Постанова № 17621469, 21.07.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2011 року Справа № 2-23/11062-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівВидашенко Т.С.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №544 від 01.04.11, фізична особа - підприємець ОСОБА_3;

відповідача: ОСОБА_4, довіреність №б/н від 01.09.10, дочірнє державне унітарне підприємство пансіонат "Зеніт" державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ";

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 14 червня 2011 року у справі №2-23/11062-2008

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до дочірнього державного унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ" (вул. Пушкіна, 1, Морське, місто Судак, 98033)

про стягнення 91332,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2009 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2009 року, вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з дочірнього державного унітарного підприємства Пансіонат „Зеніт” державного підприємства „Московське авіаційне виробниче об'єднання „Міг” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 80661,25 грн. інфляційних витрат, 10528,72 грн. річних, 911,90 грн. державного мита та 111,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 5400,00 грн. пені у позові відмовлено.

26 листопада 2009 року господарським судом Автономної Республіки Крим було видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду.

12 травня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надав заяву (вх. №16617), відповідно до якої просив замінити відповідача в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2009 року, змінивши резолютивну частину вказаного рішення і замість: „стягнути з дочірнього державного унітарного підприємства Пансіонат „Зеніт” Державного підприємства „Московське авіаційне виробниче об'єднання „Міг”...” зазначити: „стягнути з дочірнього підприємства „Пансіонат „Зеніт”, код ЄДРПОУ 24693663...”; видати виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення, вказавши в якості боржника - дочірнє підприємство „Пансіонат „Зеніт” (98033, АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, буд. 1; код ЄДРПОУ 24693663), а також вказати код ЄДРПОУ позивача - ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1). Також, стягувач просив вказати всі відомі реквізити банківських рахунків боржника, а саме: р/р (нац. валюта) 26009384812001 у відділенні № 60 філії КРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Судак (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 85-А); р/р (валюта ІІ8О) 26001384812021 у відділенні № 60 філії КРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Судак (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 85-А); р/р (валюта К.ІЖ) 26003384812022 у відділенні № 60 філії КРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Судак (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 85-А); р/р (нац. валюта) 2600101023670 у відділенні № 2 філії КРФ ПАТ „Кредо банк” м. Судак.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 14 червня 2011 року у справі №2-23/11062-2008 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було задоволено частково. Внесено виправлення до пункту 2 резолютивної частини рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2011 року та до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року по справі №2-23/11062-2008, вказані ідентифікаційний номер позивача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_3) - НОМЕР_1, та ідентифікаційний код відповідача (дочірнього державного унітарного підприємства Пансіонат „Зеніт” Державного підприємства „Московське авіаційне виробниче об'єднання „Міг”) - 24693663. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погодившись з цим судовим актом, дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції не дослідив питання чи є на теперішній час ОСОБА_3 субєктом підприємницької діяльності та чи має він право звертатися до суду з відповідною заявою.

Крім того, як стверджує заявник апеляційної скарги, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки тому факту, що у підприємства не змінювались ідентифікаційний код (24693669) та організаційноправова форма за КОПФГ (дочірнє підприємство). Таким чином, на думку відповідача, не має правових підстав вважати, що здійснювалась реорганізація підприємства, а тому не має підстав для зміни сторони у встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства відповідно до вимог статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 липня 2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Дмитрієв В.Є., судді Волков К.В., Гонтар В.І., розгляд справи призначений на 21 липня 2011 року.

За розпорядженням керівництва суду суддів Дмитрієва В.Є. та Волкова К.В. було замінено на суддів Борисову Ю.В. та Видашенко Т.С. Головуючим у справі призначено суддю Борисову Ю.В.

