Вирок № 17453977, 27.07.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 1-162/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

Головуючого суддіКовтуненко О. В.

при секретаріБілик І.В., Чуприна І.Ю.,

за участі прокурора Рябушка С.А., Цехмістер А.В.,

за участі захисника - адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_3 без громадянства, без освіти, не заміжньої, зі слів має неповнолітню дитину, не працюючої, раніше не засудженої, яка мешкає АДРЕСА_4, зареєстрована у АДРЕСА_5

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.3, 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки АДРЕСА_6 без громадянства, без освіти, не заміжньої, не працюючої, раніше не засудженої, яка мешкає АДРЕСА_4, зареєстрована у АДРЕСА_5

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч.3 , 185 ч.3 КК України

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2009 року, приблизно о 14-10 годині, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена в ході слідства особа, умисно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету розкрадання чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у першому під"їзді, на сходах першого поверху АДРЕСА_7, де шляхом обману, під привидом отримання благодійної допомоги від господарів квартири АДРЕСА_1 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, проникли до вищевказаної квартири, після чого, відповідно до раніше розподілених ролей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосували до потерпілої ОСОБА_9 насилля, не є небезпечне для життя та здоров"я, що виразилось в насильному утриманні останньої в одній з кімнат квартири, з метою перешкоджання вільного пересування по квартирі, чим спричинили останній фізичний біль, при цьому потерпіла ОСОБА_9 усвідомлювала злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановленої в ході слідства особи, направлені на відкрите розкрадання її майна, відповідно злочинного умислу, а невстановлена в ході слідства особа умисно, усвідомлюючи, що їх сумісні дії носять відкритий характер, викрало грошові кошти у сумі 2 000 гривень. В результті чого ОСОБА_8, ОСОБА_7 та невстановлена в ході слідства особа, діючи групою осіб відкрито викрали належне потерпілій ОСОБА_10 майно, чим спричинили їй матеріальну шкоду на вищевказану суму та з викраденим з місця злочину зникли.

25 березня 2010 року, приблизно о 11-45 годині, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена в ході слідства особа, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету тайного розкрадання чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у будинку АДРЕСА_8 шляхом зловживання довірою, під привидом отримання благодійної допомоги від господарів квартири АДРЕСА_2 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, проникли у вищевказану квартриру, де відповідно до раніше розробленого плану, ОСОБА_8 та невстановлена в ході слідства особа відволікли увагу потерпілого ОСОБА_11, а ОСОБА_7 викрала грошові кошти у розмірі 63 000 гривень. В результаті вказаних дій ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена в ході слідства особа, діючи групою осіб, умисно, повторно, таємно викрали належне потерпілому ОСОБА_11 майно, чим спричинили йому значну матеріальну шкоду на вищевказану суму та з викраденим з місця злочину зникли.

Допитана в ході слідства підсудна ОСОБА_7 вину за пред"явленим обвинуваченням визнала частково. Пояснила, що вона є особою циганської національності. Вона проживає з мамою, братом у АДРЕСА_9 там вони мешкають табором. До міста Маріуполя приїхала із своєю родичкою ОСОБА_8, вони їздили по містам та просили милостиню. Ніяких документів, які б посвідчували їх особи, вони не мають. Вже після затримання працівники міліції оформили якісь довідки та зареєстрували їх за якоюсь адресою в місті Маріуполі. Проживали спочатку в якійсь квартирі, а потім у лісі з дітьми. Перед Новим 2010 роком вони зі ОСОБА_8 та ще з жінкою по імені ОСОБА_8 (також циганської національності), яку вони раніше зустріли в Ясинуватій, пішли до п"ятиповерхівок у місті Маріуполі. Так, в одному з будинків, на першому поверсі, ОСОБА_8 подзвонила у квартиру, щоб попросити води, вийшла бабуся, яку вона та ОСОБА_8 відволікала розмовами, а ОСОБА_8 викрала гроші. ОСОБА_8 сказала, що вкрала 2 000 гривень, з яких дала їй 200 гривень, на які вона купила поїсти. Коли заходили до кварири, то вона знала, що ОСОБА_8 збирається вкрасти гроші. Не згодна з обвинуваченням, так як бабусю вони не били та не погрожували. Ні вона, ні ОСОБА_8 ні читати, ні писати не вміють, а коли вийши з квартири, то вже ОСОБА_8 порахувала гроші і сказала, що вкрали 2 000 гривень.

