Рішення № 17474897, 29.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.11р.Справа № 21/5005/7842/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 91 218,30 грн. за постачання та транспортування газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 76 юр від 07.06.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 01-17/517 від 20.07.11р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" з позовом до Державного закладу "Дочірня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 88842,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 710,74 грн., пеню у розмірі 1395,92 грн., 3% річних у розмірі 269,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором №368/21/116265 від 01.04.2011 р. на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій щодо повної оплати наданих позивачем послуг з постачання природного газу.

У судовому засіданні позивач повідомив суд про часткове погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 83770,22 грн., у звязку з чим наполягав на частковому задоволенні своїх позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5071,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 710,74 грн., пені у розмірі 1395,92 грн., 3% річних у розмірі 269,55 грн.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надав відзив на позов, в якому зазначив, що згідно акта звірки взаєморозрахунків станом на 18.07.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 5071,87 грн. В частині задоволення позовних вимог, які позивач обґрунтовує п. 7.2. Договору та ст. 625 ГК України вважає, що суми нарахувань інфляційних - 710,74 грн., пені - 1395,92 грн., 3% річних - 269,55 грн. не підлягають стягненню, так як його вини у порушенні зобовязань не має, оскільки відповідач являється бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

У судовому засіданні 26.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Дніпрогаз" (далі - Продавець, Позивач) та Державним закладом "Дочірня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Покупець, Відповідач) 01.04.2011 р. укладено договір № 368/21/116265 (далі - Договір) на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій.

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач (продавець) зобов'язувався протранспортувати та передати Відповідачу у 2011 році природний газ для користування, а Відповідач зобовязується прийняти та оплатити послуги по транспортуванню та газ на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1. Договору продавець передає покупцю у 2011 році газ в обсязі 325 тис. м3.

Відповідно до п. 5.1. Договору - загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладення даного Договору, складає 3104,81 грн., у тому числі ПДВ - 20% , що складає 517,47 грн.

У відповідність з п. 6.1. Договору, оплата за природний газ для установ та організацій, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці (згідно з п. 2.1. Договору), не пізніше 30-го числа поточного місяця. Оплата вважається здійсненою покупцем з моменту надходження коштів на розподільний рахунок Продавця (п. 6.2. Договору). Остаточний розрахунок здійснюється до 01-го числа місяця, слідуючого за звітним відповідно до актів приймання-передачі та актів виконаних робіт (п. 6.3. Договору).

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу Відповідача у квітні 2011 року постачання природного газу в обсязі 33552 м 3, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт за квітень 2011 р. (а.с. 19).

Відповідач в порушення умов Договору не здійснив повної оплати послуг з постачання газу у квітні 2011 р. у звязку з чим у Відповідача станом на 07.06.2011 р. виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 88842,09 грн. (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, наданих у судовому засіданні сторонами пояснень, на підставі акту звірки розрахунків від 18.07.2011 р. Відповідач до подачі позову до суду та порушення провадження у справі 07.06.2011 р. та 10.06.2011 р. оплатив заборгованість частково у сумі 56070,22 грн. та 27700,00 грн. відповідно, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 83 770,22 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що у Відповідача виникли перед Позивачем грошові зобовязання на суму 5071,87 грн. зі сплати вартості за постачання та транспортування природного газу, які до теперішнього часу є не виконаними належним чином, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім того, у відповідність до п. 7.2. Договору та ст. 625 ЦК України Відповідач має сплатити на користь Позивача суму пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі 1395,92 грн., а також втрати від інфляції у розмірі 710,74 грн. та 3% річних за весь час прострочення у розмірі 269,55 грн.

Враховуючи приписи ч.3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року зі змінами від 06.11.2000 року „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань”, а також на підставі ст. 233 ГК України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобовязання.

Що ж стосується пені, то дійсно, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. За змістом вказаної норми, зменшення розміру неустойки є правом, а не обовязком, суду, яке застосовується у виняткових випадках.

Однак, на думку суду, Відповідачем не доведено винятковості випадку, який би був підставою для застосування положень п. 3 ст. 83 ГПК України. Крім того, у своєму клопотанні Відповідач просить не зменшити нараховані суми, а взагалі звільнити його від відповідальності по сплаті пені, 3% річних та інфляційних втрат, що суперечить вищенаведеним приписам закону.

Крім того сторони перебувають у рівних умовах, і несвоєчасна оплата Відповідачем поставленого природного газу тягне за собою заборгованість Позивача по його оплатам.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок Позивача, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають пеня за період з 02.05.2011р. по 07.06.2011р. становить 1395,92 грн., інфляційні втрати за травень - 710,74 грн. та 3% річних з 02.05.11. по 07.06.11р. - 269,55 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" рішення загальних зборів засновників (учасників) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" змінено найменування Позивача з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" на Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз".

Державна реєстрація змін до установчих документів щодо перейменування у Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" відбулась 06.04.2011 р.

За викладених обставин, згідно ст. 25 ГПК України Позивача, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" слід замінити на процесуального правонаступника Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз".

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 25, 32-36, 44, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити Позивача Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" на процесуального правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз".

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Дочірня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Кедріна, буд. 55, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01111836, п/р 35222007000674 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20262860, п/р 26000060007314 в КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) суму основного боргу за постачання та транспортування природного газу у розмірі 5071,87 грн. (пять тисяч сімдесят одна грн. 87 коп.), суму втрат від інфляції у розмірі 710,74 грн. (сімсот десять грн. 74 коп.), пеню у розмірі 1395,92 грн. (одну тисячу триста девяносто пять грн. 92 коп.), 3 % річних у розмірі 269,55 грн. (двісті шістдесят девять грн. 55 коп.), суму державного мита у розмірі 74,48 грн. (сімдесят чотири грн. 48 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 19,27 грн. (дев'ятнадцять грн. 27 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу у сумі 83 770,22 - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 01.08.2011р.