Рішення № 17663207, 28.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 4/5009/3579/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15)

про стягнення 343 131,38 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 157Д(2009) від 27.03.2009 р., 21 977,61 грн. пені, 17 074,64 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4 300,90 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 011.11-17 від 08.06.2011 р.;

ОСОБА_2, довіреність № 011.11-16 від 08.06.2011 р.;

від відповідача не зявився;

23.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено ПАТ “ЗалК”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, м. Запоріжжя (ТОВ “Завод Литкузмаш”) про стягнення 343 131,38 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 157Д(2009) від 27.03.2009 р., 21 977,61 грн. пені, 17 074,64 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4 300,90 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3579/11, судове засідання призначено на 20.07.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою Голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. у звязку із перебуванням судді Зінченко Н.Г. у короткостроковій відпустці розгляд справи № 4/5009/3579/11 перенесений на 28.07.2011 р.

В судовому засіданні 28.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 28.07.2011 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11 документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 964868, оригінал якого наданий позивачем до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш” (код ЄДРПОУ 34501692) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11, яка 29.06.2011 р. отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900109067647), та ухвала господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. про перенос розгляду справи № 4/5009/3579/11, яка на адресу суду відділенням поштового звязку не поверталася.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/3579/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 28.07.2011 р. представники позивача до початку судового розгляду справи звернулися до суду з заявою, якою зазначили, що в позовній заяві № 12юр/2011 від 10.06.2011 р. допущено технічну помилку при зазначенні назви відповідача, а саме: помилково вказано Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Літкузмаш”, м. Запоріжжя (ТОВ “Завод “Літкузмаш”) замість правильного Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, м. Запоріжжя (ТОВ “Завод Литкузмаш”) згідно з відомостями Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 964868. У звязку із цим представники позивача просять суд виправити помилки в ухвалах суду по даній справі від 23.06.2011 р. і від 20.07.2011 р. в частині найменування відповідача, вказавши правильну назву відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, м. Запоріжжя (ТОВ “Завод Литкузмаш”).

Розглянувши заяву ПАТ “ЗалК” про виправлення помилки в ухвалах суду по даній справі від 23.06.2011 р. і від 20.07.2011 р. в частині найменування відповідача у справі та матеріали справи № 4/5009/3579/11, суд встановив, що у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11, а також у вступній частині та абзаці першому мотивувальної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. про перенос розгляду справи № 4/5009/3579/11 при зазначені назви відповідача допущено помилку, оскільки правильною назвою відповідача у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, м. Запоріжжя, а у відповідних ухвалах помилково зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Літкузмаш”, м. Запоріжжя.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе заяву ПАТ “ЗалК” про виправлення помилки в ухвалах суду по даній справі від 23.06.2011 р. і від 20.07.2011 р. в частині найменування відповідача у справі задовольнити, виправити помилку у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11, а також у вступній частині та абзаці першому мотивувальної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. про перенос розгляду справи № 4/5009/3579/11 при зазначені назви відповідача, наступним чином: у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11, а також у вступній частині та абзаці першому мотивувальної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. про перенос розгляду справи № 4/5009/3579/11 замість: “Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Літкузмаш”, м. Запоріжжя” вказати: “Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, м. Запоріжжя” і далі за текстом відповідних ухвал.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 610, 624, 625 ЦК України і полягають в тому, що 27.03.2009 р. ВАТ “ЗалК” (правонаступником якого є позивач у справі) та ТОВ “Завод Литкузмаш” був укладений договір оренди № 157Д (2009), за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в строкове користування за плату майновий комплекс ливарного цеху ділянки РМЦ, що належить позивача та розташований за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15. Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати за користування обєктом оренди становить за кожний місяць оренди 263 500,00 грн., в тому числі ПДВ, вартість комунальних послуг відшкодовується відповідачем у складі орендної плати. Згідно з п. 5.5 договору розмір орендної плати може бути переглянуто за згодою сторін при зміні витрат на утримання обєкту оренди шляхом підписання додаткової угоди. Відповідними додатковими угодами до договору сторонами був визначений розмір орендної плати за користування обєктом оренди за спірний період з листопада 2010 року по березень 2011 р. Пунктом 5.6 договору передбачено, що для фіксації процесу виконання договору сторони зобовязані щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця підписувати акти наданих послуг з оренди із зазначенням періоду, за який була надана послуга, а також вартості послуги, або наданням мотивованих заперечень щодо змісту акту. На виконання умов договору позивачем відповідачу були надані послуги по оренді за період з листопада 2010 року по березень 2011 року, що підтверджується актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) та актами здачі-приймання робіт (послуг) за спірний період на загальну суму 494 642,08 грн. Також позивачем відповідачу були виставлені платіжні вимоги-доручення та рахунки-фактури на оплату орендної плати за спірний період на загальну суму 494 642,08 грн. У відповідності до п. 5.3 договору відповідач щомісячно в строк, не пізніше 15 числа поточного місяця, перераховує позивачу на його банківський рахунок, орендну плату розмірі, вказаному в п. 5.1 договору. Виставлені платіжні вимоги-доручення та рахунки-фактури відповідачем були оплачені частково на суму 151 510,70 грн. Решту суми боргу відповідач не погасив. Таким чином, заборгованість відповідача за зобовязаннями по сплаті орендних платежів становить 343 131,38 грн. Відповідно до п. 9.2 договору у разі порушення строків перерахування позивачу орендної плати та інших платежів, зазначених в п. 5.4 договору або платежів, згідно п., п. 6.2.10, 6.2.11 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені припиняється в день надходження відповідного платежу в повному обсязі. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Завод Литкузмаш” 343 131,38 грн. основного боргу, 21 977,61 грн. пені, 17 074,64 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4 300,90 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2009 р. Відкритим акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та ТОВ “Завод Литкузмаш” (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди № 157Д (2009) з відповідними додаткам до нього та змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами до Договору (далі за текстом Договір).

