Вирок № 17533878, 13.07.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-795/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Скоріна А.В.,

при секретарі - Кошик М.Й.

з участю прокурора - Карпюк Т.С.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зимовище Чорнобильського району Київської області, українця, гр-на України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого,-

у скоєні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, на при кінці вересня 2010 року, знаходячись на залізничному вокзалі в м. Буча Київської області з метою підробки пенсійного посвідчення інваліда 2 групи з дитинства для подальшого його використання, вступив у злочинну домовленість з невстановленою слідством особою, виконуючи дії, що сприяли скоєнню даного злочину, ОСОБА_1 передав невстановленій слідством особі свою фотокартку зі своїм зображенням, на якій були записані його власні анкетні дані.

Наступного дня 2010 року приблизно о 19 год. 00 хв., знаходячись на залізничному вокзалі м. Буча Київської області, ОСОБА_1 від невстановленої слідством особи отримав підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи з дитинства №НОМЕР_1 на його ім'я видане 03.06.2002 управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, в якому була вклеєна фотокартка з його зображенням та нанесена печатка, після чого передав невстановленій слідством особі грошові кошти в сумі 150 гривень за виготовлення підробленого пенсійного посвідчення інваліда 2 групи з дитинства.

Підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи з дитинства №НОМЕР_1 ОСОБА_1, 25.03.2011 приблизно о 09 год. 20 хв., проходячи через контрольно -пропускний пункт на станції „Святошин" комунального підприємства "Київський метрополітен" в м. Києві, з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті пред'явив контролеру комунального підприємства "Київський метрополітен" в м. Києві, завідомо знаючи, що воно є підробленим, після чого воно було вилучене працівником міліції.

Згідно довідки (листа) № 1341 від 29.03.2011 р., виданої Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області управління праці та соціального захисту населення пенсійне посвідчення №НОМЕР_1 від 03.06.2002 року на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зареєстрованого: АДРЕСА_1, управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради не видавалось. Станом на 29.03.2011р. на обліку в управлінні ОСОБА_1 не перебуває та ніяких видів допомоги не одержує, в тому числі і як інвалід з дитинства, даних про встановлення групи інвалідності не має.

Згідно висновку експерта № 207 від 12.05.2011 року відтиски печаток в бланку пенсійного посвідчення інваліда 2 групи з дитинства № НОМЕР_1 виданого 03.06.2002 року Ірпінським районним управлінням Київської області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не відповідають відтискам печатки, які надані в якості порівняльного матеріалу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України визнав повністю і повністю підтвердив вищевказані обставини їх скоєння.

Так, ОСОБА_1, що на при кінці вересня 2010р., знаходячись на залізничному вокзалі в м.Буча Київської області, зустрівся з чоловіком, який запропонував йому придбати підроблене посвідчення інваліда 2 групи. Він погодився та передав чоловіку свою фотокартку і анкетні данні. Наступного дня він знову зустрівся з цим чоловіком і той передав йому підроблене посвідчення інваліда 2 групи, а він йому кошти у сумі 150 гривень. 25.03.2011р., приблизно в 09 годин 20 хвилин, проходячи через контрольно-пропускний пункт на станції «Святошин», він предявив посвідчення контролеру, однак вищевказане посвідчення було вилучено працівниками міліції.

Також ОСОБА_1 показав, що фактичні обставини справи, а саме час, дату, місце, спосіб скоєння злочинів, висновки експертизи, які викладені в обвинувальному висновку, він не оспорює.

Враховуючи повне визнання своєї вини підсудним, щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.ст.299 ч.3, 301-1 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність підсудного доведеною повністю.

Дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.ст.27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України правильно, як пособництво в підробленні посвідчення, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що помякшують вину - щире каяття у скоєному, обставин, що обтяжують вину, не встановлені і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді обмеження волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудного, який, раніше не судимий, має постійне місце проживання, не працює, характеризується посередньо, не одружений, знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому міру покарання не повязану з відбуванням покарання в місцях обмеження волі згідно ст.75 КК України.

Судові витрати по справі покласти на підсудного.

Речові докази по справі, знищити.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України та призначити йому покарання:

-за ст.ст.27 ч.5, 358 ч.1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

-за ст.358 ч.3 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст.76 КК України зобовязати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області код 25575285, МФО 821018, кошти у розмірі 607 гривень 82 копійок.

Речові докази по справі: підроблене посвідчення інваліда 2 групи дитинства №НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1 від 03.06.2002р., яке зберігається при матеріалах справи, знищити.

Апеляція на вирок може бути подана протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва.

Суддя: