Рішення № 17663230, 03.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

03.08.11 Справа № 4/5009/3696/11

За позовом Прокурора Комунарського району міста Запоріжжя (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118-А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1)

про стягнення 6327, 87 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501807 від 01.09.2006 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3, довіреність № 10/27 від 04.01.2011р.

від відповідача не з'явився

від прокурора Бондаренко А.Л., на підставі посвідчення №197

04.07.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Концерну “Міські теплові мережі” з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 6327, 87 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501807 від 01.09.2006 р.

Ухвалою від 04.07.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.07.2011р. Ухвалою суду від 21.07.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.08.2011р.

В судовому засіданні 03.08.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України і полягають в тому, що прокуратурою Комунарського району м.Запоріжжя проведено перевірку, у ході якої встановлено, що 01.09.2006 між позивачем та відповідачем був укладений договір договір № 704017 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни, встановленими умовами цього Договору. Позивачем в період грудень 2010р. та січень, лютий, березень, квітень 2011 року було відпушено відповідачу теплову енергію на загальну суму 6327,87 грн. Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць. Пунктом 6.3. договору передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим. Відповідно до п.6.6.2. договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п.6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період. Акти виконаних робіт були направлені на адресу Відповідача, що підтверджується реєстрами відправки поштової кореспонденції, але всупереч з умовами договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Позивачем були зроблені помітки на актах згідно п.6.6.2 договору, та погоджені таким чином акти є підставою для проведення остаточних розрахунків. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП ОСОБА_2 6327, 87 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501807 від 01.09.2006 р.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Позивачем надано суду Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи. З данної довідки вбачається, що юридичною адресою відповідача є: 69002, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження по справі від 04.07.2011р. та про відкладення розгляду справи від 21.07.2011р., які направлялися відповідачу, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/3696/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (позивачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501807 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктом 10 сторони узгодили, що Договір діє з 01.09.2006р. і діє до 01.09.2007р. та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 25 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 8625,91 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі в квітні, травні та червні; в III-у квартвлв в липні, серпні та вересні; в ІV-у кварталі в жовтні, листопаді та грудні.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 309 від 29.08.2006 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з грудня 2010р. по квітень 2011р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 6327, 87 грн., а саме у 2010р.: грудні 741,91 грн.; у 2011р.: січень 1923,08 грн., лютий 2265,16 грн., березень 910,82 грн., квітень 486,90 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії підписані між сторонами і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У звязку із цим позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з грудня 2010р. по квітень 2011р. на суму 6327, 87 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки були направлений на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з грудня 2010р. по квітень 2011р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501807 від 01.09.2006 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за виконані роботи становить 6327, 87 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні 03.08.2011р. позивачем суду надано банківську виписку відповідно до якої 28.07.2011р. відповідач сплатив частину основного борг за спожиту теплову енергію за договором №501807 від 01.09.2006р. в сумі 6000 грн. 00 коп. (копія в матеріалах справи).

У звязку із погашенням відповідачем частини основного боргу в сумі 6000 грн. 00 коп. після направлення позову до суду, що підтверджується банківською випискою, в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 327 грн. 87 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501807 від 01.09.2006 р.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 327 (триста двадцять сім) грн. 87 коп. вартості поставленої теплової енергії. Видати наказ.

3.Стягнути з ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. В частині стягнення з ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 суми 6000 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “09” серпня 2011 р.