Постанова № 17560925, 28.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

28 липня 2011 року Справа № 11/68-08

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. , судді Гулова А.Г. за участю представників сторін:

позивача - дир.Петричко С.П.

відповідача с/ради - не з'явився

відповідача "БРМС -НАФТА" - пред-к ОСОБА_2 (пост.дов.№ 9601 від 18.04.2011 р.)

треті особи на стороні відповідача - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.11 р.

у справі № 11/68-08 (суддя Грабик В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта"

до відповідача Сокілецької сільської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ - НАФТА"

за участю третіх осіб на стороні відповідача ТзОВ "БРСМ - НАФТА", які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.комунальне підприємство "Вінницьке обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації"

2.суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5

3.приватне підприємство «Фірма «Тарас»

про визнання рішення недійсним, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ - НАФТА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта"

про визнання ТзОВ "БРСМ - НАФТА" добросовісним набувачем та визнання права власності на нерухоме майно

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2011 р. у даній справі відмовлено ТОВ «Компанія "Дельта"» у задоволенні позову до ТОВ «БРСМ-Нафта», Сокілецької сільської ради за участю третіх осіб комунального підприємства «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної інвентарізації», підприємця ОСОБА_5 та приватного підприємства «Фірми "Тарас"» про визнання права власності на будівлю АЗС, визнання недійсним рішення виконаного комітету, вилучення та передачу будівлі АЗС. Зустрічний позов ТОВ «БРСМ-Нафта» до ТОВ «Компанія "Дельта"» задоволений частково. Визнано за ТОВ «БРСМ-Нафта» право власності на будівлю автозаправної станції, яка розташована в по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець Біла Церква 236км + 300м праворуч та обладнання АЗС, яке складається з двох паливно-роздавальних колонок «Ніана», паливопровода пального від ємностей до колонок (труба ф40), чотирьох ємностей для зберігання пального ЦП-25. Відмовлено у задоволенні решти частини зустрічного позову щодо визнання ТОВ "БРСМ-Нафта" добросовісним набувачем.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія "Дельта"», не погоджуючись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задоволити позов ТОВ «Компанія "Дельта"» та відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ «БРСМ-Нафта». Вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а також неповно зясовані обставини, які мають значення для справи. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки постанові господарського суду Вінницької області від 16.04.2007 р. у справі № 4/271-06, відповідно до якої визнано протиправними і скасовано розпорядження голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002 р. № 284 та від 04.04.2003 р. № 154, якими було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції. Вважає, що надані ним суду документи є достатніми доказами будівництва АЗС господарчим способом позивачем, що доводить право власності на будівельні матеріали, тому відповідно до ст.376 ЦК України позивач вправі звертатись до суду із позовом про визнання права власності на закінчений будівництвом обєкт.

Також стверджує, що судом першої інстанції неправильно застосовані положення ст.388 ЦК України та не враховано, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі.

Також вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані положення ст.331 ЦК України та не враховано вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 04.08.2009 р. про те, що не може свідчити про введення обєкта в експлуатацію акт державної технічної комісії від 23.09.2002 р.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не надав правової оцінки тій обставині, що на час укладення договору купівлі-продажу АЗС 15.07.2005 р. ОСОБА_5 та ТОВ «БРСМ-Нафта» діяла заборона на відчуження цього майна відповідно до ухвал Козятинського міськрайонного суду від 11.07.2005 р.

ТОВ «БРСМ-Нафта» заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2011 р. необхідно залишити без змін, про що подав апеляційному суду докладний відзив. Вважає, що у даній справі не має значення постанова господарського суду Вінницької області від 16.04.2007 р. у справі № 4/271-06, відповідно до якої визнано протиправними і скасовано розпорядження голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002 р. № 284 та від 04.04.2003 р. № 154, якими було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції. Звертає увагу, що на час договору дарування 11.07.2003 р. приватне підприємство «Фірма "Тарас"» було власником спірної будівлі АЗС на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.02.2003 р. виконкомом Сокілецької сільської ради. ТОВ «БРСМ-Нафта» набуло право власності на підставі договору купівлі-продажу 15.07.2005 р., і на цей час не було скасовано розпорядження голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002 р. № 284 про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції. Тому попередні власники АЗС набули права власності на законних підставах і мали право укладати відносно АЗС будь-які договори.

