Постанова № 17621383, 01.07.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2011 року Справа № 5002-29/5421-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГонтаря В.І.,

суддівБалюкової К.Г.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Державне підприємство "Дельта-Лоцман";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг";

третьої особи: не з'явився, Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дельта-Лоцман"

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 12 травня 2011 року у справі №5002-29/5421-2010;

за позовом Державного підприємства "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27, Миколаїв, 54017)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" (вул. Ціолковського, 21, Керч, 98300)

З участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (вул. Щербакова, 8 А, Київ, 03190)

про стягнення 1859,43 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Дельта - лоцман" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Юг" про стягнення заборгованості в сумі 1859,43 дол. США, з яких 1628,62 дол. США - сума основного боргу, 116,81 дол. США - пеня та 114,00 дол. США - штраф.

Позовні вимоги мотивовані, порушенням відповідачем зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманих від Державного підприємства "Дельта - лоцман" послуг служби регулювання суден наданих судну "ІRЕЕХ" та на оплату яких позивачем був виставлений рахунок на загальну суму 4440,03 дол. США, однак останній оплату виставленого рахунку здійснив частково, у зв'язку з чим за товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Юг" склалася заборгованість у розмірі 1628,62 дол. США, що стало підставою для звернення позивача до суду. Крім того, за твердженням позивача, у нього виникло право вимоги стягнення з відповідача штрафу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суми яких він також просить стягнути з відповідача.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2011 року у справі № 5002-29/5421-2010 (суддя О.І. Башилашвілі) позов Державного підприємства "Дельта-Лоцман" задоволено частково.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" на користь Державного підприємства "Дельта-Лоцман" стягнуто 427,80 дол. США заборгованості, 27,38 дол. пені, 29,95 дол. США штрафу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що суд посилався на право відповідача використовувати міжнародне обмірне свідоцтво № 08.00094.252, згідно з яким висота борту судна "IREEX" становить 9,37 м., а тому, відповідно, заборгованість відповідача за послуги з лоцманського проведення та послуги регулювання руху суден, обчислювана, виходячи з цього свідоцтва, становить 427,80 дол. США. Однак, Державне підприємство "Дельта-Лоцман" вважає, що такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству. Отже, посилаючись на норми Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року та Міжнародну конвенцію про обмірювання суден 1969 року, місцевий суд не врахував, що зазначені конвенції не містять жодного положення, яке могло б дати хоча б припущення про теоретичну можливість законного існування двох дійсних обмірних свідоцтв на одне судно.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 червня 2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2011 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

25 липня 2011 року за розпорядженням секретаря судової палати Видашенко Т.С. суддю Плута В.М. у зв'язку з відпусткою було замінено на суддю Балюкову К.Г.

У судове засідання призначене на 25 липня 2011 року представники сторін не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

При повторному розгляді справи у порядку статті 101 Господарського кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2007 року між Державним підприємством "Дельта-Лоцман" та товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" було укладено договір № 120/П-07 (т. 1 а. с. 9-11).

Відповідно пункту 1.1 договору, Державне підприємство "Дельта-Лоцман" (далі - підприємство) зобов'язується за заявкою товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" (далі-агент) надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулюванню руху суден (далі-СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі-ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько - Дніпровсько - лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море (далі-БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 2.1.1 договору зазначено, що Державне підприємство "Дельта-Лоцман" зобов'язується, за заявками відповідача у встановленому даним договором порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ. Крім того, пунктом 2.1.2 передбачене зобов'язання позивача надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок Державного підприємства "Дельта-Лоцман" та вимог цього договору.

Відповідно пункту 2.2.4 договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" зобов'язан сплачувати рахунки, виставлені Державним підприємством "Дельта-Лоцман" у терміни, визначені цим договором. Згідно з частиною 2 пункту 2.2.3 договору, оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України у сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю.

Згідно з пунктом 4.2 договору, оплата здійснюється таким чином: до подання заявки здійснюється передплата в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані на підставі цієї заяви.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначених у рахунках.

