Рішення № 17477862, 18.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11 Справа № 5015/3642/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Горіна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна група морепродуктів”, м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 7922 грн. 24 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжнародна група морепродуктів”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 7922 грн. 24 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.07.2011 р. призначив справу до розгляду на 18.07.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 5000 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 5000 грн. 00 коп., а також штраф в розмірі 2500 грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 337 грн. 84 коп., 3% річних в розмірі 84 грн. 40 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 01.07.2011 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 липня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна група морепродуктів” (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №668з.

За цим договором продавець (позивач) на протязі терміну дії чинного договору зобовязується передавати у власність, а покупець (відповідач) зобовязується приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Позивач 24 листопада 2010 р. та 1 грудня 2010 р. поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 5665 грн. 38 коп., що підтверджується видатковими накладними №1124001345 від 24.11.2010 р., №1124001383 від 24.11.2010 р., №1201001346 від 01.12.2010 р., №1201001378 від 01.12.2010 р. (оригінали накладних оглянуті в судовому засіданні, належно завірені копії долучені до матеріалів справи).

Пунктом 4.3. договору купівлі-продажу №668з від 1 липня 2010 р. передбачено, що покупець зобовязується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 7 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 5000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.5. договору купівлі-продажу №668з від 1 липня 2010 р.., у випадку порушення покупцем п. 4.3. чинного договору більше ніж на 25 календарних днів, покупець окрім іншого сплачує продавцеві штраф в розмірі 50% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 2500 грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 337 грн. 84 коп., а також 3% річних в розмірі 84 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 5000 грн. 00 коп. основного боргу, 2500 грн. 00 коп. штрафу, 337 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 84 грн. 40 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна група морепродуктів”, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11 (ідентифікаційний код 32248136) 5000 грн. 00 коп. основного боргу, 2500 грн. 00 коп. штрафу, 337 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 84 грн. 40 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.