Вважає безпідставними твердження ТОВ «Компанія "Дельта"» про виконання на законних підставах будівельних робіт на спірній АЗС, а також про існування інших підстав набуття права власності на спірну споруду.

Посилається на довідку приватного нотаріуса і на витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна як на докази відсутності заборон на відчуження майна АЗС на час укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_5 та ТОВ «БРСМ-Нафта». Доводить, що на час укладання цього правочину постанова про арешт та заборону на відчуження спірного нерухомого майна не була винесена державним виконавцем. В подальшому провадження у справі № 2-370/08 було закрито Козятинським міськрайонним судом, тому ухвали про забезпечення позову були винесені помилково. Оскільки на даний час договори дарування і купівлі-продажу є дійсними, - ТОВ «БРСМ-Нафта» є добросовісним набувачем, і у ТОВ «Компанія "Дельта"» відсутні підстави витребовувати цю будівлю у ТОВ «БРСМ-Нафта».

Сокілецька сільська рада та комунальне підприємство «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної інвентарізації» подали письмові клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Треті особи підприємець ОСОБА_5 та приватне підприємство «Фірма "Тарас"» відзиви на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судові засідання не забезпечили.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" 28.05.2008 р. звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» та Сокілецької сільської радипро визнання рішення недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з будівлі.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2009 р. скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 р. та рішення господарського суду Вінницької області у цій справі, справа передана на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Під час нового розгляду справи позивач неодноразово змінював предмет позову і остаточно виклав його у заяві про уточнення позовних вимог від 21.01.2010 р., Відповідно до якої просить суд /а.с.149-152 т.7/:

1) визнати право власності на об'єкт будівництва-будівлю АЗС, яка створена (побудована) власними силами із власних матеріалів ТОВ «Компанія "Дельта"» та розташована в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець-Б.Церква, 236 км+300 м. та включає в себе: приміщення АЗС загальною площею 181,8 кв.м. (одне), навіс (один), колонки паливороздавальні "НАІНА" (дві), паливопровід (чотири), ємності для зберігання палива 25 м.куб (три), електрощитову з лічильником (одна), гучномовець з переговорним пристроєм (один комплект), комп'ютер управління ПРК (один), блок управління ПРК (один), дорожні знаки (чотири), вогнегасники ОП-9 (два), пожежний щит в комплекті (один), ємність для зберігання палива 16 м.куб (одна), дихальні клапани (п'ять), криниця з електронасосом (одна), інформаційне табло з цінами (одне), система освітлення (один комплект), унітаз (один), стіл (два), стілець (один), куточок покупця (один комплект), тапчан (один), стелаж для фасованих нафтопродуктів (один);

2) визнати недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 21.02.2003 р. № 9 "Про порядок оформлення права власності на автозаправну станцію, що розташована по вулиці Білоцерковське шосе на атодорозі Кременець - Біла Церква (236 км + 300 м., праворуч)";

3) вилучити зазначений об'єкт будівництва - будівлю АЗС, яка створена (побудована) власними силами із власних матеріалів ТОВ «Компанія "Дельта"», у ТОВ "БРСМ-Нафта" та передати їх ТОВ «Компанія "Дельта"».

Така заява позивача прийнята судом до розгляду по суті відповідно до ст.22 ГПК України.

