Рішення № 17618464, 09.08.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-615/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіГусєвої Н.Д,,

при секретаріКуруч Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник за довіреністю ПАТ «Марфін Банк»(далі за текстом рішення Банк) ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 00839/RO від 21.12.2007р. на загальну суму 82744,16 доларів США, з яких 67542,57 доларів США заборгованість за кредитом, 15201,59 доларів США заборгованість за відсотками, 2406,54 доларів США заборгованість по пені за неповернення основного боргу, 883,39 доларів США заборгованість по пені за несплату за користування кредитом, 628,83 доларів США заборгованість за штрафом за невиконання зобовязання, а також судові витрати, посилаючись на те, що між Банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений зазначений кредитний договір (далі Кредитний договір) про надання Банком кредиту в сумі 72000 доларів США на строк до 20.12.2027 р. включно зі сплатою 13% річних з погашенням кредиту та відсотків щомісячно згідно з Графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом. Банк свої зобовязання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а позичальник належним чином свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 13.04.2011 р. за Кредитним договором у нього виникла заборгованість перед Банком на вказану суму. Також представник ПАТ «Марфін Банк»посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Марфін Банк», з одного боку, та відповідачем ОСОБА_2, з іншого, було укладено договір поруки № 03258rO від 21.12.2007 р. (далі Договір поруки), відповідно до якого ОСОБА_2 зобовязався відповідати по зобовязанням ОСОБА_1, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання також не зявилися, клопотання про розгляд справи у їх відсутності не подавали, про причини неявки суд не повідомляли. Про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином. Так, судом, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду на 05 липня 2011 року 11 годин 30 хвилин та на 09 серпня 2011 року 11 годин 00 хвилин, за адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідачі відмовилися від отримання судових повісток, але відповідно до ч.8 ст.76 ЦПК України в цьому випадку вважається, що вони повідомлені і судовий виклик вручений їм належним чином. Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у його письмовій заяві, суд вважає за можливе у відповідності до ч.4 ст.169 ЦПК України ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши письмові докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з умовами кредитного договору 00839/RO від 21.12.2007р. та додаткової угоди №00839/RO від 21.12.2007р. (а.с. 8-30) (далі Кредитний договір), укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Марфін Банк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Марфін Банк»(далі Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (далі Позичальник), з іншої сторони, укладено кредитний договір в межах Програми мікрокредитування, при наявності вільних грошових коштів, згідно умов якого Банк зобовязується надати Позичальникові строковий кредит у розмірі 72000 доларів США (далі Кредит) шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, що відкритий Банком для Позичальника, в дату укладання наявного Кредитного договору, на строк згідно Графіку погашення кредиту та процентів (Додаток №1 до Кредитного договору), але не пізніше 20.12.2027 р., зі сплатою 13% річних, на умовах, передбачених в цьому договорі, а Позичальник зобовязується повернути отриманий кредит та сплатити проценти в установлені наявним договором строки, а також виконати інші обовязки, встановлені цим договором у повному обсязі.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3 7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Отже Банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам чинного законодавства та умов Кредитного договору належним чином свої зобовязання по поверненню чергової частки кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконала та не здійснила повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені Кредитним договором строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначив представник Банку в позовній заяві та вони не спростовані відповідачами.

У звязку з неповерненням чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України Банк має право вимагати дострокове повернення частини кредиту, яка залишалася, та сплатити відсотків, належних йому.

Відповідно до Договору поруки від 21.12.2007 р. №№ 03258rO (а.с. 36-42), що укладений між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням боржника ОСОБА_1, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору від 21.12.2007 р., а саме: повернути кредит в розмірі 72000 доларів США, сплатити проценти за його користування в розмірі 13 % річних, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 не спростував зміст зазначеного договору поруки, не довів ту обставину, що вказаний договір поруки ним не підписувався, у звязку з чим не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_1 за порушення останньою своїх обовязків по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно розрахункам, наданим представником позивача, які перевірені судом, загальна сума заборгованості перед Банком за Кредитним договором станом на 13.04.2011 р. становить 82744,16 доларів США.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитом на загальну суму 82744,16 доларів США.

У абз. 2 п. 14 постанови від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі»Пленум Верховного Суду України розяснив, що у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземні валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 09.08.2011 р. на день ухвалення рішення Національним банком України встановлений такий офіційний курс гривні до долара США: 100 доларів США дорівнюють 797,1 гривням.

Отже, приймаючи до уваги заявлені Банком позовні вимоги в іноземній валюті (в доларах США), а також офіційний курс долара США до української гривні на день ухвалення рішення, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом на загальну суму 659553,70 гривень.

Таким чином суд вважає, що позов в цій частині обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки викладені представником позивача в позові обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, виходячи з цієї норми, нею не передбачений солідарний порядок стягнення судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення, тому в цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при звернені з цим позовом до суду в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст. 99 Конституції, ст. ст. 192, 524, 525, 533, 553, 554, 1046, 1048 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 р. №2121-III, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993р. №15-93, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання яких зареєстроване в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(68003, м. Іллічівськ Одеської області, вул. Леніна, 28, МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 659553,70 (шістсот пятдесят девять тисяч пятсот пятдесят три) гривні 70 копійок (еквівалент за курсом НБУ станом на 09.08.2011 р., виходячи з розрахунку 797,1 грн. за 100 доларів США, складає 82744,16 доларів США).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» суму судових витрат в рівних частинах з кожного: судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Марфін Банк»в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми судових витрат в солідарному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.