Ухвала суду № 1747023, 06.05.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Галатіна О.О. Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2008 року справа № 22-а-4439/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Шаптала Н.К., Ляшенка Д.В.

при секретарі

за участі

представника позивача

представників відповідачаЛітвіновій Л.О.

Соловйової Н.В.

Ткаченко Р.В., Руденко Є.О., Гриньової Л.В.,

Кравченко О.Ю.розглянувши у відкритомусудовому засіданніапеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного судувід04 березня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-1002/08за позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»доДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства у Донецькій областіпростягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ „Енергомашспецсталь" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість за даними декларації за липень 2007 року у сумі 2140930,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним у встановлений законодавством строк була здана до податкової інспекції м. Краматорська декларація з податку на додану вартість за липень 2007 року. Згідно даним декларації (рядок 25.1) бюджетне відшкодування, що підлягає зарахуванню на рахунок у банку, складає 2140930,00 грн. Сума податку, що підлягає відшкодуванню, була визначена підприємством згідно п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а декларація з відповідними додатками в порядку, визначеному п.п. 7.7.4 ст. 7 цього Закону, крім податкового органу, була спрямована також у Краматорське відділення Держказначейства. Після подачі позивачем податкової декларації за липень 2007 р. ДПІ в м. Краматорську була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої була складена довідка від 19.10.2007р. № 1805/23-3-00210602, відповідно до якої порушень діючого законодавства з боку позивача виявлено не було.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» податковий орган був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. А орган держказначейства, у свою чергу, відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону зобов'язаний на підставі отриманого висновку надати платникові податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після одержання висновку податкового органу.

Вважає, що підприємство має право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 2140930,00 грн. за даним декларації за липень 2007 року у передбачений Законом строк. У відповідності до п.п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" позивачем виконані усі вимоги законодавства для отримання бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку, однак до теперішнього часу сума бюджетного відшкодування позивачем не отримана.

Згідно п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України, ДКУ у редакції 21.05.2001р. № 200/86, відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Держказначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду. Дії ДПІ у м. Краматорську і органу Держказначейства порушують права підприємств на своєчасне отримання бюджетного відшкодування. Просив стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість заданими декларації за липень 2007 року у сумі 2140930,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2008 року позов ВАТ «Енергомашспецсталь» було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Краматорську подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, у якій зазначили, що статтею 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, у тому числі і Закону України "Про податок на додану вартість". В компетенцію органів державної податкової служби законодавцем віднесено функції щодо перевірки достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) шляхом проведення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових перевірок. Вимогами п. 1.6 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону чітко визначені дії, які податковий орган повинен здійснити при отриманні податкової декларації з заявленою сумою до бюджетного відшкодування, а саме підтвердити правомірність визначення суми, заявленої до бюджетного відшкодування, або, при наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Також Законом передбачений обов'язок податкового органу по кінцевому результату у встановлений термін надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. За результатами перевірки обґрунтованості заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за липень 2007 року складено довідку № 1805/23-3-00210602 від 19.10.2007 р., яка відповідає наказу ДПА України від 27.04.2006 року № 225. Станом на 27.11.2007 року позивачу відшкодовано з бюджету на розрахунковий рахунок 1761895 грн. У ході перевірки відповідно до наказу ДПА України від 24.04.2003 р. № 196 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам" та наказу ДПА України „Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту ВАТ „Енергомашспецсталь" сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні ТМЦ, були направлені запити на проведення зустрічних перевірок іногородніх підприємств-постачальників до ДПІ за місцем їх реєстрації, з питання включення ними сум податку на додану вартість по відвантажених товарах до складу податкових зобов'язань по ланцюгу до виробника. По підприємствам ТОВ „Дон-Бізнестрейд-М", ТОВ „Стекло пласт - Донецьк", ТОВ „Калісто-Плюс", ТОВ „Відродження", ТОВ „Лік", ТОВ „Український союз „Фенікс", ТОВ „Сервіс-Інвест", ТОВ „Нафтобаз-Альянс" матеріали по запитам не отримані. Таким чином, по отриманій від іногородніх ДПІ інформації по постачальниках ВАТ „Енергомашспецсталь" станом на 27.11.2007 року не можливо зробити висновок щодо правомірності включення сум податку на додану вартість по декларації за липень 2007 року у розмірі 379035,00 грн. до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку у зв'язку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. Представник Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області до апеляційного суду не прибув, письмовою заявою просив розглянути справу за своєї відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь" зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 20 листопада 1995 року, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 00210602 (а.с. 5, 7), взяте на податковий облік 01 квітня 1994 року згідно Довідки про взяття на облік платника податків № 446/10/29-014-13 від 30.05.2006 року, є платником податку на додану вартість з 04 березня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом № 06292253 серії НБ 000174(а.с. 6).

20.08.2007 року позивач надав до ДПІ у м. Краматорську декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 (а.с. 9-10), розрахунок коригування сум податку на додану вартість за липень 2007 року (а.с. 11), розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року (а.с. 12) та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року (а.с. 13). В рядку 25.1 податкової декларації за липень 2007 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 2140930,00 грн.

Відповідно до Довідки ДПІ у м. Краматорську станом на 03.03.2008 року із суми, заявленої до відшкодування у декларації за липень 2007 року фактично відшкодовано 0,00 грн. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період станом на 03.03.2008 року становить 2140930,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2007 року.

Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року підтверджений довідкою № 1805/23-3-00210602 від 19.10.2007 р. (а.с. 14-40). У п. 1 висновку довідки зазначено, що сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування за липень 2007 року у розмірі 2140930,00 буде відшкодована підприємству відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" в разі встановлення надмірної сплати ПДВ до бюджету (а.с. 39).

З огляду на вищевикладене, сума, яка була заявлена до бюджетного відшкодування за липень 2007 року - 2140930,00 грн.; сума, що відшкодована позивачу, становить 0,00 грн. Таким чином, відшкодуванню з бюджету підлягає сума 2140930,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Підпункт 7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачає, що протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в" п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами відповідач не надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за липень 2007 року у розмірі 2140930,00 грн.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Пунктом 1 абзацу 3 статі 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі. Із заявленої до відшкодування суми за липень 2007 фактично позивачу вона невідшкодована.

Як вбачається з пояснень відповідачів, підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування він вважає неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до виробника. Суд зазначає, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість" право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на Накази ДПА України від 24.04.2003 року № 196/ДСК „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичними особами", від 18 серпня 2005 року N 350 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України. Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вищезазначені Методичні рекомендації та Наказ не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.

Спір виник внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", згідно якого „бюджетне відшкодування" - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість" не передбачений обов'язок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку - покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість".

Крім того, підпункт „а" п.п.7.7.2. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Відповідачем не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит травня 2007 року.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету. Відповідно до п.4 Наказу ДПА та Державного Казначейства України від 21.05.2001 року №200/86 "Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість" відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Податковий орган подає висновки не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, місцевий суд правильно задовольнив позовні вимоги та стягнув з Державного бюджету України на користь ВАТ „Енергомашспецсталь" бюджетне відшкодування за декларацією за липень 2007 року у сумі 2140930,00 грн.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В повному обсязі ухвала складена 07.05.2008 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2008 року у справі № 2-а-1002/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області «про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: