Постанова № 17621411, 25.07.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2011 року Справа № 5002-2/4652-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівВидашенко Т.С.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №1423 від 31.05.11, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;

відповідача: ОСОБА_4, довіреність №339-Д від 22.04.11, публічне акціонерне товариство "Крименерго";

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 07 червня 2011 року у справі №5002-2/4652-2010

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 97513)

до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Крименерго", в якій просив визнати недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” щодо здійснення перерахунку об'єму недорахованої електричної енергії за період з 09 вересня 2010 року по 09 липня 2010 року з визначенням суми до сплати в розмірі 42410, 52 грн., яке оформлено протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №5405 від 13 вересня 2010 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 1, 12 Господарського кодексу України, приписах пунктів 6.40, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. (далі ПКЕЕ) та мотивовані неправомірним складанням представниками відповідача відносно позивача акту про порушення ПКЕЕ за №108237 від 09 липня 2009 року, на підставі якого було прийнято незаконне рішення. Також, на думку позивача, відповідач неправомірно здійснив перерахунок об'єму недорахованої електричної енергії, чим порушив права позивача, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 07 червня 2011 року у справі №5002-2/4652-2010 було замінено відповідача - відкрите акціонерне товариство „Крименерго” його правонаступником - публічним акціонерним товариством „Крименерго” та у позові відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів суду правомірність своїх вимог та не надав доказів на підтвердження свого порушеного права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному зясуванні фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, отже судом порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що припущення суду першої інстанції стосовно того, що перевірка об'єкта позивача здійснена представниками енергопостачальника в присутності завідуючої магазином, є помилковими, оскільки акт про порушення ПКЕЕ від 09 липня 2010 року за №108237 не містить посилання на присутність такої особи та наявність повноважень зазначеної особи на проведення у її присутності перевірки.

Також, заявник звертає увагу на ті обставини, що наявність запису в акті: „порушення пункту 6.40 ПКЕЕ, обладнання дублюючого без облікового вводу від ТШ житлового будинку, яке не враховується електролічильником”, не є допустимим доказом порушення позивачем ПКЕЕ, оскільки в акті не вказано, яким саме чином було здійснено обладнання без облікового вводу. Огляд приміщення магазину представниками відповідача не проводився, безобліковий ввод (кабель) не вилучено та не опломбовано.

Також фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у скарзі стверджує, що приміщення магазину в АДРЕСА_3 а є вбудованим у 5-ти поверховому житловому будинку. Цей будинок знаходиться на балансі приватного підприємства „Лора”. ТШ знаходиться в підвалі цього житлового будинку, доступ до якого є лише у працівників ПП „Лора”. Висновки відповідача відносно порушення його прав діями підприємця ОСОБА_3 є тільки припущенням, не підтвердженим належними доказами.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом, в порушення вимог чинного законодавства, зроблені однобокі висновки, які грунтуються виключно на позиції відповідача та складеному ним в односторонньому порядку акті, який навіть не містить змісту виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 липня 2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді: Гоголь Ю.М., Дмитрієв В.Є., розгляд справи призначено на 25 липня 2011 року.

За розпорядженням керівництва суду у складі судової колегії з розгляду апеляційної скарги у справі №5002-2/4652-2010 суддю Дмитрієва В.Є. було замінено на суддю Видашенко Т.С.

У судове засідання зявились представники сторін. Представник позивача наполягав на вимогах заявленого позову та вказував на те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки складений відносно нього акт про порушення ПКЕЕ, на підставі якого був проведений розрахунок недоврахованої електричної енергії в розмірі 42410,52 грн., не відповідає дійсності та складений з порушенням тих самих правил, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Представник відповідача, у свою чергу, підтримав висновки місцевого господарського суду та вказував на те, що доводи позивача є неспроможними, а рішення суду є законним та обґрунтованим.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

07 листопада 2005 року відкрите акціонерне товариство „Крименерго” (за договором постачальник) та фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (за договором споживач) уклали договір про поставку електричної енергії за №920, згідно з пунктом 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов даного договору та додатків до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Розділом договору 2 сторонами досягнуто згоди, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені цим договором, вони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 липня 2010 року працівниками ВАТ „Крименерго” було проведено огляд електроустановок приміщення магазину „Гамма”, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з метою перевірки дотримання відповідачем ПКЕЕ та умов договору, укладеного між сторонами.

