Рішення № 17620111, 03.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.Справа № 16/53/5022-989/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" юридична адреса: проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м. Київ, (поштова адреса: вул. Лугова, буд. 9-Е, офіс 16, м. Київ).

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1., - представник, довіреність № без номера від 25.07.2011 року.

відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 27 липня 2011 року розгляд справи було відкладено на 03 серпня 2011 року на 10 год. 40 хв., у відповідності до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем", юридична адреса: проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м. Київ, (поштова адреса: вул. Лугова, буд. 9-Е, офіс 16, м. Київ), звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область про стягнення 265 458 грн. 75 коп. заборгованості, в тому числі: вартість неоплаченого товару у розмірі 181 649 грн. 65 коп., пеня у розмірі 14 116 грн. 42 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 48 863 грн. 76 коп., різниця скоригованої вартості товару у розмірі 7 922 грн. 72 коп., сума інфляційних втрат у розмірі 12 906 грн. 20 коп., судових витрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо оплати за поставлений йому згідно договору поставки № 02.04.2010-ОВ-Г від 02.04.2010 року товар.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні, а також направлено на адресу відповідача телеграму з повідомленням про порушення провадження по справі № 16/53/5022-989/2011 та про дату та час розгляду даної справи, що підтверджується: описом телеграм, що приймаються у рахунок авансу від 20.07.2011 року; повідомленням про вручення 22 липня 201 року відповідачу поштового відправлення відправленого 19 липня 2011 року (копія опису телеграм та повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач проінформований про розгляд справи № 16/53/5022-989/2011 в господарському суді Тернопільської області.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача .

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

02 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросем", в особі комерційного директора Звягінцева О.В., як “Постачальником”, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Галичина" в особі директора Данилевича В.І., як “Покупцем”, було укладено договір поставки № 02.04.2010-ОВ-Г, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого "Постачальник" продає, а "Покупець" купує товар ("продукція") за ціною, в кількості та в асортименті, зазначені в специфікаціях за формою, закріпленою у відповідному додатку до договору ("специфікація"), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1 р. 3 договору ціни на продукцію вказуються у відповідній специфікації.

У відповідності до п.3.3 р. 3 договору "Покупець" оплачує загальну вартість товару на умовах товарного кредиту в строк до 15 жовтня 2010 року.

У п. 3.4 р. 3 договору визначається, що відстрочка платежу надається "Покупцю" до 15 жовтня 2010 року.

Згідно п.п.3.5, 3.6, 3.7 договору, відповідно: товарний кредит утворюється на основі 100% вартості товару; за користування товарним кредитом "Покупець" сплачує відсотки у такому порядку: в період до 15 жовтня 2010 року включно від дати поставки товару відсотки за користування товарним кредитом не нараховуються (п.п.3.6.1. п.3.6.); початком нарахування відсотків за користування товарним кредитом вважається наступний день за днем, визначеним в п. 3.6.1 (п.п.3.6.2. п.3.6.); плата за використання товарного кредиту становить 3% в місяць від вартості поставленного та неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом до дня оплати товару у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9 р. 3 договору "Покупець" сплачує відсотки за користування товарним кредитом на підставі отриманого від "Постачальника" відповідного розрахунку; "Постачальник" надає "Покупцю" "Розрахунок відсотків за користування товарним кредитом".

Як визначається в п. 3.10 р. 3 договору "Покупець" зобов'язаний сплатити відсотки за користування товарним кредитом протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання "Розрахунку відсотків за користування товарним кредитом".

У п. 3.11 р. 3 договору зазначено, зокрема, що "Покупець" зобов'язаний сплатити скориговану вартість товару, вказану у відповідному "Акті коригування вартості товару" у разі збільшення курсу Євро, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на 2% і більше

Згідно п. 3.13 р. 3 договору акти коригування вартості товару формуються "Постачальником" та надаються "Покупцеві" для підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту оплати.

У п. 6.1 р. 6 договору , зокрема, зазначено, що "Покупець" зобов'язаний провести оплату за товар в строк і на умовах, вказаних в п. 3 цього договору.

У відповідності до п. 13.2 р. 13 договору договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

До договору поставки № 02.04.2010-ОВ-Г від 02.04.2010 року між сторонами також укладено додаток № 1 Специфікація № 1 від 02.04.2010 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем" виконало свої зобов'язання, передбачені умовами договору поставки № 02.04.2010-ОВ-Г від 02.04.2010 року належним чином: згідно видаткової накладної № АГ02/04-19 від 02.04.2010 року поставило відповідачу товар (насіння цукрового буряка) на загальну суму 181 649 грн. 65 коп.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній, а також довіреністю № 32 від 31.03.2010 р., що видана ОСОБА_2. (належним чином засвідчена копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина" порушило господарське зобовязання та оплату вартості поставленого йому товару не здійснило і його борг перед позивачем становить 181 649 грн. 65 коп., який він просить стягнути з відповідача.

14 квітня 2011 р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.04.2011 року та фіскального чеку № 2620 від 11.04.2011 року) відповідачу було вручено вимогу № 161 від 06.04.2011 р.) про сплату Товариству з обмеженою відповідальністю “Агросем” заборгованості за поставлений товар. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення (належним чином засвідчені копії повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чеку знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 181 649 грн. 65 коп. боргу за переданий йому згідно договору поставки № 02.04.2010-ОВ-Г від 02.04.2010 року Позивачем товар.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2 розділу 9 договору передбачено: у випадку порушення термінів або умов оплати товару "Покупець" сплачує "Постачальнику" пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати отриманого товару, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 14 116 грн. 42 коп. за період з 16.10.2010 р. по 16.04.2011 р.

Перерахувавши суму пені з урахуванням вищенаведених положень, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача пені у розмірі 14039 грн.28 коп., як обґрунтовано заявлені, не суперечать чинному законодавству та умовам договору.

В частині позовних вимог щодо стягнення 77 грн. 14 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Також позивачем у відповідності п.п.3.6, 3.7 договору поставки нараховано відповідачу 48863 грн. 76 коп. відсотків за користування товарним кредитом з розрахунку 3% в місяць від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом за період з 16.10.2010 року по 11.07.2011 року

Перерахувавши суму відсотків за користування товарним кредитом, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача 48015 грн. 23 коп. відсотків за користування товарним кредитом, як обґрунтовано заявлені, не суперечать чинному законодавству та умовам договору.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 848 грн. 53 коп. відсотків за користування товарним кредитом слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Відтак, умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за даний місяць, а якщо сума внесена з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Позивач нарахував Відповідачу 12906 грн. 20 коп. інфляційних втрат за період з 16.10.2010 року по 31.05.2011 року.

Після проведеного перерахунку суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12437 грн. 43 коп. інфляційних втрат (за період з 01.1.2010 року по 31.05.2011 року) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем .

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 468 грн. 77 коп. інфляційних втрат слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача різниці скоригованої вартості товару у розмірі 7 922 грн. 20 коп.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача різниці скоригованої вартості товару у розмірі 7 922 грн. 20 коп. з огляду на наступне.

У п. 3.11 р. 3 договору поставки зазначено, зокрема, що "Покупець" зобов'язаний сплатити скориговану вартість товару, вказану у відповідному "Акті коригування вартості товару" у разі збільшення курсу Євро, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на 2% і більше. Сума в гривнях, яку "Покупець" повинен сплатити "Постачальнику" як оплата вартості товару, визначається за певною формулою.

Згідно п. 3.13 р. 3 договору акти коригування вартості товару формуються "Постачальником" та надаються "Покупцеві" для підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту оплати.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було здійснено жодної оплати за поставлений позивачем згідно договору поставки № 02.04.2010-ОВ-Г від 02.04.201 року товар, а відтак, підстави для нарахування різниці скоригованої вартості товару відсутні.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: вартість неоплаченого товару у розмірі 181649 грн. 65 коп., пеня у розмірі 14039 грн. 28 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 48015 грн. 23 коп., сума інфляційних втрат у розмірі 12437 грн. 43 коп. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" с.Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30910585, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" юридична адреса: проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м. Київ, (поштова адреса: вул. Лугова, буд. 9-Е, офіс 16, м.Київ),ідентифікаційний код 30967207, - вартість неоплаченого товару у розмірі 181649 грн. 65 коп., пеня у розмірі 14039 грн. 28 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 48015 грн. 23 коп., сума інфляційних втрат у розмірі 12437 грн. 43 коп., 2566 грн 10 коп державного мита та 228 грн 13 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.В решті позову відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 08 серпня 2011 року.

СуддяС.О. Хома