Постанова № 17478873, 18.07.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 року Справа № 5002-12/6203.1-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівТкаченка М.І.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_1, довіреність №5-7/477 від 14.03.11, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" радіочастот";

відповідача, не з'явився, Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим";

позивача, ОСОБА_1, довіреність №43-07/0817 від 14.03.11, Кримська філія державного підприємства "Український державний центр радіочастот";

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М.) від 21 березня 2011 року у справі №5002-12/6203.1-2010

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, 15 км., Святошинський район, м. Київ 179, 03179)

в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (вул. Київська, 133-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95043)

до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13, м. Сімферополь, 95015)

про внесення змін у додаток до договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду позов (з урахуванням уточнень - а.с. 103-123 т. 2, а.с. 45 т. 4) про зміну договору (додатку №1 станом на 30 квітня 2010 року) задоволено частково - внесені зміни до договору на умовах додатку №1 до договору, такі зміни вважати внесеними з дати видачі відповідного дозволу на експлуатацію РЕЗ мовлення; в решті позову відмовлено; з відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати: 42,50 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 44-53 т. 5).

Судове рішення мотивовано тим, що істотно змінилися обставини, якими сторони договору про надання позивачем послуг, повязаних з користуванням радіочастотним ресурсом, користувалися, а саме, відповідач додатково отримав дозволи на експлуатацію РЕЗ, що впливає на розмір надаваних послуг та їх оплати.

Відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення, в якій просить судове рішення скасувати та у позові відмовити у повному обсязі тому, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи (а.с. 64-69 т. 5).

З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що позивач з її доводами не згоден тому, що договір про надання позивачем послуг радіочастотного моніторингу передбачав можливість зміни договору через зміну у відповідача кількості РЕЗ, відповідач є користувачем радіочастотного ресурсу, що підтверджено дозволами, плата за радіочастотний моніторинг залежить від наданих субєкту господарювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, правовідношення щодо користування радіочастотним ресурсом регулюються спеціальними нормами - Законом України "Про радіочастотний ресурс України" (а.с. 76-82 т. 5).

В судовому засіданні позивач підтримав доводи відзиву. Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні його представника, про час та місце засідання сповіщений особисто під розписку (а.с. 92 т. 5). Заяви про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка сторін не визнана судом обовязковою. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю осіб, що не зявилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне.

20 квітня 2004 року здійснена державна реєстрація позивача як юридичної особи (ОКПО 01181765), діяльності за КВЕД якого є 64.20.0 - діяльність звязку (а.с. 61, 65-68 т. 1).

Кримська філія позивача (ОКПО 23450734) - є відокремим структурним підрозділом позивача, не є юридичною особою, але за Положенням про цю філію (пункти 3.1) вона має право укладати від імені юридичної особи - позивача договори, від імені позивача бути його представником у господарському суді, користуватися усіма правами позивача; метою та предметом діяльності філії (в тому числі) є проведення радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності РЕЗ та ВП в смугах радіочастот загального користування (пункт 2.2.5 Положення з змінами за наказом №118 від 18 березня 2009 року) (а.с. 53-60, 63 т. 1).

23 лютого 1996 року здійснена державна реєстрація відповідача (ОКПО 01190126) як юридичної особи (а.с. 52 т. 1, а.с. 70 т. 5), за його Статутом та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності за КВЕД є 92.20.0 діяльність у сфері радіомовлення та телебачення (а.с. 65- т. 1, а.с. 71-72 т. 5), станом 01 липня 2009 року відповідач мав ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в яких визначені певні смуги (номінали) радіочастот (а.с. 25-27 т. 1).

01 липня 2008 року між позивачем в особі Кримської філії (виконавець) та відповідачем (замовником) у простій письмовій формі укладений договір №01190126/79, за яким позивач зобовязався виконувати роботи, які передбачені Граничними тарифами на роботи (послуги) позивача та повязані з користуванням радіочастотного ресурсу України, а замовник - приймати та оплачувати виконані роботи в порядку та на умовах договору (а.с. 28 т. 1).

До цього договору сторони підписали додаток №1, в якому визначили станом на 01 липня 2008 року перелік РЕЗ замовника та вартість робіт (окремо по кожному РЕЗ та загалом), які зобовязався виконати позивач (а.с. 29 т. 1).

04 січня 2009 року за взаємною згодою сторін у простій письмовій формі був укладений правочин про зміну умов вказаного договору, зокрема, змінений предмет договору на виконання робіт, які передбачені тарифом на роботи (послуги) позивача, повязані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджені рішенням Національної комісії України з питань регулювання звязку №1256 від 11 грудня 2008 року (а.с. 30 т. 1).

Пунктами 4.1, 4.2 та 4.4 цього договору розрахунки між виконавцем і замовником за роботи проводяться згідно з діючими тарифами шляхом перерахування суми, виставленої в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця; виконавець проводить нарахування плати за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів замовника за статтями тарифів на підставі виданих йому дозволів на право експлуатації РЕЗ з моменту їхньої видачі і до моменту зняття РЕЗ з обліку у встановленому порядку або анулюванні дозволів на право експлуатації РЕЗ; перелік РЕЗ замовника і вартість робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ за один календарний рік з урахуванням податку на додану вартість, що розраховується відповідно до законодавства України, визначені у додатку №1, що складається на момент оформлення дозволів та є невід'ємною частиною договору. У випадку зміни кількості РЕЗ, що експлуатуються замовником, виконавець робить відповідний перерахунок суми оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС з внесенням змін до додатку №1.

На виконання пункту 4.4 договору позивач при кожній зміні кількості РЕЗ, на які відповідач отримував дозволи на експлуатацію, направляв уточнений додаток №1 на адресу відповідача (а.с. 20, 35-38, т. 1), на що відповідач направляв за кожною пропозицією позивача протокол розбіжностей до проекту додатку №1, відмовлявся підписувати додаток №1 в редакції позивача з тих підстав, що відносно РЕЗ мовлення він не є користувачем радіочастотного ресурсу і сплату за радіочастотний моніторинг здійснювати не повинен (а.с. 22, 39-44 т. 1).

Так, 13 травня 2010 року позивач направив відповідачу уточнений варіант додатку №1 з переліком РЕЗ, на які на той час відповідачу було видано дозволи на експлуатацію РЕЗ (а.с. 71 т. 3), який відповідач підписав з протоколом розбіжностей, виключивши розділ 2 "Вид зв'язку "Аналогове звукове мовлення" та розділ 3 "Вид зв'язку "Аналогове телевізійне мовлення", та погодився на внесення змін у додаток №1 до договору лише в частині збільшення кількості РЕЗ радіорелейного зв'язку до 54 штук з відповідним збільшенням вартості робіт (послуг), що вбачається з протоколів розбіжностей, надісланих позивачу за кожну пропозицію (а.с. 77 т. 3).

З матеріалів справи вбачається, що додатком №1 до договору враховано 4 спірних РЕЗ аналогового звукового мовлення та 130 РЕЗ аналогового телевізійного мовлення, на які відповідач одержав дозволи на експлуатацію відповідних РЕЗ, що діють до 2011-2019 років (а.с. 72, 73 т. 3).

Такі обставини позивач вважає істотною зміною обставин та підставою для зміни умов договору, а саме, додатку №1 до договору.

Крім того, між відповідачем та різними юридичними особами були укладені договори про надання відповідачем телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню технічних засобів мовлення, такі послуги відповідач надавав за наявністю ліцензій на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а вказані замовники мали ліцензії на ефірне мовлення (телебачення, телетекст) (а.с. 3-21, 23-36 т. 2, а.с. 13-70 т. 3).

