Рішення № 17617379, 01.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

01.08.2011Справа №5002-29/2520-2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (96002, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 05444546);

До відповідача Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (ПРАТ Київ-Дніпровське МППЗТ) (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37, код ЄДРПОУ 04737111) в особі Красноперекопської філії ПРАТ Київ-Дніпровське МППЗТ (96000, АРК, м. Красноперекопськ, вул. Індустріальна, буд. 11-А) ;

Про визнання недійсним пункту договору.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність № 50 від 07.12.2010 р.;

Від відповідача ОСОБА_2 представник, довіреність №200 від 23.12.2010 р.;

- ОСОБА_3 представник, довіреність № 157 від 23.12.2010 р.;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Красноперекопської філії ПРАТ Київ-Дніпровське МППЗТ про визнання недійсним пункту 6.9 договору № 93-ю/702696 від 26.07.2007 р. про надання послуг з перевозки вантажів, а саме: «у разі, коли Замовник протягом строку. Вказаного в пункті 6.8 цього Договору, не надасть Виконавцю підписану Додаткову угоду, Додаткова угода є дійсною в редакції Виконавця, якщо Замовник не погодиться зі змінами тарифів, Виконавець має право достроково припинити дію цього договору, про що письмово повідомляє Замовника». Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, повязані зі сплатою державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу, в звязку з подачею позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.07.2007 р. сторони по справі уклали договір № 93-ю/702696 про надання послуг з перевозки вантажів. Згодом, у звязку з неузгодженістю тарифів з боку ВАТ «Кримський содовий завод», відповідачем було спрямовано останньому повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку. Вважаючи, що пункт 6.9 вказаного договору, який передбачає можливість одностороннього розірвання договору, протиречить положенням статті 632, 651, 654 ЦК України, статті 188 ГК України, Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, позивач звернувся до суду із позовом про визнання цього пункту недійсним.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16 червня 2011 року позов Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Відповідач згідно наданому відзиву у судовому засіданні 04.07.2011р. проти позову заперечував, посилаючись на те, що пункт 6.9 договору відповідає Розділу 12 пункту 3.4 Правил обслуговування залізничних підїзних шляхів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку від 21.11.2000 р. №644.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.07.2011р. суд в порядку ст. 89 ГПК України виправив допущену описку у вступній частині ухвали господарського суду Ар Крим від 16.06.2011р. у даній справі, вказавши вірну організаційно-правову форму відповідача, а саме «Приватне акціонерне товариство».

У судове засідання 18.07.2011р. позивач надав письмові заперечення на відзив відповідача та копії додаткової угоди № 9, протоколу розбіжностей від 26.07.2007 р. підписаного сторонами по справі та протоколу розбіжностей від 06.05.2011 р, підписаного позивачем.

У судовому засіданні 01.08.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач проти позову заперечував, за мотивами, викладеними у відзиві на позов та наполягав на відмові позивачеві в задоволенні позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

26 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (ПРАТ Київ-Дніпровське МППЗТ) (виконавець) укладено договір № 93-ю/702696 про надання послуг з перевезення вантажів. (договір, а.с. 46-50)

Відповідно до п. 1.1 даного договору, згідно з Цивільним кодексом України, «Правилами перевезення вантажів», ліцензії та на умовах, визначених цим договором, виконавець приймає на себе зобовязання надавати замовнику послуги з перевезення вантажів та інші послуги, повязані з цим.

За умовами даного договору, замовник здійснює оплату за послуги відповідно до тарифів, що розроблені згідно методичних рекомендацій з питань формування цін (тарифів) на перевезення вантажів та інші послуги, які надає ППЗТ (п. 6.1 договору).

Згідно п. 6.7 договору, про намір змінити ціни (тарифи) виконавець повідомляє замовника не пізніше, ніж за 20 календарних днів до дати їх впровадження та надає для підписання додаткову угоду до договору про прийняття нових тарифів.

Відповідно до пункту 6.9. договору у випадку, якщо замовник протягом терміну, зазначеного в пункті 6.8. договору не надасть виконавцю підписану додаткову угоду, додаткова угода вступає в силу в редакції виконавця, якщо замовник не погодиться зі змінами тарифів, виконавець має право достроково припинити дію договору, про що письмово повідомляє замовника.

Відповідач вважає що вищевказаний пункт даного договору суперечить законним інтересам позивача, так як спірний пункт договору в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, позбавляє позивача права на звернення до суду у разі незгоди з додатковою угодою про збільшення тарифів, що дозволяє відповідачу встановлювати ціну договору в односторонньому порядку, без будь-якого економічного обґрунтування, тому звернувся з позовом до суду про визнання недійсним пункту 6.9 договору №93-ю/702696 від 26.07.2007р.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Транспортне законодавство України розмежовує залізничний транспорт загального користування та залізничні під'їзні колії.