У судове засідання, що відбулось 21 липня 2011 року зявились представники сторін. Представник відповідача наполягав на доводах апеляційної скарги, втім належних доказів в обґрунтування своїх доводів судовій колегії не надав. Представник позивача, у свою чергу, заперечував проти вимог апеляційної скарги та надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №101029), у якому стверджує, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, отже не підлягає скасуванню.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила, що згідно наявних в матеріалах справи копіях довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданих заявником ОСОБА_3, вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим 05 лютого 2010 року проведено реєстраційну дію №11441070008000381, відповідно до якої були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах (том 2, а.с. 8). Цієї ж дати проведено ще дві реєстраційні дії: №11441080009000381 про заміну свідоцтва про держреєстрацію юридичної особи у звязку з його втратою або пошкодженням та №11441050010000381 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (том 2 а.с. 9). Після проведення зазначених вище реєстраційних дій дочірнє державне унітарне підприємство Пансіонат „Зеніт” Державного унітарного підприємства „Московське авіаційне виробниче об'єднання „Міг” змінило своє найменування на дочірнє підприємство „Пансіонат „Зеніт”; ідентифікаційний код і місцезнаходження юридичної особи залишилися без змін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції (в дії з 12.06.2011) встановлено що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи викладене та наведену довідку Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцевий господарський суд правомірно вказав на те, що в даному випадку судом не можуть бути застосовані приписи статті 25 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній факт здійснення процесуального правонаступництва, змінилося лише найменування боржника. У цьому випадку реорганізації (злиття, приєднання, виділення, перетворення) суб'єкта господарювання не відбулося, оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації. Підстави для заміни відповідача правонаступником відсутні, оскільки відбулася лише зміна найменування юридичної особи з дочірнього державного унітарного підприємства Пансіонат „Зеніт” державного підприємства „Московське авіаційне виробниче об'єднання „Міг” на дочірнє підприємство „Пансіонат „Зеніт”.

Стосовно внесення господарським судом першої інстанції змін до наказу, судова колегія вважає зазначити наступне.

Вимоги, які ставляться до виконавчого документу, перелічені у статті 19 Закону України „Про виконавче провадження”.

Так, даною правовою нормою передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

З викладеного вбачається, що наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року по справі № 2-23/11062-2008 не відповідає вимогам, які предявляються до виконавчого документа і які встановлені Законом України „Про виконавче провадження”, оскільки у виконавчому документі обов'язково зазначається ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Стаття 117 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що наказ має відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, судова колегія зазначає, що дії місцевого господарського суду стосовно внесення виправлення до пункту 2 резолютивної частини рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2009 року та до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року із зазначенням ідентифікаційного номеру позивача та ідентифікаційного коду відповідача є правомірними та такими, що відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження”.

Також, на думку судової колегії, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання в частині внесення до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим відомостей щодо банківських рахунків відповідача, оскільки вказані дані не були відомі суду на момент винесення судового рішення та видачі виконавчого документа, а стали відомі після звернення позивача із заявою 12 травня 2011 року.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Закону України „Про виконавче провадження” у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що приписи вищевказаної норми свідчать, що позивач може вказати інформацію, що сприятиме виконанню рішення, самостійно у заяві при подачі виконавчого документа до ВДВС для примусового виконання рішення суду.

Також, частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Отже, вбачається, що зазначення в наказі суду від 26 листопада 2009 року відповідачем дочірнього державного унітарного підприємства Пансіонат „Зеніт” державного підприємства „Московське авіаційне виробниче об'єднання „Міг” не є за своєю природою допущенням помилки, оскільки зміна найменування боржника на дочірнє підприємство „Пансіонат „Зеніт” здійснена 05 лютого 2010 року, тобто після видачі виконавчого документа.

З огляду на вказане, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи стягувача щодо внесення до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року відомостей стосовно зміни найменування відповідача.

Доводи заявника апеляційної скарги про неправомірну відмову суду у клопотанні про витребування у позивача доказів його реєстрації судова колегія вважає безпідставними, оскільки на момент розгляду справи та на момент прийняття оскаржуваного рішення статус позивача не підлягав сумніву, більш того, в процесі розгляду справи в апеляційній інстанції, 11 липня 2011 року головуючим суддею направлявся запит (вих. №5038-35352) до державного реєстратора Ленінської РДА у місті Севастополі з вимогою надати відомості щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. 20 липня 2011 року від Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що 27 квітня 1999 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим була проведена державна реєстрація фізичної особи підприємця ОСОБА_3, відомості стосовно припинення підприємницької діяльності відсутні.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що в даних правовідносинах не було заміни сторони, а мала місце лише зміна найменування відповідача, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції були прийняті вказані доводи відповідача, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі, так, місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні вимоги про заміну сторони, вказавши, що в даному випадку була здійснена лише зміна найменування сторони.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків оскарженої ухвали.

Зважаючи на те, що жодні доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту.

Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 14 червня 2011 року у справі №2-23/11062-2008 залишити без змін.

Головуючий суддяЮ.В. Борисова

СуддіТ.С. Видашенко

В.І. Гонтар