03.12.2009 р. відповідачем ТОВ "БРСМ-НАФТА" поданий зустрічний позов до ТОВ «Компанія "Дельта"», в якому він просить суд:

1) визнати ТОВ "БРСМ-НАФТА" добросовісним набувачем нерухомого майна - будівлі автозаправочної станції, що розташована в с. Сигнал, Козятинського р-ну, Вінницької обл., по вул. Білоцерківське шосе а/д Кременець - Б.Церква 236+300 праворуч та обладнання АЗС, яке складається з двох паливно-роздавальних колонок "Ніана", паливо провіда пального від ємностей для зберігання пального ЦП-25;

2) визнати за ТОВ "БРСМ-НАФТА" права власності на нерухоме майно - будівлі автозаправочної станції, що розташована в с. Сигнал, Козятинського р-ну, Вінницької обл., по вул. Білоцерківське шосе а/д Кременець - Б.Церква 236+300 праворуч та обладнання АЗС, яке складається з двох паливно-роздавальних колонок "Ніана", паливо провіда пального від ємностей для зберігання пального ЦП-25.

Ухвалою суду від 03.12.2009 р. зустрічний позов прийнятий до розгляду спільно з первісним позовом у даній справі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2000 р. зборами засновників (протокол №1) було затверджено установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "Дельта"». Згідно зі статтею 4 установчого договору учасниками товариства були приватне підприємство "Фірма Тарас", гр.ОСОБА_7 та гр.ОСОБА_8 В статті 5 цього установчого договору зазначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків (паїв) учасників створюється статутний фонд товариства у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень. Між учасниками частки розподіляються у відповідності: підприємство "Фірма Тарас" - 25%, ОСОБА_725%, ОСОБА_850%. Цими зборами засновників від 01.09.2000 р. було затверджено статут ТОВ «Компанія "Дельта"» та призначено директором товариства гр.ОСОБА_7

01.09.2000 р. засновниками ТОВ «Компанія "Дельта"» ОСОБА_7, який представляв інтереси приватного підприємства "Фірма Тарас" та себе особисто, і ОСОБА_8 було складено протокол № 2 узгодження ціни на товарно-матеріальні цінності, що передаються в статутний фонд ТОВ "Компанія "Дельта" про оцінку майна, що належить їм на правах власності на загальну суму 60000 (шістдесят тисяч) гривень, в тому числі: від ПП "Фірма Тарас" - проект на будівництво АЗС з елементами сервісу по вул. Білоцерківська на загальну суму 9 500 грн. та право на оренду земельної ділянки під будівництво АЗС на суму 500 грн.; від ОСОБА_7 металева бочка для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 1 шт. на суму 6000 грн.; від ОСОБА_8 металеві бочки для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 2 шт. на суму 12000 грн. Зазначені особи вирішили передати належне їм майно в статутний фонд заснованого ними ТОВ «Компанія "Дельта"».

01.09.2000 р. було складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу до статутного фонду № 1А, згідно з яким учасник товариства «Компанія "Дельта"» підприємство "Фірма Тарас" передало в статутний фонд товариства, а заступник директора ТОВ "Компанія "Дельта" прийняв товарно-матеріальні цінності, а саме - проект на будівництво АЗС з елементами сервісу та право на оренду земельної ділянки.

12.01.2001 р. Козятинською районною державною адміністрацією був зареєстрований статут товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "Дельта"».

12.01.2001 р. інспекцією державно-архітектурного контролю управління містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації приватному підприємству "Фірма Тарас" було видано дозвіл на виконання будівельних робіт за №1 на будівництво АЗС з елементами сервісу АДРЕСА_1, на землях Сокілецької сільської ради, на автомобільній дорозі КременецьБіла Церква (236-й км+300м праворуч).

13.01.2001 р. складено протокол зборів учасників (засновників) ТОВ «Компанія "Дельта"» про те, що ними дана оцінка майну, що вноситься до статутного фонду товариства. Згідно з цим протоколом ОСОБА_8 були внесені до статутного фонду подушки фундаментні, блоки фундаментні, панелі, металоконструкції, цегла, рейки, опори під накриття на загальну суму 18000 грн., а приватним підприємством "Фірма Тарас" - дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва АЗС, оцінений засновниками в 5000 грн.

23.09.2002 р. державною технічною комісією, створеною головою Козятинської районної державної адміністрації розпорядженням від 13.11.2001 р. №285, було складено акт Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію. Рішенням зазначеної комісії було прийнято в експлуатацію АЗС з елементами сервісу на автомобільній дорозі Кременець-Біла Церква (236-й км + 300 м праворуч).

10.10.2002 р. зазначений акт Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію було затверджено розпорядженням голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002 р. за №284. У цьому розпорядженні було зазначено, що замовником робіт є ТОВ "Тарас". В подальшому головою Козятинської райдержадміністрації було прийнято розпорядження №153 від 04.04.2003 р. "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 10.10.2002 р. № 284", в якому зазначено, що замість ТОВ "Тарас" слід читати ПП "Фірма Тарас".

21.02.2003 р. виконком Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області на підставі вищевказаного акта Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію прийняв рішення № 9 "Про порядок оформлення права власності на автозаправну станцію, що розташована по вул.Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець-Б.Церква (236-й км + 300 м праворуч)". В пункті 1 резолютивної частини даного рішення зазначено, що у зв'язку з закінченням і прийняттям в експлуатацію актом Державної технічної комісії від 23.11.2002 р., затвердженого розпорядженням райдержадміністрації №285 від 13.11.2001 р., оформити право приватної власності на автозаправну станцію загальною площею 181,8 кв.м, з яких 70,7 основна і 111,1 кв. м підсобна, розташовані за адресою с.Сигнал вул.Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець-Б.Церква (236-й км + 300 м праворуч) приватному підприємству "Фірма "Тарас".

21.02.2003 р. виконкомом Сокілецької сільської ради було видано приватному підприємству "Фірма Тарас" свідоцтво про право власності на збудовану автозаправну станцію. 11.04.2003 р., і свідоцтво було зареєстровано в КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації".

11.07.2003 р. приватне підприємство "Фірма Тарас" та ОСОБА_5 уклали нотаріально посвідчений договір дарування, згідно з яким ПП "Фірма Тарас" подарувало, а ОСОБА_5 прийняла в дар зазначену будівлю автозаправної станції.

11.07.2005 року ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ТОВ “Компанія “Дельта” до Сокілецької сільської ради, ПП “Фірма Тарас”, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення виконкому Сокілецької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на автозаправочну станцію, визнання недійсним договору дарування, визнання за ТОВ “Компанія “Дельта” права власності на автозаправочну станцію, виселення на дану будівлю автозаправної станції було накладено арешт.

15.07.2005 р. ОСОБА_5 та ТОВ "БРСМ-НАФТА" був укладений нотаріально посвідчений договір-купівлі продажу нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_5 передала у власність (продала), а ТОВ "БРСМ-НАФТА" набуло у власність (купило) нерухоме майно - будівлю та обладнання автозаправної станції, що розташована в с.Сигнал Козятинського району Вінницької області по вул. Білоцерківське шосе, а/д КременецьБіла Церква (236-й км + 300 м праворуч).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.10.2005 р. ухвалу Козятинського міськрайонного суду про забезпечення позову від 11.07.2005 р. змінено, а саме: заборонено до закінчення розгляду справи вчиняти дії, направлені на відчуження автозаправної станції, що знаходиться по Білоцерківське шосе на автодорозі КременецьБіла Церква 236 км +300 м, праворуч.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2008 р. закрито провадження у справі за позовом ТОВ «Компанія "Дельта"» до Сокілецької сільської ради ПП "Фірма Тарас", ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення виконкому Сокілецької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на автозаправочну станцію, визнання недійсним договору дарування, визнання за ТОВ «Компанія “Дельта”» права власності на автозаправочну станцію, виселення в звязку з помилковим відкриттям провадження, оскільки спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до постанови господарського суду Вінницької області від 16.04.2007 р. по справі №4/271-06 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002 р. №284 "Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції" та розпорядження від 04.04.2003 р. "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 10.10.2002 р. № 284" і прийшов до висновку, що акт Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції є недійсним.