Відповідно до пункту 3.1 та 3.6 Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджених рішенням Національної комісії України з питань регулювання звязку №1256 від 11 грудня 2008 року та зареєстрованих Міністерством юстиції України 25 грудня 2008 року за №1238/15929, роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності (далі - ЕМС) радіоелектронного засобу (далі - РЕЗ), випромінювального пристрою (далі - ВП) у смугах радіочастот загального користування виконує УДЦР на платній основі за господарськими договорами з користувачами радіочастотного ресурсу (далі - РЧР). Перелік РЕЗ, ВП, що підлягають моніторингу та забезпеченню ЕМС, наводиться у відповідних підписаних обома сторонами додатках до господарських договорів; у разі, якщо дозвіл на експлуатацію РЕЗ або ВП було отримано користувачем РЧР у поточному місяці, вартість робіт з радіочастотного моніторингу сплачується за повний місяць. У разі припинення користувачем РЧР експлуатації РЕЗ або ВП вартість робіт з радіочастотного моніторингу сплачується за повний поточний місяць.

В особливих умовах дозволів, які отримав відповідач, визначено, що оплата робіт за радіочастотний моніторинг і забезпечення ЕМС РЕЗ здійснюється відповідно діючим Тарифам на роботи (послуги) ДП УДЦР, пов'язані з користуванням РЧР України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" №1770-Ш від 01 червня 2000 року (в редакції Закону України №1876-IV від 24 червня 2004 року з змінами і доповненнями) дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах; користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу; користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства; присвоєння смуг, номіналів радіочастот - реєстрація дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у реєстрі присвоєнь смуг, номіналів радіочастот з визначенням смуги, номіналу радіочастот, параметрів випромінювання та умов експлуатації конкретного радіоелектронного засобу.

Пунктом 2 частини 2 статті 30 цього Закону зазначено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями.

Частиною 9 статті 23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" №3759-ХП від 21 грудня 1993 року (в редакції Закону України №3317-IV від 12 січня 2006 року з змінами і доповненнями) встановлено, що ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.

Відповідно до частин 1, 2 та 6 статті 41 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" №1770-Ш від 01 червня 2000 року (в редакції Закону України №1876-IV від 24 червня 2004 року з змінами і доповненнями) висновок щодо електромагнітної сумісності у смугах частот загального користування надається Українським державним центром радіочастот (далі - УДЦР) у порядку, визначеному Національною комісією з питань регулювання зв'язку (далі - НКРЗ). Затверджені центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку (далі - ЦОВЗ) методики розрахунків електромагнітної сумісності є обов'язковими для УДЦР; висновок дає право на встановлення, монтаж конкретних радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв з визначеними умовами; висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення надається на підставі подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. До подання додається заявка, форма якої встановлюється НКРЗ.

Згідно з частинами 1, 3 та 13 статті 42 цього Закону користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону; дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР; дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот спеціального користування видає Генеральний штаб Збройних Сил України; дозвіл на експлуатацію видається на кожний окремий радіоелектронний засіб або випромінювальний пристрій.

Пунктом 3 статті 24 вказаного Закону встановлено, що Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для каналів мовлення, мереж мовлення.

Відповідно до частини 2 статті 50 того ж Закону Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення.

Частинами 1, 2 та 4 статті 16 цього Закону встановлено, що: державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" утворюється відповідно до закону; УДЦР відноситься до сфери управління НКРЗ і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується НКРЗ; повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування; УДЦР здійснює роботи та надає послуги на договірних засадах; перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються НКРЗ у встановленому порядку.

Частинами 2 та 4 статті 19 цього Закону передбачено, що радіочастотний моніторинг здійснюється УДЦР та Генеральним штабом Збройних Сил України у смугах радіочастот загального та спеціального користування відповідно; радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу.

