Постанова № 17411483, 21.07.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

______________№4-1015/11

ПОСТАНОВА

21 липня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Башмакова Є.А.

при секретарі Куляба Ю.А.

за участю прокурора Бєлянського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи № 99113203 відносно головного бухгалтера ТОВ «Екоресурси»ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також ознайомившись з матеріалами, на підставі яких була порушена кримінальна справа № 99113203,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 12 липня 2011 року звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи № 99113203 відносно головного бухгалтера ТОВ «Екоресурси»ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що постанова винесена з порушенням норм кримінально-процесуального закону, оскільки остання винесена без зазначення приводів та підстав для її порушення, надає спростування в поданій скарзі доводам слідчого, які зазначені в постанові.

У судовому засіданні заявник доводи скарги підтримала та просила суд задовольнити скаргу та скасувати постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи, оскільки остання була винесена за відсутністю приводів та підстав до порушення кримінальної справи відповідно до ст. 98 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, яка, за його думкою, була винесена за наявністю поводу та підстав, передбачених ст. 94 КПК України.

Суд, вислухавши сторони, та вивчивши матеріали, на підставі яких була порушена кримінальна справа, вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги перевірці підлягає наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Необхідною передумовою для порушення кримінальної справи є наявність законних приводів і підстав. Приводи це передбачені законом джерела, з яких органи дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд, уповноважені порушити кримінальну справу, одержують відомості про вчинені або підготовлювані злочини.

КПК України передбачає такі приводи для порушення кримінальної справи: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (ч. 1 ст. 94). Цей перелік є вичерпним

Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи означає, що ці органи та особи самі, незалежно від будь-чиїх заяв і повідомлень, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 94 КПК, виявляють підготовлюваний або вчинений злочин (наприклад, орган дізнання при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, прокурор при здійсненні загального нагляду за додержанням законності, слідчий при розслідуванні справи, суддя при розгляді адміністративної справи, суд (чи суддя) при судовому розгляді кримінальної або цивільної справи).

Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (зокрема, суспільної небезпечності і кримінальної протиправності). Достатніми вважаються такі дані (докази), які свідчать про факт підготовлюваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законом.

Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 30 березня 2011 року, кримінальна справа порушена у відношенні головного бухгалтера ТОВ «Екоресурси»ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Крім того, в постанові зазначено, що при здійсненні фінансово господарської діяльності за серпень 2010 року, в порушенні п.п. 7.4.5, 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на добавлену вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року ( зі змінами та доповненнями ) , шляхом заниження податку на добавлену вартість за вказаний період, навмисно вклонилась від сплати податку на добавлену вартість на суму 2396161,0 грн. , що більше ніж в 5000 раз перевищує встановлений законодавством неоподаткований податком мінімум доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 94 КПК України, приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчім, судом ознак злочину. Згідно із ч. 2 ст. 94 КПК України підставою для порушення кримінальної справи є достатні данні, що вказують на наявність ознак злочину.

З матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу № 99113203 вбачається, що слідчим при порушені кримінальної справи не були додержані вимоги ст.ст. 94,97,98 КПК України.

Так суд дійшов висновку, що матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу не містять достатніх даних, що вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, якщо це призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», вказану статтею 212 КК України, передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв'язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

Пунктом 15 цієї ж постанови вказано, що злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом N 2181-III), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.

Умисне ухилення від сплати чи сплата у неповному обсязі сум податкових зобов'язань (податку, збору, іншого обов'язкового платежу, нарахованих контролюючими органами в порядку і на підставах, визначених п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III) утворює закінчений склад злочину з моменту закінчення граничного строку, в який мали бути сплачені нараховані (донараховані) такими органами суми зазначених зобов'язань.

Частиною 8 статті 236-8 КПК України передбачено, що обовязок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора.

Крім того з 13.12.2010 р. по 28.02.2011 р. на ТОВ „Екоресурси” проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. Тобто серпень 2010 р. був включений до періоду перевірки та досліджений працівниками податкової інспекції, які здійснили аналізування та перевірку всіх контрагентів та оригіналів документів за даний період. За результатами перевірки порушень у вигляді заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 2369161,00 грн. виявлено не було.

Згідно приписів Податкового кодексу України встановлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість здійснюється податковою інспекцією, внаслідок чого вона у разі наявності порушень надсилає платнику податків податкове повідомлення.

За результатами перевірки був складений акт № 223/232/35229928 від 03.03.2011 р. та надіслані податкові повідомлення-рішення № 0000452301, № 0000462301, № 0000472301 від 18.03.2011 р , за якими до ТОВ „Екоресурси” застосовані штрафні санкції та збільшенні податкові зобов”язання за не до виставлення транспортних послуг контрагентам за договорами поставки.

Фактом («реальною конкретною подією злочину»), що свідчить про несплату (невідповідну сплату) до державного бюджету податків, зборів, інших обов'язкових платежів, є наявність акту перевірки, внаслідок якого виноситься повідомлення, у поєднанні з однією із двох обставин: платник податків не оскаржив податкове повідомлення у встановленому законом порядку або є рішення суду, постановлене в порядку адміністративного судочинства, що набрало законної сили, про порушення платником податків податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати податків, зборів, обовязкових платежів.

ТОВ „Екоресурси” було оскаржено прийняті податкові повідомлення-рішення до суду.

21.06.2011 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ „Екоресурси” були задоволені в повному обсязі, прийняті податкові повідомлення-рішення визнані недійсними.

Отже, на момент порушення кримінальної не була встановлена обєктивна сторона складу злочину, тобто не доведено існування дій, що можуть свідчити про ухилення від сплати податків, зборів, обовязкових платежів, оскільки податковою інспекцією під час перевірки не було встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 2369161,00 грн., крім того повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, були визнані судом недійсними, а тому вина підприємства щодо порушення податкового законодавства не доведена.

З аналізу вищевикладеного, вбачається, що на момент порушення кримінальної справи, особа яка її порушила у відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України не мала достатніх даних, що вказували на наявність ознак злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Окрім зазначеного, з матеріалів справи вбачається, що в тексті постанови слідчого від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, відсутнє посилання на приводи та підстави до порушення кримінальної справи, що у свою чергу є порушенням ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 15 ст. 236-8 КПК України за результатами розгляду скарги суддя своєю вмотивованою постановою задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення кримінальної справи.

Таким чином, дослідивши матеріали, надані прокуратурою, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи підлягає задоволенню, постанова про порушення кримінальної справи скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи № 99113203 відносно головного бухгалтера ТОВ «Екоресурси»ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задовольнити.

Постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи № 99113203 відносно головного бухгалтера ТОВ «Екоресурси»ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України скасувати.

Постанова може бути оскаржена до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі семи діб з дня її винесення шляхом безпосередньої подачі апеляції до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Головуючий: Є.А. Башмаков