Рішення № 17477858, 01.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 Справа№ 5015/3645/11

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галев ЛТД», м. Львів

про стягнення 20671, 68 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору.

Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія «ПЗУ Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галев ЛТД»про стягнення 20671, 68 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та подав клопотання про слухання справи без його участі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія «ПЗУ Україна»звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галев ЛТД»про стягнення 20671, 68 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 14.12.2006 року між ПАТ “Страхова компанія «ПЗУ Україна»(надалі - позивач) та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір страхування транспортних засобів № V2.0.04783, предметом якого є страхування автомобіля oda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.10.2007 р. в м. Києві на вул.Саксаганського,106 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля », державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який працював водієм ТзОВ «Торговий дім «Галев ЛТД», та який порушив п.п. 13.1., 12.1.Правил дорожнього руху України.

08.10.2007 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв»язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком, відповідно до умов договору страхування.

Позивач на підставі страхового акту № V2.0.04783L01.01 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із наряду-замовлення № АМ#0067560, враховуючи звіт про оцінку майна № 345 здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 19012,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2007 р. № 27012.

На адресу відповідача позивачем була надіслана претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу, у відповіді на яку від відповідача на адресу позивача надійшло клопотання від 14.10.2009 р. № 10 про реструктуризацію боргу.

20.10.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про добровільне відшкодування шкоди (в порядку регресу), згідно якої відповідач зобовязався відшкодувати шкоду, в розмірі 19012,16 грн. протягом 12 місяців, однак взятих на себе зобовязань за вказаною угодою не виконав.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 19012,16 грн. та відповідно умов угоди пеню в розмірі 1469,40 грн. та штраф в розмірі 190,12 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Статтею 1188 ЦК України передбачено що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

14.12.2006 року між ПАТ “Страхова компанія «ПЗУ Україна»(надалі - позивач) та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір страхування транспортних засобів № V2.0.04783, предметом якого є страхування автомобіля Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.10.2007 р. в м. Києві на вул.Саксаганського, 106 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля oyota», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який працював водієм ТзОВ «Торговий дім «Галев ЛТД», з вини якого сталася ДТП.

Внаслідок вказаного ДТП, автомобілю страхувальника (ОСОБА_2), заподіяно матеріальну шкоду, що підтверджується звітом про оцінку майна № 945 з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч.1ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На підставі страхового акту № V2.0.04783L01.01 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із наряду-замовлення № АМ#0067560, враховуючи звіт про оцінку майна № 345 позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 19012,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2007 р. № 27012, копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Оскільки на момент скоєння ДТП, гр. Грицюк Р.Я. працював водієм ТзОВ «Торговий дім «Галев ЛТД», транспортний засіб », державний номер НОМЕР_2 «ГАЗ-66», належить ТзОВ «Торговий дім «Галев ЛТД», тому відшкодувати шкоду повинно ТзОВ «Торговий дім «Галев ЛТД».

На адресу відповідача позивачем надіслана претензія про відшкодування шкоди, яка відповідачем визнана та 20.10.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про добровільне відшкодування шкоди (в порядку регресу), згідно якої відповідач зобов»язався відшкодувати шкоду, в розмірі 19012,16 грн. шляхом оплати протягом 12 місяців

Відповідач свої зобовязання перед позивачем не виконав, страхове відшкодування в розмірі 19012,16 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, доказів виплати страхового відшкодування не подав, тому до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 19012,16 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов»язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов»язання є припинення зобовязання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором. Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.1. угоди від 20.10.2009 року, сторонами передбачено, що відшкодування боржником шкоди здійснюється шляхом сплати на користь кредитора 19012,16 грн. протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців, наступним чином: в перший платіжний місяць сплачується сума, в розмірі 1584,31 грн.; протягом наступних 11 (одинадцяти) календарних місяців, рівними частками по 1584,35 грн.

Відповідно до п.3.2. угоди від 20.10.2009 року, боржник здійснює відшкодування шкоди, починаючи з листопада 2009 року, при цьому кожен платіж повинен здійснюватись не пізніше 15 (п»ятнадцятого) числа того календарного місяця, за який такий платіж здійснюється.

Пунктом 4.3. угоди від 20.10.2009 року, передбачено, що в разі порушення боржником строків виконання зобов»язань, передбачених п.3.1. та п.3.2. угоди, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до п.4.4 угоди від 20.10.2009 року, в разі не виконання боржником зобовязань, передбачених п.3.1 та п.3.2. угоди протягом двох місяців, кредитор має право звернутися до суду щодо відшкодування шкоди на всю суму ще не виконаного боржником зобов»язання. При цьому, боржник сплачує кредитору штраф в розмірі 10% від загальної суми не виконаного зобовязання.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 469, 40 грн. та штрафу в розмірі 190,12 грн., то суд вважає, що розраховані вони з урахуванням умов угоди від 20.10.2009 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 509, 979, 990, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галев ЛТД»(79013, м.Львів, вул. Вербицького, 5/1, код ЄДРПОУ 35009159) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ. вул. Артема, 42, код ЄДРПОУ 20782312) суму в розмірі 21 114,40 грн., з них:

-19 012,16 грн. основного боргу;

-1469,40 грн. пені;

-190,12 грн. штрафу;

- 206,72 грн. державного мита;

- 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.