Предметом даної господарської справи є визнання недійсним рішення виконавчого комітету про порядок оформлення права власності на автозаправну станцію та визнання права власності на вказаний об'єкт. Частинами 1-2 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Свою вимогу про визнання права власності позивач ТОВ «Компанія "Дельта"» обгрунтовує тим, будівля АЗС побудована (створена) саме в процесі господарської діяльності товариства за рахунок коштів товариства та з матеріалів, які належали товариству, і з моменту закінчення будівництва товариство набуло права власності на цей обєкт. На підтвердження таких тверджень позивачем надані зазначені вище протоколи зборів засновників, акти приймання-передачі та оцінки матеріальних цінностей, договори, банківські виписки, шляхові листи та іншими первинні документи.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується із висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, про те, що такі документи не є беззаперечними доказами того, що АЗС була збудована ТОВ «Компанія "Дельта"» за власний рахунок та з використанням належного йому майна, переданого до статутного фонду згідно актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Зокрема, не надано доказів в підтвердження того, чи подавалася електроенергія, чи була прокладена лінія електропередач, в яких обємах, для яких цілей використовувалася електроенергія, а також невраховано договір № 28115 від 22.04.2003 р. на постачання електроенергії, укладених між Козятинськими ЕМ та ДП "Автошлях" в особі ОСОБА_7 для подачі електроенергії на АЗС (т.5 а.с.31-32).

Також позивачем не доведено, яким чином були реалізовані технічнні умови на проектування електроустановок №31, які були видані 12.09.2002р., тобто після укладення договору на постачання електроенергії.

Позивачем не надано підтвердження тому, що роботи за наданими ним первинними документами /накладними, нарядами, відмостями, актами на виконання механізованих робіт/ проводилися саме при будівництві спірної АЗС. Також ТОВ Компанія "Дельта" не надано документів, які б підтверджували виконання ЗАТ "Вінницький проектний інститут" авторського нагляду за будівництвом АЗС.

Ухвалою суду від 22.01.2010р. за ініціативою ТОВ "Компанія "Дельта" було призначено комплексну судову будівельно-технічну, санітарно-екологічну, пожежно-технічну, електро-технічну експертизу з охорони праці та промислової безпеки та покладено оплату за її проведення на це товариство. Відповіді на поставлені перед експертами питання малитпідтвердити доводи позивача про будівництво АЗС за власний кошт та з використанням власних матеріалів, або спростувати цю твердження. Пороте експертиза проведене не була через те, що ТОВ "Компанія "Дельта" несплатила кошти за її проведення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на такі обставини.

Відповідно до ст.12, ст.13 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції, що була чинна на момент створення та прийняття в експлуатацію будівлі АЗС) товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст.26 ч.1 Закону України "Про власність", який був чинним на той час, а саме: об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Разом з тим, дозвіл на виконання будівельних робіт за № 1 від 12.01.2001 р. на будівництво АЗС інспекцією державно-архітектурного контролю управління містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації був виданий приватному підприємству «Фірма «Тарас», і не був перереєстрований, як цього вимагають норми ст.ст.24,29 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, чинній на час одержання і передачі дозволу до статутного фонду товариства «Компанія "Дельта"» за актом від 12.01.2001 р.) та п.3.8 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. та зареєстрованого у Мінюсті України 25.12.2000 р. за № 945/5166 (в редакції, чинній на час одержання і передачі дозволу до статутного фонду товариства «Компанія "Дельта"» за актом від 12.01.2001 р.), тобто юридичної значення такий акт не має.

Дозвіл на виконання будівельних робіт посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт. Виконання робіт без вищезазначеного дозволу не допускається і є самочинним будівництвом.