Відповідно пункту 5.3 договору, в разі порушення взятих на себе зобов'язань агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з пунктом 8.1 договору, строк договору з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Додатковими угодами до договору сторони неодноразово вносили зміни в договір № 120/П-07 у частину строку дії договору та реквізитів (т. 1 а. с .14-17).

Згідно умов договору № 120/П-07 від 24 грудня 2007 року Державне підприємство "Дельта - Лоцман" у серпні 2010 року надав послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден судну "ІRЕЕХ" (Домініканська Республіка), яке знаходилось під агентуванням товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Юг".

З матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2010 року Державним підприємством "Дельта - Лоцман" відповідачеві за надані послуги виставлено рахунок № КФ-13673 на суму 4400,03 дол. США (т. 1 а. с. 19). У зазначеному рахунку вказана висота борту судна 12,87 м.

Факт отримання відповідачем рахунку від 18 серпня 2010 року підтверджується реєстром одержаних рахунків та не заперечується відповідачем у судових засіданнях (т. 1 а. с. 23).

Однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" договірні зобов'язання виконав не у повному обсязі в частині оплати послуг. Рахунок № КФ-13673 на суму 4400,03 дол. США відповідачем був оплачений частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 1628,62 дол. США.

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія № 6179 від 21 вересня 2010 року з вимогами сплатити заборгованість, залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення Державного підприємства "Дельта-Лоцман" до суду першої інстанції з даним позовом.

Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1 % що складає 116,81 дол. США та штраф у сумі 114,00 дол. США. Отже, за розрахунком Державного підприємства "Дельта-Лоцман" загальна сума боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" складає 1859,43 дол. США.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Державного підприємства "Дельта-Лоцман" такою, що підлягає задоволенню, у звязку з наступним.

Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунок № КФ-13673 від 18 серпня 2010 року на суму 4400,03 дол. США, який був отриманий відповідачем 18 серпня 2010 року, що підтверджується реєстром одержаних рахунків.

Однак, відповідачем не було виконано умови договору, а саме пункт 4.2.2 договору, зазначений рахунок був оплачен частково. Заборгованість за відповідачем склала 1628,62 дол. США.

Відповідно пункту 3 Зборів і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року № 214, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24 липня 1996 року, (далі - Збори і плата) нарахування зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських портах України, здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розміри) або документі, що його замінює. При цьому умовний об'єм судна підлягає округленню у такому порядку: до 0,50 куб. м відкидається, а 0,50 куб. м і більше округлюється до 1 куб. м.

Згідно пункту 15 Зборів і плати лоцманський збір справляється з усіх суден, що заходять у порти (причали) України або прямують транзитом судноплавними водними шляхами.

Пунктом 16 Зборів і плати встановлено, що нарахування лоцманського збору проводиться з умовного об'єму судна у кубометрах. Об'єм судна менше 5000 куб. метрів вважається за 5000 куб. метрів.

Відповідно пункту 20 Зборів і плати за лоцманське проведення суден, що прямують транзитом Керч - Єнікальським каналом, незалежно від часу доби лоцманський збір справляється за ставками: 0,0455 дол. США/куб. м. - для суден у закордонному плаванні. За проведення по Азовському морю незалежно від часу доби - за ставками: 0,0352 долара США/куб. м. - для суден у закордонному плаванні.

Пунктом 28 Зборів і плати встановлено, що збір за послуги Служби регулювання руху суден (СРРС), що мають берегові радіолокаційні системи (БРЛС), справляється за нижченаведеними ставками за один кубометр об'єму суден груп А, Б, Д, Е (судна, що проходять ходові випробування), при кожному вході в порт, виході з порту, а також за кожний транзитний прохід каналом.

