Вирок № 17574225, 11.07.2011, Козівський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-45/11

"11" липня 2011 р. Козівський районний суд

Тернопільської області в складі: головуючого судді: Вирста М.М.

при секретарі: Фещак Г.М.

з участю: прокурора: Яреми П.М.

підсудної: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козові справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, з освітою середньою спеціальною, працює помічником епідеміолога Конюхівської дільничної лікарні, раніше не судима,

за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ОСОБА_1 будучи головою Конюхівської сільської виборчої комісії, службовою особою, наділеною повноваженнями на виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, які виділялись Конюхівській сільській виборчій комісії для організації та проведення у жовтні 2010 року виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад та сільських, селищних, міських голів, маючи можливість розпорядитись цими коштами, діючи умисно, в особистих інтересах та інтересах колишнього члена Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_2, бухгалтера Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_3, заступника голови Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, підробила протокол засідання Конюхівської сільської виборчої комісії № 11 від 08 листопада 2010 року із Додатком, в який внесла недостовірну інформацію про проведення зборів Конюхівської сільської виборчої комісії та прийняте рішення про виплату одноразової грошової винагороди трьом членам Конюхівської сільської виборчої комісії та бухгалтеру вказаної комісії на загальну суму 1 780 грн.

Однак, фактично засідання Конюхівської сільської виборчої комісії не проводилось, питання про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди трьом членам Конюхівської сільської виборчої комісії та бухгалтеру вказаної комісії на розгляд не виносилося, 16 членів комісії за розгляд цього питання не голосували та про таке рішення їм нічого не відомо.

Таким чином, своїми діями, що виразилися у внесенні до офіційного документа - протоколу засідання Конюхівської сільської виборчої комісії № 11 від 08 листопада 2010 року із Додатком - завідомо неправдивих відомостей, підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи корисливу мету незаконного заволодіння грошовими коштами, в особистих інтересах та в інтересах колишнього члена Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_2, бухгалтера Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_3, заступника голови Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_4, підсудна ОСОБА_1 діючи умисно, дала вказівку бухгалтеру Конюхівської сільської виборчої комісії ОСОБА_3 виписати відомість для виплат по переказах № 4 за листопад 2010 року, згідно якої ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримали та розпорядились на власний розсуд бюджетними коштами на загальну суму 1 456 грн. 85 коп.

Таким чином, своїми діями, що виразилися у заволодінні бюджетними коштами на загальну суму 1 456 грн. 85 коп. шляхом зловживання своїм службовим становищем, підсудна ОСОБА_1, вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 191 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю, щиро розкаялася і пояснила, що була головою сільської виборчої комісії в АДРЕСА_1 на місцевих виборах у жовтні 2010 року.

Рішення Конюхівської сільської виборчої комісії № 16 від 08 листопада 2010 року, та протокол засідання виборчої комісії № 11 від 08 листопада 2010 року вона склала одноособово, засідання комісії по виплаті даної грошової винагороди не проводилось, дані які зазначені в цих документах є недостовірними. Ні з ким із членів комісії вона попередньо не обговорювала питання про розподіл вказаних коштів. Відомості у протоколі засідання виборчої комісії № 11 від 08 листопада 2010 року про те, що на ньому були присутні 18 членів комісіє є недостовірними, оскільки засідання комісії не проводилося взагалі.

Крім повного визнання підсудною своєї вини у вчиненні інкримінованих їй злочинів, підсудна повністю погодилася зі всіма доказами по справі, які були зібрані в ході досудового слідства та підтверджували її винність у вчинені злочинів згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Враховуючи, що підсудна визнала недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які нею не оспорюються, з'ясовано, що підсудна правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також їй роз'яснено, що вона в такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами, зокрема обмежується допитом підсудної та дослідженням матеріалів справи, що характеризують підсудну.

Показання підсудної є достовірними, узгодженими з матеріалами справи.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд, приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

До обставин які пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 66 КК України слід визнати щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, раніше не судима, злочин вчинила вперше, свою вину у вчиненні даного злочину визнала, добровільно відшкодувала завдані збитки.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, те, що вона позитивно характеризується по місцю проживання, свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, раніше не судима, добровільно відшкодувала завдані матеріальні збитки, її дії не складають великої суспільної небезпечності.

Приймаючи до уваги вказані обставини, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу підсудної, обставин, що помякшують її покарання, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства і їй слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши її від відбування основного покарання з випробовуванням.

Разом з тим, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії випробувального терміну відповідно до ст. 76 КК України на неї слід покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Питання речових доказів та відшкодування судових витрат вирішується судом у відповідності до ст. ст. 81, 93 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України і призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі із позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 2 /два/ роки.

- за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 1 /один/ рік обмеження волі із позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 1 /один/ рік.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання обрати у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі із позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного згідно цього вироку основного покарання у вигляді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 2 /два/ роки підлягає реальному виконанню.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити до вступу вироку в законну силу без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 1 125 грн. 12 коп. за проведення судово - почеркознавчої експертизи № 1-668/11 від 25 травня 2011 року: в користь - НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, р/р 31256272210463 в ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Тернопільської області через Козівський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: підпис.

З оригіналом: вірно.

ГОЛОВА СУДУ: Б.В. БОДНАРУК