За результатами вказаного огляду 07 липня 2010 року відносно позивача був складений акт за №108237 про порушення ПКЕЕ для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9, 65), у якому були зафіксовані порушення позивачем ПКЕЕ, в акті зазначено: „п. 6.40. Обладнання дублюючого без облікового вводу від ТШ житлового будинку”.

Втім, даний акт містить багато виправлень, а саме, найменування споживача, номер договору, тип розрахункового електролічильнику та інші.

В акті також зазначена юридична адреса споживача: АДРЕСА_2.

Як вбачається з цього акту, при проведенні перевірки представниками відповідача вказаного вище обєкту в приміщенні була присутня завідуюча магазином. Інші відомості щодо вказаної особи відсутні. За поясненнями представника позивача, завідуюча магазином відмовилась назвати імя та прізвище, що зазначено в акті.

Запис в акті свідчить про те, що від підпису в ньому представник позивача відмовилась, однак в матеріалах справи містяться докази вручення відповідачем позивачу другого примірника акту, а саме лист відкритого акціонерного товариства „Крименерго” від 04 серпня 2010 року за №942 та копії повідомлення про вручення поштового відправлення, на якому міститься підпис позивача про отримання ним повідомлення, однак дата отримання повідомлення не вказана (а.с. 28).

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що робітниками енергопостачальної організації перевірка обєкту на предмет дотримання споживачем (користувачем приміщення) ПКЕЕ здійснена без належної перевірки адреси цього обєкту, відомостей стосовно належного споживача, а також відомостей щодо уповноваженої особи споживача та підстав її знаходження в приміщенні.

В подальшому, зазначений вище акт був розглянутий комісією відкритого акціонерного товариства „Крименерго” з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, якою прийнято рішення, оформлене протоколом за №5405 від 13 вересня 2010 року (а.с. 10), про необхідність перерахунку споживачу ПП Поліщук обєму споживаної електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 за період з 09 січня 2010 року по 09 липня 2010 року, вартість якої за вказаний період склала 42410,52 грн. На вказаному засіданні був присутній представник позивача, який висловив письмово свою незгоду з протоколом, про що свідчить відповідний напис.

На підставі протоколу, для оплати обєму споживаної електричної енергії позивачу був виставлений рахунок №0920/45/0910Ш від 15 вересня 2010 року на суму 55537,58 грн. Прізвище отримувача в рахунку не зазначено (а.с. 26).

З листа відповідача за №1028 від 22 вересня 2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що на адресу позивача були направлені протоколи засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 13 вересня 2010 року, а також, рахунки №920/45/0910Ш від 15 вересня на суму 55537,58 та №920/45/0910Ш1 від 16 вересня 2010 року на суму 42410,52 грн. Докази отримання позивачем вказаних рахунків та протоколу в матеріалах справи відсутні.

Також, в матеріалах справи наявні копії фотознімків, наданих відповідачем, на яких зафіксовані електроприбори, які вимкнулись внаслідок відключення безоблікового вводу (а.с. 66-67).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступні обставини.

Правовідносини сторін з поставки електричної енергії регулюються нормами статей 275-277 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику”, Порядку поставки електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 (в редакції від 09.04.2002 № 475) та Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями станом на 2010 рік).

Пунктом 1.3 ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється лише на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії. Підпункт 1 пункту 10 ПКЕЕ зобов'язує споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору.

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за врегульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно частині 1 статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, яка кореспондується зі статтею 2 статті 275 Господарського кодексу України, споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником.

Згідно зі статтею 27 Закону "Про електроенергетику", порушення ПКЕЕ є правопорушенням у сфері електроенергетики та тягне за собою відповідальність згідно діючого законодавства.

Правилами користування електроенергією передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (пункт 6.40 ПКЕЕ).

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, в якому мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

В разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41 ПКЕЕ).