Згідно з п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (протокол № 15 від 20.04.2011 р.) і зареєстрованого 31.05.2011 р. за № 11031050022000086, Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (позивач у справі) є правонаступником за всіма правами та обовязками ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”.

За умовами Договору позивач (орендодавець) зобовязався передати, а відповідач (орендар) прийняти в строкове користування за плату майновий комплекс ливарного цеху ділянки РМЦ (далі обєкт оренди), що належить позивача та розташований за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15, строком до 31.03.2010 р. включно. (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору строк оренди визначений в пункті 1.1 Договору та обліковується з моменту приймання0передачі обєкта оренди відповідачем строк оренди може бути продовжений за згодою сторін.

Додатковою угодою № 12 від 26.03.2010 р. сторони домовилися про продовження строку оренди до 31.03.2011 р. включно, про що до п. 1.1 Договору були внесені відповідні зміни.

Перелік майна, що складає обєкт оренди і передається в оренду, відповідно до п. 1.1 Договору, його вартість, інвентарні номери та інші індивідуальні ознаки зазначені в додатку № 1 до Договору. Загальний вигляд обєкту оренди зазначений в додатку № 2 до Договору. Планування приміщень обєкту оренди зазначене в додатку № 3 до Договору. (пункт 1.2 Договору).

29.06.2010 р. сторонами була укладена Додаткова угода № 15 до Договору, якою сторони пункт 1.2 Договору виклали в наступній редакції: “Перелік майна, що складає обєкт оренди і передається в оренду, відповідно до п. 1.1 Договору, його вартість, інвентарні номери та інші індивідуальні ознаки зазначені в додатку № 1/1 до Договору. Загальний вигляд обєкту оренди зазначений в додатку № 2/1 до Договору. Планування приміщень обєкту оренди зазначене в додатку № 3 до Договору.”

Відповідно до п. 2.1 Договору обєкт оренди надається відповідачу для використання його лише у відповідності до профілю діяльності ливарного цеху, а саме: виробництво відливок та заготовок деяких марок сталей та конфігурацій згідно ГОСТ та ДСТУ, виробництво модельного оснащення.

Позивач зобовязаний передати в оренду обєкт оренди в порядку та строки, визначені в п., п. 3.1 3.5 Договору. (пункт 7.2.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати за користування обєктом оренди становить за кожний місяць оренди 263 500,00 грн., в тому числі ПДВ. Вартість комунальних послуг відшкодовується відповідачем у складі орендної плати. Оренда плата сплачується згідно з календарним планом (Додаток № 4 до Договору).