Так само позивачеві товариству «Компанія "Дельта"» не надавалось дозволу на будівництво шляхом прийняття сільською радою рішення про надання земельної ділянки для розміщення АЗС договір оренди земельної ділянки для зведення споруд на автодорозі Кременець-Біла Церква (236 км + 300 м) строком на 5 років укладений 16.05.2000 р. Сокілецькою сільською радою та фірмою «Тарас». Оскільки інший правочин з сільською радою не укладався, та іншим чином земельна ділянка не була надана позивачеві в порядку, визначеному земельним законодавством, не має юридичного значення акт приймання-передачі від 01.09.2000 р.

Відповідно до норм ст.376 ЦК України будівля/споруда/нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані чи будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, позивач ТОВ «Компанія "Дельта"» не надав суду відповідно до ст.ст.33-34 ГПК України належних та допустимих доказів дотримання дозвільного порядку будівництва. Не надано також беззаперечних доказів належності товариству «Компанія "Дельта"» приміщення АЗС загальною площею 181,8 кв.м. (одне), навісу (один), двох колонок паливороздавальних "НАІНА", чотирьох паливопроводів, трьох ємностей для зберігання палива 25 м.куб, електрощитової з лічильником, одного комплекту гучномовця з переговорним пристроєм, комп'ютера управління ПРК (один), блоку управління ПРК, чотирьох дорожніх знаків, двох вогнегасники ОП-9, пожежного щита в комплекті, однієї ємністі для зберігання палива 16 м.куб, пяти дихальних клапанів, криниця з електронасосом, інформаційного табла з цінами, системи освітлення, унітаза, стола, стільця, одного куточка покупця, одного тапчана і одного стелажа для фасованих нафтопродуктів за переліком в позовній заяві. Наведене майно позивачем індивідуально не визначене, і відсутні докази того, що таке майно перебуває у складі спірної АЗС та утримується відповідачем.

Наведені вище обставини в їх сукупності дають колегії суддів підстави погодитись із висновком господарського суду Вінницької області про те, що позовна вимога ТОВ "Команія "Дельта" про визнання права власності на вище перелічене майно спірної АЗС є недоведеною.

За недоведеності права власності є також безпідставною позовна вимога про вилучення будівлі АЗС у ТОВ "БРСМ-НАФТА" та передачу товариству "Команія "Дельта", оскільки право витребування майна належить лише власникові згідно зі ст.ст.387,388 ЦК України..

Оскільки позивач ТОВ "Команія "Дельта" не довів своє право власності на будівлю і матеріали АЗС, не може бути задоволеною також позовна вимога про визнання недійсним рішення Сокілецької сільської ради, оскільки обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав чи охоронюваних законом інтересів позивача. Враховуючи, що відсутнє право, на захист якого подана така позовна вимога, - відсутні підстави для визнання недійсним рішення, яке не може порушити відсутнє право.

Погоджуючись із висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Команія "Дельта", колегія суддів залишає без змін рішення в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду щодо позовних вимог ТОВ "БРСМ-НАФТА" не відповідають обставинам справи. Зокрема, колегія суддів вважає, що всупереч нормам ст.111-12 ГПК України місцевий господарський суд не звернув увагу на вказівку ВГСУ щодо встановлення факту введення АЗС в експлуатацію за допомогою допустимих доказів.

Відповідно до норм ч.2-3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором чи законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

В акті державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції від 23.09.2002 року організацією, яка виконувала будівництво (підрядник) вказано ТОВ БНВФ «Айс» в особі ОСОБА_9 Серед осіб, які підписали вказаний акт, вказано прізвище ОСОБА_9, але цей підпис скріплений печаткою не ТОВ БНВФ «Айс», яке зазначене в акті як підрядник, - а печаткою приватного підприємства «Фірма «Тарас» м.Київ код ЄДРПОУ 22974949, а підпис ОСОБА_7, вказаного як представника замовника будівництва, скріплений печаткою приватного підприємства «Фірма «Тарас» м.Козятин Вінницька область код ЄДРПОУ 25494782.