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді (пункт 6.42 ПКЕЕ).

Дослідивши акт про порушення ПКЕЕ, складений стосовно позивача, судова колегія встановила, що відповідач проводив перевірку приміщення магазину „Гамма”, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та при складанні вказаного акту послався на договір поставки електричної енергії за №920 від 24 листопада 2003 року, який втратив чинність з моменту підписання договору №920 від 07 листопада 2005 року (а.с.14, зв. бік). Більш того, в акті не зазначений ані номер будинку, ані номер квартири, посилання на які надало б можливість зробити беззаперечний висновок про перевірку обєкту, який належить позивачу.

Також, судова колегія встановила, що в акті вказана юридична адреса споживача - АДРЕСА_2, тоді як юридичною адресою позивача є: АДРЕСА_1, що підтверджується договором про поставку електричної енергії №920 від 07 листопада 2005 року.

Отже, твердження відповідача стосовно того, що акт в цілому відповідає діючому законодавству, а наявні в ньому недоліки не є підставою для визнання акту недійсним і неприйняття його в якості належного доказу, судова колегія визнає помилковими, а сам акт таким, що не відповідає вимогам пункту 6.41 ПКЕЕ стосовно процедури його складання.

Так, судова колегія зазначає, що представники енергопостачальної організації не встановили власника об'єкту енергоспоживання, тим самим не довели підставність та обґрунтованість складання вказаного акту.

Посилання відповідача на те, що відомості відносно адреси, посади та прізвища споживача представниками енергопостачальної організації були вписані в акт зі слів уповноваженого представника споживача, як передбачено ПКЕЕ, не ґрунтуються на приписах законодавства.

Також, стосовно посилання відповідача на несуттєві недоліки в акті, судова колегія погоджується з позицією позивача, що він не повинен розбиратися у помилках відповідача і обґрунтовано скористався своїм правом на оскарження рішення комісії в суді.

В матеріалах справи на а.с. 61- 63 міститься лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні від 16 серпня 2010 року за №04/05-1179, зі змісту якого вбачається, що Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні за участю представника Сімферопольського РЕМ відкритого акціонерного товариства „Крименерго” та в присутності енергетика ОСОБА_5 було встановлено, що 09 липня 2010 року за результатами проведеної перевірки схеми обліку магазину по АДРЕСА_3 був складений акт про порушення ПКЕЕ №108237 з формулюванням порушення „п. 6.40 Обладнання дублюючого без облікового вводу від ТШ житлового будинку”. Згідно інформації представників енергопостачальної організації, безоблікова кабельна лінія була підключена в підвалі до електричного щитка житлового будинку по АДРЕСА_3 який знаходиться на балансі ПП „Лора”, далі, вказана кабельна лінія через підвал житлового будинку вводилась у магазин, оминаючи прилад обліку.

Також, зазначено, що порушень з боку споживача не виявлено, крадіжки електроенергії також не встановлено. Висновки відповідача відносно порушень є його припущеннями, не підтвердженими ніякими доказами. Збільшення споживання електричної енергії за липень серпень 2010 року пояснюється встановленням додаткових кондиціонерів внаслідок підвищення температурних показників (спеки) та постійної роботи холодильних агрегатів.

Крім того, як вказано в листі Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні, в акті не вказано характер порушень, відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ або пункту 2.1 Методики нарахування об'єму електричної енергії недорахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.

Наведеним обставинам та представленим доказам господарський суд першої інстанції грунтовну оцінку не надав. Отже, розглянув позов без дотримання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх обставин у справі в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З викладеного вбачається, що факт порушення ПКЕЕ з боку споживача та факт крадіжки ним електроенергії не встановлено та не доведено з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником апеляційної скарги правомірно зазначено, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, що, на думку судової колегії, призвело до неправомірного та необґрунтованого рішення.