Згідно з п. 5.5 Договору розмір орендної плати може бути переглянуто за згодою сторін при зміні витрат на утримання обєкту оренди шляхом підписання додаткової угоди.

Керуючись зазначеним п. 5.5 Договору, відповідними додатковими угодами до договору сторонами були внесені зміни до п. 5.1 Договору, якими визначений розмір орендної плати за користування обєктом оренди за спірний період листопад 2010 року березень 2011 р., а саме:

- додатковою угодою № 20 від 29.11.2010 р. встановлено, що розмір орендної плати за листопад 2010 року становить 207 540,38 грн., в тому числі ПДВ;

- додатковою угодою № 21 від 27.12.2010 р. встановлено, що розмір орендної плати за грудень 2010 року становить 131 627,22 грн., в тому числі ПДВ;

- додатковою угодою № 22 від 27.01.2011 р. встановлено, що розмір орендної плати за січень 2011 року становить 68 233,76 грн., в тому числі ПДВ;

- додатковою угодою № 23 від 25.02.2011 р. встановлено, що розмір орендної плати за лютий 2011 року становить 43 672,99 грн., в тому числі ПДВ;

- додатковою угодою № 24 від 28.03.2011 р. встановлено, що розмір орендної плати за березень 2011 року становить 43 567,73 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що для фіксації процесу виконання Договору сторони зобовязані щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця підписувати акти наданих послуг з оренди із зазначенням періоду, за який була надана послуга, а також вартості послуги, або наданням мотивованих заперечень щодо змісту акту.

Як свідчать фактичні обставини справи, на виконання умов Договору позивачем відповідачу були надані послуги по оренді майнового комплексу ливарного цеху ділянки РМЦ за період з листопада 2010 року по березень 2011 року, що підтверджується Актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) та Актами здачі-приймання робіт (послуг) за спірний період, в тому числі:

- акт прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 30.11.2010 р. за листопад 2010 року на суму 207 540,38 грн. з ПДВ;

- акт прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.12.2010 р. за грудень 2010 року на суму 131 627,22 грн. з ПДВ;

- акт здачі-приймання робіт (послуг) № Z-00000030 від 31.01.2011 р. за січень 2011 року на суму 68 233,76 грн. з ПДВ;

- акт здачі-приймання робіт (послуг) № Z-00000182 від 28.02.2011 р. за лютий 2011 року на суму 43 672,99 грн. з ПДВ;

- акт здачі-приймання робіт (послуг) № Z-00000283 від 31.03.2011 р. за березень 2011 року на суму 43 567,73 грн. з ПДВ,

а всього на загальну суму 494 642,08 грн.

Зазначені акти прийому-передачі робіт (наданих послуг) та акти здачі-приймання робіт (послуг) за спірний період узгоджені сторонами, скріплені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств, та згідно яких надані послуги з оренди обєкту оренди прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій.

Також позивачем відповідачу протягом спірного періоду були виставлені платіжні вимоги-доручення № 4091011035 від 30.11.2010 р. і № 4091012044 від 31.12.2010 р. та рахунки-фактури № Z-00000125 від 31.01.2011 р., № Z-00000413 від 28.02.2011 р. і № Z-00000768 від 31.03.2011 р. на оплату орендної плати за оренду майнового комплексу ливарного цеху ділянки РМЦ за період з листопада 2010 року по березень 2011 року на загальну суму 494 642,08 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

У відповідності до п., п. 5.2, 5.3 Договору орендна плата сплачується відповідачем незалежно від результатів його господарської діяльності від дня передачі йому обєкту оренди по акту приймання-передачі і до дня його повернення позивачу (включно). Відповідач щомісячно в строк, не пізніше 15 числа поточного місяця, перераховує позивачу на його банківський рахунок, орендну плату розмірі, вказаному в п. 5.1 Договору.

Пунктом 6.2.3 Договору відповідач взяв на себе зобовязання сплачувати оренду плату та інші платежі в розмірі, порядку та строки, визначені в п.. п. 5.1 5.5 Договору.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов Договору виставлені позивачем платіжні вимоги-доручення та рахунки-фактури за спірний період відповідачем були оплачені частково на суму 151 510,70 грн.