Відповідно до листа Вінницького обласного управління статистики № 15/32-907 від 03.04.2003 р. Козятинський підрозділ приватного підприємства фірми «Тарас» (код ЄДРПОУ 25494782) ще 26.07.2001 р., тобто за рік і два місяці до дати складання акту Державної технічної комісії (23.09.2002 р.) ПП «Фірма «Тарас» у м.Козятин було виключено із Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

Листом № 06 від 20.01.2003 р. багатопрофільна науково-виробнича фірма «Айс» м.Київ повідомила, що на протязі 2001-2002 р.р. не виконувала будівельно-монтажних робіт по спорудженню АЗС в Козятинському районі Вінницької області. Докази протилежного у справі відсутні.

Наведені обставини (відсутність відбитка печатки ТОВ БНВФ «Айс», лист цієї фірми та відсутність доказів, які б спростовували його зміст; наявність в акті відбитку печатки виключеного із ЄДРПОУ підприємства: виправлення в акті) дають підстави для висновку про те, що ТОВ БНВФ «Айс»як підрядник, вказаний в акті, не здійснювала будівництво АЗС з елементом сервісу на автодорозі Кременець-Біла Церква 236 км + 300 м праворуч, не брало участі в державній технічній комісії по здачі цього обєкту в експлуатацію та не підписувало і не мало права підписувати акт державної технічної комісії від 23.09.2002 р., а також про те, що 23.09.2002 року акт державної технічної комісії 23.09.2002 р. не був підписаний від приватного підприємства «Фірма «Тарас» як замовника будівництва.

Комісією не встановлено, таким чином, яким підприємством/організацією здійснювалось будівництво. Наведене підтверджує те, що державна технічна комісія здійснювала приймання обєкту в експлуатацію, а відтак і склала акт від 23.09.2002 р. з порушенням вимог п.п.7,12 Порядку прийняття в експлуатацію закріплених будівництвом обєктів, які не є державною власністю.

Оскільки автозаправочні станції відповідно до законодавства є обєктами підвищеної небезпеки, за обставин, коли невідомо достовірно, хто фактично будував АЗС, наявність у нього передбачених законом повноважень на таке будівництво, відповідні дані мали б бути перевірені і зясовані державною технічною комісією. Не перевіривши і не встановивши, які особи фактично були замовником, підрядником будівництва АЗС, наявність у фактичного підрядника ліцензії на будівельні роботи, дозволу на виконання будівельних робіт, не перевіривши наявність повноважень у осіб представляти замовника і підрядника, яких було спочатку вказано в акті від 23.09.2002 р., державна технічна комісія вчинила при прийнятті обєкта АЗС в експлуатацію і складанні акту від 23.09.2002 р. недобросовісно, нерозсудливо та не мала права надавати такий акт для затвердження райдержадміністрації.

Козятинська райдержадміністрація, також не перевіривши цих обставин, винесла розпорядження № 284 від 10.10.2002 р. про затвердження акту від 23.09.2002 р., хоча з огляду на виправлення в акті від 23.09.2002 р., відсутність в ньому відбитку печатки підрядника - ТОВ БНВФ «Айс»,не мала права затверджувати акт державної технічної комісії від 23.09.2002 р. Натомість зроблено виправлення в акті від 23.09.2002 р. в частині назви і місця знаходження замовника та завірено їх підписом і відтиском печатки. В подальшому головою райдержадміністрації видано розпорядження № 153 від 04.04.2003 р. про внесення змін до розпорядження № 284 від 10.10.2002 р. щодо назви замовника, внесено зміни щодо його місцезнаходження, оскільки попередньо було м.Козятин, а виправлено - на м.Київ. Всі виправлення в акті зроблені без застереження членами комісії, які підписали вказаний акт.

