Рішення № 17473029, 11.07.2011, Апеляційний суд Київської області

Справа №22-ц-4423/11Головуючий у І інстанції Додатко В.Д.

Категорія26Доповідач у 2 інстанціїДаценко 27.07.2011 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України 11 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого судді Даценко Л.М., суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,

при секретарі Мироненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

У січні 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій посилався на те, що 08.10.2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 40800 доларів США строком до 08.10.2018 року, а відповідачка взяла на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 16,5% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку погашення кредиту.

У забезпечення зобовязання за кредитним договором 08.10.2008 року позивач уклав з відповідачкою ОСОБА_3 договір іпотеки, згідно умов якого предметом іпотеки є незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, готовністю 78%, загальною площею 81,3 кв. м, та земельна ділянка площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221055100:01:008:0287, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 1.4 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 332705 грн.

Крім того, 08.10.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно з п. 2.2 якого у випадку невиконання позичальником боргових зобовязань перед банком за кредитним договором поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання відповідати по борговим зобовязанням боржника ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору. Відповідно до п. п. 3.1, 4.1 договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Факт надання банком коштів за кредитним договором в сумі 40800 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки від 08.10.2008 року та двома меморіальними валютними ордерами від 08.10.2008 року.

У порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_3 з травня 2009 року почала порушувати графік погашення кредиту, а з березня 2010 року перестала погашати кредит та відсотки за користування кредитом взагалі. 18.06.2009 року відповідачам надіслано вимогу про дострокове виконання грошових зобовязань за кредитним договором та за договором поруки, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги.

Відповідачі належним чином не виконують своїх зобовязань за кредитним договором та договором поруки, внаслідок чого загальна сума заборгованості станом на 26.07.2010 року становить 49971,55 доларів США, що еквівалентно 394575,39 грн., з яких заборгованість за кредитом 42751,35 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 337564,66 грн., заборгованість за відсотками - 3746,51 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 29582,44 грн., пеня за прострочення відсотків 3301,55 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 26069,05 грн. та пеня по тілу кредиту 172,14 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1359,24 грн.

Оскільки у порушення умов кредитного договору, договору поруки та вимог ст. ст. 526, 530, 553, 554, 589-590, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобовязання за кредитним договором та договором поруки, то позивач звернувся в суд з даним позовом і просив розірвати кредитний договір від 08.10.2008 року, укладений між позивачем та ОСОБА_3, стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 49971,55 доларів США, що еквівалентно 394575,39 грн., у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки незавершений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2011 року кредитний договір розірвано, у рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на нерухоме майно: зазначений в позові незавершений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 49971,55 доларів США, що еквівалентно 394575,39 грн., судом взагалі не вирішені.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що грошове стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно відповідача повторює стягнення і відповідач повинен сплатити борг і за договором іпотеки втрачає будинковолодіння.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом п. п. 1-4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам вищезазначених норм процесуального права та п. п. 3 і 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України, оскільки не містить мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості за кредитним договором і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким. У резолютивній частині рішення суду не зазначено висновку про задоволення позову або відмову в позові повністю або частково, висновку суду по суті позовних вимог.

Встановлено, що 08.10.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є позивач, та відповідачкою ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 40800 доларів США строком до 08.10.2018 року, а відповідачка взяла на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 16,5% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку погашення кредиту.

У забезпечення зобовязання за кредитним договором 08.10.2008 року позивач уклав з відповідачкою ОСОБА_3 договір іпотеки, згідно умов якого предметом іпотеки є незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, готовністю 78%, загальною площею 81,3 кв. м, та земельна ділянка площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221055100:01:008:0287, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 1.4 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 332705 грн.

Встановлено, що 08.10.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно з п. 2.2 якого у випадку невиконання позичальником боргових зобовязань перед банком за кредитним договором поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання відповідати по борговим зобовязанням боржника ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору. Відповідно до п. п. 3.1, 4.1 договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Встановлено, що позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надав позивачці кредитні кошти в сумі 40800 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки від 08.10.2008 року та двома меморіальними валютними ордерами від 08.10.2008 року.

У порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_3 з травня 2009 року почала порушувати графік погашення кредиту, а з березня 2010 року перестала погашати кредит та відсотки за користування кредитом взагалі і станом на 26.07.2010 року загальна сума заборгованості становить 49971,55 доларів США, що еквівалентно 394575,39 грн., з яких з0аборгованість за кредитом 42751,35 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 337564,66 грн., заборгованість за відсотками - 3746,51 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 29582,44 грн., пеня за прострочення відсотків 3301,55 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 26069,05 грн. та пеня по тілу кредиту 172,14 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1359,24 грн.

За правилами ст. 610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, оскільки відповідачка ОСОБА_3 всупереч вимогам ст. ст. 526-527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України та умовам кредитного договору не виконує грошове зобовязання по кредитному договору, то відповідно до ст. ст. 611, 625, 1050 ЦК України та умов кредитного договору вона зобовязана сплатити суму кредиту та встановлений договором розмір процентів, а позивач вправі вимагати розірвання кредитного договору, дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору та вимог закону.

Крім того, боржник ОСОБА_3 та її поручитель ОСОБА_4 згідно ст. 554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, дострокового повернення частини кредиту, що залишалася, та сплати процентів підлягають до задоволення, оскільки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що до задоволення підлягають і позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною першою ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобовязання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотедержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Встановлено, що позивач 18.06.2009 року надіслав відповідачам вимогу про дострокове виконання грошових зобовязань за кредитним договором та договором поруки, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. Тобто, дана вимога відповідає ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Тому позивач у відповідності з вимогами п. п. 3.1.4 та 6 договору іпотеки, ст. 589 ЦК України та ст. ст. 1, 3, 12, 38 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року з наступними змінами набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки і за рахунок предмета іпотеки має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги.

За змістом ч. 1 ст. 590 ЦК України та ст. 39 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 22031131627 укладений 08.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, прож. 07800, Київська область, АДРЕСА_1 та з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Велика Олександрівка, Херсонської області, прож. 07800, Київська область, АДРЕСА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", місцезнаходження 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити: МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок 290945806 заборгованість за кредитним договором від 08.10.2008 року в сумі 49971,55 доларів США, що еквівалентно 394575,39 грн. (триста девяносто чотири тисячі пятсот сімдесят пять грн. 39 коп.) та судові витрати в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 49971,55 доларів США, що еквівалентно 394575,39 грн., звернути стягнення на незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, готовністю 78%, загальною площею 81,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3, та на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221055100:01:008:0287, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ номер 363596, виданого 15 травня 2008 року Управлінням земельних ресурсів у Бородянському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 жовтня 2008 року за реєстровим № 3686, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010832400085, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною вартості предмета іпотеки в розмірі 332705 грн., визначеною сторонами в договорі іпотеки від 08.10.2008 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді