Рішення № 17473855, 29.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 липня 2011 р. Справа 7/122/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", смт. Гранітне, Малинський район, Житомирська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор", м. Вінниця

про стягнення 46 659,63 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: ОСОБА_1. - представник, довіреність № 863 від 30.12.2010 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 10.02.1998 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області 18.07.2011 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор" 46 659,63 грн. заборгованості з яких 40 500,00 грн. основного боргу, 2 227, 5 грн. інфляційних втрат, 637,64 - 3% річних та 3 294,49 грн. пені.

Ухвалою від 19.07.2011 року порушено провадження у справі № 7/122/2011/5003 та призначено до розгляду на 29.07.2011 року.

29.07.2011 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 19.07.2011 року факт одержання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20903699 від 25.07.2011 року наявним в матеріалах справи.

При цьому суд зауважує, що згідно витягу з ЄДРЮОФОП № 10649533 місцезнаходженням відповідача значиться пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 19.07.2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд зауважує, що про поінформованість відповідача стосовно наявності в провадженні суду даної справи свідчить подання останнім заяви б/н від 29.07.2011 року з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням керівника. До даної заяви додано наказ № 8 від 28.07.2011 року "Про відрядження".

Суд розглянувши вказану заяву відхиляє її як безпідставну виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів в господарському суді.

Беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого представником позивача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником позивача супровідним листом подано витребувані ухвалою суду від 19.07.2011 року документи.

Також в судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені за період з 30.12.2010 року по 11.07.2011 року в сумі 3 294,44 грн. Одночасно останній у вказаній заяві зазначає, що наслідки відмови встановлені ст. 78 ГПК України йому роз'яснені та зрозумілі.

Вказана заява приймається судом до розгляду, як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віндор" (Покупець) укладено договір поставки бетонних виробів та піддонів № 171110/П.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця бетонні вироби та піддони, а останній зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2 Договору поставка Постачальником продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах самовивозу.

Оплата товару згідно п. 4.1 продукції за даним Договором здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, реквізити якого вказані в Розділі 11 цього Договору.

Покупець зобов'язаний оплатити партії продукції авансом до дати поставки замовленої партії, тобто шляхом внесення переплати в розмірі 100% вартості замовленої партії продукції (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п.4.3 Договору поставки № 171110/П від 17.11.2010 року, Покупець зобов'язаний оплатити поставлену йому партію продукції протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати поставки такої партії продукції.

Позивач відповідно до умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 40 500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0006195 від 18.11.2010 року на суму 31 500, 00 грн. та РН-0006213 від 25.11.2010 року на суму 9 000,00 грн..

Позивач звернувся з претензією вих. № 16 від 17.01.2011 року до ТОВ "Віндор" на суму 40 500,00 грн., що підтверджується відповідним фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.01.2011 року.

Однак відповіді на претензію ТОВ "Юнігран" не надходило і заборгованість не погашено.

За твердженням позивача за отриманий товар відповідач не провів розрахунку.

Наявність боргу в розмірі 40 500,00 грн. станом на 28.07.2011 року підтверджується довідкою позивача за підписом генерального директора та головного бухгалтера № 462 від 27.07.2011 року.

Також наявність боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 29.07.2011 року, яка підписана і скріплена печаткою відповідача.

Непроведення відповідачем розрахунків за отриманий товар спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору від 17.11.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 40 500,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 2 227,5 грн. інфляційних втрат та 637,64 грн. 3 % річних за період з 30.12.2010 року по 11.07.2011 року в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом виявлено помилки в арифметичних розрахунках проведених позивачем, які призвели до отримання невірних кінцевих сум інфляційних втрат та 3 % річних.

Так, судом в результаті перерахунку отримано 2 389, 50 грн. грн. інфляційних втрат за період з 30.12.2010 року по 11.07.2011 року , що є більшим ніж визначив позивач - 2 227, 50 грн. в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі, оскільки визначення періодів, суми заборгованості є виключною прерогативою позивача.

Перевіркою розрахунку 3 % річних не виявлено помилок в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 637,64 грн..

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 294,49 грн. обрахованої за період з 30.12.2010 року по 11.07.2011 року суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чим-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача 3 294,49 грн. пені приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до відповідача суд враховує те, що вона підписана представником позивача Шитюком Б.М. у якого наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності від 30.12.2010 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних нарахувань в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення пені в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

29.07.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор" пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21032 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 33448963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" вул. Шевченка, 15, смт. Гранітне, Малинський район, Житомирська область, 11634 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 24584514) 40 500 грн. 00 коп. основного боргу, 637 грн. 64 коп. - 3% річних, 2 227 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 433 грн. 65 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 219 грн. 34 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 294 грн. 49 коп., провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 серпня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - відповідачу - ТОВ "Віндор" - пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21032