Рішення № 17559308, 05.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2011 р.Справа № 24/17-2375-2011 за позовом Прокурора м. Іллічівська Одеської області, в особі, Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська"; до відповідача: Споживчого кооперативу "Взаємодопомога та Людина"

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та стягнення 8009,06грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

Від Прокурора: ОСОБА_1. на підставі довіреності № 263/вх-11 від 31.01.2011р.

Від комунального підприємства „Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівська”: ОСОБА_2. на підставі довіреності № 885 від 28.11.2010р.

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: Прокурор м.Іллічівська Одеської області, в особі, Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" звернувся до суду із позовом до споживчого кооперативу "Взаємодопомога та Людина" про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та стягнення 8009,06грн грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2011р. порушено провадження у справі № 24/17-2375-2011.

Разом з позовними вимогами позивач просить суд здійснити заходи, щодо забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно або грошові кошти, що належать відповідачу.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що позивачем не доведено суду наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. З огляду на викладене, судом вказана вимога позивача була відхилена у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не зявлявся, проти позовних вимог не заперечив, будь-яких пояснень чи-то клопотань по суті спору не надав, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу зазначену в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, наявні в матеріалах справи . Згідно з п. 3.6 Розяснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 05.08.2011 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив:

01.07.2010р. між Комунальним підприємством "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" та Споживчим кооперативом "Взаємодопомога та Людина" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №98, відповідно до умов якого відповідачу було передано у строкове платне використання нежитлове приміщення загальною площею 34,05 кв.м., розташовані за адресою: м. Іллічівськ, вул. 1 травня, будинок №8-А, а саме: службові приміщення 34,05 кв.м., а орендар зобовязується прийняти цей обєкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату, а після припинення дії цього договору повернути обєкт оренди в належному стані.

Відповідно до умов п. 3.1 укладеного договору №98 від 01.07.2010р., орендна плата нараховується за весь фактичний строк, що розпочинається з дати підписання акту прийому передач обєкта оренди та завершується датою повернення обєкта оренди орендодавцю.

Умовами п.3.2 вищезазначеного договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди встановлюється з розрахунку на 1 кв.м. у сумі 21,59 грн. у т.ч. ПДВ. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції цього місяця.

Орендні платежі підлягають щомісячній сплаті до кожного 28 числа поточного місяця, за який проводиться оплата. (п.3.3 договору №98 від 01.07.2010 року).

Приймаючи до уваги те, що за умовами п.7.1 договір оренди було укладено на один рік, тобто до 29.06.2011 року, але згідно до п.7.2 цього договору, договір вважається кожен рік продовжено, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання чи необхідності перегляду, таким чином, у звязку з відсутністю заяви, договір оренди вважається чинним станом на час розгляду справи у суді.

Відповідно до п. п. 5.1 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська", відповідно до ст.782 ЦК України, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 14.04.2011 року за №261/9 з вимогою щодо погашення виконання зобовязання, а саме, з проханням погашення заборгованості у сумі 6905,04 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору оренди нежитлового приміщення №98 від 01.07.2011 року, Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" звернулося до господарського суду Одеської області із відповідним позовом, в якому крім розірвання договору, виселення та стягнення суми основної заборгованості просить суд стягнути на його користь пеню у сумі 347,84 грн., інфляційні витрати у сумі 619,18 грн. та 3% річних у розмірі 137 грн.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості та не спростовано відповідачем, Споживчий кооператив "Взаємодопомога та Людина", в порушення вищезазначених приписів закону та договору, постійно не дотримувалося встановлених строків внесення орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, у звязку з чим позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобовязання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Споживчим кооперативом "Взаємодопомога та Людина" нежилого приміщення загальною площею 34,05 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. 1 травня, будинок №8-А, позовні вимоги в частині виселення підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди № 98 від 01.07.2010року в сумі 6905,04 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

З укладеного між сторонами по справі договору видно (пунктам 5.1, у разі за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. (Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. Ст.3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 року №543/96-ВР: «розмір пені, передбачений ст..1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».), що між учасниками узгоджено питання щодо стягнення штрафу (пені) та у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань за договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 137 грн., розмір індексу інфляції становить 619,18 грн., сума пені 347,84 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача (розрахунок наявний в матеріалах справи).

З урахуванням викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі та витрати на ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов Прокурора м. Іллічівська Одеської області, в особі, Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" до відповідача: Споживчого кооперативу "Взаємодопомога та Людина" про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та стягнення 8009,06грн. - задовольнити.

2. Розірвати договір №98 від 01.07.2010 року, укладений між Комунальним підприємством "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" та Споживчим кооперативом "Взаємодопомога та Людина".

3.Зобовязати Споживчий кооператив "Взаємодопомога та Людина" (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 20, кв. 32, код ЄДРПОУ 36920578) повернути нежитлове приміщення, загальною площею 34,05 кв.м., що розташоване за адресою: м. Іллічівськ, вул. 1 травня, будинок №8-А, Комунальному підприємству "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" (68003, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 33, код ЄДРПОУ 03363789) на умовах зазначених у договорі оренди від 01.07.2010р.

4.Стягнути з Споживчого кооперативу "Взаємодопомога та Людина" (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 20, кв. 32, код ЄДРПОУ 36920578) на користь Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська" (68003, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 33, код ЄДРПОУ 03363789) суму заборгованості 8009,06грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 6905,04грн., пені 347,84грн., 3% річних 137 грн., інфляційні витрати 619,18грн., 102 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.08.2011р.

Суддя Оборотова О.Ю.