Зокрема актами зарахування взаємних зобовязань за грудень 2010 року, січень і лютий 2011 року, які скріплені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств, сторони домовилися про зарахування грошових зобовязань відповідача перед позивачем за Договором оренди № 157Д (2009) від 29.03.2009 р. на загальну суму 100 010,70 грн. Крім того, в березні 2011 року відповідачем на користь позивача було перераховано 51 500,00 грн. в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 157Д (2009) від 29.03.2009 р. Решту суми боргу відповідач не погасив.

Таким чином, на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати склала 343 131,38 грн.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідачем плата за оренду обєкту оренди за Договором оренди № 157Д (2009) від 29.03.2009 р. у строки та обсязі, обумовлені сторонами, не здійснена, що свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобовязань згідно умов Договору оренди № 157Д (2009) від 29.03.2009 р. та вимог чинного законодавства.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 10.1 встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобовязань.

Отже, зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач орендну плату за користування орендованими майновим комплексом ливарного цеху ділянки РМЦ за спірний період повністю не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 343 131,38 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 343 131,38 грн. основного боргу за Договором оренди № 157Д (2009) від 29.03.2009 р. предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобовязань по сплаті орендної плати за Договором оренди № 157Д (2009) від 29.03.2009 р. в сумі 21 977,61 грн., розрахована за загальний період з 15.12.2010 р. по 10.06.2011 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 9.2 Договору, яким визначено, що у разі порушення строків перерахування позивачу орендної плати та інших платежів, зазначених в п. 5.4 договору або платежів, згідно п., п. 6.2.10, 6.2.11 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені припиняється в день надходження відповідного платежу в повному обсязі.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати за оренду обєкту оренди за загальний період з 15.12.2010 р. по 10.06.2011 р. складає 21 977,61 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату орендної плати за оренду обєкту оренди позивачем виконаний не вірно, оскільки при розрахунку пені позивачем допущені арифметичні помилки. Стягненню з відповідача підлягає 22 221,35 грн. пені за загальний період з 15.12.2010 р. по 10.06.2011 р. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 21 977,61 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Отже, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі 21 977,61 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання за період з грудня 2010 року по травень 2011 року, згідно розрахунку позивача, становить 17 074,64 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання з цей же період, згідно розрахунку позивача, складає 4 300,90 грн.

Надані розрахунки судом перевірені та в частині розрахунку 3 % річних розрахунок позивача визнаний обґрунтованим. Отже, вимога про стягнення з відповідача 4 300,90 грн. 3 % річних задовольняється судом.

Стосовно розрахунку втрат від інфляції грошових коштів суд зазначає, що в цій частині розрахунок позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р. Стягненню з відповідача підлягає 21 825,40 грн. втрат від інфляції грошових коштів за загальний період з грудня 2010 року по травень 2011 року Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 17 074,64 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі 17 074,64 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобовязань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Завод Литкузмаш” 343 131,38 грн. основного боргу, 21 977,61 грн. пені, 17 074,64 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4 300,90 грн. 3 % річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 759, 762 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85, 86, 89 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя про виправлення помилки в ухвалах суду по даній справі від 23.06.2011 р. і від 20.07.2011 р. в частині найменування відповідача у справі задовольнити.

2. Виправити помилку у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11, а також у вступній частині та абзаці першому мотивувальної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. про перенос розгляду справи № 4/5009/3579/11 при зазначені назви відповідача, наступним чином:

у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3579/11, а також у вступній частині та абзаці першому мотивувальної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. про перенос розгляду справи № 4/5009/3579/11 замість: “Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Літкузмаш”, м. Запоріжжя” слід читати: “Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, м. Запоріжжя” і далі за текстом відповідних ухвал.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Литкузмаш”, (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15, код ЄДРПОУ 34501692, п/р № 26002010000789 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15, код ЄДРПОУ 00194122, п/р № 260090230041 в АТ “Сбербанк Росії” м. Київ, МФО 320627) 343 131 (триста сорок три тисячі сто тридцять одну) грн. 38 коп. основного боргу, 21 977 (двадцять одну тисячу девятсот сімдесят сім) грн. 61 коп. пені, 17 074 (сімнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 64 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4 300 (чотири тисячі триста) грн. 90 коп. 3 % річних, 3 864 (три тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 85 коп. державного мита і 218 (двісті вісімнадцять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “08” серпня 2011 р.