25 березня 2010 року вони знову приїхали в місто Маоіуполь. Разом зі ОСОБА_8 та ОСОБА_8 ходили по п"ятиповерхівкам, біля моря. З ними був також малолітній хлопець циганської національності. ОСОБА_8 подзвонила в одну з квартир, відкрив старий дід, у якого вони попросили води та їжі. Дід пішов до квартири і вони за ним. Вона з хлопцем відволікала діда, а саме зімітували приступ епілепсії у хлопця та просили води, щоб випити таблетки. Це відбувалося на кухні. У цей час ОСОБА_8 у кімнаті шукала гроші. Коли вони помітили, що ОСОБА_8 та ОСОБА_8 виходять, пішли з квартири. ОСОБА_8 сказала, що знайшла в шафі сумку з грошима у розмірі 4500 гривень, з яких їй вона дала 200 гривень, на які вона купила поїсти, ліки, одяг. ОСОБА_8 та ОСОБА_8 між собою ділились. Додала, що у неї є грудна дитина, з якою вона була затримана. Народила вона дочку у Васильківському пологовому будинку Дніпропетровської області, де назвалась ОСОБА_12. Так вона назвалася, бо ця циганка мала документи, а вона думала за цими документами отримати для дитини свідоцтво про народження.

Після затримання вона просила своїх родичів відшкодувати потерпілим шкоду, які повернули ОСОБА_10 2000 гривен, а ОСОБА_11 - 4500 гривен. Просить суворо її не карати, призначити покарання, не пов"язане з повзбавленням волі, так як вона має малолітню доньку.

Допитана в ході судового засідання підсудна ОСОБА_8 вину у здійснених злочинах визнала частково та пояснила, що вона проживає в Чапліно, ОСОБА_8 - це її циганське ім"я. Писати, читати, рахувати вона не вміє. У місто Маріуполь вони приїхала з ОСОБА_7, ходили по хатах та просили милостиню. Вона навчила ОСОБА_7 красти. Перед Новим 2010 роком забрали у бабусі гроші, ОСОБА_7 просила води, а вона у кімнаті у маленькій шафі викрала 2000 гривень, при цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були на кухні. Рахувала гроші ОСОБА_8, після чого остання дала їй та ОСОБА_7 по 200 гривень. Другий раз, коли вони прийшли до дідуся, вони знову були втрьох та маленький ОСОБА_9 який попросив у дідуся хліба та води. Вони всі пішли на кухню. ОСОБА_9 навчили удавати з себе хворого. Вони заздалегідь про все домовились. Після того як вона викрала гроші вонит пішли. Потім вона звернулась до банку, де їй порахували та сказали, що у них 4 500 гривень. Просила суворо її не наказувати. У цілому підтвердила пояснення ОСОБА_7.

В ході судового засідання була допитана потерпіла ОСОБА_13, яка пояснила, що перед Новим 2010 роком у двері її квартири подзвонили. Відчинивши двері, вона побачила циганок. одна з підудних, а саме ОСОБА_7, попросила води для дитини. Вона пішла за водою, дівчина за нею, а друга дівчина стала її відволікати розмовами. Коли набирала воду, почула, що в кімнаті щось шурудить. На кухні із нею було дві дівчини, а третя у кімнаті, в кімнату вони її не пускали, двері загородили, не давали пройти. Дівчата, що залишились на кухні, їй не погрожували, однак, утримуючи за руки, до кімнати не впускали, умовляли, що в кімнаті нікого не має. Коли вона все ж таки вийшла з кімнати, та дівчат вже не було. Вкрали в неї 2000 гривень, які знаходилися у сумці в шафі. У подальшому, вже після затримання працівниками міліції цих дівчат, їй провернули повністю гроші, претензій до підсудних вона не має, на суворій мірі покарання не наполягає. Наполяга на тому, що вона побачила, що в кімнаті крадуть її речі, після чого дві циганки перешкоджали їй самій відвернути крадіжку, та й самі цього не робили, а утримували її доти, а поки третя дівчина не знайша та не вкрала гроші.

Допитаний у ході судового засідання потерпілий ОСОБА_11 суду пояснив, що 24 березня 2010 року подзвонили йому в квартиру, коли відкрив там була дівчина з малим хлопчиком, попросили хліба. Він пішов на кухню за хлібом, вона теж за ним пілша, стала просити води, так як дитина впала з приступом епілепсії. Інша дівчина забігла у кімнату. Після того, як дитині дали пігулку, вони пішли. Потім він виявив, що у нього пропали гроші у розмірі 63 000 гривен, які він збирав з дружиною протягом 12-ти років. Усі гроші перелічив по купюрам: 20000 гривен (2 пачки купюрами по 50 гривен); 10000 гривен (1 пачка купюрами по 100 гривен); 30 гривен (3 пачки купюрами по 200 гривен); 3000 гривен (5 купюр по 500 гривен, 2 купюри по 200 гривен, 1 купюра 100 гривен). Ці гроші він зберігав у кишені піджака у шафі, пачки були перев"язані резинками. На сумі вкрадених гроше наполягає. В подальшому йому повернули 4 500 гивень, претензій до підсудних він не має, на відшкодуванні іншої частини грошей не наполягає, бо впевнений, що ніхто йому тих грошей не поверне. Категорично відмовився від стягнення викраденої та неповернутої суми грошей.

Свідок ОСОБА_14 у ході судового засідання пояснив, що він є співробітником міліції. Так як підсудні циганської національності, йому необхідно перевіряти їх особистість. Коли на зупинці громадського траснпорту він попросив у них документи, що посвідчують особу, вони сказали, шо вони з Закарпаття. Він запросив їх до райвідділу, для встановлення осіб. У відділку у них зняли дактилоскопічні відбитки та з"ясувалось, шо вони причасні до злочинів. Одразу циганки представились різними іменами та з різних міст. Однак, потім вони з"ясували, що вони з Краматорська та з Днпіропетровська. У ОСОБА_7 була дитина, яка теж була без документів. З її слів дитина її. Дівчинку у подальшому передали родичці, яка мала паспортом. Окрім в підтвердження вини потерпілими, винність підсудних підтверджується доказами, які є в матеріалах справи і узгоджуються між собою.

Згідно з висновками проведених у справі судово-криміналістичних експертиз:

- слід пальця руки, вилучений з пляшки з-під мінеральной води "Моршинська", яка була виявлена 30 грудня 2009 року під час огляду на кухні квартири ОСОБА_15, був залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_7 (т.2 а.с. 24-25);

- сліди пальців руки, вилучені з чашки, яка була виявлена 25 березня 2010 року під час огляду на кухні квартири ОСОБА_11, були залишені середнім пальцем правої руки та безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_7 (т.2 а.с. 36-38).

Той факт, що при затриманні ОСОБА_7 називалася працівникам міліції різними іменами підтверджується висновком судово-криміналістичної експертизи, згідно з яким відбитка пальців рук на трьох дактилокартах, заповнених на імена ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, є ідентичними, тобто належить одній особі (т.1 а.с.174-176).

Крім того, при проведенні впізнання, потеріла ОСОБА_15 вказала на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як на осіб, які вкрали в неї гроші у сумі 2000 гривен (т.1 а.с. 188-191).

Суд не приймає до уваги пояснення підсудних про те, що насилля до потерпілої ОСОБА_15 приздійсненні крадіжки ніхто не застосовував, так як ці пояснення спростовуються поясненнями потерпілої, яка як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні наполяга на тому, що коли вона помітила (почула) якісь звуки, що доносилися на кухню з кімнати, та намагалася пройти туди, дві циганки шляхом утримання за руки та вмовляннями перешкоджали їй. Як тільки третя циганка вибіжала з кімнати, дві інші, які її утримували, відразу вибіжали з квартири. Ці самі пояснення потерпілої ОСОБА_15 підтверджують той факт, що злочин було вчинено трьому особами за попередньою змовою.

Також суд вважає доведеним обвинувачення в тій частині, що у потерпілого ОСОБА_11 було викрадено саме 63000 гривен, так як потерпілий послідовно, чітко та впевнено пояснив суду джерело походження грошей, якими купюрами були ці гроші, та чому саме він їх зберігав вдома. Той факт, що потерпілий відмовився від стягнення не відшкодованої суми свідчить тільки про те, що він через склад характеру вибачив злочинців та не має бажання стягувати суму шкоди. Посилання захисника на те, що людина не може за 12 років назбирати 63000 гривен, а тим більше зберігати таку суму у кишені піджака, суд до уваги не бере, так як це є тільки нічим недоведеними роздумами захисту.

