Рішення № 17593637, 28.07.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-353/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Малихіна О.О.

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Люботинська міська рада, ОСОБА_3, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про зобовязання не чинити перешкод у здійсненні права користування колонкою та знесення самовільно встановленого паркану, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення по батькові відповідача, просила зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити їй, ОСОБА_1, безперешкодний доступ до вуличного водорозбору (колонки), розташованого біля проїзної частини, яка розділяє житлові будинки АДРЕСА_1 шляхом демонтажу протягом 15 днів з моменту вступу в законну силу рішення суду частини паркану, яким огороджено територію житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1; у випадку невиконання ОСОБА_2 у 15 денний строк з моменту вступу в законну силу рішення суду обов'язку по демонтажу частини паркану, яким огороджено житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та забезпечення ОСОБА_1 безперешкодного доступу до колонки - дозволити ОСОБА_1 самостійно в межах створення безперешкодного доступу до вуличного водорозбору (колонки) здійснити демонтаж частини паркану, яким огороджено житловий будинок з надвірними будівлями №89 по АДРЕСА_1 та обмежено доступ до колонки, з подальшим покладенням на ОСОБА_2 обов'язку відшкодувати витрати, пов'язані зі здійсненням таких дій. Також позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні вуличним водорозбором (колонкою), який знаходиться поблизу проїзної частини, яка розділяє житлові будинки АДРЕСА_1 покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що вона є власником житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 Власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16 квітня 2010 року є відповідач ОСОБА_2, який одразу після укладення договору купівлі-продажу розпочав самовільні будівельні роботи, при яких було порушено права її права на вільний доступ до свердловини загального користування, яка була відгороджена відповідачем шляхом встановлення нового бетонного капітального (євро) паркану, розташування якого не відповідає тому розташуванню, яке існувало до цього та межам земельної ділянки, що використовується власником домоволодіння АДРЕСА_1. У звязку з протиправними діями ОСОБА_2 позивач була вимушена звернутися до правоохоронних органів та до суду. Так, рішенням суду від 10 січня 2011 року у справі № 2-а-410/11 за позовом ОСОБА_1 було скасовано державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на нерухоме майно в частині включення до права власності господарських будівель і споруд, розташованих по АДРЕСА_1 сарай «Б», літня кухня «В», гараж «Г», сарай «Д», сарай «Ж», навіс «З», вбиральня «І», душ «Й», колонка «ј част.К», водопровід «К-1», огорожа «1-3». Однак, до теперішнього часу відповідач не усунув перешкоди у доступі до колонки.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі, просили його задовольнити. В своїх поясненнях посилалися на обставини, викладені в позові.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивачки ОСОБА_1 не визнав, пояснив суду, що він дійсно купив 16 квітня 2010 року домоволодіння АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 На його земельній ділянці, неподалік від межі з земельною ділянкою ОСОБА_1, дійсно було розташовано колонку, яка на той час фактично була непридатна для використання через фізичний знос. Він замінив з одного боку домоволодіння старий паркан на новий бетонний паркан, а з іншого боку залишив старий деревяний паркан, хвіртку в якому він закрив на замок з метою позбавити позивачку можливості користуватися колонкою та, таким чином, ходити по його земельній ділянці, оскільки в неї є своя колонка на ділянці. Після цього він розпочав перебудову колонки, так як вважає її власною, і того, що ця колонка є вуличною колонкою загального користування доказів немає.

Третя особа Люботинська міська рада Харківської області не зявилась, але подала заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Третя особа ОСОБА_3 підтримала заперечення відповідача проти позову, та пояснила, що спірну колонку збудували вона зі своїм чоловіком, ОСОБА_6. На прохання сусідів, які бажали прийняти участь у будівництві колонки для можливості в подальшому користуватися нею, колонку було розташовано біля двору сім'ї ОСОБА_1, які мешкали в будинку АДРЕСА_1 В подальшому сусіди, в тому числі й сім'я ОСОБА_1, з дозволу ОСОБА_6, користувалися колонкою, до якої можна було підійти по проходу між дворами АДРЕСА_1 та через хвіртку в паркані підійти безпосередньо до колонки. Під час оформлення технічної документації на домоволодіння після смерті чоловіка вона, ОСОБА_3, пояснила працівникам БТІ про те, що колонку використають чотири людини.

Третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області не зявилась та про причини своєї неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлене наступне.

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 червня 2007 року Другою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, позивач ОСОБА_1 є власником 67/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 16 квітня 2010 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 р.№ 872, власником житлового будинку АДРЕСА_1 є відповідач по справі ОСОБА_2 В договорі зазначено, що на земельній ділянці, окрім житлового будинку, розташовані також сарай «Б», літня кухня «В», гараж «Г», сарай «Д», сарай «Ж», навіс «З», вбиральня «І», душ «Й», колонка «1/4 част.К», водопровід «К-1», огорожа «1-3.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, допитані за ініціативою відповідача, пояснили, що спірну колонку було збудовано чоловіком попередньої власниці ОСОБА_3 До колонки всі сусіди, під час відсутності води в міській водопровідній мережі, могли пройти по проходу вздовж забору між дворами АДРЕСА_1 та через хвіртку в заборі підійти до колонки та набрати води.

Суд приходить до висновку про те, що спірну колонку було збудовано подружжям ОСОБА_3 на краю власної земельної ділянки для розбору питної води та з їх дозволу мешканці сусідських домоволодінь мали змогу вільно користуватися колонкою для забезпечення потреб у водопостачанні. При цьому відомостей про те, що такий дозвіл на користування колонкою подружжя ОСОБА_3 визначили на певний строк і він сплив, суду відповідачем не надані.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

В судовому засідання було достовірно встановлено ту обставину, що мешканці прилеглих до будинку АДРЕСА_1 сусідських домоволодінь користувалися водою зі спірної колонки під час відсутності води в міській водопровідній мережі.

Ст. 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості, зокрема, забезпечення водопостачання.

Позивачка та її сім'я користувалися спірною колонкою з часу її встановлення на краю земельної ділянки подружжя ОСОБА_3, для чого мали змогу заходити на їх земельну ділянку. Але такого права позивачка була позбавлена внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 по зведенню паркану та зачиненню хвіртки на замок.

За таких умов суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 частково та зобовязує відповідача не чинити перешкод позивачці у користуванні колонкою шляхом демонтажу частини паркану, через наявність якого вона не має доступу до колонки. При цьому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про встановлення строку і порядку виконання відповідачем рішення суду, оскільки умови і порядок виконання рішень судів, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». При цьому обовязок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії по примусовому виконанню рішень судів покладено на державного виконавця.

Ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Також суд стягує частково з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати у звязку зі зверненням з позовом до суду, а саме судовий збір в сумі 8,50 грн., і витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37,00 грн.

Керуючись ст.ст. 391, 401, 404, 406 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні колонкою, розташованої поблизу проїзної частини, яка розділяє житлові будинки № 89 та № 91 по АДРЕСА_1.

Зобовязати ОСОБА_2 забезпечити ОСОБА_1 безперешкодний доступ до колонки, розташованої поблизу проїзної частини, яка розділяє житлові будинки АДРЕСА_1 шляхом демонтажу частини паркану, яким огороджено територію житлового будинку № 89 по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37,00 грн.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 42,50 грн. з суми судового збору, сплаченого за квитанцією № ПН537 від 21 червня 2011 року на рахунок 31413537700018 в УДК в м. Люботин Харківської області, код 24134538, МФО 851011 в ГУДКУ у Харківській області, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 83,00 грн. з суми витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених за квитанцією № ПН538 від 21 червня 2011 року на рахунок 31218259700018 в УДК в м. Люботин Харківської області, код 24134538, МФО 851011 в ГУДКУ у Харківській області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. О. Малихін