З матеріалів справи вбачається, що при обчисленні сум зборів - лоцманського збору та збору за послуги служби регулювання руху суден, Державне підприємство "Дельта-лоцман" виходило з зазначених вище норм, та умовного об'єму судна, визначено відповідно до Міжнародного обмірного свідоцтва від 15 лютого 2008 року № 08.00063.252, в якому зазначені розміри судна: довжина - 136,66, ширина -20,6, теоретична висота борту - 12,87.

Судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач має право використовувати міжнародне обмірне свідоцтво № 08.00094.252, згідно з яким висота борту судна "ІКЕЕХ" становить 9,37 м., а тому, відповідно, заборгованість відповідача за послуги з лоцманського проведення та послуги регулювання руху суден, обчислювана, виходячи з цього свідоцтва, становить 427,80 дол. США. Отже, судова колегія зазначає, що місцевий суд посилаючись в мотивувальній частині на норми Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року та Міжнародній конвенції про обмірювання суден 1969 року не врахував, що зазначені конвенції не містять жодного положення, яке могло б дати хоча б припущення про теоретичну можливість законного існування двох дійсних обмірних свідоцтв на одне судно.

В Регістровій книзі суден на офіційному сайті Російського морського регістру судноплавства витяг з якої є в матеріалах справи, зазначена інформація по судну "ІКЕЕХ", де висота борту дорівнює 12,87. Отже, це основний вимір, який розрахований відповідно до Міжнародній конвенції про обмірювання суден 1969 року. Щодо висоти борту "9,37", за певних умов і може використовуватись в інших цілях в тих країнах, де це допускається чинним законодавством.

Відповідно пункту 1 статті 7 Міжнародної конвенції про обмірювання суден 1969 року Міжнародне мірильне посвідчення 1969 року видається кожному судну, валова і чиста місткості якого були визначені відповідно до цієї Конвенції.

Згідно пункту 12 зазначеної Конвенції судно, що плаває під прапором держави, уряд якої є Договірним урядом, підлягає в портах інших Договірних урядів перевірці, що здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цими урядами. Така перевірка обмежується встановленням того, що:

а) судно має дійсне Міжнародне мірильне посвідчення 1969 року;

b) головні характеристики судна відповідають даним цього Посвідчення.

Відповідно пункту 3 Правила 5 зазначеного додатку до Конвенції встановлено, що "Если характеристики судна, такие как V, Vс, d, N1 или N2, определенные в правилах 3 и 4, изменились или если соответствующая назначенная грузовая марка, указанная в пункте 2 настоящего правила, изменилась в связи с изменением характера вьіполняемьіх судном перевозок, и такое изменение влечет за собой уменьшение его чистой вместимости, определенной в соответствии с положеннями правила 4, то новое Международное мерительное свидетельство (1969), указывающее определенную таким образом новую чистую вместимость, должно быть видано не раньше чем по истечении двенадцати месяцев с даты выдачи первоначального свидетельства; однако это требование не должно применяться".

Правило 7 встановлює, що "Все измерения, выполняемые при вычислении объемов, должны производиться с точностью до ближайшего сантиметра или одной двадцатой фута".

Отже, виходячи з зазначених вище норм Міжнародної конвенції про обмірювання суден 1969 року, правило визначення висоти борту є єдиним, і на його підставі може бути і здійснено виміри, які мають призвести лише до одного арифметичного результату. Зміна І висоти борту, яка може мати місце лише у разі зміни конструктивних характеристик судна, і тягне за собою зміну чистої місткості, і є підставою для видачі нового міжнародного обмірного свідоцтва.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" не може використовувати два міжнародні обмірні свідоцтва від 15 лютого 2008 року, які є дійсними одночасно тому що це не відповідає нормам Конвенції.

Крім того, судова колегія не погоджується з посиланням суду першої інстанції на режим конверсії вантажної марки та книгу конверсії вважаємо безпідставним з огляду на наступне.

Ані Міжнародною конвенцією про вантажну марку 1966 року, ані Міжнародною конвенції про обмірювання суден 1969 року не передбачено не тільки ведення такої книги, про Книгу конверсії вантажної марки чи власне про поняття "конверсії вантажної марки" в них взагалі не йдеться.

Судова колегія зазначає, що висновок місцевого суду про те, що процедура конверсії приписується державою прапору судна, а не міжнародними угодами, додатково свідчить на користь позивача, оскільки судом не встановлено, що на території України може застосовуватись режим конверсії вантажної марки.

Натомість, в матеріалах справи міститься лист від 28 липня 2010 року № 211.4-2032 Регістра судноплавства України, яким той повідомив про відсутність нормативних документів України і міжнародних документів, до яких приєдналась Україна, що визначають застосування конверсії для вантажної марки, а також те, що одночасна дія свідоцтв про вантажну марку чи двох Міжнародних свідоцтв про обмірювання судна не передбачається конвенціями.

Таким чином, застосування двох свідоцтв про обмірювання судна згідно законодавства України, яка є стороною міжнародних конвенцій про обмірювання суден 1969 року та вантажну марку є неправомірним.

На території тих держав, що не є сторонами названих Конвенцій, можуть застосовуватись і інші норми. Однак, відповідно приписам статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Отже, розрахунки портових та інших зборів на території України мають здійснюватись на підставі Міжнародного обмірного свідоцтва від 15 лютого 2008 року № 08.00063.252., в якому зазначені розмірення судна, які здійснені відповідно до положень Міжнародної конвенції про обмірювання суден 1969 року, стороною якої є Україна.

Таким чином, судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо можливості застосування двох обмірних свідоцтв не відповідає дійсності. Отже, судова колегія, зробивши перерахунок Державного підприємства "Дельта-Лоцман" судова колегія вважає можливим стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" заборгованість у сумі 1628,62 дол. США, що була нарахована по обмірному свідоцтву 08.00063.252.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач також просив стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання пеню у сумі 116,81 дол. США та штраф у сумі 114,00 дол. США.

Судова колегія вважає за можливе задовольнити вищезазначені вимоги щодо стягнення пені та штрафу у зв'язку з наступним.

Відповідно пункту 2.2.4 договору, агент зобов'язан сплачувати рахунки, виставлені Державним підприємством "Дельта-Лоцман" у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначених у рахунках.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені розрахунки за надання послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден суднами, які знаходились під агентуванням відповідача, однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" зобов'язання щодо сплати рахунків за договором № 120/П-07 від 24 грудня 2007 року виконано було не у повному обсязі та з порушенням строків зазначених у пункті 4.2.2 договору.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічної правової позиції дотримується стаття 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно пункту 5.3 договору, в разі порушення взятих на себе зобов'язань агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно пункту 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно частині 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу відповідають діючому законодавству та підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія перевіривши розрахунок Державного підприємства "Дельта-Лоцман" вважає його таким, що підлягає задоволенню. Таким чином з товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" на користь Державного підприємства "Дельта-Лоцман" підлягає стягненню пеня у сумі 116,81 дол. США та штраф у сумі 114,00 дол. США.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасуванню.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, частиною 1 пунктом 1, 2 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дельта-Лоцман" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2011 року у справі №5002-29/5421-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" (98300, м. Керч, вул. Ціолковського, 21, код ЄДРПОУ 31929162) на користь Державного підприємства "Дельта-Лоцман" (54017, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, буд. 27, код ЄДРПОУ 25374003) заборгованість у сумі 1628,62 дол. США, пені 116,81 дол. США, штрафу 114,00 дол. США, 25,09 дол. США державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяВ.І. Гонтар

СуддіК.Г. Балюкова

Ю.В. Борисова

Розсилка:

1. Державне підприємство "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27,Миколаїв,54017)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Юг" (вул. Ціолковського, 21,Керч,98300)

3. Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (вул. Щербакова, 8А,Київ,03190)

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим (вул. Р.Люксембург/речна, 29/11, Сімферополь, 95000)

5. наряд