Згідно статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Загальні правові положення щодо експлуатаційної роботи на залізничних під'їзних коліях, взаємовідносин залізниць і власників колій передбачені у статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" і у розділі 4 Статуту залізниць.

Статтею 5 Статуту залізниць на Міністерство транспорту України покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Детальна регламентація відповідних відносин міститься у Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року N 644 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000 за N 875/5096.

Також, експлуатація під'їзних колій регулюється іншими нормативними актами, зокрема, це наказ Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 "Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничними під'їзним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника", який встановлює порядок нарахування та розміри зборів за подачу та забирання вагонів, вантажно-розвантажувальні, маневрові роботи, тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць та укладеними на його основі договорами.

Договори, що укладаються сторонами, повинні відповідати типовим договорам.

Мінтранс України наказом від 21.11.2000 N 644, затвердив Правила обслуговування залізничних під'їзних колій з додатками до цих Правил, якими є: Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, Договір про подачу та забирання вагонів, Договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами та Тимчасова угода про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що будується.

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів. При укладенні договорів на обслуговування під'їзних колій ці договори повинні відповідати типовим договорам, наведеним у додатках до Правил обслуговування під'їзних колій (розділ 12 Правил перевезень вантажів).

Сторони мають право у договорі передбачити додаткові умови, які не вказані в типових договорах, якщо ці умови не суперечать Статуту залізниць, Правилам перевезень, типовим договорам та ЄТП.

Відповідно до вимог статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі зазначених законодавством обов'язкових умов договорів, але мають право конкретизувати умови договорів.

Згідно рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 23.12.2008р. №04-5/278 справи зі спорів, які виникають при укладенні договорів з умов, визначених у погодженому сторонами у встановленому порядку ЄТП, підлягають розгляду в господарських судах на загальних підставах, але рішення по спірним пунктам договору господарські суди мають приймати у цілковитій відповідності із ЄТП.

Порядок узгодження розбіжностей, які виникають по Єдиному технологічному процесу роботи під'їзної колії і станції примикання, врегульований пунктом 6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій. При цьому пункт 6.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій встановлює обов'язок "Укрзалізниці" спільно з власником під'їзної колії у місячний термін після одержання протоколу розглянути викладені в ньому розбіжності і прийняти рішення щодо їх урегулювання.

Оскільки пункт 6.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій не визначає, що рішення "Укрзалізниці" щодо урегулювання розбіжностей є остаточним і оскарженню не підлягає, то розбіжності та неузгодженості позицій сторін щодо положень Акта обстеження або ЄТП мають розглядатися судами при розгляді розбіжностей по проекту договору.

Приписи частини четвертої ст. 307 ГК України встановлюють, що порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Саме такими договорами є договори про експлуатацію під'їзної колії та договори про подачу та забирання вагонів.

Стаття 71 Статуту залізниць встановлює, що порядок розроблення та форми договорів про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договорів про подачу та забирання вагонів встановлюються Правилами.

Пункт 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій регламентує порядок укладання договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів, а також додаткових угод до договору, його продовження, доповнення або часткові зміни.

Згідно з цим пунктом проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору у підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей обумовлюється в договорі при його підписанні. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін договір набирає чинності в редакції залізниці;

- залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;

- розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в зазначений термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо визнання недійсним пункту 6.9 договору № 93-ю/702696 від 26.07.2007 р. про надання послуг з перевозки вантажів, а саме: «у разі, коли Замовник протягом строку. Вказаного в пункті 6.8 цього Договору, не надасть Виконавцю підписану Додаткову угоду, Додаткова угода є дійсною в редакції Виконавця, якщо Замовник не погодиться зі змінами тарифів, Виконавець має право достроково припинити дію цього договору, про що письмово повідомляє Замовника» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в той час як доводи відповідача, викладені у відзиві на позові спростовуються вищевикладеним.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункту 6.9 договору № 93-ю/702696 від 26.07.2007 р. про надання послуг з перевозки вантажів, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод» (96002, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 05444546) та приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37, код ЄДРПОУ 04737111) в особі Красноперекопської філії ПРАТ Київ-Дніпровське МППЗТ (96000, АРК, м. Красноперекопськ, вул. Індустріальна, буд. 11-А).

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37, код ЄДРПОУ 04737111) в особі Красноперекопської філії ПРАТ Київ-Дніпровське МППЗТ (96000, АРК, м. Красноперекопськ, вул. Індустріальна, буд. 11-А) на користь відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (96002, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 05444546) 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 05.08.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.