Постанова № 17621782, 12.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р. Справа № 5023/1397/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 1/11 від 01.02.2011 р.

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2112Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року по справі № 5023/1397/11

за позовом ТОВ "Асканія - Трейдінг", м. Київ

до ТОВ "УБФ", м. Харків

про стягнення заборгованості в сумі 167168,30 грн.

встановила:

В березні 2011 р. ТОВ "Асканія-Трейдінг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ТОВ "УБФ" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за дистриб'юторським договором № 0065-10, укладеним між сторонами 06.09.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 167168,30 грн., з яких 152858,20 грн. сума основного боргу, 5513,95 грн. пеня, 1681,43 грн. - сума інфляційних нарахувань, 7114,72 грн. - 20% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором щодо своєчасного внесення платежів за поставлений товар. Судові витрати просило суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року по справі № 5023/1397/11 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "УБФ" на користь ТОВ "Асканія - Трейдінг" 142858,20 грн. основного боргу, 5513,95 грн. пені, 1681,43 грн. інфляційних нарахувань, 7114,72 грн. 20% річних, 1571,68 грн. державного мита та 221,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні 10000,00 грн. основного боргу відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що судом першої інстанції було позбавлено відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. Що ж стосується порушення норм матеріального права, відповідач стверджує, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та річних, судом першої інстанції не було належним чином перевірено розрахунки, зроблені позивачем при нарахуванні даних сум. Щодо стягнення суми основного боргу та пені відповідачем заперечень не надано, доказів на спростування заявлених до стягнення сум також не надано.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2011 р., запропоновано надати до суду апеляційної інстанції позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

На виконання вимог даної ухвали 06.06.2011 р. позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача за вх. № 5772, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р., в звязку з незявленням представника відповідача та надіслання ним клопотання про відкладенні розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.07.2011 р. та запропоновано надати до суду апеляційної інстанції позивачу контррозрахунок суми інфляційних нарахувань, враховуючи розрахунок, зазначений відповідачем в апеляційній скарзі, а відповідачу надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно причин неявки в призначене судове засідання та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду позивачем в судовому засіданні 11.07.2011 р. були надані письмові пояснення, в яких він зазначив, що погоджується з позицією відповідача, викладеної в апеляційній скарзі, щодо нарахування інфляційних за несвоєчасну оплату поставленого товару за Дистрибюторським договором № 0065-10 від 06.09.2010 р. та змінив суму нарахованих інфляційних з 1681,43 грн., яка зазначена у оскаржуваному рішенні господарського суду першої інстанції, на 1457,81 грн., яку зазначив відповідач в апеляційній скарзі. В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представник відповідача у призначене на 11.07.2011 р. судове засідання апеляційного господарського суду також не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляв).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його належного представника та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року по справі № 5023/1397/11 підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 06.09.2010 р. між ТОВ "Асканія-Трейдінг" та ТОВ "УБФ" був укладений дистрибюторський договір № 0065-10, у відповідності до умов якого позивач продає, а відповідач, в свою чергу, приймає та оплачує продукцію, яка поставляється в кількості, асортименті, які визначені в специфікації, яка узгоджується сторонами за формою згідно додатку № 1 до даного договору.

Пунктом 7.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом 100% попередньої оплати перших трьох партій товару не пізніше 3-х календарних днів з дати отримання відповідачем відповідного рахунку-фактури, який може бути направлений по електронній пошті, факсу або вручений уповноваженому представнику відповідача особисто. Надалі відповідач зобовязаний здійснювати оплату не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Пунктом 13.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в дію з дати його підписання, а саме 06.09.10 р. і діє до 31.12.2011 р.

В специфікації до договору зазначена назва товару, виробник, кількість та ціна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по вищевказаному договору щодо поставки відповідачу товару на загальну суму 366224,68 грн., що підтверджуються видатковими накладними № № 2*2361 від 15.09.10 р., 2*2431 від 22.09.10 р., 2*2481 від 29.09.10 р., 2*2560 від 06.10.10 р.,2*2611 від 13.10.10 р., 2*2675 від 20.10.10 р., 2*2692 від 21.10.10 р., 2*2750 від 27.10.10 р., 2*2851 від 10.11.10 р., 2*2918 від 17.11.10 р., 2*2971 від 24.11.10 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств, копії яких долучені до матеріалів справи.

У вказаних накладних в графі "Умови продажу" зазначений дистрибюторський договір № 0065-10 від 07.09.10 р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № № 1367 від 25.11.10 р., 1354 від 27.11.10 р., 1337 від 11.11.10 р., 1304 від 28.10.10 р., 1292 від 22.10.10 р., 1304 від 28.10.10 р., 1284 від 21.10.10 р., 1246 від 14.10.10 р., 1221 від 07.10.10 р., 1191 від 30.09.10 р., 1166 від 23.09.10 р., 1156 від 17.09.10 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Асканія-Трейдінг", м. Київ.

В порушення взятих на себе зобовязань за договором відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар в повному обсязі не здійснив, частково оплативши на рахунок позивача лише 178244.09 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 152858,20 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем надано до суду витяг банку станом на 21.02.11 р., яким підтверджується часткова сплата відповідачем поставленого позивачем товару на суму 10000,00 грн.

Таким чином, відповідач частково погасив суму основного боргу у розмірі 10000,00 грн. 21.02.11 р., тобто до подання позову до суду, у звязку з чим суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10000,00 грн., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 142858,20 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості за період з 01.09.10 р. по 25.02.11 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 142 858,20 грн..

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача 5513,95 грн. пені та 7114,72 грн. 20% річних. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 610, 611, 625 ЦК України), положень договору (п. 10.2) та фактичних обставин справи.

В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1681,43 грн. колегія суддів не погоджується і зазначає, що місцевим господарським судом не перевірений належним чином розрахунок цієї суми. Так, позивачем надмірно нараховані 223,62 грн. інфляційних втрат, тому належна до стягнення сума інфляційних втрат складає не 1681,43 грн., а 1457,81 грн.

Висновки колегії суддів підтверджуються також розрахунками, наведеним відповідачем в апеляційній скарзі, з яким погодився представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції. Зі змісту цих розрахунків випливає, що позивачем визнаний факт невірного нарахування інфляційних втрат і зазначено, що належна сума стягнення складає 1457,81 грн.

Щодо тверджень відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи, надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2011 р. про відкладення розгляду справи була направлена 23.03.2011 р. на адресу відповідача, зазначену як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі (вул. Данилевського, 19, кв. 90, м. Харків). Зазначена ухвала була отримана представником відповідача 29.03.2011 р., по що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (арк. справи 48)

У судових засіданнях суду першої інстанції представник відповідача не був присутній.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що представник відповідача був відсутній в призначених судових засіданнях суду першої інстанції, ухвали про призначення судового засідання та про відкладення розгляду справи були надіслані на адресу відповідача своєчасно - повідомлення відповідача про час і місце судового засідання можна визнати такими, що відповідають вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 р.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що у судових засіданнях апеляційної інстанції представник відповідача не був присутній також.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, частково ґрунтуються на положеннях чинного законодавства (в частині невірного визначення розміру інфляційних втрат), у звязку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. В цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції не буде здійснено перерозподілу судових витрат, в звязку з тим, що даний спір доведений до суду з вини відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ "УБФ" на рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року у справі № 5023/1397/11 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року у справі № 5023/1397/11 скасувати частково, в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 223,62 грн. та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року у справі № 5023/1397/11 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддяВ.Я. Погребняк

суддяТ.В. Гончар

суддяМ.М. Слободін

Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2011 року