу.

У відповідності до п. 3.4.11 Угоди відповідач зобовязаний, при невиконанні взятих на себе за умовами цієї Угоди обовязків, протягом 3-х робочих днів з моменту отримання письмової вимоги позивача або третьої особи повернути позивачу або третій особі майно у непошкодженому та справному стані та документацію до нього, а у разі не повернення майна відшкодувати його вартість позивачу або третій особі.

Згідно з п. 6.1 Угода укладена терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дії на новий річний термін. Дана Угода припиняє свою дію з часу закінчення строку дії договору купівлі-продажу продукції ЗАТ “Оболонь” та його корпоративних підприємств між позивачем та відповідачем.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ “ТБ Оріхівський” 2 970,99 грн. вартості обладнання з тих підстав, що в порушенням умов Трьохсторонньої Угоди у звязку із виявленням нецільового використання обладнання та його відсутності за місцем встановлення на вимогу позивача відповідач ані повернув обладнання, а саме металеві каркаси захисні в кількості 3 штук, ціною 990,33 грн. за 1 штуку, на загальну суму 2 970,99 грн., ані відшкодував його вартість.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами і третьою особою письмові докази, суд вважає позивні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, в п. 1.2 Угоди сторони узгодили, що відповідачу передані в оренду, серед іншого майна, металеві каркаси захисні в кількості 3 штук, ціною 990,33 грн. за 1 штуку, на загальну суму 2 970,99 грн.

Однак, як вбачається з наведеної у вказаному пункті Угоди таблиці, сторонами Угоди не були визначені ідентифікуючі ознаки каркасів металевих захисних, зокрема, не були зазначені інвентарні номери, заводські номери та місце знаходження цих каркасів. (а.с. 10).

18.11.2009 р. позивачем, відповідачем та третьою особою був підписаний Акт приймання-передачі обладнання, відповідно до якого відповідачу передані в оренду, в тому числі, металеві каркаси захисні в кількості 3 штук на загальну суму 2 970,99 грн. Заводські номери та місцезнаходження каркасів в Акті приймання-передачі обладнання від 18.11.2009 р. також не відображені. (а.с. 11).

Таким чином, жодні ознаки, за якими можливо було б ідентифікувати спірні металеві каркаси захисні та визначити їх місце знаходження (встановлення), при укладенні Угоди сторонами визначені не були.

На реалізацію п., п. 3.3.2 та 3.3.2 Угоди в лютому 2011 року представниками позивача та третьої особи була проведена перевірка, якою було виявлено, що за адресою встановлення: м. Оріхів, вул. Р.Люксембург, 47-А, виявлено відсутність вибірки продукції та нецільове використання обладнання, а також відсутність 3-х каркасів металевих захисних.

Результати проведеної перевірки відображені в Акті перевірки наявності обладнання від 18.02.2011 р. та Акті перевірки від 18.02.2011 р. (а.с. 13, 14).

Зазначені Акти від 18.02.2011 р. складені одноособово представниками позивача (орендодавця за Угодою) та третьої особи (власника за Угодою), доказів надання їх для ознайомлення та підписання відповідачу ні позивач, ні третя особа суду не надали. Також зазначені Акти не містять посилань на ідентифікуючі ознаки обладнання, про яке в них йдеться мова.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, Акт перевірки наявності обладнання від 18.02.2011 р. та Акт перевірки від 18.02.2011 р. не можуть бути прийняті судом як належні докази відсутності спірних металевих каркасів захисних за місцем їх знаходження (встановлення).

Як зазначає позивач, в квітні 2011 року він звернувся до відповідача з вимогою (лист б/н і б/д) протягом 3-х діб з моменту отримання листа повернути обладнання, якого не вистачає, або відшкодувати його вартість. Вказаний лист відповідачем був отриманий, однак залишений без відповіді та задоволення. (а.с. 12)

Разом із тим, будь-яких належних доказів направлення або вручення відповідачу цієї вимоги позивач суду не надав.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог докази не дають суду можливість зробити однозначний висновок, що каркаси захисні металеві, які передавалися позивачем відповідачу за Угодою № П/114/1-С-03376 від 18.11.2009 р. та Актом приймання-передачі обладнання від 18.11.2009 р., та каркаси металеві захисні, про які йдеться мова в Акті перевірки наявності обладнання від 18.02.2011 р. та Акті перевірки від 18.02.2011 р., є одним і тим самим обладнанням.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.

За таких обставин, з заявлених підстав позовні вимоги про стягнення з ТОВ “ТБ Оріхівський” 2 970,99 грн. вартості обладнання є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, в задоволені позову відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “08” серпня 2011 р.