Рішення № 17473844, 25.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 липня 2011 р. Справа 7/81/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр", с. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька область

до: ФОП ОСОБА_1, м. Вінниця

про стягнення 354 000,00 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

ТОВ "Гранітний кар'єр": ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 53 від 18.02.2011 року, паспорт серія НОМЕР_4, виданий 20.07.1998 року.

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність б/н від 21.06.2011 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 16.03.2010 року.

Арбітражний керуючий: ОСОБА_4 - паспорт серія НОМЕР_2 виданий 15.05.1998 року.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 354 000,00 грн..

Ухвалою суду від 11.05.2011 року порушено провадження у справі № 7/76/2011/5003 та призначено до розгляду на 25.05.2011 року.

25.05.2011 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з несвоєчасним отриманням ухвали від 11.05.2011 року та неможливістю подання до суду необхідних документів витребуваних ухвалою.

Ухвалою суду від 25.05.2011 року розгляд справи відкладено до 08.06.2011 року.

Ухвалою суду 08.06.2011 року з метою надання сторонами додаткових документів відкладено розгляд справи до 22.06.2011 року.

22.06.2011 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання в якому останній просить суд продовжити термін розгляду справи передбаченого ч.3 ст.69 ГПК України на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.06.2011 року розгляд справи відкладено до 25.07.20011 року. Одночасно ухвалою суду продовжено строк розгляду на 15 днів.

22.07.2011 відповідач подав відзив на позовну заяву в якому останній проти позову заперечує посилаючись на відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 12.03.2008 року так як від нотаріального посвідчення договору ухиляється сам позивач.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що сторонами не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

12.03.2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (Покупець) підписано договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець передає у власність Покупцеві 37/50 частку, яка складається з будівлі санбиткорпусу (літ.А), загальною площею 1693,9 кв.м.; будівлі їдальні (літ.Б), загальною площею 396,4 кв.м. та 1/10 частку, яка складається з будівлі депо (літ.Д), загальною площею 247,9 кв.м.; будівлі вагової (літ.Ж), загальною площею 7,8 кв.м. та будівлі щитової (літ.Е), загальною площею 27,9 кв.м (Додаток №1) які розташовані за адресою: 23141,АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкти нерухомості і сплатити за них ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Зазначені об'єкти нерухомості є власністю Продавця і належать йому 37/50 частка на підставі рішення третейського суду від 14.02.2008 року та реєстраційного посвідчення від 22.02.2008 p.; 1/10 частка на підставі рішення третейського суду від 04.02.2008 року та реєстраційного посвідчення від 07.02.2008 р., про що відповідно зроблено записи в реєстрову книгу №3 за реєстровим №7 Жмеринського районного структурного підрозділу КП "ВООБТІ".

Згідно п. 1.3 Договору право власності на об'єкти нерухомості виникає у Покупця з моменту проведення повного розрахунку (надходження коштів на рахунок Продавця).

За об'єкти нерухомості Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю 354000,00грн. (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунки за придбані об'єкти нерухомості здійснюються Покупцем наступним чином, а саме:

- 50% передоплата, протягом 7-и календарних днів з дати підписання Договору;

- наступні 50% - протягом 2-х банківських днів після нотаріального посвідчення Договору, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця.

Передача об'єктів нерухомості здійснюється Продавцем Покупцю за актом приймання-передачі в день проведення першого розрахунку (надходження коштів на рахунок Продавця) (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1.3 Договору протягом 2-х днів після підписання сторонами акта прийому-передачі об'єктів нерухомості здійснити нотаріальне посвідчення Договору.

У разі якщо Покупець протягом 5-и календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору ухиляється від остаточної сплати за об'єкти нерухомості, то він зобов'язаний сплатити Продавцю неустойку у розмірі 50% від вартості переданих йому Продавцем об'єктів нерухомості (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами свої зобов'язань за Договором.

На виконання договору між сторонами підписано акт прийому-передачі об'єктів нерухомості від 18.03.2008 року відповідно до якого відповідача передав а позивач прийняв у користування та набуття права власності об'єкти нерухомості, а саме:

- 37/50 частки будинковолодіння за адресою: 23141,АДРЕСА_1, що фактично складається з будівлі санбиткорпусу (літ. А) загальною площею 1693,9 кв. м; будівлі їдальні (літ. Б) загальною площею 396,4 кв.м.

- 1/10 частки будинковолодіння за адресою: 23141, АДРЕСА_1, що фактично складається з будівлі депо (літ. Д0 загальною площею 247,9 кв. м; будівлі вагової (літ. Ж) загальною площею 7,8 кв. м; будівлі щитової (літ. Е) загальною площею 27,9 кв. м..

На виконання умов Договору від 18.03.2008 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти відповідно до платіжних доручень на загальну суму 354 000, 00 грн., а саме:

- платіжне доручення № 436 від 18.03.2008 року на суму 177 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 691 від 06.05.2008 року на суму 177 000,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи вказаний договір нотаріально не посвідчений, що не заперечується сторонами.

З огляду на приписи ст.ст.220, 657 ЦК України вказаний догові є нікчемним.

Обставини щодо недодержання форми правочину, перерахування та отримання коштів, передачі об'єктів були встановлені при вирішенні господарським судом Вінницької області справи № 11/107-08.

Після прийняття рішення у справі № 11/107-08 сторони продовжували вести листування з метою укладення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості в належній формі (листи позивача вих. № 26 від 11.02.2009 року, № 268 від 26.06.2009 року, листи відповідача вих. № 8 від 02.03.2009 року, № 10 від 07.06.2009 року, № 11 від 21.09.2009 року), проте в належній формі даний договір купівлі-продажу на момент розгляду справи не посвідчений і перехід права власності на об'єкти нерухомості до ТОВ "Гранітний кар'єр" не відбувся.

Факт належності майна відповідачу на момент розгляду справи не заперечується сторонами.

12.05.2011 року позивачем заявлено вимогу до відповідача про повернення грошових коштів в сумі 354000,00 грн., як безпідставно набутих, що підтверджується наявними у справі документами (а.с.58, т.1).

В зв'язку з відсутністю добровільного повернення грошових коштів від відповідача позивач звернувся з позовом до суду.

Виходячи із встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною другою названої статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У частині 3 цієї ж статті зазначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: факт набуття або збереження майна; набуття або збереження майна у однієї сторони (набувач) відбувається з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); відсутність правової підстави (юридичного факту) для набуття або збереження за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 657 ЦК України (в редакції на момент підписання договору від 12.03.2008 року) встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

В п.п.5, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача щодо доводів викладених у позові не є переконливими і спростовуються доказами, які дослідив суд та фактичними обставинами справи і не свідчить про неправомірність заялених позовних вимог.

Посилання відповідача на відсутність його вини при нотаріальному оформленні договору від 12.03.2008 року не може слугувати підставою для відмови в позові, оскільки вказане не спростовує факт відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації вказаного договору.

Слід зазначити, що під час розгляду вказаного спору судом надавалась можливість сторонам привести форму договору від 12.03.2008 року у відповідність до вимог ст.ст.220, 657 ЦК України та примирення, однак станом на момент прийняття рішення договір від 12.03.2008 року залишився нотаріально не посвідченим, а сторони не подали на затвердження суду мирової угоди

З врахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням витрат на держмито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 21022 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр", с. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23141 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 31398448) - 354 000 грн. 00 коп. - боргу, 3 540 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 серпня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи