Рішення № 17411459, 20.07.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-4598/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

20 липня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Величко О.М.

за участю: представника позивача Конопльова М.О.

відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу №2-4598/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2010 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. (т. 1,а.с. 2-7)

Ухвалою від 20.07.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по даній цивільній справі було виділено в окреме провадження.

Позивач у позовній заяві, посилався на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_6 було укладено кредитні договори № 2008-ПМ-7 від 04.02.2008 року, № 2008-МК-31 від 29.05.2008 року, № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року, № DNXRRX34360083 від 25.09.2008 року за умовами яких, позивач надав, а відповідач отримав у кредит грошові кошти. Зобов'язання відповідача за вказаними договорами, забезпечені порукою на підставі договорів поруки укладених між позивачем та іншими відповідачами. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідачів заборгованість за укладеними договорами на загальну суму 708042,26 грн., та покласти на відповідачів судові витрати. (т.1, а.с. 2-7)

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що він не укладав з позивачем договір поруки.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні також заперечував проти позовних вимог, посилаючись на висновок проведеної експертизи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_6 було укладено кредитні договори № 2008-ПМ-7 від 04.02.2008 року, № 2008-МК-31 від 29.05.2008 року, № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року, № DNXRRX34360083 від 25.09.2008 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати гошові кошти а у кредит, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договорами розмірі та строки, що підтверджується копіями зазначених договорів (т.1, а.с. 17-50).

Також встановлено, що заборгованість за договором № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року, станом на 09.12.2009 року та яку просить стягнути позивач, становила 108220,31 грн., ці обставини підтверджуються поясненнями представника позивача у судовому засіданні та розрахунком заборгованості (т.1, а.с. 14, 121).

Судом також було встановлено, що між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем був укладений договір поруки № 2006-ПМ/48 від 13.12.2006 року, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх обов'язків за кредитним договором № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 52).

Судом також було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 в графі поручитель договору поруки № 2008-МК/31 від 29.05.2008 року виконано не ОСОБА_3, а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 3395-10 від 25.02.2011 року (т.2, а.с. 7-14).

Також у судовому засіданні було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі поручитель договору поруки № 2008-ПМ/7 від 04.02.2008 року виконано не ОСОБА_2, а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 1390-11 від 30.05.2011 року (т.2, а.с. 84-90).

Під час судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т.1 а.с.124).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ч. ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст..202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.2 ст..207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п.2 ч.1 ст..208 правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить до правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт укладення договору поруки між позивачем та даними відповідачами, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення даного позову в цій частині відсутні.

Крім того, враховуючи вищенаведені висновки, суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення по даній справі вжиті ухвалою від 05.02.2010 року по даній справі, а саме: зняте арешт накладений на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача ОСОБА_5 про стягнення як з поручителя заборгованості за договором № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року у розмірі 108220,31 грн., та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладеного між ним та відповідачем договору, права вимагати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні також знайшов підтвердження факт невиконання поручителем своїх зобовязань перед позивачем за договором поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню, тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року у розмірі 108220,31 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 202, 203, 207, 208, 509, 526, 527, 530, 554, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 2006-ПМ-53 від 13.12.2006 року 108220,31 грн.

Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Скасувати частково заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 05.02.2010 року по даній справі, а саме: зняте арешт накладений на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір 108,22 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяФ.Ф. Маймур