Постановою господарського суду Вінницької області від 16.04.2007 р. у справі № 4/271-06 було визнано протиправними і скасовано розпорядження голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002 р. № 284 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції» та розпорядження від 04.04.2003 р. № 154 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 10.10.2002 року № 284».

Колегія суддів звертає увагу, що скасовані розпорядження визнані недійсними, оскільки суперечили законодавству на час їх прийняття.

Колегія суддів вважає неправильним висновок місцевого господарського суду про те, що скасування вказаних розпоряджень не тягне за собою скасування самого акту, а також вказує на те, що обєкт не відповідає будівельно-технічним та іншим вимогам.

За наведених обставин акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції від 23.09.2002 р. як такий, що складений з порушенням вимог чинного законодавства та не затверджений в установленому порядку, не може бути допустимим доказом введення АЗС в експлуатацію.

ТОВ "БРСМ-НАФТА" 03.12.2009 р. звернулось до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно будівлю автозаправної станції. Враховуючи вимоги ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно може бути визнаним лише щодо такого майна, яке завершене будівництвом та прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку. Оскільки прийняття АЗС в експлуатацію не відбулось, є безпідставною позовна вимога про визнання права власності на нерухоме майно будівлю АЗС.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відчуження такого майна ОСОБА_5 відбулось з порушенням норм чинного законодавства.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 15.07.2005 р. продала будівлю автозаправної станції разом з обладнанням, одержану нею на підставі договору дарування від 11.07.2003 р., товариству з обмеженою відповідальністю "БРСМ НАФТА", хоча на час укладання цього договору купівлі-продажу Козятинським міськрайонним судом на будівлю АЗС був накладений арешт згідно з ухвалою від 11.07.2005 р. про забезпечення позову. Така обставина, що на час укладання договору купівлі-продажу державною виконавчою службою не були вчинені необхідні дії, не має значення, оскільки відповідно до норм ст.124 Конституції України та ст.14 ЦПК України судові рішення, ухвали суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Висновок місцевого господарського суду про те, що ТОВ "БРСМ НАФТА" є добросовісним набувачем і визнавати його таким, шляхом постановлення судового рішення, правові підстави відсутні, - прийнятий без урахування таких обставин та норм закону. Та обставина, що в подальшому заходи забезпечення позову були скасовані, а провадження у справі закрито в звязку з непідсудністю спору судам загальної юрисдикції, не має значення, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_5 та ТОВ "БРСМ НАФТА" арешт (і пізніше заборона вчиняти дії, направлені на відчуження АЗС) існував.

Зміст правочину, укладеного ОСОБА_5 та ТОВ "БРСМ НАФТА" прямо суперечить законодавству - ст.124 Конституції України, ст.14 ЦПК України, ч.2-3 ст.331 ЦК України, і з такими підставами законодавство пов'язує недійсність нікчемного правочину згідно з ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, тому ТОВ "БРСМ НАФТА" не може бути добросовісним набувачем нерухомого майна будівлі АЗС з відповідним обладнанням.

За наведених обставин колегія суддів вважає, зустрічний позов задоволенню не підлягає, тому рішення місцевого господжарського суду в цій частині підлягає скасуванню, оскільки висновки, викладені у рішенн, не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Судові витрати з розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2011 р. у даній справі скасувати в частині задоволення зустрічного позову ТОВ "БРСМ - НАФТА" про визнання права власності ТОВ "БРСМ - НАФТА" на будівлю автозаправної станції, яка розташована в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по вул. Білоцерківське шосе а/д Кременець-Б. Церква 236 км + 300 м., праворуч та обладнання АЗС, яке складається з двох паливно-роздавальних колонок "Ніана" і паливопровода пального від ємностей до колонок (труба ф. 40), чотирьох ємностей для зберігання пального ЦП-25.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2011 р. залишити без змін.

Стягнути з ТОВ "БРСМ - НАФТА" на користь ТОВ "Компанія "Дельта" 734,75 грн. витрат на державне мито з розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Доручити господарському суду Вінницької області видати наказ.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.