Щодо обовязку суду повного встановлення всіх обставин у справі, слід зазначити, що статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Так, у судовому засіданні представником відповідача були надані документи, які не були представлені в суді першої інстанції, а саме, додатки до договору про поставку електричної енергії №920 (без зазначення року договору) та відомості стосовно споживання по лічильнику та фактичне споживання встановлені на точці обліку магазину №5 по АДРЕСА_3. Судова колегія ставиться критично до наданих доказів, оскільки вказані докази не були предметом дослідження в суді першої інстанції, поважність причин, що унеможливили подання таких доказів суду першої інстанції відповідач не навів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

До того ж, цілком обгрунтованим, за переконанням апеляційного суду, є посилання представника позивача на ті обставини, що у літні місяці 2010 року споживання електроенергії значно збільшувалося з огляду на кліматичні умови, оскільки позивач здійснює торгівлю ковбасними виробами, тоді як енергоспоживання у інші періоди календарного року є примірно однаковим й до моменту проведеної енергопостачальником перевірки, й після.

Отже, надані відповідачем додаткові докази наведених вище висновків суду апеляційної інстанції не спростовують й не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав щодо визнання недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про здійснення перерахунку об'єму недорахованої електричної енергії за період з 09 вересня 2010 року по 09 липня 2010 року і визначенням суми до сплати в розмірі 42410,52 грн., яке оформлене протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ за №5405 від 13 вересня 2010 року є правомірним саме в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, (оскільки оскаржуване рішення комісії не відноситься до актів ненормативного характеру, тобто індивідуальних актів, а є по суті оперативно-господарською санкцією) та відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим діючим законодавством України.

До посилань представника відповідача на наявні у справі фотознімки судова колегія ставиться критично й зазначає, що ці фотознімки не можуть вважатися належними доказами у підтвердження порушення ПКЕЕ саме з боку позивача, адже з них не вбачається ані адреса, за якою виявлено порушення, ані індивідуальні ознаки обєкту, який би належав позивачеві, вони ніким не завірені й нічим не підтверджені. Вимикання вказаних електороприборів внаслідок відключення безоблікового вводу є лише припущенням постачальника, яке не підтверджується документально, тобто про це не зазначено ані в самому акті перевірки, ані в будь-якому іншому документі. Не зазначено в акті також і те, що порушення фіксувалося фотоприладом і відповідні фото є додатком до акту. Крім того, такий порядок фіксування не передбачається ПКЕЕ.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в порушення приписів статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України висновки місцевого господарського суду зроблено без детального дослідження виниклих між сторонами правовідносин, за невідповідністю обставинам справи, судом не вірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

З врахуванням положень статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у цій справі за сплату державного мита при зверненні з позовом та з апеляційною скаргою, а також витрати на технічне забезпечення процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Разом з тим, колегія суду зауважує, що оскарженим рішенням господарський суд першої інстанції правомірно замінив відповідача - відкрите акціонерне товариство „Крименерго” на його правонаступника - публічне акціонерне товариство „Крименерго” в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено у резолютивній частині рішення.

Втім, визнавши, що така процесуальна дія не змінює правовідносин сторін та не впливає на судові висновки щодо розгляду спору по суті, судова колегія визнала можливим скасувати рішення місцевого господарського суду повністю і зазначити про заміну відповідача - відкритого акціонерного товариства „Крименерго” на його правонаступника - публічне акціонерне товариство „Крименерго” в резулятивній частині постанови.

Керуючись статтями 25, 44, 49, 101, 102, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 1, 2, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 07 червня 2011 року у справі №5002-2/4652-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Замінити відповідача - відкрите акціонерне товариство „Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400) на його правонаступника - публічне акціонерне товариство „Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, р/р26007301320163 у філії КЦО ПІБ України м.Сімферополь, МФО 324430).

Визнати недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про здійснення перерахунку об'єму недоврахованої електричної енергії за період з 09 січня 2010 року по 09 липня 2010 року і визначенням суми до сплати в розмірі 42410,52 грн., оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією №5405 від 13 вересня 2010 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) суму судових витрат в розмірі 363,50 грн., з яких: витрати на оплату державного мита при зверненні з позовною заявою в сумі 85,00 грн., витрати при зверненні з апеляційною скаргою у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяЮ.В. Борисова

СуддіТ.С. Видашенко

Ю.М. Гоголь