Як передбачено пунктом 1.5 Положення про надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №46 від 12серпня 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2005 року за №963/11243 (далі - Положення), висновок щодо ЕМС РЕЗ та дозвіл на експлуатацію РЕЗ телерадіомовлення отримує, зокрема, суб'єкт господарювання, який є власником РЕЗ мовлення і розповсюджуватиме програми мовлення за договором (угодою) з телерадіокомпанією, яка має ліцензію на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Згідно з пунктом 5.1 Положення користувач у процесі експлуатації радіоелектронних засобів повинен, зокрема, додержуватися вимог законодавства, державних стандартів, нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів, чинних у сфері користування радіочастотним ресурсом України, а також утримуватися від дій, які можуть призвести до порушень законодавства про користування радіочастотним ресурсом України; своєчасно та в повному обсязі вносити до Держбюджету щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України, а також плату УДЦР за радіочастотний моніторинг; дотримуватися особливих умов дозволів на експлуатацію РЕЗ.

Відповідно до пункту 1.12 Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 16 липня 2009 року №1599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2009 року за №741/16757, дані щодо виданих (анульованих) дозволів на експлуатацію РЕЗ (ВП) враховуються шляхом внесення змін у додаток до договору.

Згідно з пунктами 1.8, 1.9 та 1.10 цього Положення оплата робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами РЧР щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства; кожний користувач РЧР укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування; договір про проведення радіочастотного моніторингу підписується повноважними представниками сторін не пізніше тридцяти календарних днів від дня видачі УДЦР заявникові першого дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір з підстав, встановлених частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обігу.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається, додаток №1 до договору №01190126/79 від 01 липня 2008 року у редакції позивача станом на 30 квітня 2010 року відповідає умовам діючого між сторонами договору і містить лише ті РЕЗ, на які відповідач отримав дозволи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у редакції додатку №1 до договору станом на 30 квітня 2010 року включені 5 штук РЕЗ мовлення, щодо яких вже було вирішено спір рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2009 року у справі №2-2/3311-2009, яке набрало законної сили 18 лютого 2010 року.

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що право на розповсюдження телерадіопрограм згідно Закону України "Про телебачення і радіомовлення" надається тільки телерадіокомпанії, яка є власником ліцензії на мовлення, оскільки порядок користування радіочастотним ресурсом для потреб телерадіомовлення, забезпечення електромагнітної сумісності, розміщення і експлуатації радіоелектронних засобів мовлення визначається спеціальним Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Апеляційний господарський суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та Закону України "Про телекомунікації", оскільки згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами. Кримська філія державного підприємства "Український державний центр радіочастот" не є субєктом діяльності в галузі телебачення і радіомовлення. А укладені відповідачем договори з телерадіокомпаніями про надання телекомунікаційних послуг відносить до сфери дії Закону України "Про телекомунікації", який поширюється на відносини субєктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування. Наявність таких договорів є підставою для отримання субєктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями, відповідних висновків щодо ЕМС та дозволів на експлуатацію РЕЗ мовлення.

Закон України "Про телебачення і радіомовлення" чітко визначає, що умови користування радіочастотним ресурсом для потреб радіомовлення регулюються спеціальним законом - Законом України "Про радіочастотний ресурс України". Виходячи з приписів статті 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", не має потреби й не надавалася ліцензія на користування радіочастотним ресурсом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач отримав на спірні РЕЗ дозволи на їх експлуатацію, які не були включені у додаток №1 до договору, яким передбачено, що у випадку зміни кількості РЕЗ, що експлуатуються замовником, виконавець робить відповідний перерахунок суми оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС із внесенням змін до додатку №1, у звязку з чим позовні вимоги щодо внесення змін у додаток №1 до договору в частині спірних РЕЗ звукового мовлення та телевізійного мовлення підлягає задоволенню. Сторони частково врегулювали та узгодили між собою питання щодо внесення змін у договір, тому у врегульованій частині між сторонами не існує спору, який має вирішуватися судом, тому в цій частині позовних вимог у позові слід відмовити.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 18 травня 2010 року у справі №2-2/3311-2009 (а.с. 96-99 т. 5).

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року у справі №5002-12/6203.1-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді М.І. Ткаченко

З.Д. Маслова

Розсилка:

1. Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, 15 км., Святошинський район, м. Київ 179, 03179)

2. Кримська філія державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (вул. Київська, 133-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95043)

3. Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13, м. Сімферополь, 95015)