Ухвала суду № 17559295, 05.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду

"05" серпня 2011 р.

№ 17/17-2011-1428

Суддя Брагіна Я.В., розглянувши матеріали від 04.08.2011 р. за № 4589/2011, за заявою кредитора: Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області(67000, Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Калініна,55)

до боржника: Приватного підприємства „Еврідіка” ( 66800, Одеська обл., Ширяївський р-н, смт. Ширяєве, вул. Коробченко, 24, код ЄДРПОУ 34006377)

про порушення справи про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

04.08.11. Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Еврідіка” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон України № 2343 ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму 54675,00грн. після настання встановленого строку їх сплати.

Заява кредитора про порушення провадження справи про банкрутство Приватного підприємства „ Еврідіка"” у порядку ст.52 Закону № 2343- I2 підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ст. 5 Закону України № 2343 та ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України №2343 , передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону України № 2343 у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755 ), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором ( пункт статті 19 зазначеного Закону ( 755 - XV ).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, однак доказів внесення вказаного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців до суду не надано.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Отже, заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Еврідіка”, не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Суд не приймає як належні докази, додані до заяви акти, оскільки вони складені в односторонньому порядку.

Слід зазначити, що боржник подає звіти, про що свідчить звіт за 1 квартал 2011р., доданий до заяви та про що зазначає кредитор в заяві.

Окрім визначених у ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей, обов’язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст.1 та ч.3 ст.6 Закону №2343-12 наявність безспірних вимог до боржника.

Як суд зазначав вище, кредитором –Миколаївською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області у якості грошових зобов’язань боржника визначений податковий борг у сумі 54675,00грн. –штрафних санкцій.

З врахуванням вимог ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржник, - це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо с п л а т и п о д а т к і в і з б о р і в (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку, тобто навіть, враховуючи особливості ст.52 Закону №2343-12, обов’язковою умовою для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою Державної податкової служби повинні бути безспірні вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) невиконані боржником.

Частиною 1 ст.2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст.1 Закону будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом не відносяться до обов’язкових платежів.

Згідно зі статтею 13 Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 Закону України „Про систему оподаткування”.

Таким чином, зазначений Закон України „Про систему оподаткування” не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно - правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Слід зазначити, що така правова позиція Верховного Суду України, викладена в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15, згідно якої, судам необхідно враховувати, що під податком і збором (обов’язковим платежем) на підставі ст.2 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-12 „Про систему оподаткування (в редакції Закону від 18 лютого 1997 року №77/97-ВР) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлено статтями 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.

Отже, у заяві кредитора про порушення справи про банкрутство не можуть враховуватися названі види вимог, а суди мають відмовляти у прийнятті заяв з такими вимогами на підставі ст.ст.1,8 Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України №2343-12, неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). До складу грошових зобов’язань боржника не зараховується недоїмка (пеня, штраф).

При цьому, згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.09., - до складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються вимоги уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення, господарських санкцій, які задовольняються у шосту чергу, передбачену статтею 31 Закону.

Як суд зазначав вище, кредитор посилається в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржника за невиконання податкового зобов’язання за платежем „штрафна санкція, визначена на підставі акту в розмірі 54695,00грн.”

Таким чином, кредитор не зазначив в заяві про наявність безпірних грошових вимог до боржника на будь яку суму виходячи із вимог ст.1 Закону №2343 і не додав до заяви будь-яких доказів про їх наявність.

Слід зазначити, що згідно рішення у адміністративній справі №2-а-2014/10/1570 від 23.07.10., яке додане до заяви із боржника стягнуто штрафні санкції в сумі 54675,00грн., а не основний борг.

Отже, кредитором не додано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, тому заява кредитора підлягає поверненню без розгляду на підставі ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.9, 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області(67000, Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Калініна,55)

до боржника: Приватного підприємства „Еврідіка” ( 66800, Одеська обл., Ширяївський р-н, смт. Ширяєве, вул. Коробченко, 24 код ЄДРПОУ 34006377) про порушення справи про банкрутство повернути заявнику без розгляду.

Додаток: Заява про порушення справи про банкрутство на 4-х аркушах та матеріали додані до заяви на 47-и аркушах.

Суддя Брагіна Я.В.