Постанова № 17621863, 21.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа № 5004/639/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Михалюку М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за дорученням №5232-19 від 14.12.2010р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком", м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області

від 17.05.11 р. у справі № 5004/639/11 (суддя Черняк Л.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком", м.Луцьк

про стягнення 163705 грн. 28 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.05.2011р. у справі №5004/639/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком" про стягнення 163705 грн. 28 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 163705,28 грн. в т.ч.: 118782,40 грн. суми непогашеного кредиту, 2778,82 грн. несплачених процентів за користування кредитом, 7814,31 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 17,99 грн. пені за прострочення повернення процентів, 34311,76 грн. штрафу за невиконання умов договору в розмірі 30%, 1637,05 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, викладених у скарзі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, неповідомленого належним чином про дату та час судового засідання;

- задовольняючи позовні вимоги, суд порушив приписи ч.6 ст.232 ГК України та ст.258 ЦК України, стягнувши штрафні санкції за період з грудня 2008 року по грудень 2010 року;

- позивач не виконав вимог ухвали суду щодо надання оригіналу кредитного договору №2102/08-612 від 21.02.2008р., у зв"язку з чим суд, керуючись п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, повинен був залишити позов без розгляду.

Позивач у письмовому відзиві №2548-19 від 19.07.2011р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що п.п.3.2.6 кредитного договору №2102/08-612 від 21.02.2008р. передбачено, що за порушення строків повернення грошових сум згідно п.п.3.2.2, 3.2.3 даного договору позичальник зобовязаний додатково до встановленої відсоткової ставки сплачувати кредитору пеню у в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2008 року між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластіком" (позичальник) було укладено кредитний договір №2102/08-612 (далі договір, згідно п.1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит для оплати за обладнання, комплектуючих та для здійснення іншої господарської діяльності у розмірі 20000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами (а.с.10-11).

Відповідно до п.1.2 договору термін користування кредитними коштами встановлюється до 20 лютого 2011 року, а у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будьякої з умов даного договору до першої письмової вимоги кредитора (банку).

Пунктом 3.2.2 договору передбачено повне погашення кредиту здійснити не пізніше ніж 29.07.2011р., а у разі невиконання (неналежного виконання) будьякої з умов договору в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора.

Згідно п.3.2.3 договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з розрахунку 14% річних щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора №20681214229.

Відповідно до п.5.1 договору вказаний договір діє до повного погашення кредитору суми кредиту, сплати відсотків, штрафів, збитків та іншої заборгованості згідно умов кредитного договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 20000 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами №3468 від 21.02.2008 року на суму 14500 доларів CША, № 3844 від 06.03.2008р. на суму 5500 доларів США та розпорядженнями бухгалтерії від 21.02.2008 року та від 06.03.2008 року (а.с.31-34).

Як вказує позивач, ТОВ "Пластіком" свої зобов"язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, належним чином не виконало та не виплатило в передбачені договором терміни тіло кредиту та проценти за серпень 2010 року.

23.09.2010р. ПАТ "Західінкомбанк" направило ТОВ "Пластіком" вимогу № 4344-19 про дострокову сплату 14960,80 дол. США заборгованості по кредиту та 1402,78 грн. несплачених процентів (а.с.14).

З листа Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта" №02-16/4 від 05.01.2011р. вбачається, що лист з оголошеною цінністю від 03.11.2010р. (яким позивач направляв відповідачу вищевказану вимогу) вручений 08.11.2010р. уповноваженій Маякініній (а.с. 16).

Відповідач вимогу позивача про сплату заборгованості за кредитним договором не виконав.

За вказаних обставин, ПАТ "Західінкомбанк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення із ТОВ "Пластіком" 163705,28 грн., з яких: 118782,40 грн. непогашеного кредиту, 2778,82 грн. процентів за користування кредитом, 7814,31 грн. пені, 34311,76 грн. штрафу (а.с.3-5).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 17.05.2011р. позов задоволено (а.с.33-34).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення 118782,40 грн. боргу по кредиту, 17,99 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 34311,76 грн. штрафу, однак не погоджується в частині стягнення пені в розмірі 7814,31 грн., нарахованої за прострочення повернення кредиту.

Судовою колегією враховується наступне.

Як передбачено ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Оскільки існування у відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 14960 дол. США (що еквівалентне 118782,40 грн. по курсу НБУ станом на 01.02.2011 року), по прострочених відсотках за період з грудня 2010р. по січень 2011 року 2778,82 грн. підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, кредитним договором №2102/08-612 від 21.02.2008р., меморіальними ордерами, розрахунком заборгованості тощо, а відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача 7814,31грн. (що еквівалентне 984,17 доларів США по курсу НБУ станом на 01.02.2011 року) пені за прострочення повернення кредиту, нарахованої за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року, а також 17,99 грн. пені за простроченими відсотками, нарахованої за період з грудня 2010р. по січень 2011 року.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.6 договору сторони погодили, що за порушення строків повернення грошових сум згідно п. п. 3.2.2, 3.2.3, 6.5 даного договору додатково до встановленої процентної ставки позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми не сплачених грошових сум за кожен день прострочки на рахунок кредитора.

Таким чином, в даному випадку підлягає застосуванню ч.6 ст.232 ГК України, оскільки, визначивши у договорі пеню "в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки", сторони не передбачили, що нараховується вона за весь період прострочення платежів.

З розрахунку позивача, наданого на вимогу суду апеляційної інстанції, вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 7814,31грн. пені за прострочення повернення кредиту за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року та 17,99 грн. пені за прострочені відсотки за період з грудня 2010р. по січень 2011 року.

Як вже вказувалося, згідно п.3.2.3 договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з розрахунку 14% річних щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора №20681214229.

Позивач на суму боргу 7182,32 грн. (платіж за грудень 2008р.-грудень 2009р.) за період з 10.08.2010р. по 31.01.2011р. нарахував відповідачу 563,86 дол. США (30,11+533,75) пені ( що еквівалентно 4477,05 грн.). На заборгованість в сумі 555,56 грн., яка виникла станом на 01.02.2010р., за період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р. позивач також нарахував відповідачу пеню у розмірі 43,62 дол. США (що еквівалентно 346,34 грн.).

Проте, враховуючи приписи п.3.2.3 кредитного договору та ч.6 ст.232 ГПК України, нарахування пені за прострочення платежів у цьому періоді припиняється через шість місяців від дня, коли платіж мав бути здійснений.

Так, останній платіж у 2009р. відповідач мав здійснити 31.12.2009р., тому пеня підлягала нарахуванню з 01.01.2010р. по 01.07.2010р., а на заборгованість, яка виникла станом на 01.02.2010р. - з 01.02.2010р. по 01.08.2010р.

Таким чином, за прострочення платежів у грудні 2008р. та за 2009р. позивач безпідставно нарахував пеню за період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р., оскільки цей період є за межами 6-місячного терміну, передбаченого ч.6 ст.232 ГПК України. Так само, безпідставно нараховано пеню за прострочення сплати кредиту за січень 2010р., оскільки 6-місячний термін закінчився 01.08.2010р., а пеня нарахована з 01.08.2010р.

З врахуванням умов договору, наведених вище норм законодавства, а також того, що в останній день кожного місяця відповідач мав сплачувати 556,56 дол. США, з врахуванням періодів нарахування пені, визначених позивачем, пеня підлягає нарахуванню у зв"язку з простроченням щомісячних платежів на заборгованість по кредиту, яка виникла в період з 28.02.2010р. по 31.12.2010р., відповідно, з 01.08.2010р. по 31.01.2011р., зокрема: по боргу за лютий 2010р. - з 01.08.2010р. по 01.09.2010р., за березень 2010р. - з 01.08.2010р. по 01.10.2010р., за квітень 2010р. - з 01.08.2010р. по 01.11.2010р., за травень 2010р. - з 01.08.2010р. по 01.12.2010р., за червень 2010р. - з 01.08.2010р. по 01.01.2011р., за липень 2010р. - з 01.08.2010р. по 01.02.2011р., за серпень 2010р. - з 01.09.2010р. по 01.03.2011р., за вересень 2010р. - з 01.10.2010р. по 01.04.2011р., за жовтень 2010р. - з 01.11.2010р. по 01.05.2011р., за листопад 2010р. - з 01.12.2010р. по 01.06.2011р., за грудень 2010р. - з 01.01.2011р. по 01.07.2011р., і становить 269, 33 дол. США (в гривневому еквіваленті - 2138,48 грн. (269,33 х 7,94).

З огляду на викладене, в стягненні пені в сумі 5675,83 грн. слід відмовити у зв"язку з її нарахуванням за межами 6-місячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 17,99 грн. пені за прострочені відсотки за період з грудня 2010р. по січень 2011 року проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до положень п. 3.2.16 у разі порушення умов договору позичальник зобовязаний сплатити штраф в розмірі 30 процентів від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 34311,76 грн. штрафу за невиконання умов договору в розмірі 30%.

Твердження скаржника, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, неповідомленого належним чином про дату та час судового засідання, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 27.04.2011р. про відкладення розгляду справи на 17.05.2011р., з якого вбачається, що вказана ухвала вручена відповідачу 04.05.2011р. (а.с.26).

Не приймається судовою колегією до уваги й твердження відповідача, що позивач не виконав вимог ухвали суду щодо надання оригіналу кредитного договору №2102/08-612 від 21.02.2008р., у зв"язку з чим суд, керуючись п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, повинен був залишити позов без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія кредитного договору №2102/08-612 від 21.02.2008р., яка є належним та допустимим доказом в розумінні приписів ст.34 ГПК України.

Крім того, відповідач не спростовує факту укладення вказаного вище кредитного договору та не доводить наявність розбіжностей між наявною у матеріалах справи копією договору та примірником договору, який знаходиться у нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 17.05.2011р. слід змінити в частині стягнення пені за прострочення погашення тіла кредиту, в решті рішення - залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком", м.Луцьк задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 17.05.2011р. у справі №5004/639/11 змінити в частині стягнення пені за прострочення погашення тіла кредиту, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком", м.Луцьк на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк 2138,48 грн. пені та змінити в частині стягнення судових витрат, а в решті - залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком" (м.Луцьк, вул. Ковельська, 3, код ЄДРПОУ 32747970) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Луцьк, пр.Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095):

118782,40 грн. суми непогашеного кредиту, 2778,82 грн. несплачених процентів за користування кредитом, 2138,48 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 17,99 грн. пені за прострочення сплати процентів, 34311,76грн. штрафу за невиконання умов договору в розмірі 30 %, всього 158029 грн. 45 коп., 1580,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 227,82 грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.»

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Луцьк, пр.Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком" (м.Луцьк, вул.Ковельська, 3, код ЄДРПОУ 32747970) 28,38 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

5. Справу №5004/639/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 в наряд.