Усі ці обставини дають можливість зробити суду висновок про те, що визнання підсудними вини частково, а саме, визнання вини у вчиненні меж тяжкого злочину у відношенні ОСОБА_15, та викрадення меншої суми грошей у ОСОБА_11, є способом захисту від пред"явленого звинувачення.

Вказані докази дозволяють суду зробити висновок про доведеність вини підсудних в пред'явлениому їм звинуваченні в повному об'ємі.

Приведений об'єм доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу постановляємого обвинувачувального вироку відносно підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8

Аналізуючи зібрані у справі доказу в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інкримінованих їм діяннях доведена повністю, і їх дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.3 КК України, так як вони своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, здійснили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насиллям, що не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, з проникненням до житла, а також за ст. 185 ч.3 КК України, так як вони своїми умисними діями, за попердньою змовою групою осіб, повторно, таємне викрадення чужого майна (кражу), поєднане з проникненням до житла, спричинивши значну шкоду потерпілому.

Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_7, ОСОБА_8, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України скоєні підсудними злочини відносяться до категорії тяжких. Повною мірою вивчені особи підсудних. Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 раніше не судимі, ОСОБА_7 скоїла злочини у неповнолітньому році, згідно довідки Василькіського пологового будинку Дніпропетровської області 23 сепрня 2010 року народила дитину (про те, що саме ОСОБА_7 народила дитину, свідчить її фотографія, що була залишена нею у лікаря-гінеколога). Підсудні скоїли злочини щодо осіб похилого віку, а також один із злочинів скоїли з використанням малолітньої особи - хлопчика циганської національності, що є оставинами, які обтяжують покарання.

Сукупність вказаних обставин дають можливість суду призначити ОСОБА_7, ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавленні волі у мінімальному розмірі, передбченого санкцією статей Кримінального Закону. При визначенні мінімального розміру покарання суд враховує думку потерпілих, які не напомягали на суворому покаранні підсудних.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд вважає необхідним застосувати вимоги ч.1 ст. 70 КК Укураїни, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарння більш суворим.

Суд вважає, що до підсудних не можуть бути застосовані положення ст. 75 КК України, так як вони не мають постійного місця проживання, не мають документів, ведуть бродячий спосіб життя, займаються жебракуванням. Саме з цих причин покарання у вигляді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення підсудних та запобіганню вчиненню нових злочинів.

Про те, що підсудні не мають постійного місця проживання свідчить повідомлення горовного лікаря Васильківської центральної районної лікарні, з якого вбачається, що ОСОБА_7 зі слів останньої проживає у будинку, який є незареєстрованим, в селі Журавлинка без документів та без реєстрації у великій циганській родині ОСОБА_7 - ОСОБА_17 - ОСОБА_18; число мешканців будинку постійно змінюється (т.2 а.с. 172). За словами обох підсудних вони проживають в одному таборі.

Також до підсудної ОСОБА_7 не можуть бути застосовані положення ст. 79 КК України, так як наявність у неї дитини не підтверджується документами, які передбачені діючим законодавством для реєстрації народження дитини.

Цивільних позовів у справі не має, так як шкода ОСОБА_9 відшкодована повністю, а ОСОБА_11 від відшкодування шкоди відмовився

Речових доказів по спарві не має.

На підставі ст.93 КПК Украины з засуджених у дольовому порядку підлягають стягненню кошти, витрачені на проведення судово-криміналістичних екпертиз, в сумі 1 017, 78 гривень .

На підставі висловленого, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винною та призначити покарання:

за ст. 186 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді позбавленн волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з відбуттям у кримінально - виправній установі закритого типу.

Строк покарання ОСОБА_7 відраховувати з 12 листопада 2010 року.

ОСОБА_8 визнати винною та призначити покарання:

за ст. 186 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді позбавленн волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з відбуттям у кримінально - виправній установі закритого типу.

Строк покарання ОСОБА_8 відраховувати з 12 листопада 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишити без зміни - утримання під вартою в СІЗО міста Маріуполя

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у дольовому порядку по 508,89 гривен, а всього 1 017 (одна тисяча сімнадцять) гривень 78 копійок, за проведення судової дактилоскопічної експертизи на користь НІЕКЦ при УМВС України в Донецькій області , які перерахувати на розрахунковий рахунок 31253272210095 в Банку УДК в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 25574914.

На вирок протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Суддя