Рішення № 17620112, 03.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.Справа № 16/44/5022-923/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, в інтересах Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз", вул. Шевченка, 33, м. Бережани, Тернопільська область. до Квартирно- експлуатаційного відділу м. Тернополя, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

- позивача: не з'явився

- відповідача: ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність №14/6 від 04.01.2011 року

Суть справи: У відповідності до ч.3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 29.07.2011 року оголошувалась перерва до 03.08.2011 року до 12 год. 00 хв. для надання можливості відповідачу подати документальне підтвердження підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, в інтересах Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз", вул. Шевченка, 33, м. Бережани, Тернопільська область, звернулось до суду з позовом до відповідача Квартирно - експлуатаційного відділу м. Тернополя, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль, про cтягнення заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу в сумі 122573 грн. 44 коп., пені в сумі 4411 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 853 грн. 90 коп., інфляційних в сумі 3058 грн. 67 коп., штрафу 7% - 8580 грн. 14 коп.; судових витрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем умов договору № 01/д-006 на постачання і транспортування природного газу від 01.01.2011 року щодо оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Представник відповідача в судове засідання зявився. Представником відповідача подано до матеріалів справи пояснення № 14/1168 від 01.08.2011 року, копію звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2 д, № 2 м) за 2 квартал 2011 року), а також копію Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль.

Від відповідача до матеріалів справи поступив відзив на позов 314/147 від 27.07.2011 року, в якому просить позовну заяву задовольнити частково: інфляційні нарахування -3058 грн 67 коп та 3% річних-853 грн 90 коп скасувати; пеню 4411 грн 81 коп та 7% штрафу -8580 грн 14 коп зменшити.

Представнику відповідача в судовому засіданні 25.07.2011 року розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне.

В п.п. 1.1, 1.4 р. 1 Положення "Про Бережанське управління з експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", зокрема, зазначено, що Бережанське управління з експлуатації газового господарства (надалі "Управління"), утворено в складі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі "Товариство)"; Управління - це відокремлений підрозділ Товариства, який не має статусу юридичної особи, здійснює в межах територіального розподілу частину делегованих господарських функцій Товариства з метою одержання прибутку.

01 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством “Тернопільгаз”, надалі "Постачальник", в особі начальника Бережанського управління з експлуатації газового господарства, з однієї сторони, та Квартино-експлуатаційним відділом м. Тернополя (А-3200), надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір № 01/д-006 на постачання і транспортування природного газу, у відповідності до п. 1.1. р. 1 якого “Постачальник” в 2011 році постачає і транспортує природний газ, а "Покупець" приймає та оплачує вартість газу і його транспортування.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 договору "Постачальник" зобов'язується здійснити поставку природного газу в мережі "Покупця" згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу.

У відповідності до п.п.2.2.2 п. 2.2 р. 2 договору "Покупець" зобов'язується своєчасно оплатити "Постачальнику" вартість природного газу та його транспортування на умовах, обумовлених у даному договорі.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору, обсяги поставок природного газу по даному договору складають 250 000 тис. метрів кубічних, у тому числі помісячно:

- січень 60 000 тис. м. куб;

- лютий 40 000 тис. м. куб;

- березень 25 000 тис. м. куб

- квітень 15 000 тис. м. куб.

- жовтень 10 000 тис. м. куб

- листопад 40 000 тис. м. куб

- грудень 60 000 тис. м. куб.

Згідно п. 3.2 р. 3 договору фактична кількість поставленого по даному договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів фактичного споживання природного газу, які підписуються між "Покупцем" і "Постачальником".

У п. 4.5 р. 4 договору визначається, що газ вважається проданим "Постачальником" та прийнятим "Покупцем" після підписання повноважними представниками акту, згідно п. 2.1.9; акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця; акти прийому передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між "Покупцем " і "Постачальником" за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.

Як визначається в п. 5.1 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м. газу складає 2738 грн. 40 коп., в т. ч. ПД-20%.; разом до сплати за 1 000 куб. метрів природного газу 3 138 грн. 89 коп., в т. ч. ПДВ-20%.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 11.1 р. 11 договору, даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

В подальшому між сторонами було укладено до договору № 01/д-006 від 01.01.2011 року на постачання і транспортування природного газу: доповнення від 01.04.2011 р.

Як слідує з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" виконало свої зобов'язання за договором № 01/д-006 від 01.01.2011 року на постачання і транспортування природного газу належним чином: здійснило поставку природного газу відповідачу в період січень 2011 року - березень 2011 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

-від 31 січня 2011 року за січень 2011 року в кількості 24 000 куб. м.

-за лютий 2011 року в кількості 28 000 куб. м.

-від 31 березня 2011 року за березень 2011 року в кількості 31019 куб. м.

Дані акти приймання-передачі природного газу підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" та відповідача (належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі газу знаходяться в матеріалах справи). Всього відповідач отримав природний газ на загальну суму 260586 грн 18 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач прийняті на себе зобовязання згідно укладеного договору поставки природного газу № 01/д-006 від 01.01.2011 року належним чином не виконав, оплату за поставлений йому природний газ в повному обсязі не здійснив та допустив заборгованість по оплаті за поставлений природний газ в сумі 122 573 грн. 44 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ в сумі 138012 грн 74 коп. Однак, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної вартості поставленого йому природного газу та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, відповідачем визнано позов в частині стягнення 122573 грн. 44 коп. боргу за поставлений природний газ, про що зазначено у відзиві на позовну заяву № 14/1147 від 27.07.2011 року. А тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 122 573 грн. 44 коп. боргу за поставлений йому позивачем природний газ підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.2 статті 7 договору сторони передбачили, що в разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1 цього договору, "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий газ, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 11.02.2011 року по 20.06.2011 року в сумі 4411 грн. 81 коп.

Судом здійснено перерахунок суми пені . За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4411 грн. 81 коп. пені , як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7% від суми заборгованості, що складає 8580 грн. 14 коп.

Судом здійснено перерахунок суми штрафу. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8580 грн. 14 коп. штрафу, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 853 грн. 90 коп. 3% річних за період з 11.02.2011 року по 20.06.2011 року та 3058 грн. 67 коп інфляційних за період : лютий 2011 року- травень 2011 року.

Перерахувавши суми 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 853 грн. 90 коп.- 3% річних та 3058 грн. 67 коп інфляційних підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

У відзиві на позовну заяву № 14/1147 від 27.07.2011 року відповідач просив пеню 4411 грн. 81 коп. та 7% штрафу 8580 грн. 14 коп. зменшити у зв'язку з тим, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернополя є бюджетною організацією і фінансується з державного бюджету по кошторису Міністерства оборони України та є розпорядником коштів 2-го рівня, фінансування щодо оплати за надані послуги здійснюється лише на погашення основної заборгованості, коштів на сплату штрафних санкцій державним бюджетом України не передбачені, а тому КЕВ м. Тернополя сплатити їх не в змозі.

У поясненнях № 14/1168 від 01.08.2011 року відповідач зазначає, зокрема, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль є органом військового управління Збройних сил України і призначений для реалізації у військових частинах та установах, дослокованих у межах відповідальності квартирно-експлуатаційного відділу; в межі відповідальності КЕВ м.Тернопіль входять військові частини Тернопільської області А-1769(Тернопіль), А-1461 та А-3200 (Бережани), А-1915 (Чортків), Львівської області А-2595(Броди), А-0508 (Золочів), а також обласні, міські та районні військові комісаріати;до основних завдань установи входить організація забезпечення військових частин та військових комісаріатів комунальними послугами; в 2011 році в КЕВ м. Тернопіль на оплату природного газу (по КЕКВ -1164) надійшло 10410000 грн., які повністю використані на оплату заборгованості за спожитий природний газ військовими частинами та комісаріатами, які були пропорційно поділені між ними в рівних частинах в залежності від суми боргу.

Суд критично оцінює наведені відповідачем пояснення, з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як вбачається зі звіту про надходження та використання коштів коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м) за 2 квартал 2011 року Квартино-експлуатаційному відділу м. Тернополя надійшло коштів у розмірі 1041000 грн. саме для оплати природного газу. По даній справі позовні вимоги складають всього на загальну суму 139477 грн 96 коп. Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку заключив договір на постачання і транспортування природного газу, а відтак взяв на себе певні зобов'язання; письмових доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість виконання господарських зобов'язань відповідачем не подано; судом не встановлено наявність виняткового випадку для зменшення розміру штрафу та пені, а відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені та штрафу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Квартирно- експлуатаційного відділу м. Тернополя, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль ідентифікаційний код 08464162 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503 в інтересах Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз", вул. Шевченка, 33, м. Бережани, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34905495, - заборгованість за надані послуги з постачання та транспортування природного газу в сумі 122573 грн. 44 коп., пеня в сумі 4411 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 853 грн. 90 коп., інфляційні нарахування в сумі 3058 грн. 67 коп., штраф 7% - 8580 грн. 14 коп.; 1394 грн 78 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 08 серпня 2011 року

СуддяС.О. Хома